З 1 травня Україна мала відмовитися від державного регулювання цін на газ та вивести до половини ресурсу власного видобутку, 7 млрд куб м, на біржу.

Такі умови в листопаді 2021 року висунув МВФ, аби забезпечити ринкову ціну на газ та рівний доступ усім учасникам ринку до ресурсу державного "Укргазвидобування" – з метою уникнення монополізації ринку "Нафтогазом".

Розв’язана Росією війна внесла в цей процес корективи, і уряд із зрозумілих причин вирішив поки що не чіпати ціни на газ для населення. Щоправда, після вимушеної перерви "Нафтогаз" відновив біржову торгівлю.

Для цього НАК обрав майданчик Української міжбанківської валютної біржі, де у квітні пройшли перші аукціони. Цілком імовірно, що ці торги стали репетицією майбутнього продажу величезних обсягів газу державного видобутку.

Якщо це так, то для учасників ринку це не найкраща новина. Уже до перших угод на УМВБ в трейдерів виникло багато питань щодо прозорості аукціонів, доступу до біржі, конкурентності торгів та функціоналу майданчика. Чому НАК обрав цю біржу, чим завершилися перші торги та що про це кажуть трейдери?

Нерівний доступ

До війни підприємства "Нафтогазу" вже продавали незначні обсяги блакитного палива на біржових майданчиках. У 2020 році дочірня компанія НАКу "Нафтогаз трейдинг" реалізувала на відкритих торгах близько 1 млрд куб м газу.

Розмови про те, щоб виставити на біржу до 50% видобутого з українських надр газу, ішли давно. Україна підписала меморандум з МВФ, який передбачав "запровадження доступної для постачальників газу бази споживачів".

Це означало, що з 1 травня 2022 року компанія "Укргазвидобування" мала продавати на товарній біржі близько 7 млрд куб м газу власного видобутку.

11 січня навіть відбулися тестові торги, на яких "Укргазвидобування" реалізувало невеликий обсяг палива. На цьому все закінчилося. 24 лютого почалася війна і про умови меморандуму з МВФ забули. Усі, крім "Нафтогазу", який протягом цього часу налагоджував співпрацю з новим майданчиком.

Перші торги

11 квітня "Нафтогаз" анонсував відновлення торгівлі природним газом на ліцензованих Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) товарних біржах. Таких є три: Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Українська енергетична біржа (УЕБ) та Українська універсальна біржа.

Перші торги відбулися на УМВБ 15 квітня. Загалом того місяця на УМВБ провели шість аукціонів, на яких реалізували 37,35 млн куб м газу на 1,134 млрд грн з ПДВ. Середня ціна тисячі кубометрів перевищила 30 тис грн.

Реальна ціна на газ на українському ринку в той період становила близько 28 тис грн за тис куб м. Тобто продавець, ім'я якого біржа не розкриває, лише за два тижні міг додатково заробити десятки мільйонів гривень. Опитані ЕП фахівці припускають, що в торгах брав участь великий гравець на зразок "Нафтогазу".

"Бачимо інтерес великого державного гравця до УМВБ, можливість маніпуляцій та неконкурентність вимог до учасників. Це породжує багато запитань", – каже один з учасників ринку.

Вибір без вибору

Ключове питання до "Нафтогазу" з боку газових трейдерів – за яким принципом державна компанія обрала для торгівлі газом УМВБ. До квітня 2022 року ця біржа майже не торгувала газом, тому такий вибір глави НАК Юрія Вітренка здивував учасників ринку. 

Схоже, Вітренко обрав майданчик заздалегідь. За даними джерел ЕП, керівники підрозділів "Нафтогазу" отримали доручення "опрацювати можливість залучення УМВБ для реалізації своєї продукції" ще 21 жовтня 2021 року. Ліцензію НКЦПФР біржа отримала 30 листопада.

У грудні з’явилася інформація, що "Нафтогаз" може обрати саме УМВБ. Чому вибір впав на цей майданчик? Єдине пояснення ЗМІ звучало так: "Давні професійні стосунки власника УМВБ Олександра Гінзбурга з Юрієм Вітренком".

Сам "Нафтогаз" залишив це питання без відповіді.

Чим відома УМВБ

Серед учасників паливного та фондового ринків УМВБ має славу майданчика, який ще з "нульових" років допомагав Ігорю Коломойському в реалізації нафти де-факто підконтрольної олігарху "Укрнафти", де контрольний пакет належить державі.

