Что возмещает страховая и на что рассчитывать в войну застрахованным. Разбор

До війни не можна бути готовим. Власне, як і до дорожньо-транспортної пригоди, фізичного ушкодження, пожежі у власному будинку або смерті.

До війни з армією путінських терористів в Україні теж мало хто готувався.

Одиниці, імовірно, під впливом повідомлень західних країн про можливе вторгнення, доповнювали стандартні договори страхування "воєнними ризиками". Як виявилося, не прогадали.

Інші страхувальники отримують відшкодування лише за "мирні" збитки. Після війни їм доведеться самостійно відновлювати зруйновані будинки та ремонтувати понівечені автомобілі.

Що змінила війна для страхових компаній та їхніх клієнтів?

Чи повністю виконуються договори страхування, укладені до 24 лютого?

У страхуванні принцип pacta sunt servanda ("угоди повинні виконуватися") діє, незважаючи на обставини. Усі договори, укладені до і після 24 лютого, виконуються, попри запровадження воєнного стану та форс-мажорні обставини.

"Ми не вважаємо, що факт настання форс-мажорних обставин припиняє зобов’язання компанії чи певних пунктів договорів, тому продовжуємо нести відповідальність, врегульовувати збитки, надавати клієнтам сервіс", – кажуть у компанії ARX.

Тобто у випадку ДТП чи пошкодження застрахованого майна компанії зобов'язані відшкодувати завдані збитки в межах сум, передбачених договорами.

Щоправда, договори мають чимало винятків, серед яких – і ризики, пов'язані з війною. Про них – у наступному питанні.

У яких випадках компанія може відмовити у виплаті?

За замовчуванням страховики відмовляють у виплатах, якщо страхувальник не виконує свої зобов’язання за договором.

У мирний час це, наприклад, водіння в нетверезому стані чи порушення ПДР. Зрештою, це справедливо. Як можна розраховувати на компенсацію, якщо водій виїхав на зустрічну смугу в забороненому місці і спричинив ДТП?

Ризики воєнних дій теж є в переліку винятків будь-якого договору страхування, хоча не всі їх детально вивчають.

"Так звані воєнні ризики, тероризм, громадські заворушення та інші подібні обставини базово не покриваються договорами страхування.

Винятками також є випадки вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту за розпорядженням влади, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу чи майна через ураження мінами, бомбами, кулями або іншими засобами ведення війни на всій території України", – пояснюють в "Українській страховій групі" (УСГ).

Тобто збитки за знищені окупантами авто і будинки, навіть якщо вони були застраховані, власникам ніхто не компенсує. Принаймні на страхові компанії розраховувати не варто.

Чи можна змінити умови договорів страхування, які укладалися після 24 лютого?

З урахуванням зазначеного, попри війну, страхові компанії не вносили принципових змін до договорів. У цьому немає сенсу: стандартні ризики покриваються, а пов'язані з війною ніхто на себе не візьме, зважаючи на масштаби руйнувань.

За даними ДСНС, лише за перший місяць війни руйнувань зазнали близько 4 тис житлових приміщень. "За попередніми оцінками експертів, через бойові дії в Україні безповоротно втрачено близько 500 тис авто", – повідомили в Інституті дослідження авторинку.

Чи є окремі договори, які страхують воєнні ризики?

Страхування воєнних ризиків, а точніше, ризиків пошкодження майна, заподіяння шкоди здоров'ю чи загибелі внаслідок воєнних дій, в Україні не було поширеним.

Річ у тім, що воєнні ризики компанії приймають не через укладання окремого договору, а шляхом внесення доповнень до стандартних. Рішення щодо таких доповнень зазвичай ухвалювали в індивідуальному порядку на прохання клієнтів.

Така практика поширена серед юридичних осіб.

"У корпоративному сегменті за договорами страхування, укладеними до 24 лютого, покриття воєнних ризиків передбачене окремими страховими рішеннями.

Наразі в компанії є за ними заявлені збитки. За цими випадками відбувається врегулювання за умовами договорів.

Щоденно отримуємо кілька звернень, пов’язаних з воєнними ризиками. Основні – викрадення, знищення майна через влучання вибухових пристроїв, пошкодження вогнепальною зброєю та осколками вибухових пристроїв.

Через те, що такі заяви надходять переважно із зон бойових дій, адекватно зробити навіть приблизну оцінку пошкоджень, зараз немає можливості", – повідомив Олег Коваленко-Кужольний з компанії ІНГО.

Після 24 лютого ІНГО не укладає договори, які покривають воєнні ризики, зазначили в компанії.

Якщо хтось наважиться взяти на себе воєнні ризики і застрахувати, наприклад, життя людини, яка перебуває в Україні, то поліс буде коштувати мінімум 10% від розміру можливої виплати. Для порівняння: до війни страховий тариф на випадок смерті не через воєнні дії становив 4%.

"Якщо хтось і буде страхувати життя від воєнних ризиків, то багато що залежатиме від регіону. Компанії, швидше за все, відмовлятимуться, тому що війна Росії проти України ведеться без дотримання Женевської конвенції, тобто без правил", – пояснив один із страхових брокерів.

Застрахувати життя чи здоров'я військових зараз не вийде. Для формування страхового тарифу необхідно провести актуарні розрахунки (кількість усіх військових, поранених, загиблих), а всі дані в умовах війни засекречені.

