Скільки років Україні чекати на 5G, коли міжміські траси будуть покриті 4G і що відбувається з покриттям сіл?

Щоб відповісти на ці питання і розповісти про нові продукти компанії, президент "Київстару" Олександр Комаров запросив журналістів на підсумкову пресконференцію. ЕП обрала головне з його виступу.

Про доступ населення країни до 4G

Коли "Київстар" у 2019 році починав проєкт розгортання мережі 4G на частотах 900 МГц, обсяг споживання інтернет-трафіку в українських селах був утричі менший, ніж у містах. За три роки ситуація вирівнялася.

За словами Комарова, у 2021 році один абонент у селі споживає через мобільний інтернет стільки ж послуг та розваг, як і мешканець міста.

Як і прогнозувала ЕП, LTE (Long-Term Evolution – "Довготривалий розвиток", альтернативне позначення технології 4G) стандарту 800-900 МГц дозволило оператору "цифровізувати" села, і тепер цей стандарт активно розвивається.

Цікаво, що зв’язком четвертого покоління користуються 11 млн абонентів "Київстару", хоча використовувати його можуть 15 млн осіб.

4 млн абонентів не користуються 4G з трьох причин: хтось не змінив звичайну SIM-картку на USIM-картку, хтось не увімкнув режим LTE, а хтось використовує 4G від іншого мобільного оператора на телефоні з двома SIM-картками.

З 2018 року, коли відбувся перший в історії України тендер на частоти для 4G-зв'язку, кількість 4G-смартфонів у мережі "Київстару" зросла з 6,5 млн до 16,6 млн. Обсяг споживання трафіку на одного абонента зріс з 2,3 Гб до 7 Гб на місяць.

"Ми перебуваємо на піку розгону LTE-технології", – зауважує Комаров.

Відповідно до ліцензійних зобов’язань за частотами 900 МГц, оператор за два роки значно розширив покриття сіл, міст і населення зв’язком четвертого покоління.

Якщо найближчий конкурент компанії покриває 4G-зв’язком 83% населення країни, то "Київстар" – 90%, стверджує Комаров.

"Ми єдині, хто запустив LTE 900 МГц у містах. Ми побачили, що LTE 900 МГц є корисною технологією для покращення якості зв'язку в містах. Основна проблема міст – наявність зон, які складно покрити. Для цього нам потрібна набагато більша щільність мережі.

Спочатку в кількох містах ми як експеримент впровадили LTE 900 МГц і побачили зростання споживання 4G на частоті 900 МГц на 6-7%.

Це означає, що людина, яка ще вчора в цьому конкретному місці не могла користуватися LTE, нарешті скористалася цією технологією, тому що там з'явилося покриття", – пояснює президент компанії.

Частоти 900 МГц покращили покриття 4G в приміщеннях: чим нижчі частоти, тим краще вони проникають крізь стіни. За даними "Київстару", це дало можливість на 10% покращити покриття в приміщеннях міст, залучених в експеримент.

Цей пілотний проєкт компанія не планувала. Оператор запускав його обережно, оскільки діапазон 900 МГц досі скрізь використовують для передавання голосу. "Київстар" залучив для реалізації пілоту частоти в діапазоні 1800 МГц.

Зараз діапазон 900 МГц для 4G він використовує на 780 базових станціях, частина з яких працюють у 29 містах України.

Щодо покриття автошляхів

Комаров стверджує, що до кінця 2021 року зв’язок 4G з’явиться на 90% основних транзитних автомагістралей України протяжністю 1 830 км. Для досягнення цього результату компанія вже виконала близько 80% робіт.

"Ми будуємо сім "сайтів" (базових станцій – ЕП). Якщо ми ці сім "сайтів" добудуємо в 2021 році, то це буде понад 90% покриття таких автошляхів", – зауважує керівник "Київстару".

Джерело: "Київстар"

У цьому контексті президент компанії озвучив розрахунки вартості покриття зв'язком четвертого покоління 100% населення країни. Їх зробили після запиту Міністерства цифрової трансформації.

Так, вартість розбудови інфраструктури для покриття ще 1-2% населення до 100% дорівнюють вартості інфраструктури для покриття 5% населення після того, як цей показник перетнув позначку 90%.

Зараз "Київстар" має найкраще покриття в трьох областях: Київській, Дніпропетровській та Житомирській. У них доступ до 4G мають 93-94% населення.

За розрахунками, для покриття 99% населення найбільш компактної Житомирської області на розбудову інфраструктури потрібно додатково витратити 300 млн грн.

"Що таке нове будівництво для покриття цих населених пунктів? Це пасивна інфраструктура, але навіть це не найстрашніше. Найстрашніше – це оптоволокно, тобто магістраль, яку нам потрібно побудувати, щоб цей трафік передавати. Проблема номер два – підключення до електромережі. Це дуже складна історія", – пояснює Комаров.

За його словами, такі проєкти в більшості країн будуються в межах державно-приватного партнерства: або через запровадження податкових пільг, як у Казахстані, або через фонд універсальних послуг.

Такий фонд планували створити шляхом ухвалення закону. Він передбачав відрахування до фонду 3% від вартості всіх телекомунікаційних послуг.