Зазвичай торги проходили за чітким сценарієм, і доступ до ресурсу напівдержавної компанії мали лише структури, афілійовані з групою "Приват". Про маніпуляції з цінами на нафту та газ "Укрнафти" у 2021 році говорила і тодішня голова наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд.

"Укрнафта" є для нас справжньою проблемою. Наприклад, обвинувачення в тому, що компанія так чи інакше надто дешево продавала газ своїм міноритарним власникам, справедливі", – зауважувала Споттісвуд.

Чи припинилася така практика після початку війни? Останній аукціон з продажу скрапленого газу "Укрнафти" свідчить, що підходи змінилися несуттєво.

Так, на торгах 27 квітня де-юре державна компанія "Укрнафта" продала фірмам з орбіти групи "Приват" зріджений газ майже вдвічі дешевше за ринкові ціни. "Укрнафта" втратила близько 320 млн грн. Тимчасом викуплений з великим дисконтом автомобільний газ на АЗС групи "Приват" продається за ринковими цінами.

Торги скрапленим газом проводилися не на самій УМВБ, а на універсальній товарній біржі "Контрактовий дім УМВБ", яка входить до групи Гінзбурга. Річ у тім, що остання не має відповідної ліцензії НКЦПФР.

За інформацією джерел ЕП, Державне бюро розслідувань з 3 травня проводить досудове розслідування обставин продажу скрапленого газу на УМВБ. Хто підозрюваний у цьому кримінальному провадженні – таємниця слідства.

Підозрюваних звинувачують у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Можна припустити, що йдеться про посадових осіб Міністерства енергетики, при якому створений аукціонний комітет з продажу сирої нафти, газового конденсату і скрапленого газу.

Що каже ринок

Учасники газового ринку мають чимало запитань щодо торгівлі на УМВБ.

Перше з них стосується непрозорості торгів. Про їх проведення ринок дізнався через три дні, коли на сайті біржі були оприлюднені результати торгів. "Нема прозорості, відсутня інформація про учасників: хто продав і хто купив. Нема навіть списку акредитованих трейдерів", – скаржиться один із трейдерів.

Наступне питання – про доступ до біржі. "Нафтогаз трейдинг" звітує про успішні закупівлі газу на УМВБ, але не називає продавця. На "закриту вечірку" НАК запрошує не всіх. Трейдери кажуть, що досі не змогли отримати акредитації.

"У документах УМВБ зазначено, що акредитацію можна пройти онлайн, але ця опція недоступна. Ми подали заявку три тижні тому і досі чекаємо. Їх телефони не відповідають. Складається звична картина торгів на УМВБ: обмежене коло "потрібних" учасників", – скаржиться представник одного з трейдерів.

Ще один момент – репутація. Ідеться про безпекову політику великих компаній: сумнівна репутація біржі не дозволяє їй пройти комплаєнс у цих компаній.

"Ми навіть не подаємося на акредитацію, бо УМВБ не проходить нашу антикорупційну перевірку. У нас мораторій на роботу з опальними олігархами, а УМВБ постійно проводить дуже "цікаві" торги нафтою та скрапленим газом. Наші комплаєнс-офіцери жодним чином не хочуть бути пов’язаними з цією біржею. Міжнародні компанії якщо й можуть туди пройти, то з великим скрипом", – розповів представник одного з міжнародних трейдерів.

"Зрозуміло, чому "Нафтогаз" хоче торгувати саме на цій біржі. Хочете робити там свої справи – робіть, але ми туди потрапити не можемо. Ми плануємо звернутися до уряду, щоб ці торги відбувалися хоча б не на одній біржі, а на кількох. У нас є мінімум три ліцензовані товарні біржі", – додав один із трейдерів.

ЕП звернулася за коментарем до УМВБ. Там заперечили претензії учасників ринку і надали посилання на документ, схожий на список членів біржі. Деякі опитані ЕП трейдери були здивовані перебуванням у ньому, оскільки офіційно не проходили процедуру отримання членства на УМВБ.

Звісно, "Нафтогаз" має право обирати, як і в кого купувати газ чи кому продавати. Головне – робити це прозоро та законно і не завдавати збитків державі. Наразі ж до вибору керівництва компанії виникли запитання.