Украина вступает в борьбу с климатическим кризисом вместе с ЕС и США. Что это будет?

Разом з понад 100 державами Україна приєдналася до ініціативи щодо скорочення викидів метану, яку оголосили 2 листопада президент Сполучених Штатів Джо Байден та очільниця Європейського Союзу Урсула фон дер Лляєн під час кліматичних переговорів COP26 у Глазго.

Ініціатива Global Methane Pledge передбачає скорочення світових викидів парникового газу метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року та спрямована на невідкладні заходи з попередження катастрофічних змін клімату.

Що це означатиме для України?

Зміни клімату та викиди метану

У глобальному контексті боротьба з викидами метану надзвичайно важлива для досягнення кліматичних цілей до 2030 року та для обмеження глобального потепління на рівні нижче 1,5-2 градуси Цельсія, як це передбачено "Паризькою угодою".

Дослідження Global Carbon Project показало, що концентрація метану в атмосфері на 150% вища, ніж у доіндустріальний період. Викиди метану є другим найбільшим фактором, що сприяє зміні клімату, після викидів вуглекислого газу від спалювання викопного палива.

Тонна метану за 20 років нагріває атмосферу у 83 рази більше, ніж тонна СО2.

Метан є локальним забруднювачем. Він сприяє утворенню фотохімічного смогу, погіршуючи якість повітря та викликаючи астму.

Метан швидко розкладається під дією сонячного випромінювання та кисню. Це означає, що вжиті зараз заходи можуть мати вирішальне значення для обмеження парникового ефекту та охолодження Землі.

Швидке скорочення викидів метану в цьому десятилітті є вкрай необхідним, аби втримати глобальне потепління в погоджених світовими лідерами межах. Про це йдеться у висновках дослідження Коаліції з питань клімату та чистого повітря (ССAC) і Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP).

Доступні заходи щодо скорочення викидів метану дозволять зменшити антропогенні викиди метану на 45% або на 180 млн тонн на рік до 2030 року, що знизить глобальне потепління на 0,3 градуса до 2040-х років.

За оцінками UNEP та ССAC, рішучі заходи зі скорочення викидів метану до 2030 року дозволять щорічно запобігати 255 тис передчасних смертей та 775 тис відвідувань лікарень. Ці заходи також збережуть 26 млн тонн урожаю зерна та 73 млрд робочих людино-годин.

Більш ніж половина викидів метану в атмосферу пов’язана з діяльністю людини в трьох секторах: видобуток і транспортування викопного палива, сільське господарство та відходи.

З усіх антропогенних викидів метану на викопне паливо припадають 35%, на сільське господарство – 40%, на відходи – 20%.

З них на видобуток, переробку, транспортування та розподіл нафти і газу припадають 23%, а на видобуток вугілля – 12% світових викидів. В аграрному секторі найбільше викидів спричиняє промислове тваринництво, а в секторі відходів – сміттєзвалища та стічні води.

Політика ЄС щодо скорочення викидів метану

У жовтні 2020 року Єврокомісія представила "Метанову стратегію ЄС". Одним із перших її пріоритетів є вдосконалення вимірювання, обліку та звітування про викиди метану. Рівень моніторингу в країнах у цей час різний.

На додаток до заходів на рівні ЄС щодо посилення стандартів моніторингу, верифікації та звітності про викиди (MRV), Єврокомісія ініціює створення Міжнародної обсерваторії викидів метану (IMEO) у партнерстві з UNEP, CCAC та Міжнародним енергетичним агентством. Завдяки супутникам IMEO зможе виявляти великі витоки метану в будь-якій точці світу та визначати потужних забруднювачів.

Комісія покращить звітність про викиди метану в сільському господарстві шляхом кращого збору даних та сприятиме впровадженню заходів зі зменшення викидів у рамках Спільної аграрної політики.

Потоки органічних сільськогосподарських відходів та решток, що не підлягають переробці, можна використати для виробництва біогазу, біоматеріалів та біохімікатів. Це створить додаткові робочі місця і джерела доходів у сільській місцевості та одночасно дозволятиме уникати викидів метану.

У секторі поводження з відходами Єврокомісія розгляне подальші заходи щодо вдосконалення управління звалищним газом, використання його потенціалу для виробництва енергії при одночасному скороченні викидів. У стратегії зазначено, що пріоритетне та вирішальне значення для уникнення утворення викидів метану в цьому секторі матиме мінімізація обсягів надходження біорозкладаних відходів на звалища.

Для зменшення викидів метану в енергетичному секторі Єврокомісія вводить зобов’язання щодо вдосконалення методів виявлення та усунення витоків у газовій інфраструктурі (газопроводи, сховища, компресорні станції). Крім того, Єврокомісія планує затвердити певні вимоги щодо імпорту природного газу до ЄС, а також впровадити інструменти для їх забезпечення.

У ЄС є підстави для занепокоєння. Супутники не раз фіксували великі витоки метану з магістральних газопроводів "Газпрому", який є головним постачальником природного газу на континенті.

Найбільший витік виявили 4 червня 2021 року, коли "Газпром" випустив в атмосферу 2,7 млн куб м метану при недбалому проведенні ремонту трубопроводу. За оцінками аналітичної компанії Kayrros, яка обробляла дані супутників, рівень викидів метану під час інциденту становив 395 тонн на годину. Це приблизно стільки ж, скільки викидають 40 тис автомобілів з ДВЗ за рік.

