Акции Apple, Facebook и Amazon в смартфоне: как и через кого купить акции иностранных компаний, в чем риски
Банки и инвестиционные компании массово упрощают доступ украинцев к западным фондовым рынкам. Почему сейчас, как будут работать приложения для торговли акциями, чем они отличаются и почему надо быть осторожными. (укр)
24 січня Monobank запустив у тестовому режимі додаток для торгівлі акціями західних компаній. Це вже друге подібне рішення для українського ринку, але не останнє.
Відчути себе героєм фільму "Вовк з Волл-стрит" може ледь не кожен українець, навіть не виходячи з дому.
Грати на фондовому ринку, формувати портфелі цінних паперів і заробляти завдяки інтуїції та підприємницькому хисту – усе це стало доступним у 2022 році.
Для цього не потрібно шукати іноземних брокерів, заповнювати стоси паперів чи відкривати рахунок за кордоном. Фінансові компанії та великі українські банки відчинили українцям вікно у світ великих інвестицій.
Купити акції Apple, Microsoft, Meta (Facebook), Pfizer, Tesla, Amazon та інших транснаціональних компаній можна кількома рухами пальця на мобільному телефоні.
Про запуск таких застосунків повідомили щонайменше шість українських банків та інвестиційних компаній, а Альфа-банк завершив тестування свого застосунку та пропонує вкласти кошти в акції іноземних компаній усім своїм клієнтам.
Щоправда, для надання українцям можливості стати акціонерами світових корпорацій банки використовують різні моделі. Чим відрізняються додатки, через які українцям пропонують купити акції іноземних компаній?
ВАЖЛИВО. Інвестування в цінні папери – це завжди ризик. Більшість українців, які будуть користуватися додатками, не є професійними гравцями, і вони не завжди ухвалюватимуть зважені рішення.
Будьте обережні, не вкладайте великі суми, якщо у вас немає досвіду, ретельно обмірковуйте будь-яку інформацію від різних консультантів, які також часто не є професіоналами.
Курс на фондовий ринок
Українці почали звикати до того, що тримати гроші в банках майже так само збитково, як і готівку під матрацом.
У 2021 році інфляція в Україні сягнула 10%, тоді як середні ставки за річними банківськими депозитами в гривні становили трохи менше 9% річних.
Ситуація з інфляцією набула глобальних масштабів. Про цінові рекорди повідомляють у США, єврозоні, Польщі, Японії та інших країнах. Спрогнозувати, як довго триватиме ця інфляційна хвиля, складно.
У таких умовах відкриття доступу до інвестицій у західні фондові ринки для українців як ніколи вчасне.
Як повідомляла ЕП, саме інвестиції в акції західних компаній за підсумками 2021 року показали чи не найвищу прибутковість. Вони поступилися хіба що інвестиціям у нерухомість та криптоактиви.
Висока інфляція – не єдина причина, чому всі кинулися запускати сервіси для інвестицій у цінні папери. Драйвером цих розробок став загальносвітовий тренд на "демократизацію" фондового ринку, який почався зі США.
У Сполучених Штатах можливість торгувати акціями була доступною для громадян десятки років тому. Однак лише недавно цей ринок пережив новий бум – не в останню чергу завдяки таким додаткам як Robinhood.
Robinhood – брокерська компанія, яка у 2015 році запустила простий та зручний застосунок для торгівлі акціями. Його активними користувачами є близько 20 млн осіб.
Особливість додатка в тому, що він дозволяє інвестувати навіть 1 дол, а також обіцяє користувачам торгівлю без комісій. На чому ж тоді заробляє Robinhood?
Понад 80% доходів компанії становить плата "за потік замовлень". Формально користувачі не сплачують жодної комісії. Додаток продає право на виконання заявки клієнта іншому брокеру, який виконує її за вигідною для себе ціною.
Наприклад, якщо користувач хоче придбати акцію, вартість якої в додатку становить 1 дол, то реальна вартість акції на ринку – 99 центів. Різниця в курсах – прибуток брокера.
Хоча Robinhood збитковий, його доходи стрімко зростають разом з ростом клієнтської бази. Людей, які хотіли б спробувати інвестувати у фондові ринки, у світі багато, адже основі фондові індекси зростають уже майже 14 років.
Навіть початок пандемії і тяжкі економічні наслідки від запровадження карантинів не змогли надовго зупинити цей ріст. Навпаки – акції виросли ще більше на тлі щедрих монетарних та фіскальних стимулів.
Не дивно, що успіх Robinhood, щонайменше, у залученні клієнтів, хочуть повторити й українські банки та інвестиційні компанії. Крім світового тренду, на розробку аналогів їх наштовхнуло ще й спрощення регулювання в Україні.
"Усе почалося з появи е-лімітів. Вони дозволили українцям виводити гроші за кордон. Цей поріг виріс до 200 тисяч євро на рік. Інше рішення НБУ зробило можливим віддалене відкриття брокерами клієнтських рахунків.
