Украинская правда

"Отказ от газа из России стоит ЕС меньше, чем первый год ковида". Член группы по санкциям Андрей Пышный

Отказ от газа из России стоит ЕС меньше, чем первый год ковида. Член группы по санкциям Андрей Пышный
Facebook Андрея Пышного

Что необходимо для полного эмбарго на нефть и газ из России, отключения от SWIFT всех российских банков и торговой блокады. (укр)

Кілька тижнів тому Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії, так звана група Макфола-Єрмака, презентувала свій план дій і заходів, які повинні стримати російську агресію.

Координують роботу групи голова Офісу президента Андрій Єрмак та відомий американський дипломат Майкл Макфол.

До групи входять понад 50 експертів. Серед її членів – політичний економіст Френсіс Фукуяма, історик Тімоті Еш, російські економісти, українські фахівці та посадовці.

Розроблений ними план складається з десяти основних пунктів. Вони стосуються енергетичного експорту, міжнародної торгівлі, бізнесу та дотримання санкцій.

Зазначені в плані заходи можуть завдати суттєвої шкоди російській економіці, але є питання щодо можливості їх втілення. Це залежатиме від рішень США, Євросоюзу, його членів та інших провідних країн.

На шляху будь-якого хорошого плану може виникнути своя Угорщина, яка, наприклад, зупинятиме нафтове ембарго.

Які пункти можуть опинитися в анонсованому шостому пакеті санкцій для РФ, як реалізувати ці ініціативи з урахуванням супротиву в ЄС, та які із запропонованих заборон є не тільки ефектними, а й ефективними?

Про це ЕП поговорила з одним із членів групи, колишнім головою Ощадбанку Андрієм Пишним.

— Є пакет санкцій так званої групи Макфола-Єрмака. Що далі? Який алгоритм? Як усе це реалізувати?

— Сам факт об’єднання таких авторитетних та визнаних у світі експертів навколо однієї мети – це вже результат і сильне повідомлення.

До групи увійшли пів сотні експертів: дипломати, фінансисти і правники з Прінстонського, Оксфордського, Колумбійського, Стенфордського, Кембриджського та інших провідних університетів. Рівень експертизи фантастичний.

Усі ми разом та кожен окремо так чи інакше виступаємо провідниками розробленого групою плану. Ми аргументуємо, доносимо і відстоюємо конкретні заходи.

Головна думка – санкційний тиск має бути більшим, значно більшим, необхідно зробити це негайно. Тобто максимальна кількість санкцій з максимальними короткостроковими наслідками, щоб посилити тиск на режим путіна вже зараз.

— Як ми це доносимо до країн, які можуть ці санкції запровадити?

— Протягом трьох тижнів група розробляла комплексний план дій. Саме комплексний, такий, який бачить не лише секторальні аспекти санкційного тиску, а розглядає санкційні заходи як комплекс взаємопов’язаних та системних рішень.

Українській частині експертної групи це завдання сформулював Володимир Зеленський: санкційний тиск має зростати експоненційно і бути всеосяжним, синергетичним. Ухилення, лазівки, винятки мають виявлятися та усуватися.

План має допомогти політичному керівництву, дипломатичному корпусу, органам державної влади вибудувати оперативні робочі плани та наповнити вимоги України достатньою та авторитетною експертизою.

У тексті презентованого документа немає жодних випадкових фраз, усе активно дискутувалося до останнього моменту. До наших "зумів" підключався президент, Андрій Єрмак забезпечував щотижневу динаміку засідань.

Лідерство Майкла Макфола в формуванні та модерації міжнародної частини експертної групи – це щось неймовірне: майстер-клас з психології, дипломатії та глибокого знання матеріалу.

Наразі план дій презентований журналістам, окремо – послам G7 та на конференції за участю 200 журналістів та експертів на Стенфордській площадці.

— План не погодили всі учасники міжнародної робочої групи, це вказано в документі. Де експерти не зійшлися?

— Мені невідомо, щоб хтось з учасників виступив проти плану санкцій загалом або проти конкретних заходів.

Вступна заява містить формулювання, що група не мала мети підготувати консенсусний документ. Група повинна була підготувати розширений перелік можливих заходів тиску, і член групи міг мати окрему думку, відмінну від позиції інших.