Що війна змінила в наданні страхових послуг для споживачів?

У питанні обслуговування компанії переважно перейшли на режим онлайн, оптимізували продажі полісів та врегулювання страхових випадків.

Онлайн можна придбати більшість популярних полісів: "автоцивілку", КАСКО, закордонні подорожі і навіть "зелену карту", яку до 24 лютого оформляли лише в паперовому вигляді.

Присутність вимагається у випадку страхування здоров'я для перевірки фізичного стану клієнта.

Компанії частіше пропонують клієнтам відстрочку сплати платежів, врегулювання без виклику поліції, оформлення договорів страхування онлайн навіть для тих, хто вже перебуває за кордоном, а також отримання медичних консультацій онлайн (при встановленні діагнозу компенсуються витрати навіть за кордоном).

Чи змінилися тарифи?

Війна не вплинула на цінову політику страховиків, запевняють опитані ЕП компанії. Змінилася лише вартість "зеленої карти".

2 березня Моторне (транспортне) страхове бюро (МТСБУ) вирішило зменшити ціну полісів для легкових автомобілів, які прямують у ЄС, на 50%. Щоправда, знижка надається лише на поліси з терміном дії 15 і 30 днів.

Чи змінилися терміни виплат?

Після оформлення ДТП, із залученням поліції або самостійно, у постраждалої сторони є лише 30 днів, щоб звернутися за відшкодуванням до компанії, у якій винуватець придбав поліс "автоцивілки".

Відповідно до закону, виплата відшкодування за такими договорами здійснюється протягом 90 днів з дати отримання заяви та необхідних документів. На практиці страховикам необхідно в середньому 40 днів.

У компаніях переконують: терміни виплат порівняно з довоєнними не змінилися. Є винятки, повʼязані з об'єктивними причинами: неможливістю оплатити ремонт авто через малу кількість СТО, що працюють, або дефіцитом запчастин.

МТСБУ поки що не отримало від страхових компаній усіх даних для підрахунку кількості виплат і дотримання строків врегулювання справ.

Чи однакові зараз правила відшкодування збитків на всій території України?

Правила однакові, але є нюанси, про які ЕП згадувала в попередніх відповідях.

У регіонах, де тривають бої, і на тимчасово окупованих територіях виникають труднощі з фіксацією страхових випадків.

"Труднощі виникають із збором документів, необхідних для виплати та оцінки збитку. Аварійні комісари не завжди можуть виїхати на місце пригоди", – пояснюють в ІНГО.

Саме тому компанії спростили процедуру оформлення відшкодування. Зокрема, для підтвердження факту страхового випадку в певних ситуаціях дозволяється самостійна фіксація місця ДТП і надсилання фото та відео.

Що робити, якщо компанії відмовляються виплачувати гроші?

Компанії можуть правомірно відмовити у виплаті відшкодування за завдані бойовими діями збитки, якщо це не передбачено договором. Проте рішення про відмову обов’язково має бути обґрунтованим.

Якщо ж особа потрапила в ДТП, не пов'язану з війною, заявила про відшкодування і надала необхідні документи, а страховик відмовляється здійснювати виплату, посилаючись на форс-мажор чи воєнний стан, це порушення договору.

У такому випадку клієнт має право звернутися до страховика за роз'ясненням, поскаржитися в Нацбанк і піти в суд.

"В умовах запровадженого в Україні воєнного стану ринок страхування продовжує працювати. Страховики несуть відповідальність за укладеними договорами", – зазначають у Нацбанку.

Що робити українцям, які виїхали за кордон без "зеленої картки"?

З 28 лютого при автомобільному перетині кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини та Молдови наявність "зеленої карти" не вимагається. Утім, це не означає, що оформляти поліси не потрібно.

Ідучи назустріч українцям, які вимушено залишили свої домівки, деякі країни запровадили пільгові умови страхування і навіть безкоштовно брали на себе ризики заподіяння шкоди автомобілями з українською реєстрацією.

Наприклад, страхові компанії Польщі, Данії та Естонії безкоштовно оформляють українцям поліси на строк до 30 днів. В Угорщині такий поліс коштує символічні 3 євро. У Чехії, Німеччині та Латвії виплати за завдані українським авто збитки компенсовуватимуться з місцевих гарантійних фондів.

НБУ та МТСБУ радять придбати поліс "зеленої карти" в українській компанії або в компанії країни, де перебуває авто.

Що робити, якщо українське авто потрапило в ДТП в іншій країні?

Навіть якщо український автовласник став винуватцем ДТП в одній з країн ЄС, не маючи страхового полісу, потерпілій стороні заплатить місцеве бюро "Зелена карта" (аналог МТСБУ), зауважують у Нацбанку.

Щоправда, завдані збитки водій муситиме компенсувати, сплативши їх МТСБУ, яке перекаже кошти в бюро "Зеленої карти", де сталася пригода.

Якщо шкода була завдана українському автовласнику, то за наявності у нього поліса КАСКО він має отримати від місцевої СТО рахунок і надіслати його страховій компанії. Перед цим там слід уточнити, які СТО для цього підходять.

Поки що в бюро немає інформації про ДТП за участю українців, які сталися в ЄС з 24 лютого.