Украденные деньги в "Энергоатоме", украинцы заплатят за банкротство "ДПЗКУ": итоги недели для ГП

Корпоративне управління 

"ДПЗКУ" на межі банкрутства. Народний депутат фракції "Слуга народу", Мар’ян Заблоцький написав на своїй сторінці у Facebook, що цього тижня "Державна продовольчо-зернова корпорація" ("ДПЗКУ") може збанкрутувати. За словами Заблоцького, "ДПЗКУ" навряд чи самостійно виплатить свій наступний кредитний транш у розмірі 95 млн дол. 

Нагадуємо, що у  2012 році "ДПЗКУ" отримало кредит у розмірі 1,5 млрд, який мав бути виплачений до 2027 року. Даний кредит був виданий під українські держгарантії з метою налагодити систематичні постачання зерна до Китаю.

Значна частина від 1,5 млрд дол, отриманих від Китаю в якості позики в 2012 році, була розкрадена за часів Віктора Януковича, а близько 250 млн дол зникли з рахунків компанії за півроку, коли "ДПЗКУ" керували особи, нібито пов’язані з партією "Свобода". Проти всіх цих минулих керівників відкрито кримінальні провадження, в той час як всі ці люди перебувають у розшуку, написав Заблоцький.

Він додав, що народні депутати готують проект листа до Конгресу США стосовно надання Україні можливості випуску облігацій під гарантії США.

Пізніше ЕП опублікувала статтю, в якій пояснює, як виникли борги "ДПЗКУ", і стверджує, що 21 січня "ДПЗКУ" увійде в стан дефолту через свої борги. За словами співрозмовників ЕП, Офіс Президента вже нібито підтримав "дефолтний сценарій", який автоматично відкриває державну гарантію.

Борг "ДПЗКУ" перед Китаєм становить понад мільярд доларів, до того ж варто враховувати ще потенційні збитки від судових суперечок з Китаєм. Співрозмовник ЕП у Мінфіні пояснив, що підготовка до можливого дефолту "ДПЗКУ" ведеться з 2017 року, закладаючи в бюджет кошти на виконання гарантійних зобов'язань.

За даними ЕП, у бюджеті на 2022 рік передбачено 6,9 млрд грн на державні гарантії. Цього достатньо для покриття виплат "ДПЗКУ", запланованих на 2022 рік. Однак коштів не вистачить, якщо китайська сторона вимагатиме всю суму кредиту, що залишилася, як це передбачено угодою, тобто понад 1 млрд дол або 28 млрд грн.

Як ми повідомляли, Уряд створив міжвідомчу робочу групу, яка займеться питанням виплат "ДПЗКУ" за боргами та зобов’язаннями щодо постачання зерна перед китайськими держкомпаніями.

Як ми повідомляли, з початку року елеватори "ДПЗКУ" працюють лише на 10% їх загальної потужності. До того ж, корпорація не надіслала жодної партії зерна своєму стратегічному партнеру - Китайській національній корпорації імпорту та експорту машин. Це рекордно низький показник від початку їхніх ділових відносин.

Також ми зазначали, що за повідомленням "ДПЗКУ" на їх сторінці у Facebook, колишній в. о. голови правління "ДПЗКУ" Андрій Власенко, якого підозрюють у привласненні 71 млн грн та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, був звільнений з посади в. о. голови правління на підставі наказу Міністерства економіки від 15 вересня.

Виконуючому обов’язки голови правління "ДПЗКУ", Андрію Власенку, якого підозрюють у розкраданні 71 млн грн, обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з обов'язком носити електронний браслет. Таке рішення Печерський райсуд Києва ухвалив 16 серпня.

Також ми повідомляли, що "ДПЗКУ" була одним з найбільших збиткових серед усіх держкомпаній України, її збиток у 2020 році склав 5,9 млрд грн.

Розпочато відбір незалежних членів наглядової ради "Укрпошти". 14 січня Міністерство економіки опублікувало у себе на сайті оголошення про проведення кокурсного відбору незалежних членів наглядової ради "Укрпошти". У оголошенні також зазначено, що в рамках кокурсного відбору має бути відібрано п’ять осіб.  

Діючий склад наглядової ради "Укрпошти" приступив до виконання повноважень 10 жовтня 2018 року.