Усе це на тлі стабільного зростання ринку цінних паперів, який ми спостерігаємо кілька років", – пояснює співзасновник компанії Treeum Сергій Віндерських.
В одному з банків, який розробляє український аналог Robinhood, визнали, що не очікують отримати великого грошового потоку від нового напрямку бізнесу.
"Ми запускаємо додаток, аби наростити клієнтську базу, підвищити лояльність клієнтів та диверсифікувати бізнес", – зазначив співрозмовник ЕП.
Хоча ззовні українські додатки будуть подібні на Robinhood, проте "залаштунки" можуть кардинально відрізнятися.[BANNER1]
Як працюватимуть додатки
Послугу з торгівлі акціями західних компаній запустили або збираються це зробити щонайменше чотири українські банки: Альфа-банк, Monobank (проєкт "Універсал банку"), Приватбанк та ПУМБ.
Крім того, на цей ринок виходять інвестиційні компанії: Treeum (у партнерстві з Dragon Capital), Green Candle та ще одна компанія, яка наразі утримується від публічного оголошення про розробку застосунку.
Альфа-банк російського бізнесмена Михайла Фрідмана став першим банком, який пройшов етап тестування цієї функції і запустив її в повноцінному режимі.
Придбати акції можна в мобільному банкінгу Альфа-банку. До 1 березня діятиме пільговий режим, комісій за торгівлю не буде. Надалі вона становитиме 0,4% від суми операції.
Другим банком, який дав можливість купувати акції іноземних компаній, став Monobank. Для цього його клієнтам необхідно встановити окремий застосунок – mono invest.
До 31 березня комісія за торгівлю становитиме 0,01% від суми операції, але не менше 0,01 дол, а з квітня – 0,3%, але не менше 1 дол.
У ПУМБ повідомили, що планують відкрити можливість інвестувати в іноземні акції у січні. Банк купуватиме акції через американського брокера, а застосунок розробить одна з компаній-партнерів.
Від коментарів про деталі роботи додатку та розміру комісій у ПУМБ відмовилися.
У компанії Treeum розраховують на запуск застосунку Multi Invest у першому кварталі 2022 року. На відміну від інших українських застосунків, Treeum обіцяє дозволити клієнтам ще й купівлю криптовалют.
Також компанія планує створити "цілу інвестиційну екосистему", включаючи новини, проведення освітніх курсів та надання послуг з управління активами.
Наразі є дві схеми роботи застосунків: дилерська та субброкерська. Різниця між ними значна: від обмежень за обсягами торгівлі протягом року до переліку акцій, доступних для купівлі через застосунок.
Дилерська схема
Цю схему використовує Альфа-банк. Її суть у тому, що банк перепродає акції своїм клієнтам з власного портфеля, придбавши певну їх кількість за кордоном та пройшовши процедуру допуску до обігу в Україні.
Усі операції в разі застосування цієї схеми відбуваються на території України, тобто переказувати кошти на будь-які закордонні рахунки не потрібно, як і відкривати такі рахунки загалом.
Українське законодавство забороняє торгівлю в іноземній валюті, тому котирування акцій банк відображає в гривні. Користувачі бачитимуть конвертовані за банківським курсом ціни з міжнародних бірж.
Придбані акції зберігаються на рахунку в цінних паперах клієнта банку, а кошти – на банківському рахунку. В Альфа-банку зазначають, що на кошти поширюються державні гарантії – до 200 тис грн.
Недоліком дилерської схеми є обмеженість вибору інструментів. Клієнтам доступні лише ті акції, які попередньо придбав та завів в Україну банк.
Перелік обмежується ще й вимогами НБУ до якості активів. Банку заборонено інвестувати в акції компаній з неінвестиційним рейтингом. Це означає, що банк-дилер не може придбати та перепродати своїм клієнтам акції Tesla, чий рейтинг наразі не дотягує до інвестиційного.
В Альфа-банку зазначають, що планують реагувати на попит клієнтів та заводити більше іноземних акцій та українські цінні папери, наприклад ОВДП.
Субброкерська схема
Цю схему планують використовувати Monobank та ПУМБ. Її суть у тому, що банк виступатиме посередником, а фактичні угоди проходитимуть через міжнародних брокерів (у Monobank таким буде кіпрська Exante).
Операції відбуватимуться за кордоном, тому на них поширюватимуться валютні обмеження НБУ. Зокрема – необхідність оформляти е-ліміт, який становить 200 тис євро на рік. Придбати акції на більшу суму користувач додатку не зможе.
Оформлення е-ліміту банк обіцяє взяти на себе. Для цього в Нацбанк доведеться подавати документи про походження коштів, тож процедура не буде простою.
Придбані акції лежатимуть на рахунку іноземного брокера, який зберігатиме їх на користь українського банку. Останній зберігатиме їх на користь клієнта.