Як на мене, це і є прояв дипломатичного таланту Макфола.

Попри цю заяву, за результатами роботи ми вийшли на консенсусний документ з якісною деталізацією, а всі дискусійні питання в рамках аналізу впливів та конкретних дій винесли на наступний етап, який триває.

Дискусія точилася навколо прогнозів, етапів, пошуку правильної тональності та аргументів. Чому це треба робити саме так і саме тепер. Наприклад, у фінансовому секторі дискутували проблему різнокаліберності санкційного тиску та нерівномірності їхнього охоплення.

— У чому цінність російських експертів у роботі групи з напрацювання санкцій?

— Цінність будь-якого експерта – у його експертизі та репутації. Сергія Алексашенка та Сергія Гурієва до складу групи запросив Майкл Макфол.

Їхня антипутінська позиція добре відома і відчувалася. Їхні коментарі й експертиза, вочевидь, корисні. Крім того, ми маємо всі підстави повністю довіряти вибору пана Макфола.

Енергетика

— Деякі країни, зокрема Угорщина, уже заявили про неможливість запровадження ембарго на закупівлю російських нафти і газу. У ЄС тривають дискусії. Чим усе це може закінчитися?

— По-перше, слід говорити не про категоричну відмову. Якраз навпаки. Ми бачимо злам, еволюцію позиції і публічне усвідомлення очевидного: путінський газ – це зброя масового ураження пролонгованої дії.

По друге, за останні місяці, особливо після вторгнення Росії та злочинів путінської армії, ми бачимо, як категоричність змінює полярність: 5 тисяч касок перетворюються на зенітні самохідні установки Gepard, розмови про неможливість ембарго – на торгову блокаду та прискорений режим пошуку повної відмови, SWIFT – на de-SWIFT, несприйняття членства України в ЄС – на прискорений рух до статусу кандидата.

По-третє, я довіряю експертизі наших колег з "Нафтогазу": Німеччина, Австрія та Угорщина могли б і зараз повністю відмовитися від російського газу. За розрахунками, негативний ефект для їхніх економік був би меншим, ніж у перший рік пандемії ковіду.

Проте потужні гравці, пов’язані з Росією, не хочуть втрачати прибутки, і це важливий чинник.

Тому для введення ембарго потрібно, з одного боку, пом’якшити негативний ефект на економіку, а з іншого – збільшувати суспільний і політичний тиск на зацікавлені сторони. Цей пункт реально виконати, хоча й непросто.

—  Які конкретні кроки треба зробити для послаблення Росії в питанні експорту енергоносіїв?

— Насамперед, є усвідомлення необхідності і, головне, неминучості цього кроку. Росія зухвало продемонструвала те, що Україна роками говорила на кожному перехресті: путінський газ – це не про гроші, це про війну і глобальну небезпеку.

Енергетичний кластер нашої групи називає серед заходів пом’якшення економічних шоків для європейських країн і тимчасові винятки на імпорт російського газу газопроводами, бо є ще російський зріджений газ.

Але це тільки за певних умов. Наприклад, якщо левова частка платежів за газ заморожується на escrow-рахунках.

Інші можливості – спецмито на імпорт російського газу, збільшення поставок газу до ЄС з інших країн, зменшення споживання газу в ЄС, зменшення ціни на російський газ через розумні економічні стимули, політичні та регуляторні рішення.

Власне, найближче засідання групи буде присвячене цій темі. Зараз напрацьовується roadmap. Сподіваюся, на цьому тижні опублікуємо.

— Коли можуть бути впроваджені мито або податок на імпорт російської нафти? Як виглядає процедура ухвалення такого рішення в ЄС?

— За політичної волі такі заходи можуть бути запроваджені за лічені тижні. Це важливе рішення, тому в його ухваленні мають бути задіяні Рада ЄС, Європарламент, Єврокомісія і навіть Європейська рада.

— Як працюватимуть спеціальні escrow-рахунки? Де вони будуть відкриватися? Є ризик, що Росія сама відмовиться від постачання газу та нафти, коли зіткнеться з таким механізмом оплати?

— Найпростіший варіант – запровадження так званих фінансових санкцій, які обмежать переказ грошей з рахунків, на які покупці російського газу платять за газ.