"Укрнафта" знову скликає загальні збори акціонерів. 17 січня на сайті "Укрнафти" було опубліковано оголошення про проведення позачергових зборів акціонерів компанії, які мають відбудутися 17 лютого 2022 року.

Звертаємо увагу, що це вже третя спроба провести загальні збори компанії. Загальні збори "Укрнафти", проведення яких було заплановано на 30 листопада та 23 грудня не відбулися через відсутність кворуму.

Головне питання, яке має бути вирішене під час загальних зборів є розподіл активів "Укрнафти" між основними акціонерами.    

Раніше ми повідомляли, що Президент України Володимир Зеленський на прес-конференції заявив, що розподіл активів "Укрнафти" між основними акціонерами ще не затверджений, але це буде вихід із складної ситуації з історичним боргом "Нафтогазу" перед "Укрнафтою".

["Нафтогаз" володіє 50% + 1 акція "Укрнафти". Близько 42% акцій володіє група компаній, неофіційно відома як група Приват, пов’язана, зокрема, з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. – SOE Weekly.]

Президент зазначив, що без поділу "Укрнафти" існує висока ймовірність того, що компанії, які володіють акціями "Укрнафти" [компанії групи "Приват" – SOE Weekly], зможуть виграти позов проти держави щодо цих боргів.

Банки

"Укрексімбанк" надасть 440 млн грн на розбудову соціальної інфраструктури в Ірпені. "Укрексімбанк" та Ірпінська міська рада уклала кредитний договір на строк до 60 місяців, вибірка коштів здійснюватиметься протягом 2022 та 2023 років.

Член правління "Укрексімбанку" Михайло Медко розповів, що кошти підуть на будівництво та реконструкцію шкіл і садочків, спортивних комплексів, басейну та льодової арени.

[Звертаємо увагу, що 440 млн грн – це 36% всього бюджету міста Ірпеня на 2022 рік. У свою чергу,  39% від усієї суми кредиту будуть направлени на будівництво льодової арени, орієнтовна вартість якої становить 170 млн грн – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що "Укрексімбанк" та Запорізька міська рада підписали кредитний договір на 300 млн грн на строк до п'яти років.

За даними "Укрексімбанку", кошти підуть на розвиток транспорту, житла та інфраструктури міста, а також на оновлення матеріально-технічної бази комунальних підприємств.

Енергетичний сектор

АМКУ відкрив справу проти "Нафтогаз Трейдинг". Антимонопольний комітет України (АМКУ) перевірить, чи не зловживав "Нафтогаз Трейдинг" своїм домінуючим становищем на ринку оптової реалізації природного газу.

АМКУ отримав заяви постачальників природного газу, на думку яких договори "Нафтогаз Трейдинг" на постачання природного газу містять дискримінаційні умови. У договорах йдеться про введення річних тарифів на газ для населення, які діють з 1 травня 2021 року.

В АМКУ повідомили, що частка "Нафтогаз Трейдинг" на оптовому ринку газу у 2020 році та першому півріччі 2021 року становила понад 35%, що свідчить про домінуюче положення. 

У "Нафтогазі" прокоментували, що йдеться про угоду між  "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "ЙЕ Енергія". У "Нафтогазі" також додали, що угода з компанією "ЙЕ Енергія", яка пов’язана з Дмитром Фірташем, була укладена в березні 2021 року.

Крім того у повідомленні йдеться, що керівником "Нафтогазу" на той час був Андрій Коболєв, курував відповідний напрямок роботи у компанії головний виконавчий директор Отто Ватерландер, а безпосереднім підписантом документів виступив директор дивізіону "Трейдинг" Віллем Коппульс.

За інформацією "Нафтогазу", контракт дійсно надавав "ЙЕ Енергії" можливість купувати газ дешевше, ніж інші постачальники газу. Це також дозволило перепродавати весь газ, придбаний по 7,4 грн за м куб, не лише населенню, а й приватним підприємствам, для яких ринкова ціна могла перевищувати 40 грн за м куб. "Нафтогаз" заявив, що розірвав цей контракт з жовтня 2021 року, тим самим попередив збитки компанії на суму понад 110 млрд грн.

