Деньги от теплокоммунэнерго для Нафтогаза, инвесторы ОГКХ без гарантий: итоги недели для ГП

Корпоративне управління

Кабмін змінює в.о. керівника "Гарантованого покупця" лише через кілька тижнів після призначення. 9 грудня Кабмін припинив повноваження нещодавно призначеного в.о. генерального директора "Гарантованого покупця" Вадима Улиду призначивши на його місце Андрія Пилипенка. 

До цього Пилипенко обіймав посаду директора з управління персоналом та юридичних питань "Хмельницькобленерго". Народний депутат від Європейської солідарності Олексій Гончаренко звинуватив Пилипенка в конфлікті інтересів. За словами депутата, Пилипенко володіє компанією з виробництва відновлюваної енергії, яку купує "Гарантований покупець".

Так, за даними ЗМІ, 14 грудня Пилипенко подав декларацію, в якій зазначив право власності на проект сонячної електростанції у Київській області "Соларград". У свою чергу, 100% статутного капіталу ТОВ "Соларград" належить дружині Пилипенка Олені. Крім того, їхня родина є кредитором (інвестором) сонячної електростанції потужністю 1,1 МВт у Хмельницькому, "Екобуденергія". Цей завод винен родині Пилипенка 4,95 млн грн.

Вадим Улида, 13 листопада був призначений в.о. керівника "Гарантованого покупця", а вже 30 листопада подав до Кабінету Міністрів заяву про своє звільнення за власним бажанням у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.

У Мінекономіки пояснили, чому активи держкомпаній знизились майже на 400 млрд грн. Раніше ми повідомляли, що Мінекономіки оприлюднило моніторинг ефективності управління об’єктами державної власності за першу половину 2021 року. Команда SOE Weekly проаналізувала дані моніторингу. Тоді, за даними моніторингу, було встановлено, що держпідприємства володіли активами в розмірі 1261 млрд грн, що що на 392 млрд грн (24%) менше порівняно з оціночною вартістю активів на кінець І кварталу 2021 року

На запит Економічної Правди, у Мінекономіки пояснили, що державні активи в першому півріччі 2021 року скоротилися на 392 млрд грн, оскільки "Нафтогаз" вчасно не надав необхідної інформації і його активи довелося виключити з обліку у піврічному звіті.

У міністерстві додали, що станом на сьогодні вже отримали від "Нафтогазу" потрібну інформацію та врахували її. У результаті загальна вартість активів українських держкомпаній становила 1 667 млрд грн (це майже стільки ж, скільки на кінець І кварталу 2021 р., коли вартість активів була 1 653 млрд грн – SOE Weekly).

[Звертаємо увагу, що Мінекономіки публікує дані з розбивкою за суб’єктом власності, а не за підприємством. Повні дані про баланси держпідприємств, прибутки та збитки чи статті руху грошових коштів також не публікуються. Таким чином, неможливо розрахувати багато стандартних коефіцієнтів для портфеля держпідприємств, таких як рентабельність власного капіталу (ROE) або ліквідність, а також коефіцієнти для окремих держкомпаній.

Такий розрахунок дав би зрозуміти, які саме держкомпанії зробили внесок у загальну ефективність портфеля. Детальні дані про результати діяльності окремих держкомпаній публікуються на ProZvit із значними затримками та є неповними. Тому, поки що неможливо порівняти дані з двох джерел для більш глибокого аналізу. – SOE Weekly.]

НКЦПФР затвердив Додаток ESG до Кодексу корпоративного управління. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розробила та затвердила Додаток ESG до Кодексу корпоративного управління [ESG визначає три компоненти, на які мають звертати увагу компанії, а саме: екологічний, соціальний та корпоративного управління. – SOE Weekly.]

Згідно з НКЦПФР, у Додатку узагальнено, як застосовувати законодавство про корпоративне управління, з огляду на такі ключові моменти:

• обґрунтування необхідності впровадження передової практики ESG;
• що цікавить інвесторів з точки зору практики ESG;
• стандарти діяльності та звітності, які можуть використовуватися компаніями для структурування своєї сталої практики;
• керівні принципи щодо того, як компанії можуть впровадити рекомендації Кодексу.

Так само, як і Кодекс корпоративного управління, Додаток базується на Принципах корпоративного управління G20/ОЕСР і відображає рекомендації, надані в звіті про стале фінансування на ринках, що розвиваються, а також роль регуляторів цінних паперів: Комітету з питань зростання та ринків, що розвиваються, Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO).

