До войны Collar экспортировала товары для животных в 78 стран. Как компания уцелела в Чернигове и начала с нуля
Как предприятие пережило оцепление Чернигова россиянами, благодаря чему компании удалось удержать работников и как после выезда в западные области Collar снова вернулась в родной город.(укр)
Світовий ринок товарів для тварин активно зростає. За оцінками профільної американської асоціації, рівень продажів цієї продукції за останній рік сягнув максимуму за всю історію спостережень.
В Україні ця галузь теж активно розвивалася, однак після нападу російських окупантів ринок виробництва товарів для тварин упав уп'ятеро.
До війни чернігівська компанія Collar експортувала продукцію у 78 країн, вона щорічно представлена на міжнародних виставках, а ще це єдиний український бренд, який можна купити на офіційному сайті NASA. В Чернігові виробляють шкіряну амуніцію для собак з узгодженим космічним агентством дизайном.
І саме тут розробили фіолетові кільця для собак Puller, які з 2017 року використовуються в офіційних міжнародних спортивних змаганнях Dog Puller.
З 24 лютого виробничі потужності відомого на увесь світ своїми товарами українського підприємства перебували під обстрілами в блокадному Чернігові.
"Усе, що 26 років будувала наша компанія, завалилося за один день. В Чернігові у підвалі під цілодобовими бомбардуваннями ми почали з нуля. Усе, як 26 років тому: ні комп'ютера, ні мобільного зв'язку, ні інтернету", – описав власник Collar Юрій Синиця свй тодішній стан через два місяці.
У 2021 році компанія заплатила близько 13 млн грн податків, а її обороти сягнули 200 млн грн. А під час війни підприємство позичало гроші для виплати зарплат 600 працівникам, і роздавало в Чернігові корм для тварин безкоштовно.
Наразі лідер українського ринку з виробництва товарів для тварин знову працює, і вже відправив перший контейнер з продукцією до Японії. Як компанії вдалося втриматись та які випробування ще чекають на бізнес Синиці через блокаду морських портів, яку путін також використовує як зброю проти України.
18 днів у підвалі під обстрілами
Окупанти планували захопити Чернігів у перший день війни, аби далі рухатися до столиці. Від одного з найдавніших міст України до Києва всього 150 км.
Із самого ранку 24 лютого Чернігів перебував під обстрілами. Аби не наражати на небезпеку своїх працівників, Синиця припинив виробництво в той день.
"Ми мали "план Б". Він полягав у тому, щоб забрати топменеджерів із сім’ями на територію компанії. Там була певна автономність: вода із свердловини, електрогенератори, запас продуктів", – розповідає бізнесмен.
У підсумку на території підприємства Юрій з дружиною, дев'ятимісячною донькою, собакою і двома котами перебували 18 днів. На другий день війни, коли почалися сильні обстріли частини міста, у якій розташоване виробництво, усі перебралися до підвалу, де перебували фактично до середини березня.
"У Чернігові не було води, електрики та зв’язку. Потрібно було підтримувати зв’язок з працівниками і думати про відновлення роботи, тож я вирішив вивезти сім’ю, батьків та ключових працівників в Івано-Франківськ", – пояснює Синиця.
До війни в Чернігові працювали чотири виробничі лінії та мережа магазинів Collar з товарами для тварин. Хоча місто ще перебувало в блокаді та під обстрілами, підприємець почав відкривати свої магазини.
"Після закриття магазину корм виставляли на вулицю, щоб люди, які не можуть придбати товар, могли взяти його безкоштовно. Птахів та рептилій, які були в цих магазинах, просто роздавали людям. Один з таких магазинів наступного дня після відкриття розбомбили", – пригадує власник компанії.
У період блокади Чернігів перебував на межі гуманітарної катастрофи. Щоб допомогти власникам тварин, Collar спільно з японським партнером Peace Winds Japan та волонтерами роздали в місті близько 8 тонн корму. Мешканці отримували їжу для собак, котів, гризунів, папуг, а також краплі від паразитів.
Релокація на захід і запуск виробництва в Чернігові
За три тижні війни на території підприємства розірвалося чимало ворожих снарядів. Постраждали вікна, дах та автомобілі. Обладнання і приміщення вціліли, тож власник почав думати про евакуацію в безпечніший регіон.
"Намагалися знайти транспорт, щоб вивезти хоча б склад готової продукції. Подали заявку на державну програму з евакуації, але нам сказали, що з Чернігова підприємства вже не евакуюють", – розповідає підприємець.
Річ у тім, що державна програма релокації діє тільки там, де немає активних бойових дій. Тож бізнес вирішили перевозити своїми силами.
За тиждень 30% продукції доправили в Івано-Франківськ. Частину обладнання встигли перевезти в Хмельницький, де відкрили лінію з виробництва деревного наповнювача для котів Super Cat. Однак 23 березня окупанти підірвали міст через Десну, тож вивезти щось з Чернігова стало неможливо.
