Хватает ли громадам денег: рейтинг областных центров

У своїх проблемах українці звикли звинувачувати президента або народних депутатів. Управлінцям на Печерську приписують навіть ті гріхи, до яких вони безпосередньо не мають жодного стосунку. Наприклад, ями на дорогах міст, старе обладнання в лікарнях чи низьку якість комунальних послуг.

Завдяки децентралізації відповідальність за ці питання лягла на плечі місцевої влади. Разом з цим до місцевих бюджетів надійшло більше коштів. Однак чи у всіх громадах їх достатньо для ефективного урядування?

Аби відповісти на це питання, Центр спільних дій провів дослідження фінансової спроможності міських територіальних громад обласних центрів.

Сформований на основі дослідження рейтинг показує, наскільки органи місцевого самоврядування (ОМС) здатні забезпечити себе коштами для розв’язання проблем мешканців та стабільного розвитку громад.

Як рахували

Аналітики оцінили 24 місцеві бюджети за низкою індикаторів.

✔ Скільки грошей виділяється на ремонт доріг, газифікацію, закупівлю шкільних автобусів та автомобілів швидкої допомоги, будівництво шкіл та лікарень.

✔ Скільки коштів громада витрачає на утримання ОМС.

✔ Чи має ОМС залишкові кошти, які може віддати біднішим громадам.

✔ Скільки коштів громада витрачає на зарплати.

За кожним індикатором громада отримувала одну з оцінок: 0 балів – низький рівень, 5 балів – середній рівень, 10 балів – високий рівень. Аналітики оцінили місцеві бюджети за 2018-2020 роки та січень-вересень 2021 року.

Найбільш фінансово спроможними залишаються Дніпровська міська територіальна громада та Київ. Найнижчі бали – у Краматорської та Сєвєродонецької громад, хоча у 2021 році останнє місце посів Херсон.

Аналітики виявили низку еволюційних тенденцій децентралізації.

Доходи загального фонду бюджетів громад щороку зростають.

Загальний фонд – це частина бюджету, з якої фінансують важливі витрати: зарплати, стипендії, соціальне забезпечення, медикаменти, ЖКГ. Дані показують, що до кінця 2021 року доходи загального фонду більшості міських територіальних громад перевищать показники попередніх років.[BANNER1]

Місцева влада почала змінювати підходи до розпорядження коштами.

Гроші почали витрачати на щось стратегічно необхідне, а не лише на поточні видатки. Це демонструє частка капітальних видатків, яка в середньому становить чверть коштів громад. Утім, показники міст різняться.

У 2021 році лідерами стали Харків, Дніпро та Львів. Вони виділили на капітальні витрати 23,5-29,8% бюджету. Громади ж Херсона, Миколаєва, Полтави та Кропивницького навіть не наблизилися до середнього показника – 25,5%.

Збільшуються видатки на утримання чиновників.

Це не завжди погано, якщо ці кошти йдуть на залучення професійних управлінців і, як наслідок, покращення якості чи доступності послуг. Водночас, якщо вартість послуг збільшується, а якість залишається незмінною або взагалі погіршується, то це свідчить про проїдання коштів.

Майже всі громади перенаправляли надлишкові кошти до держбюджету.

Ці кошти йдуть менш спроможним громадам, щоб допомогти їм стати на ноги. Щоправда, були і винятки. У 2020 році Херсонська та Краматорська громади не направляли кошти до державного бюджету і не отримували їх відповідно до своїх показників. Те саме було у 2021 році в Херсоні та Чернівцях.

Роль місцевих податків поступово підвищується і в середньому становить третину доходів громад.

Це дозволяє ОМС орієнтуватися лише на свої сили. За таких умов місцевій владі не потрібно чекати допомоги "зверху" – від держави. Також це створює сприятливі умови для ведення малого та середнього бізнесу в громаді.

Чи зміниться картина, якщо перевести всі дані в долари? Виявляється, фінансова спроможність громад обласних центрів щороку зростає не лише в національній, а й в іноземній валюті. Тому управлінці не зможуть апелювати до курсу долара, побачивши місце своєї громади в рейтингу.

Дослідження показало: хоча стратегування й важливе для розвитку громади, та якщо вона не має достатньо коштів, зусилля місцевої влади будуть марними.

Саме фінансова спроможність є головною умовою швидкого соціально-економічного розвитку громади. Жодна реформа чи якісна зміна на місцях неможлива, якщо в неї не вклали достатньо фінансів.

Досі більшість органів місцевого самоврядування недостатньо ефективно нарощували свій фінансовий потенціал. Це ставить перед ними нові виклики. Від того, як вони на них відповідатимуть, залежать успіх громади, якість життя кожного мешканця і результати наступних місцевих виборів.