От электрогрузовика до баги. Как инженер из Кривого Рога производит легкие машины для военных
Разработчик электрического грузовика организовал серийное производство баги для фронта. Каркас автомобиля спроектировал самостоятельно, а элементы ходовой части и двигатели берет из старых "Жигулей". (укр)
До війни розробник з Кривого Рогу Віталій Бризгалов чотири роки проєктував електричну вантажівку. Прототип з назвою Coolon уже був готовий, і в березні 2022 року команда планувала запускати серійне виробництво автівок.
"Ми збиралися реєструвати юридичну особу для будівництва заводу у Львові. Проєкт був розрахований на великі європейські інвестиції, але війна змусила відкласти ці плани", – каже Бризгалов.
Одразу після початку великої війни команда Coolon повернулася зі Львова до Кривого Рогу і почала займатися тим, що в них добре виходило ще після вторгнення росіян у 2014 році: ремонтом дронів, рацій та систем зв’язку.
Однак за два місяці спеціалізацію довелося змінити. Велика війна виявила проблему, на яку в мирний час ніхто б не звернув уваги: відсутність у військових достатньої кількості легкого та маневрового транспорту.
"Це маневрова війна: швидко підійшли, швидко відпрацювали і швидко відійшли. Для цього потрібно дуже багато автівок, вони стали розхідним матеріалом. Тепер уся країна шукає їх за кордоном", – підкреслює інженер.
З ЄС в Україну привезли багато спортивних, військових та напіввійськових багі. Багі – це невеликий легкий автомобіль високої прохідності з відкритими колесами для їзди по бездоріжжю. Такий транспорт виявився оптимальним для захисників, але європейські та американські багі доволі дорогі.
Тому команда Coolon на час війни вирішила зайнятися виробництвом вітчизняного багі. Хоча для військових уже зібрали два десятки автівок і стільки ж – у процесі виготовлення, Бризгалов планує повернутися до свого основного дітища – електричної вантажівки, на яку вже є дві тисячі замовлень.
Усе почалося з волонтерів
З початку великої війни волонтери, які спілкуються з українськими захисниками, шукали можливості для придбання легких та маневрових всюдиходів. Вони звернулися до Бризгалова, якого знали як розробника електровантажівки.
Команда Coolon вивчила привезений з-за кордону багі і за його прикладом у травні зробила креслення для виробництва аналогічного транспорту в Україні.
"Ми порахували, скільки потрібно матеріалів та людино-годин, але виявилося, що заводи не дуже хочуть займатися виготовленням. Є виробники, які втратили замовлення і готові були приєднатися до цього процесу, але вартість їхньої роботи була дуже завищеною", – розповідає Бризгалов.
Деякі українські заводи за виготовлення одного каркаса хотіли від 25 тис грн до 45 тис грн, тоді як вартість роботи не повинна була перевищувати 20 тис грн. Крім того, зварена рама потребувала фарбування та встановлення кріплень для різних видів зброї. Окрема робота – збирання автомобіля із запчастин.
Команда Бризгалова в гаражних умовах зібрала пілотний багі, який віддали місцевій територіальній обороні. Прототип сподобався військовим, і після цього інженеру посипалося багато запитів на виготовлення таких машин.
Бризгалов орендував велике приміщення, розширив кількість працівників до 16 осіб і почав виготовляти автомобілі серійно. Команда вже випустила 20 багі, ще 22 замовлені машини перебувають у процесі виробництва.
Штурмовий позашляховик за 2 тисячі доларів
Цінник на багі з ЄС стартує від 8 тис дол. Деякі моделі коштують 20-30 тис дол. Тимчасом середня вартість криворізьких багі – близько 60 тис грн. Зараз, враховуючи подорожчання запчастин, одна автівка коштує 2 тис дол.
"Жодного прибутку ми не отримуємо, але нам треба платити за оренду, кисень, зварювальний дріт, інструменти. Тому ми тримаємо вартість на рівні 80 тисяч гривень, але це все одно дешевше, ніж більшість "євроблях". Зараз це, мабуть, найдешевша штурмова автівка у світі", – переконаний Бризгалов.
Каркас для багі зварюють та фарбують на виробництві, а двигун та ходову частину беруть зі старих "Жигулів", ретельно перевіряючи всі вузли.
"У нас є дільниця ремонту, де ми замінюємо зношені елементи запчастин із старих автівок, перевіряємо стан двигунів. Вісім з десяти машин у такому стані, що ми навіть радіємо, що прибираємо їх з доріг", – каже розробник.
Виробництво нагадує імпровізований конвеєр. Він має дільниці для зварювання, заготівлі матеріалів, підготовки вузлів. Кожен працівник має план.
На збирання одного автомобіля йдуть два дні. Команда оптимізувала роботу, тому збільшити швидкість виготовлення багі складно. Навіть якщо набрати більше працівників, все одно знадобиться дороге обладнання.
