Жилье или автомобиль уничтожила война, а кредит остался: как и кому будут списывать долги

"Я можу з усією відповідальністю заявити, що якщо людина втратила житло як предмет застави за власною іпотекою, то не можна застосовувати загальний підхід і залишати її наодинці з тими проблемами".

Ці слова у квітні сказав голова Національного банку Кирило Шевченко. Уже тоді постало питання, як позичальникам бути з кредитами на майно, яке знищила війна.

З того часу ситуація в країні дещо змінилася. Економіка адаптувалася до роботи в умовах воєнного часу, а банки почали скасовувати кредитні канікули. Тож законодавці вирішили врегулювати питання пошкодженого чи знищеного майна, яке було придбане в кредит.

Що сталося?

16 червня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт "Про підтримку позичальників, майно яких було знищене або пошкоджене внаслідок військової агресії російської федерації проти України".

Імовірно, парламент проголосує за документ у першому читанні наступного тижня.

Кому депутати пропонують списати заборгованість за кредитом, а кому просто заморозять до отримання компенсації від держави?

Кредити на яке майно можуть заморозити або пробачити?

Заморожування або анулювання кредитної заборгованості депутати пропонують поширити на квартири, будинки та автомобілі в заставі за кредитом, якщо вони:

✓ розташовані на тимчасово окупованих територіях, на територіях громад, де ведуться активні бойові дії, чи громад, які перебувають в оточенні (блокуванні), що підтверджується рішенням Кабміну;

✓ пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених військовою агресією росії, але які підлягають відновленню;

✓ знищені внаслідок бойових дій, терактів чи диверсій, які спричинила російська агресія, тобто які не підлягають відновленню.

Дію закону хочуть поширити не лише на майно, яке перебуває в заставі за банківським кредитом, а й на нерухомість, яку позичальник придбав у забудовника на правах розстрочки чи з відстроченням платежу.

Що буде з кредитами на квартиру чи авто, які пошкодила чи знищила війна?

Якщо внаслідок бойових дій авто чи нерухомість, на які були оформлені кредити і які перебувають у заставі в банку, були пошкоджені, то позичальників за такими кредитами пропонують тимчасово звільнити від виплат.

Позичальник отримає право звернутися до кредитора із заявою про замороження виплат. Разом із заявою треба буде надати документи, які мають підтвердити пошкодження чи знищення майна.

Перелік цих документів у законопроєкті не вказується. За словами депутатів, ці документи включатимуть висновки спеціальних комісій з оцінки збитків.

Звільнення від платежів за кредитом почнеться з наступного дня після звернення до банку і триватиме до дня, коли позичальник отримає компенсацію від держави за пошкоджені внаслідок війни автомобіль чи нерухомість.

Як і коли буде переказана компенсація, невідомо. Імовірно, цей процес урегулює інший закон.

Крім звільнення від сплати від обов’язкових платежів за кредитом, позичальнику анулюють усі нараховані проценти за позикою з 24 лютого 2022 року до дня подання заяви про замороження кредиту.

Таку процедуру депутати пропонують застосовувати і до кредитів на нерухомість та авто, які були знищені внаслідок військової агресії росії.

Якщо внаслідок війни позичальник втратив єдину квартиру чи єдине авто, то такий кредит йому пробачать.

Якщо людина мала дві квартири, одна з яких перебувала в іпотеці і була безповоротно втрачена внаслідок війни, то після отримання компенсації за це житло такий позичальник повинен буде обслуговувати банківський кредит.

Те саме стосується автомобілів. Якщо в позичальника їх було кілька і один з них, який перебував у заставі за банківським кредитом, був знищений, то за таким кредитом доведеться платити після отримання компенсації.

Які кредити пропонують пробачити?

Якщо втрачені авто, квартира чи будинок, на які були оформлені кредити в банку, були єдиними в позичальника, то він може звернутися до банку із заявою про анулювання боргу.

Цю заяву разом з документами, перелік яких не вказується, потрібно подати протягом трьох місяців після завершення воєнного стану.

Депутати пропонують анульовувати не всі такі кредити, а лише позики на нерухомість та автомобілі з певними параметрами. Можна буде анулювати позики на єдині для позичальника:

✓ квартиру, якщо її загальна площа не перевищує 140 кв м;

✓ будинок, якщо його загальна площа не перевищує 250 кв м;

✓ автомобіль, якщо робочий об’єм його двигуна не перевищує 2 500 куб см.

Списанню підлягатимуть лише ті кредити, які справно обслуговувалися до початку широкомасштабного вторгнення росії, тобто за якими не було прострочок до 23 лютого 2022 року.

Прощення стосуватиметься основної суми кредиту, нарахованих процентів, комісій та інших платежів. Після анулювання такої позики банк чи інший кредитор отримають право на відшкодування збитків від держави.

Примітно, що законопроєкт нічого не вказує про відшкодування збитків власникам житла чи автомобіля.

Як пояснив ЕП автор документа Данило Гетманцев, відшкодування цих втрат буде регулювати інший закон. За словами депутата, багато чого залежатиме від можливостей бюджету.