НАБУ та АМКУ викрили змову в закупівлях на 500 млн грн. Матеріали, отримані детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під час досудового розслідування, допомогли Антимонопольного комітету України (АМКУ) встановити, що група з семи компаній вдалася до узгоджених антиконкурентних дій під час тендеру на поставку програмного забезпечення державним компаніям вартістю 500 млн грн у 2016-2019 рр.

За даними АМКУ, до змови причетні компанії "Інфопульс Україна", "Сапран Україна", "САП Україна", "Бріг-рітейл", "Агелес", та "Ітеллідженс". 15 грудня 2021 року АМКУ оштрафував їх на загальну суму 105,3 млн грн та заборонив брати участь у тендерах на державні закупівлі протягом трьох років.

Тендери на закупівлю програмного забезпечення оголошували:  "ПриватБанк", "Енергоатом", "Укргазвидобування", філія ГІОЦ ПАТ  "Укрзалізниця ", Банкнотно-монетний двір НБУ та "Поліграфкомбінат Україна".

"Укрексімбанк" оголосив конкурсний відбір на посаду голови правління. 17 грудня, наглядова рада "Укрексімбанку" оголосила про проведення конкурсу на посаду голови правління банку. Заяви кандидатів приймаються до 21 січня 2021 року. Результати відкритого конкурсного відбору будуть оголошені не пізніше 18 березня 2020 року. 

"Укрексімбанк" також повідомив, що під час процесу відбору будуть присутні міжнародні організації та посольства "Великої сімки" у якості незалежних спостерігачів (без права голосу).

Раніше "Укрексімбанк" підписав угоду з міжнародною консалтинговою компанією Korn Ferry, яка допоможе підібрати кандидатів на посаду голови правління банку після 

Раніше наглядова рада "Укрексімбанку" отримала заяву про звільнення за власним бажанням від голови правління банку, Євгена Мецгера та звільнила його через інцидент з журналістами. Наглядова рада призначила Сергія Єрмакова в.о. голови правління банку з 12 жовтня, до вступу на посаду нового голови правління. Новий голова правління банку має бути обраний наглядовою радою за результатами конкурсу не пізніше 12 квітня 2022 року.

Енергетичний сектор

Нафтогаз зазнав збитків за результатами трьох кварталів. Згідно з неаудійованою скороченою консолідованою проміжною фінансовою звітністю Група "Нафтогаз" за перші три квартали 2021 року отримала збиток у розмірі 4,37 млрд грн. Для порівняння, за перші три квартали 2020 року компанія втратила в чотири рази більше, а саме 17,03 млрд грн.

Дохід "Нафтогазу" та його дочірніх компаній за дев’ять місяців склав 136,7 млрд грн, що на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Згідно з консолідованою звітністю компанії, виручка в основному зросла в розвідці та видобуванні і склала 36,4 млрд грн, збільшившись на 84%, а також - трейдингу і склала 42,7 млрд грн, збільшившись на 72%.

"Укренерго" втратило 100 мільйонів доларів у третьому кварталі. Згідно зі звітом, опублікованим Marlin, за перші три квартали 2021 року "Укренерго" зазнало чистих збитків у розмірі 2,7 млрд грн. За аналогічний період 2020 року компанія втратила 28,5 млрд грн, що майже в десять разів більше.

"Укренерго" пояснює такі результати сезонним збільшення виробництва відновлюваних джерел енергії, а також обов’язком витрачати частину свого доходу на оплату пільгових тарифів.

Раніше, ми повідомляли, що за повідомленням Marlin, державні підприємства, підконтрольні Міністерству енергетики, за перші три квартали 2021 року зазнали сукупного чистого збитку у розмірі 6,2 млрд грн. Здебільшого падіння фінансових показників відбулися у третьому кварталі – 4,6 млрд. грн. Найбільших збитків зазнало "Укренерго" (3 млрд грн). 

[Звертаємо увагу, що наведені вище результати ґрунтуються на проміжній, неаудійованій фінансовій звітності. Перевірені річні результати дадуть більш достовірну картину, яка може відрізнятися від проміжних результатів. – SOE Weekly.]

Також ми повідомляли, що за перше півріччя 2021 року "Укренерго" отримало чистий прибуток у розмірі 307 млн ​​грн. [Така інформація свідчить, що весь збиток "Укренерго" за перші дев’ять місяців був згенерований саме протягом третього кварталу. – SOE Weekly.]

"Укренерго" сертифіковано як оператора системи передачі європейського зразка. 17 грудня, Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла рішення сертифікувати "Укренерго". Секретаріат Енергетичного співтовариства підтвердив відповідність цього рішення Третьому енергопакету ЄС.

Отримавши сертифікацію "Укренерго" виконало відповідну вимогу Закону "Про ринок електричної енергії" та Директиви ЄС 2008/72/ЄС, яку Україна зобов’язалась імплементувати у своє законодавство.