Такий довгий ланцюжок у доведенні права власності на цінні папери може ускладнити життя, якщо їх потрібно буде, наприклад, передавати в спадок або у випадку банкрутства одного з посередників.
Оскільки операції відбуватимуться за кордоном, то котирування цінних паперів у додатку будуть зазначатися в доларах. Ціни банк братиме з міжнародних бірж.
Працюючи через іноземного брокера, банк пропонуватиме набагато ширший перелік інструментів порівняно з дилерською схемою.
У Monobank обіцяють, що через їхній застосунок можна буде придбати акції всіх компаній з індексу S&P500, а також з десятка найбільших біржових інвестиційних фондів (ETF).
Яка схема буде популярною в Україні, невідомо. Одна з причин – компанії, які розробляють застосунки, відмовляються розкривати технічні деталі.
Однак використання однієї схеми не означає заборони на використання іншої.
"Професійний учасник обирає дилерську або субброкерську схему залежно від того, яка йому вигідніша. Для клієнта принципової різниці немає.
Не виключаю, що коли в цих продуктів буде більше користувачів, то банки та інвестиційні компанії, можливо, змінять свої моделі", – вважає заступниця директора групи ICU Євгенія Грищенко.[BANNER2]
Що з податками
Якщо на торгівлі акціями у 2022 році через мобільний застосунок одного з банків вдасться заробити, то частиною прибутку потрібно буде поділитися з державою, тобто заплатити податки.
З інвестиційного доходу, тобто з різниці між ціною купівлі і продажу, слід віддати 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору. З дивідендів, отриманих на акції, платити доведеться менше – 9% ПДФО та 1,5% військового збору.
Оформлення зі сплати цих податків візьмуть на себе банки та інвестиційні компанії. Однак суттєво життя клієнтів від цього не полегшає: у будь-якому разі за підсумками операцій потрібно подавати податкову декларацію. Зробити це треба до 1 травня наступного року.
Закон звільняє від обов’язку подавати декларацію, якщо на торгівлі акціями особа отримала менше 3 470 грн (1,4 прожиткового мінімуму) доходу.
Якщо інвестор, який купив акції американської компанії, отримав дивіденди і впевнений, що з них уже сплатили податки у США, то він може спробувати документально довести це податковій. Проте робити це доведеться самостійно.
Українські банки стягуватимуть податки по-різному. Наприклад, Monobank утримуватиме податки з усього доходу за інвестиційним рахунком: або за підсумками року, або при виведенні коштів протягом року.
В Альфа-банку стягуватимуть податки з кожної операції, за якою виникає інвестиційний дохід. Для користувача така схема менш вигідна, бо не дозволить зменшити суму доходів на отримані збитки.
Чи можна заробити на торгівлі акціями у 2022 році
Зважаючи на ризик військової агресії, багато українців почали придивлятися до способів збереження коштів за кордоном. Однак, попри високу дохідність, яку інвесторам принесли ключові фондові індекси у 2021 році, спішити вкладати всі заощадження в акції іменитих компаній не варто.
Невпинний ріст фондового ринку може закінчитися у 2022 році. Ключова причина – запровадження більш жорсткої монетарної політики ключовими центробанками світу – ФРС, ЄЦБ та Банком Англії.
Досі щедра підтримка економік центробанками підтримувала зростання фондового ринку. Завдяки програмам з викупу активів на ринки виливалися сотні мільярдів доларів додаткової ліквідності.
Однак політика, яка рятувала ринки від кризи, призвела до стрімкого росту інфляції в усіх країнах. Через це у 2022 році центробанки вирішили згорнути програми підтримки та зосередитися на боротьбі з ростом цін, підвищуючи ставки.
Наслідком буде зростання ризиковості інвестицій в акції та часткове перетікання ліквідності на ринок облігацій, переконані опитані ЕП аналітики.
"Ціни на акції можуть впасти незалежно від прибутків компаній через падіння мультиплікаторів (співвідношення між ціною акції та прибутком – ЕП). Це зниження може статися через ріст дохідностей казначейських зобов’язань США.
Причиною росту цих дохідностей стане запровадження більш жорсткої монетарної політики ФРС. Тобто навіть без криз акції у 2022 році, ймовірно, дешевшатимуть", – вважає аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.
Під час тестової торгівлі акціями в Альфа-банку у західні цінні папери інвестували близько 11 тис людей, а середній чек становив 8,6 тис грн.
Monobank отримав близько 240 тис заявок на тестування застосунку, а середній чек там очікують на рівні 1-2 тис дол.
Імовірно, у 2022 році сотні тисяч українців спробують себе в новому для України напрямку інвестування. Та чи готові люди до того, що їхні інвестиції можуть стати збитковими?
Банки та інвестиційні компанії лише відчиняють вікно для інвестицій в акції. Проте важливо не забувати, що українські посередники не гарантують дохідності інвестицій. Ризик того, що ціна придбаної акції може обвалитися, ляже на плечі інвестора.