При цьому це має бути винятком з ембарго. Тобто вводиться заборона купувати російський газ, якщо оплата не здійснюється на рахунки, які перебувають під фінансовими санкціями.

Ризик, що Росія сама відмовиться постачати за таких умов, є. Утім, Росія не має особливих альтернатив, що робити з газом та нафтою, які вже виходять на поверхню. А тут хоч і тимчасово заморожені, але великі гроші.

Крім того, такі обмеження не звільняють російські компанії від необхідності виконувати укладені контракти. Нарешті, цей механізм може передбачати, що частина грошей відразу йде в Росію, тобто це теж стимул не припиняти поставки.

Варто наголосити: режим escrow-рахунків – це в тому числі інструмент і джерело виплат на користь України за завдані війною збитки, які неодмінно мають бути стягнуті.

— Чи пов'язаний з цим шантаж Росії щодо оплати газу в рублях? Чи може така оплата за озвученою РФ схемою перешкодити запровадженню цільових рахунків?

— Безпосередньо пов’язаний, і це дійсно шантаж.

Саме тому Росія і хоче запровадити таку схему. Хоче, щоб західні компанії, які купують російський газ, самі давали інструкції банкам, що здійснювали перекази на користь "Газпрому", міняти євро на рублі.

Переведення в рублі Заходу складно заблокувати і накладати санкції на західні компанії теж складно.

Фінанси

— Які ключові ризики є для Заходу у відключенні від системи SWIFT усієї банківської системи Росії? Чому Захід не наважується на цей крок навіть в умовах різкого скорочення бізнес-активності західних компаній в РФ?

— Відключення від SWIFT усіх російських банків лежить на столі в усіх владних західних кабінетах з 24 лютого 2022 року. Це була б адекватна й ефективна реакція у відповідь на вторгнення, і Україна продовжує наполягати на цьому.

Після п’ятої хвилі санкцій розширення de-swift на всі російські банки є не лише можливим, а й закономірним і необхідним кроком. Більшість ризиків, з якими довелось би зіткнутися західним компаніям, мінімізовані або вже реалізовані.

Російський фінансовий сектор не просто токсичний, він отруйний.

Я не бачу жодних перешкод для запровадження повного блокувального пакета санкцій проти банківського сектору включно зі Сбєрбанком та Газпромомбанком. Власне, це ми і рекомендуємо зробити якомога швидше.

Єдине пояснення відтягування – спроба зберегти поступовість і наростаючий ефект санкційного тиску з розрахунку, що поступ тиску стимулюватиме путінський режим отямитися. На моє переконання, сподіватися на це – марна втрата часу.

— До яких заходів можуть вдатися країни ЄС та США, щоб "Райффайзен банк" або "Юнікредит" пішли з російського ринку? Коли це може статися?

— Не можу збагнути, чому такі репутабельні європейські банки як "Райффайзен" та "Юнікредит" після двох місяців війни, після Бучі, Ірпеня, Мелітополя, після того, як навіть європейська політична риторика змінилася на беззаперечний осуд та активну протидію Росії, продовжують працювати там і вдають, що це "ок".

Вони залишать кривавий ринок Росії, це станеться рано чи пізно. Або самі, або з ганьбою і під тиском акціонерів, громадського осуду і санкцій, які, до речі, можуть бути поширені і на них. Обидва банки входять до топ-30 банків РФ.

Дуже цікаво буде прочитати квартальні звіти цих банків, те, як вони виправдовують свої рішення, і те, як вони бачать згортання своєї діяльності через ризики подальшого перебування в Росії.

Загальна проблема санкційного тиску щодо російських банків у тому, що він не синхронізований в усіх юрисдикціях. США запровадили санкції щодо 11 банків, Великобританія – 16, ЄС – 7, Японія – 9. Найбільший список у Канади – 23.

Усі ці санкції нерівномірні, різнокаліберні, десь жорсткі, десь декоративні. Зокрема, у США Сбєрбанк – під найбільш суворим пакетом санкцій, на відміну від ЄС. Хтось думає: а раптом минеться і вдасться проскочити. Ні, не вдасться.

Санкції ефективні лише за умови узгодженої санкційноі політики в усіх юрисдикціях і лише за умови відсутності щілин в санкційних механізмах.