[Така практика була однією з основних корупційних схем до реформи газового ринку. Реформа передбачала, що єдиним способом запобігти зловживанню на різниці у цінах було створити єдину ринкову ціну. Домогосподарства, які не можуть дозволити собі таку ціну, повинні отримувати прямі грошові субсидії для оплати газу. Субсидії мають розподілятися та перевірятися Мінсоцполітики. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що за даними ЗМІ, "Нафтогаз" підписав нові контракти з облгазами у квітні 2021 року. Згідно з цими контрактами на період з травня 2021 року по квітень 2022 року "Нафтогаз" зобов’язаний продавати газ регіональним дистриб’юторам за фіксованою ціною з подальшим перепродажем газу населенню за фіксованою ціною враховуючи націнку.

Також ми повідомляли, що "Нафтогаз" підписав угоду з компанією "ЙЕ Енергія" про купівлю-продаж природного газу, яка дасть змогу учасникам ринку запропонувати населенню ресурс за фіксованою ціною протягом року.

Група "Нафтогаз" виграла судовий процес проти "Донецькоблгазу" на суму понад 3,2 млрд грн, позов "Оператора ГТС" відхилено. За даними ЗМІ, Господарський суд Донецької області задовольнив два позови "Нафтогазу" до "Донецькоблгазу".

У першій справі суд постановив, що "Донецькоблгаз" має сплатити 2,63 млрд грн за борги, нараховані "Нафтогазу" з листопада 2018 року по липень 2020 року.

У другій справі щодо послуг з балансування газу суд частково задовольнив позов "Укртрансгазу" (яка входить до групи "Нафтогазу" ) і вирішив стягнути з "Донецькоблгазу" 543,3 млн грн заборгованості (загальний обсяг позовних вимог становив 2,37 млрд грн).

Суд також відхилив позов "Оператора газотранспортної системи" до "Донецькоблгазу" про стягнення 418 млн грн заборгованості з оплати негативних щодобових небалансів за період з січня по грудень 2020 року.

Раніше Кабмін видав розпорядження про передачу 49,9% акцій "Донецькоблгазу", арештованих у кримінальному провадженні, під управління "Нафтогазу".

"Нафтогазу" належить 38,2% акцій "Донецькоблгазу", а гонконгським Endless Moonlight Limited і Trading Field Limited – по 24,95%.

"Оператор ГТС" попереджає про загрозу постачання газу через мільярдні борги. Як повідомляє ЕП, "Оператор газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") заявляє, що борги операторів газорозподільних мереж і "Нафтогазу" становлять загрозу безпеці постачання природного газу та можуть призвести до серйозної кризи.

У листі "ОГТСУ" до Міністерства енергетики, який є в розпорядженні ЕП, зазначається, що оператори газорозподільних мереж не можуть самостійно закуповувати технологічний газ [газ, що використовується для виробничо-технологічних витрат – SOE Weekly], в той час як їм потрібно 1,4 млрд кубометрів такого газу в 2022 році.

"Нафтогаз" зобов'язаний постачати технологічний газ облгазам за пільговими тарифами відповідно до постанови уряду та за дорученням Ради національної безпеки і оборони. Однак в "ОГТСУ" зазначають, що "Нафтогаз" не укладає відповідні договори на продаж такого технологічного газу операторам газорозподільних мереж.

Наразі оператори газорозподільних мереж де-факто безоплатно беруть газ з мережі, а "ОГТСУ" не може їх зупинити, не відключивши всіх споживачів які підключені до мереж цих операторів.

Так, у листопаді-грудні 2021 року "Нафтогаз" заборгував "ОГТСУ" 3,7 млрд грн, а в січні 2022 року може заборгувати ще 6,9 млрд грн. Заборгованість газорозподільних мереж у 2020-2021 роках досягла 12,3 млрд грн.

З урахуванням боргів, а також виплатою "Нафтогазу" 33 млрд грн за анбандлінг та щомісячної сплати 50% доходів з транзиту (близько 1,5 млрд грн), "ОГТСУ" має такі ризики: (i) втрата фінансової ліквідності в лютому 2022 року; (ii) втрата сертифікації як оператора газотранспортної системи; і (iii) Україна може бути визнана як така, що не відповідає вимогам Енергетичного Співтовариства.

Тому "ОГТСУ" просить Міністерство енергетики внести на розгляд уряду проект постанови про спеціальні зобов’язання на ринку природного газу та вжити невідкладних заходів для врегулювання кризи.