Що буде з кредитом, якщо застава перебуває на окупованих територіях?

Якщо заставне майно, на яке був узятий кредит у банку, розташоване на тимчасово окупованих територіях, позичальник теж має право заморозити виплати за таким кредитом. Для цього потрібно написати заяву на ім’я кредитора.

Якщо позичальник розуміє, що майно на окупованій території пошкоджене чи знищене, але підтвердити це не може, він повинен надати кредитору лише заяву. Її буде достатньо, щоб заморозити виплати до завершення воєнного стану.

Після його завершення такий позичальник повинен буде надати документи, які підтвердять факт пошкодження чи знищення заставного майна протягом трьох місяців, інакше він буде платити за кредитом у повному обсязі.

Що про це думають банки?

Банки загалом підтримують бажання депутатів зменшити тягар позичальників, які втратили заставлене майно, однак мають питання стосовно підходу політиків до вирішення проблеми.

Найбільше критики серед банків викликав не підтриманий комітетом законопроєкт, про який ішла мова вище, а зареєстрований перед цим законопроєкт Дмитра Разумкова №7441, який пропонував списати всі кредити за всю нерухомість та авто, які постраждали від війни.

"Ми не можемо масово списувати кредити без підтримки та кроків назустріч з боку держави. Банки видають кредити завдяки залученню депозитів, а їх треба повертати", – каже голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

До законропроєкту Гетманцева в банківської спільноти зауважень менше, однак вони теж є. Зокрема, критиці піддається бажання депутатів заморозити виплати за кредитами на житло, яке потребує навіть незначного ремонту через війну.

"Необхідність фарбування стін чи заміни шибок у вікнах не має бути підставою для замороження кредиту або звільнення від обов'язку його сплати", – додає Коробкова.

Також банки критикують бажання депутатів заморожувати та пробачати кредити на купівлю авто, а не лише іпотеку, адже це створює поле для маніпуляцій.

Процес заморожування кредитів може негативно вплинути на судові процеси зі стягнення з росії компенсації за завдані збитки, вважають там.

Окреме питання – прощення кредитів. Хоча в проєкті Гетманцева пропонується надавати банкам компенсацію, процедура її виплати відсутня.

Як альтернативу прощенню кредитів асоціація пропонує видавати українцям, які втратили житло, облігації з різними термінами погашення. Якщо житло було в заставі, то такими облігаціями позичальник міг би погасити свій кредит.

Яка ціна питання?

Скільки коштуватиме бюджету і банкам ініціатива щодо заморожування чи списання кредитів на пошкоджене війною майно, підрахувати складно. Активні бої тривають, тож загальна сума завданих російською агресією збитків зростає.

Сукупна вартість нерухомості, якої може торкнутися ініціатива депутатів, сягає 4,3 млрд грн.

Це сума всіх виданих іпотечних позик у найбільш постраждалих від російської агресії регіонах (Донецька, Луганська, Київська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Харківська, Сумська та Чернігівська області) за 2020-2021 роки.

Видані раніше кредити брати до уваги не слід – тоді обсяги виданої іпотеки були вкрай малими. Як правило, такі позики погашалися завчасно, протягом кількох років, вважає асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз.

Утім, суттєво пошкодженими чи знищеними будуть далеко не всі придбані в іпотеку квартири чи будинки, розташовані в названих областях, тому 4,3 млрд грн – це сума максимально можливих збитків.

У НАБУ вважають, що на окупованих територіях або в зоні бойових дій в іпотеці перебувають до 20% нерухомого майна. Однак там не беруться оцінювати, скільки цієї нерухомості знищено чи пошкоджено.

З оцінкою кількості пошкоджених чи втрачених внаслідок війни автомобілів усе набагато складніше.

Централізованої статистики щодо автокредитування за регіонами немає. Навіть якби такі дані були, то спиратися на них було б помилкою: на відміну від нерухомості, авто може виїхати із зони бойових дій і тимчасової окупації.

За розрахунками Київської школи економіки, загалом внаслідок російського вторгнення українці втратили близько 105 тис легкових авто, сумарна вартість яких становить 968 млн дол.

Скільки цих автомобілів було в банківських заставах і скільки з них були єдиними транспортними засобами для власників, можна буде сказати лише після перемоги.

Хто заплатить?

Відповідно до підтриманого комітетом законопроєкту, компенсацію банкам та позичальникам за втрачену нерухомість та автомобілі повинна виплатити держава, однак ні термінів, ні механізму виплат наразі немає.

Очевидно, це стане предметом наступних законодавчих ініціатив з повоєнної відбудови країни. Така невизначеність непокоїть банки. Вони бояться, що держава може відкласти це питання до нових віників.

Відбудова зруйнованого російською армією житла стане пріоритетом держави після закінчення активних бойових дій. Джерелом коштів на цю відбудову мають стати активи агресора, заморожені в усьому світі.

Однак процес їх стягнення може тривати роками в різних юрисдикціях та десятках судових процесів. Тож дуже ймовірно, що принаймні на перших етапах відбудову житла фінансуватимуть платники податків з України та країн-партнерів.