У свою чергу, Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомив, що отримання сертифікації відкриває шлях компанії до офіційного членства в організації ENTSO-E.  Він також зазначив, що вже найближчим часом "Укренерго" буде подано заявку на отримання статусу члена-спостерігача (observer-membership) в ENTSO-E. Зокрема, такий статус дозволить "Укренерго " брати участь у засіданнях Регіональної Групи ENTSO-E. Це означатиме, що для "Укренерго " ще до переходу на паралельну роботу з європейською мережею відкриється можливість стати дотичним до формування внутрішніх політик ENTSO-E.

Раніше Секретаріат Енергетичного Співтовариства оприлюднив висновок № 4/21 від 25 листопада 2021 року щодо анбандлінгу "Укренерго". У висновку зазначено, що Секретаріат підтримує рішення про сертифікацію "Укренерго" Національною комісією регулювання енергетики та комунальних послуг.

Уряд планує перерахувати місцевим органам влади 27 млрд грн на погашення боргів перед "Нафтогазом". 15 грудня Кабмін затвердив порядок надання місцевим бюджетам 26,7 млрд грн для погашення заборгованості [обласних теплопостачальних компаній – SOE Weekly.] перед Нафтогазом.

У свою чергу, порядок використання цих коштів зазначений у меморандумі, який було підписано між урядом та місцевою владою. За повідомленням ЕП, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що мери зобов'язалися не підвищувати тариф на тепло до кінця опалювального сезону.

Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що кошти з рентної плати [очевидно, рентні платежі за газ та/або інший видобуток – SOE Weekly] необхідно перерахувати до спеціального фонду, який потім здійснюватиме видатки.

Марченко також додав, що Держаудитслужба має підтвердити достовірність фактичних нарахувань.

Затверджено план розвитку системи передачі "Укренерго". Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила план розвитку системи передачі "Укренерго" на 2022-2031 роки. Планом передбачено будівництво 1670 кілометрів нових ліній електропередач і 61 підстанції, а також збільшення трансформаторної потужності підстанцій. На існуючі та майбутні проекти буде витрачено приблизно 65,7 млрд грн.

"Центренерго" надає аванс державним шахтам у 700 млн грн на виплату заробітної плати шахтарям. У Міністерстві енергетики повідомили, що домовилися з керівництвом "Центренерго", що компанія до кінця тижня перерахує державним вуглевидобувним підприємствам близько 700 млн грн.

Міненерго закликало профспілки шахтарів переконатися, що керівники шахт реалізують правило, згідно з яким 80% усіх коштів має бути спрямовано на виплату зарплати шахтарям.

Крім того, Міненерго пообіцяло виділити ще 90 млн грн із коштів держбюджету, які заощадило на інших статтях видатків на заробітну плату шахтарів у грудні.

[Схоже, що Міненерго фактично перерозподіляє гроші від одних держкомпаній до інших. Якщо приватні постачальники не матимуть змоги отримувати такі авансові платежі від "Центренерго", то це матиме ознаки дискримінації.

Дії, що сприяють певним державним підприємствам, таким як державні вугільні шахти в даному випадку (або несприятливі для інших, таких як "Центренерго" в даному випадку), порушують принцип рівних умов Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. – SOE Weekly.]

[Наскільки ми розуміємо, Міненерго вже витратило 653 млн грн у серпні та 1 млрд грн у листопаді-грудні на заборгованість із заробітної плати та/або майбутню зарплату шахтарів. Крім того, з цією самою метою просять ще 1 млрд грн.

Серпневі платежі здійснено як перерозподіл витрат з однієї статті витрат державного бюджету "Заходи щодо ліквідації нежиттєздатних вугледобувних підприємств на іншу статтю витрат "Реструктуризація вугільної промисловості". Іншими словами, замість того, щоб витрачати гроші на ліквідацію чи реструктуризацію збиткових вугільних шахт, уряд вирішив витратити ці ж гроші на покриття їх операційних витрат.

Зазначимо, що в постанові Кабміну "Про затвердження критеріїв оцінки кваліфікації державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі" передбачено положення, що дозволяє державну допомогу на покриття операційних витрат шахт до 1 вересня 2022 року.

Відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами, надання державної допомоги держпідприємствам для покриття їхніх операційних витрат порушує принцип рівних умов. – SOE Weekly.]