Комаров порахував: для покриття 99-100% населення України компанії знадобиться 12-14 млрд грн.

Технологія передачі голосу через LTE

Запущений "Київстаром" наприкінці 2020 року проєкт впровадження технології VoLTE (Voice over LTE – голос по LTE – технологія передавання голосу мережею LTE) "йде важко".

Ця технологія значно покращує якість голосового зв’язку і в шість разів знижує утилізацію частот у діапазоні 900 МГц для передавання голосу.

Компанія почала запроваджувати проєкт з контрактних абонентів. Зараз технологія доступна на 200 тис смартфонів клієнтів, але користуються нею лише 60 тис абонентів. На інших 140 тис пристроїв ця опція не ввімкнена.

Величезна проблема масового впровадження VoLTE полягає в тому, що кожна модель смартфона вимагає окремої адаптації на боці мобільного оператора. Ця проблема існує в кожній країні.

"Потрібно кожну модель адаптувати до нашої платформи VoLTE. Це не наша проблема, це проблема технологічна, але без впровадження VoLTE ми не зможемо далі ефективно розвиватися.

По-перше, VoLTE буде адаптуватися до технології 5G. По-друге, у всіх операторів стоїть питання, як ефективніше управляти технологіями та радіочастотним спектром у довгостроковій перспективі.

До 2025-2027 років нам потрібно буде ухвалити рішення щодо скорочення кількості технологій (які працюють на радіочастотах операторів – ЕП). Скоріше за все, жертвою стане технологія 3G", – пояснює Комаров.

У 2022 році оператор планує запустити VoLTE для абонентів передплати і до кінця того ж року досягти 2 млн активних клієнтів.

Президент "Київстару" наголосив, що оператору потрібен доступ до нового радіочастотного спектра. Цей спектр повинен бути технічно нейтральним, тобто оператор повинен мати право на власний розсуд запроваджувати ті чи інші технології.

Наразі держава продає частоти разом з ліцензією на використання на цих частотах лише певної технології зв’язку.

Бажаний спектр для "Київстару" – це частоти 2100 МГц і 2300 МГц. Цей спектр є в Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері звʼязку та інформатизації.

"Ми готові до того, що в наступному році в нас буде тендер як мінімум на 2300 МГц, у якому ми візьмемо дуже активну участь", – запевняє Комаров.

Чому Україна не зможе побудувати 5G

У компанії бачать певне розчарування від технології 5G.

У Китаї впровадження 5G стало частиною національної програми. Держава є великим співінвестором проєкту. Їй вигідно вкладати кошти у власних вендорів (Huawei, ZTE) і розбудовувати власну інфраструктуру.

У США теж є певний прогрес щодо 5G, але там він половинчастий. Якщо в Китаї споживачем 5G є масовий ринок, то в США це спроба замінити останню милю оптоволокна радіотехнологією.

США вчасно не побудували технологію нормального фіксованого інтернету, тому зв'язок п'ятого покоління, з точки зору технології мобільного доступу, зі швидкостями співставний з оптоволокном, став для Штатів гарною альтернативою.

"Звідси такий фокус Starlink (супутникова система від SpaceX для забезпечення швидкісним інтернетом – ЕП) на ринок США і Канади. Там величезні території і вже ніхто не буде вкладати гроші в проведення оптоволокна в невеликі села. Це дорого і немає сенсу, тому відбулася така підміна", – пояснює Комаров.

При цьому в ЄС усі марно очікують швидкого поширення 5G. На думку Комарова, масовий ринок досягне 20-25% підключень 5G лише у 2025 році.

Великі сподівання на попит на 5G з боку бізнесу не виправдалися. Є багато випробувань, пілотних проєктів, окремих кейсів щодо побудови приватних 5G-мереж для автоматизації виробництва, але все це поки що себе не виправдовує.

"З точки зору комерції, ідеальний для нас ("Київстару" – ЕП) сценарій в Україні – це досягнення хоча б 20-відсоткового проникнення 5G-пристроїв в абонентську базу. Зараз проникнення 5G-пристроїв в абонентську базу становить лише 1,5%, тому економічного сенсу розвивати 5G немає", – пояснює президент компанії.

Джерело: "Київстар"

Друга перепона для впровадження в Україні 5G полягає в доступі до інфраструктури.

Річ у тім, що мобільний оператор фокусується на будівництві макромережі й макросайтів, а постачальники телекомунікаційного обладнання для мобільних операторів під час своїх презентацій часто рекламують представникам операторів мікросайти – Small cell (маленькі соти), розташовані на вуличних опорах освітлення.

Ці станції висять на висоті 6-10 м, мають низьку потужність й обмежений радіус покриття, але вирішують багато точкових проблем операторів. Такі станції – це основа мережі 5G, бо вона працює на високих частотах і має обмежений радіус дії.

"Якщо в нас є проблеми з доступом до інфраструктури під час будівництва макросайтів, але вони так чи інакше вирішуються, то будувати мікросайти набагато складніше. Потрібні державні рішення, бо інакше ми 5G не побудуємо.

5G передбачає радикальне збільшення щільності мережі, а без мікросайтів ми не зможемо це зробити. Коли перейдемо на частоти 3,5 МГц, ми просто не зможемо рухатися", – попереджає Комаров.