Тому вихід "Райффайзен банку" і "Юнікредиту" – це лише питання часу, а також моралі та больового порогу від репутаційних втрат. Росія – могильник для будь-якого цивілізованого бізнесу.

— Що відомо про золотовалютні резерви РФ?

— Якщо вірити статистиці та Ельвірі Набіуліній (голова центробанку Росії – ЕП), то міжнародні резерви Росії за останній тиждень скоротилися на 4 мільярди доларів до 607,1 мільярда доларів.

До цього резерви втратили 38,8 мільярда доларів. Заморожені – знерухомлені активи – становлять близько половини від цієї суми. Набіуліна визнала, що ЦБ готувався до заморожування резервів з 2013 року.

З кінця 2013 року до кінця 2021 року частка долара в резервах зменшилася майже в чотири рази. Частка золота зросла в 2,5 разу: з 8,3% до 21,5%. Частка юаня зросла з 0 до 17%.

При цьому до 1 січня 2022 року найбільше зросли запаси в Німеччині (з 9,5% до 15,7%) та в Китаї (з 13,8% до 16,8%), це за пів року.

— Чи можна заборонити Росії користуватися залишками її золотовалютних резервів, номінованих у монетарному золоті та юанях?

— Повні блокуючі санкції, введені США щодо центробанку Росії, заборонятимуть будь-які транзакції або будь-які відносини з центробанком, його майном чи часткою в будь-якому майні в юрисдикції Штатів.

Тобто в разі застосування повних блокуючих санкцій щодо центробанку Росії всі його активи в США в доларах чи монетарному золоті будуть заблоковані. Відповідно, користуватися ними Росія не зможе.

Однак резерви за межами юрисдикції США, деноміновані в юанях чи іншій валюті, якщо відповідні країни не запровадять повні санкції, не будуть заблоковані. Нерезиденти США зможуть здійснювати транзакції з такими резервами.

США можуть поширити санкції за межі своєї юрисдикції, запровадивши вторинні санкції на відносини з ЦБ Росії. Це означатиме, що під такі санкції зможе потрапити будь-яка особа, яка здійснює транзакції з ЦБ, навіть поза межами США.

Ефект від санкцій, запроваджених США, буде в рази сильнішим, якщо такі ж повні блокуючі санкції введуть країни ЄС, Великобританія та інші наші союзники.

Якби ці країни запровадили повні блокуючі санкції проти центробанку, було б неможливо будь-кому проводити операції через ЦБР або з майном ЦБР.

Широкий спектр блокуючих санкцій (у США) і блокування активів (у ЄС та Великобританії) центробанку Росії зробить неможливим будь-які операції з ЦБ чи його резервами навіть для нерезидентів США, ЄС та Великобританії.

Транспорт

Після пʼятого пакета санкцій ЄС російським суднам дозволяється заходити до портів, якщо вони перевозять нафту, нафтопродукти, газ, ядерне паливо, титан, алюміній, мідь, нікель, паладій, залізну руду, продовольство, фармацевтику, гуманітарні товари, а також вугілля до 10 серпня 2022 року.

Усе це – близько 80% російського морського експорту. Які є винятки в запропонованому вами пакеті санкцій? Чи прораховували ви ефект?

— З цієї точки зору мені сподобалася типологія санкцій, яку на одній з нарад озвучив Єрмак. Санкції діляться на водночас ефектні та ефективні; ефективні, але неефектні; ефектні, але неефективні; неефектні та неефективні.

Останні дві категорії нас не повинні цікавити. У своєму плані група рекомендує максимально скоротити перелік винятків, в ідеалі – залишити тільки пов’язані з продовольчою безпекою та гуманітарною потребою.

Крім того, пропонується посилити обмеження для всіх суден під російським прапором, з російськими кінцевим бенефіціаром та російською командою.

Було б непогано також заборонити заходити до портів Росії суднам під прапорами країн ЄС. Ефект, який ми очікуємо, простий: максимальне обмеження торгівлі або здорожчання будь-яких російських товарів.

— Іноземні оглядачі фіксують випадки, коли танкери з російською нафтою не мають визначеного пункту призначення. Імовірно, вони перевантажують сировину на менші судна у відкритому морі, щоб обійти санкції.

Чи обговорювали ви механізми, що унеможливлюють такий спосіб ухилення від санкцій?