Раніше, ми повідомляли, що Міністерство енергетики повідомило, що 8 грудня перерахувало державним шахтам 300 млн грн на виплату зарплат шахтарям. Крім того, Міненерго звернулося до Кабміну з проханням перерозподілити ще 90 млн грн на зарплати шахтарям за рахунок економії за іншими програмами Міненерго, які фінансуються з держбюджету. У міністерстві також повідомляли, що працюють разом з "Центренерго" над можливими додатковими виплатами державним вугільним компаніям, оскільки ці кошти можуть бути спрямовані на виплату заробітної плати.

Також нагадуємо, що Держказначейство за ініціативи Міністерства енергетики спрямувало на рахунки десяти вугледобувних підприємств 653 млн грн для виплати заробітної плати шахтарям. Серед цих десяти були вищезгадані ДП "Шахта ім. М.С. Сургая", ПАТ "Лисичанськвугілля", ДП "Торецьквугілля" та ДП "Первомайськвугілля".

Інфраструктура 

Президент передав Мінінфраструктури авіакомпанію та недобудований термінал в аеропорту "Бориспіль". За повідомленням Офісу Президента, Президент Володимир Зеленський погодився на пропозицію Мінінфраструктури щодо того, щоб передати до його сфери управління державне авіаційне підприємство "Україна" та його недобудований термінал у Міжнародному аеропорту "Бориспіль".

Державне авіаційне підприємство "Україна" забезпечує спеціальними рейсами українських високопосадовців та делегації.

Приватизація 

Міжнародні компанії не готові брати участь у приватизаційному аукціоні ОГКХ. BDO Corporate Finance, радник Фонду держмайна з питань приватизації АТ "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії", заявив, що міжнародні компанії не готові брати участь в приватизаційному аукціоні "ОГКХ", незважаючи на свою зацікавленість в об’єкті.

За словами BDO, що це пов’язано з відсутністю гарантій, які б захищали інвестиції потенційних покупців. Станом на 14 грудня Кабмін так і не затвердив умови приватизаційного аукціону "ОГКХ", які б передбачали такі гарантії.

Приватизаційні умови були розроблені Фондом державного майна України (ФДМУ)  та запропоновані Кабміну у жовтні цього року. Кінцевий термін подачі заявок на аукціон "ОГКХ" був 9 грудня, а сам аукціон має відбутися 20 грудня 2021 року. Це буде третя спроба ФДМУпродати "ОГКХ".

[Практика надання гарантій продавцем (у цьому випадку - урядом) при продажі активу є нормальною, хоча при приватизації в Україні вона не є поширеною. Крім того, інші країни виписують умови приватизації таким чином, щоб вони забезпечували не просто оплату вартості  об’єкту, а також обов’язок покупця інвестувати у розвиток такого об’єкту – SOE Weekly.] 

Фонд державного майна раніше прийняв рішення про скасування приватизаційного аукціону АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", який мав відбутися 31 серпня, оскільки після перевірки отриманих заявок до торгів могло бути допущено тільки одного учасника.

На своєму засіданні 30 серпня Аукціонна комісія ФДМУ визначила 29 жовтня новою датою приватизаційного аукціону АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія".

Пізніше, ФДМУ прийняв рішення про скасування аукціону з приватизації "ОГХК". У ФДМУ пояснили, що отримали лише дві заявки на аукціон, одна з яких не відповідала вимогам. Тоді, Аукціонна комісія призначила нову дату аукціону на 20 грудня.

Приватизація "Електронмашу" не відбулася, призначена нова дата аукціону. За повідомленням ProZorro.Sale, приватизаційний аукціон "Електронмаш" визнаний таким, що не відбувся, оскільки переможець не підписав договір купівлі-продажу об'єкта у встановлений строк.

7 грудня Регіональне відділення Фонду державного майна України (ФДМУ) в місті Києві надало Lorten Group, переможцю аукціону, проект договору купівлі-продажу "Електронмашу". Договір потрібно було підписати до 13 грудня, але станом на 14 грудня відповіді від покупця не було. Таким чином, покупець втратив заставу в розмірі 6,67 млн ​​грн, яка буде перерахована до держбюджету.

Наступний аукціон з приватизації "Електронмашу" призначено на 14 січня 2022 року.

[Згідно із законом про приватизацію стартова ціна на наступному аукціоні буде вдвічі меншою, ніж стартова ціна попереднього аукціону, а саме 33,4 млн грн. У свою чергу, це становить 3% від найвищої та другої за розміром ціни, запропонованої на попередньому аукціоні.

Найвища ставка на попередньому аукціоні становила 970 000 000,01 грн.; друга за розміром ставка - 970 000000,00 грн.; третя - 560 000 100,00; четверта - 560 000 000,00. Така аномальна поведінка учасників торгів може стати підставою для перевірки Антимонопольним комітетом України щодо можливої ​​змови між учасниками торгів. – SOE Weekly.]