Блокада Чернігова тривала 37 днів. Окупанти пошкодили багато житла, об'єктів критичної інфраструктури та соціальної сфери. За словами міського голови Владислава Атрошенка, у квітні обласний центр був зруйнований на 70%.
Компанія продовжила евакуацію до Івано-Франківська після завершення обстрілів міста, тобто на початку квітня. Тоді вдалося скористатися програмою релокації – держава компенсувала бізнесу частину транспортних витрат.
Таким чином до Івано-Франківська вивезли решту готової продукції зі складу в Чернігові та виробництво тренувальних снарядів Puller. Працівників, які переїхали до Івано-Франківська, поселили у хостелі.
Дві інші лінії з Чернігова не перевозили. Там залишили виробництво амуніції для тварин та лінію з виробництва продукції для шанувальників акваріумів.
"Головною проблемою було те, що більшість працівників залишилися в Чернігові. Навіть після релокації працівники сказали, що в Івано-Франківськ не поїдуть. Нових людей потрібно було навчати два-три місяці, тому вирішили відновлювати виробництво в Чернігові", – пояснює власник Collar.
У перші тижні відносного затишшя в місті не було електрики, тому виробничі лінії працювали на дизель-генераторах. Зараз, коли Чернігів повністю під контролем України, й активні обстріли припинилися, компанія повернула з Хмельницького в місто виробництво деревного наповнювача для котів.
Головна цінність – працівники
Для підтримки працівників під час війни компанія запустила внутрішню службу Collar Help, куди кожен міг звернутися зі своїми проблемами: купити продукти чи ліки, знайти транспорт для евакуації чи погодувати тварин.
До війни Синиця не очікував, що доведеться зупиняти роботу, тому всі гроші вкладав у проєкти й обладнання. Коли виробництво зупинилося, у підприємства не знайшлося вільних коштів навіть на виплату зарплат для 600 працівників.
Аби розрахуватися з робітниками та зберегти колектив, продавали вивезену продукцію. На виплату зарплат власник підприємства також був змушений направити кредитні гроші, які до війни планували витратити на інші цілі.
"Зараз ми робимо "дурні" з погляду бізнесу кроки, підтримуємо співробітників за кредитні кошти, але завтра це врятує компанію. До війни в Collar працювали 598 людей. Якщо із сім'ями, то це понад півтори тисячі людей, за яких компанія відповідала. Ми нікого не звільнили", – зазначає Синиця.
Після початку війни 43% колективу виїхали на захід України, 10% – у країни ЄС і близько 5% пішли захищати країну. Інші залишилися в Чернігові.
До війни Collar продавала 60% продукції на внутрішньому ринку, 40% відправляла на експорт. Після початку війни внутрішній ринок товарів для тварин упав уп'ятеро, а обсяги виробництва зменшилися втричі.
"На наше здивування експортні клієнти почали нас підтримувати, замовляти більше. Багато клієнтів робили повну передоплату", – розповідає підприємець.
Основні закордонні клієнти – компанії з країн ЄС, США та Японії. До війни Collar працювала і в Росії, але з 24 лютого залишила ринок країни-агресора.
Синиця переконаний, що для багатьох українських компаній зараз хороший час для виходу на закордонні ринки. У військовому протистоянні з "другою армією світу" Україна стала впізнаваним брендом в усьому світі.
Для збільшення експорту вісім вітчизняних виробників товарів для тварин недавно об'єдналися в альянс. Ініціювала його створення українська компанія Animal ID, одним із менторів стала Collar. Прийом в об’єднання триває.
Коли закінчиться війна
Втрат від війни Синиця ще не рахував. Він ще не розуміє, як це можна зробити.
"Якщо взяти втрати прибутку, то це колосальні суми. Втрати майна неможливо порахувати. Найбільші втрати – в ефективності і продуктивності працівників. На жаль, усі в такій глибокій психологічній ямі, що навіть ті, хто переїхали до Івано-Франківська, працюють на 30-50%", – пояснює власник компанії.
Раніше працівники доставляли продукцію клієнтам. Зараз через проблеми з пальним і транспортом це неможливо, що суттєво впливає на продажі. Collar виготовляє продукцію в Україні, але частину деталей купує за кордоном. Раніше їх доставляли морем, але через війну порти заблоковані.
"У нас контейнер застряг у Туреччині, оператор не може доставити його в Румунію. Ми ще не відчуваємо нестачі, бо маємо запаси, а обсяг виробництва знизився. Однак через два-три місяці це стане проблемою", – каже Синиця.
Компанія вже повертає працівників та релоковані виробництва до рідного міста. З Івано-Франківська перевезуть виробництво тренувального снаряда Puller. Зараз у рідному місті компанії вже щоденно виходять на роботу близько 400 працівників. З червня Collar планує повністю відновити виробництво у Чернігові.