"Працюємо без вихідних по 16 годин. Доводиться відмовляти багатьом і пояснювати, що в нас черга на два місяці. Використовуємо обладнання з виробництва прототипа електровантажівки: невеликий лазер і токарний верстат. Більш потужний лазер коштує 70-80 тисяч доларів. Не заробляючи на цьому проєкті, ми не можемо інвестувати такі кошти", – зізнається Бризгалов.
Якщо з купівлею старих "Жигулів" проблем немає, а дехто їх навіть дарує, то знайти нові запчастини, які до війни виготовляли лише в Росії, складніше.
"Багато запчастин купували в Харкові, які сірим імпортом завозили з Росії. Зараз вони майже відсутні. Вишукуємо по всій країні залишки зі складів. Європейські запчастини значно дорожчі, хоча замінники можна знайти.
Шини замовляємо в Білій Церкві (завод "Росава" – ЕП). Оскільки це підприємство майже не працює, то доводиться замовляти наперед по сто шин, щоб виробництво могло запуститися і їх виготовити", – зазначає інженер.
Для економії часу конструкцію багі спроєктували під встановлення двигунів від "копійки" (ВАЗ 2101) до "сімки" (ВАЗ 2107). Інші моделі не беруть. Вага багі з усіма кріпленнями – до 600 кг. Потужності двигуна (64 к. с.) для цієї ваги вистачає. Це дозволяє долати бездоріжжя і возити зброю та боєприпаси.
Гроші на виготовлення багі команда шукає з різних джерел. В основному, це волонтерська допомога та оборотні кошти від продажу готових машин.
"Якісь гроші збираємо самі, виготовляємо машини і віддаємо військовим. Наприклад, розвідникам. Вони багато грошей витрачають на дрони, але ходять по 20 кілометрів пішки, щоб коригувати артилерію", – каже Бризгалов.
На етапі розширення команди підприємець попросив фінансової допомоги в деяких інвесторів. Розрахувався з ними акціями майбутнього підприємства з виготовлення електричних вантажівок. Таким чином зібрав 20 тис дол.
Більшість замовлень на багі надходять від волонтерів. Системних замовлень, наприклад від Міністерства оборони, немає. "Ми не шукали такої можливості, бо офіційно робити ці авто буде важко. Вони не сертифіковані, не мають "він-кодів". Це суто волонтерська ініціатива", – каже інженер.
Після перемоги Бризгалов не планує комерціалізувати проєкт і каже, що зупинить виробництво багі. Справа його життя – електромобілі.
"Багі – для фанатів. Усі, хто каталися на них, особливо по бездоріжжю, казали, що хотіли б таке авто для риболовлі чи дачі, але я все життя намагався робити електричні автівки. У мене ніколи не було бензинового автомобіля. Навіть якщо і будемо щось таке робити, то в електричній версії", – каже розробник.
Бензиновий варіант можна перетворити на електричний, але через вартість батареї машина буде коштувати втричі більше і значно більше важитиме.
Для фронту електричне багі не підійде через необхідність постійної підзарядки. Крім того, постраждають маневреність та потужність. Найголовніше – замість одного електричного багі можна виготовити три бензинові.
Справа життя або український Маск
Багі – це тимчасове. Справжнє ж покликання Бризгалова – електромобілі.
Команда винахідника створила ходовий макет міської електричної вантажівки, яка мала б замінити бензинові та дизельні "Газелі". Робочий прототип презентували в травні 2020 року. Зараз він возить деталі для виробництва багі.
Інженеру не раз пропонували продати вантажівку за великі гроші. Не погодився, бо на основі цієї робочої моделі планують запустити серійне виробництво.
Вантажівка Coolon проста й дешева. Базова версія коштує 16 тис дол. Такий автомобіль здатен перевезти до 2,5 тонн на дистанцію до 200 км.
"Ми не раз спілкувалися із замовниками. Понад 120 кілометрів на добу по місту мало хто проїжджає. У нас було близько 2 тисяч попередніх замовлень від великих компаній і людей. Замовлення не підтверджені грошима, але з кожним проговорено. Думаю, на 80% це реальні запити", – пояснює розробник.
Компанія має домовленості з багатьма інвесторами на запуск першої черги виробництва. До війни вони були готові вкласти в проєкт близько 4 млн дол. Бризгалов каже, що на першому етапі планували складати 2 тис автівок на рік.
Компанія навіть відкрила представництво в Лондоні, яке мало залучати інвестиції за британським правом. Це дозволяє отримати інвестиції грошима, а віддати акціями. Виробництво у Львові планували запускати не випадково. У місті є спеціалісти, які мають досвід серійного виробництва автобусів.
"Ми знайшли людей з команди ЛАЗу, маємо домовленості з колишнім директором заводу, у якого 15 років досвіду. Він зголосився очолити наше виробництво і будувати його з нуля. Команда технологів, інженерів, розробників – ми мали почати працювати з ними з березня", – розповідає винахідник.
Війна відтермінувала, але не скасувала плани щодо запуску заводу. Зацікавленість українською електричною вантажівкою зростає, у тому числі за кордоном, але для пуску виробництва спочатку треба перемогти у війні.