— Так, є повідомлення про зростання кількості таких танкерів. У відповідній трекінговій інформації танкери позначаються "на замовлення", причому іноді навіть після того, як уже відправилися в певний вказаний пункт призначення.

Звичайно, це використовується для обходу санкцій, але одночасно свідчить про ефективність санкцій.

По суті, судно по дорозі має знайти порт, який прийме його і його вантаж. Таких усе менше і через вторинні санкції, і через самосанкції. Наприклад, один танкер відмовилися розвантажувати почергово в кількох портах Нідерландів.

Інший варіант – судно перевантажує нафту в інше судно у відкритому морі, після чого утворюється бленд нафти невідомого походження. Думаю, група опрацює поради щодо подальшого ускладення логістики для російської нафти.

Бензовозами та каністрами на віслюках через Верхній Ульхун нехай тягнуть убивці свою контрабандну нафту.

Військово-промисловий комплекс

— У документі ми не побачили заходів щодо військово-промислового комплексу. Тимчасом європейські виробники озброєння використовують антисанкційні лазівки.

Другий пакет санкцій ЄС від 25 лютого містить ширшу заборону, однак без винятків знову не обійшлося.

Обмеження експорту не зачепили контракти, укладені до війни. Крім того, ЄС залишив невеликий список умов, за яких товари подвійного призначення можуть бути поставлені в Росію.

— Так, ця проблема існує, її не замовчують. Навпаки! Імпорт у Росію продукції ВПК і товарів подвійного призначення – це дикість. Лазівки відомі, але донедавна зберігалися не лазівки, а цілі вулиці з двостороннім рухом.

У плані дій це питання і наші пропозиції окреслені в кількох розділах. Розділ 7 "Розширити заходи з контролю за експортом та заборонити імпорт", наприклад, містить перелік заходів у контексті ВПК і товарів подвійного призначення.

Окрім цього, група вийшла з пропозицією визначити Росію спонсором тероризму (SST), визнати збройні сили РФ іноземною терористичною організацією (Foreign Terrorist Organization, FTO) та спеціально визначеними глобальними терористами (Specially Designated Global Terrorists, SDGT).

Передбачається також виключити РФ з Групи фінансових заходів з відмивання грошей (Financial Action Task Force, FATF). Для розуміння: Іран, який перебуває під санкціями останні 40 років, був включий до "чорного списку" FATF лише в лютому 2020 року.

Чотири основні категорії санкцій, які будуть накладені на Росію після визнання її спонсором тероризму, включають обмеження на іноземну допомогу США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції, певний контроль за експортом товарів подвійного використання, а також фінансові та інші обмеження.

Надання статусу держави-спонсора тероризму також тягне за собою накладення відповідальності на країни та осіб, які торгують з такими державами.

— Часто російські "мирні" компанії виконують роль "прокладок" і купують продукцію для підсанкційних компаній ВПК. Як з цим боротися?

— Якщо шостий пакет санкцій не вирішить це питання, а визнання Росії спонсором тероризму затягнеться, ми повинні провести окреме поглиблене вивчення та підготовку пропозицій, сфокусувавши увагу на цьому питанні.

Ми очікуємо, що шостий пакет міститиме якісно інший підхід до багатьох санкційних питаннь та враховуватиме пропозиції плану групи "Єрмака-Макфола".

А саме: експортний контроль без лазівок, всеосяжне блокування співробітництва з РФ у сфері ВПК і товарів подвійного призначення, розширення санкцій на банківський сектор та їх синхронізація за охопленням та заходами впливу.

Якщо ні, то будемо допомагати політичному керівництву працювати над сьомою, восьмою та девʼятою хвилями, поки санкції не стануть тим, чим мають бути.

Чи відомо, через які країни проходять контрабандні шляхи з доставки продукції для воєнного сектору РФ? Кремль не приховує творчих планів щодо переосмислення контрабанди та паралельного імпорту.

— Так, відомо, але на це питання вичерпну відповідь краще за мене можуть дати РНБО, ГУР та СЗР.

Пряма відповідь на ваше запитання вкладається в три речі: вторинні санкції, визнання Росії державою-спонсором тероризму та повний блокуючий пакет санкцій на банківський сектор.

торговля Россия газ банки санкции