Раніше ми повідомляли, що за повідомленням ЕП, Секретаріат Енергетичного співтовариства у своєму листі зазначив, що операторам систем заборонено вести діяльність з постачання або видобутку газу. Якщо на "ОГТСУ" будуть покладені такі зобов’язання, це поставить під загрозу його фінансову стабільність, заявили в Секретаріаті, посилаючись на Газову Директиву ЄС.

Також ми повідомляли, що за даними ЕП, "Нафтогаз" намагається передати "Оператору ГТС" зобов’язання щодо постачання технологічного газу за спеціальною ціною 7,42 грн/куб. Обсяг необхідного технологічного газу становить близько 1,3-1,4 млрд кубометрів на рік.

Раніше ми повідомляли, що за даними "ОГТСУ", станом на І квартал 2021 року борги та нарахування до сплати операторів ГРМ складають майже 10 млрд грн. За словами фінансового директора "ОГТСУ" Юрія Кулика, відповідно до цієї суми збільшився резерв сумнівних боргів. Якби не цей фактор, чистий прибуток "ОГТСУ" був би майже вдвічі більшим — 8,6 млрд грн.

"Нафтогаз" планує інвестувати 900 млн дол у модернізацію ТЕЦ. За словами керівника "Нафтогаз Тепло" Віталія Михайльо, "Нафтогаз Тепло" оцінює обсяг залучення фінансування для модернізації вугільних теплоелектростанцій (ТЕЦ) приблизно в 900 млн дол.

Михайльо, заявив, що одним із спів інвесторів буде "Нафтогаз". Він додав, що "Нафтогаз Тепло" планує залучати "фінансування з кількох джерел... наприклад, зелені облігації, випущені "Нафтогазом" або "Нафтогаз Тепло", позики від іноземних банків або фінансування від виробників продукції" [очевидно, в останньому випадку Михайльо мав на увазі продаж обладнання в кредит – SOE Weekly].

Раніше ми повідомляли, що згідно із повідомлень у ЗМІ, 4 серпня Кабмін ухвалив розпорядження про передачу "Нафтогазу" шести державних ТЕЦ із Фонду державного майна України.

Це "Севєродонецька теплоектроцентраль", а також акції АТ "Дніпровська ТЕЦ", ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", АТ "Криворізька теплоцентраль", АТ "Херсонська ТЕЦ", АТ "Одеська ТЕЦ".

Крім того, ці ТЕЦ виключили з переліку об’єктів великої приватизації.

"Енергоатом" приховує розкрадання 422 мільйонів. Під час наради в "Енергоатомі", Микола Божко, керівник "Атомпроектінжинірингу", відокремленого підрозділу "Енергоатому", нібито обговорював, як приховати зрив будівництва стратегічного об'єкта на Чорнобильській АЕС. Про це свідчать аудіозаписи, отримані журналістами "Схем".

 "Атомпроектінжиніринг" розпочав будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобилі. Журналісти стверджують, що менеджмент "Енергоатому" без проведення тендеру обрав виконавця будівництва та уклав непублічний договір на 422 млн грн з ТОВ "БК КБР".

Журналісти також з’ясували, що у 2021 році "Енергоатом" перерахував цій компанії понад 1 млрд грн, проте сам об’єкт, який компанія зобов’язалася збудувати, досі не ввели в експлуатацію. Керівництво "Енергоатому" не надало журналістам ані сам договір, ані кошторис витрат.

Зазначається, нібито Божко пропонував учасникам зустрічі або приховати розкрадання за допомогою фіктивних кошторисів за старими контрактами, або укласти новий договір про непублічну закупівлю з новим підрядником. 

Чорнобильське централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є стратегічно важливим об’єктом для України в контексті її протистояння з Росією. До 2021 року Україна повинна була платити Росії від 150 до 200 млн дол щорічно за утилізацію ядерного палива.

На початку 2000-х український уряд вирішив побудувати власне централізоване сховище, і лише у 2017 році "Енергоатом" розпочав будівництво, хоча постійно відкладав запуск об’єкта. Остання дата здачі об’єкта в експлуатацію, оголошена керівництвом "Енергоатому" - березень 2022 року.