Global Methane Pledge – об’єднання зусиль ЄС та США

США та ЄС є двома найбільшими споживачами природного газу, тому будь-які зусилля, які вони докладають для усунення викидів метану, можуть мати величезний вплив.

За останній тиждень жовтня до Global Methane Pledge долучилися 20 країн включно з Україною. Ще 15 країн включно з Бразилією приєдналися на переговорах СОP26.

Ключові країни, які не заявили про приєднання, – Росія, Китай, Індія та Іран. Їх залучення є важливим, адже вони відповідають за значну частку світових викидів метану.

Цілями Glоbаl Меthаnе Рledge є скорочення глобальних викидів метану до 2030 року щонайменше на 30% від рівня 2020 року та зменшення потепління щонайменше на 0,2 градуса до 2050 року.

Глобальна ініціатива передбачає:

✔ запровадження країнами-учасницями найкращих сучасних технологій для моніторингу та оцінки викидів метану в усіх секторах,

✔ стандартизацію методів виявлення та усунення витоків метану з газової інфраструктури,

✔ законодавче визначення обов’язків суб’єктів господарювання щодо запобігання, виявлення та усунення викидів із діючих та закритих родовищ нафти і газу та вугільних шахт.

Єврокомісія має намір включити оподаткування викидів метану при видобутку та транспортуванні викопного палива в механізм прикордонного регулювання вуглецю (CBAM), застосовуючи його до "Газпрому" та інших постачальників енергоносіїв. США працюють над правилами, які стягуватимуть з виробників нафти та газу податок на викиди метану в повітря в розмірі 1 500 дол за тонну.

Нові методи виявлення викидів: інфрачервоні камери, дрони та супутники

В останні роки супутникові знімки стали ключовою опорою у виявленні масштабних викидів метану від газопроводів, сховищ газу та великих звалищ. Такі факти були зафіксовані в Росії, Ірані, Туркменістані та Австралії – країнах, які не підписали Global Methane Pledge.

Наразі в рамках створення IMEO планується запуск нового класу супутників для розширення географічного покриття та підвищення точності вимірювання викидів метану.

Аналізуючи супутникові дані за 2019-2020 роки, дослідники компанії Kayrros SAS виявили 46 великих викидів метану від трубопроводів "Газпрому" та території РФ.

Загальний обсяг російських викидів у 2020 році зріс на 40% порівняно з 2019 роком, незважаючи на спричинене пандемією COVID-19 падіння споживання енергоносіїв та скорочення поставок російського газу до ЄС приблизно на 14%.

Імовірно, за 2021 рік викиди метану від інфраструктури "Газпрому" будуть ще вищими.

Великі викиди, які можна виявити із супутників, за оцінкою Kayrros SAS, становлять лише 10-15% від усього забруднення атмосфери метаном від сектору викопного палива.

Супутникам складно фіксувати малі витоки через недостатню роздільну здатність апаратів. Їм також важче виявляти викиди у вітряні дні.

Є значні прогалини в супутникових даних для екваторіальних регіонів, де хмарність вища. Частина території РФ недоступна для огляду взимку, коли дні коротші, а також близько до Північного полюса, де світлові відблиски від снігу можуть спотворити зображення.

Викиди метану також можна виявляти за допомогою інфрачервоних камер. Їх може використовувати промисловий персонал, у пригоді стануть літаки та дрони. Таким чином можна досліджувати та моніторити стан газового обладнання, трубопроводів та сховищ, а також процес видобутку газу.

Дрони дозволяють проводити оперативні обстеження та швидко знаходити джерела викидів, але без додаткових приладів та методів вимірювання точно підрахувати кількість викинутого газу не вийде.

Метан у новій кліматичній політиці України

Питання зменшення обсягів викидів метану є чи не найпростішою кліматичною проблемою з точки зору його вирішення. Річ у тім, що усунення витоків не вимагає величезного прогресу в технологіях.

Це також цінний енергоресурс, тому усунення його витоків та втрат разом зі створенням нових джерел надходження для корисного використання може дати значний економічний ефект.

Як повідомив ексміністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, для реалізації ініціативи Glоbаl Меthаnе Рledge в Україні розроблять план дій у сфері видобутку і транспортування викопного палива, у сільському господарстві та у сфері управління відходами.

За даними національного Кадастру антропогенних викидів парникових газів за 2019 рік, частка метану у загальній структурі викидів парникових газів становить 21%, що є другою величиною після СО2.

Викиди метану в Україні у 2019 році становили 69,8 млн тонн CO2-еквівавлента, що майже на 62% менше, ніж у 1990 році, але на 13% більше, ніж у 2015 році.

Структура викидів метану в Україні, 2019 рік, кілотонн СО2 

Найбільше метану в Україні продукує енергетичний сектор – 66% від загального обсягу. З них 49% – нафтогазовий сегмент та 17% – вугільний. Частки сільського господарства та сектору відходів становили 13,7% та 15,4% відповідно.

Найбільшими джерелами викидів метану в енергетиці є процеси видобутку, транспортування, зберігання, розподілу та споживання нафти і природного газу, а також видобуток вугілля (викиди шахтного метану).

Протягом останніх п'ятьох років викиди метану в Україні зростають головним чином у секторі відходів та в сільському господарстві. Викиди метану зі звалищ ростуть через невпорядкованість сфери управління відходами та відсутність рамкового закону, який би впровадив європейські норми в цій сфері.

За різними оцінками, в Україні виробники товарів в упаковці щороку заощаджують близько 300 млн дол завдяки тому, що система розширення відповідальності не працює.

У сільському господарстві викиди ростуть у тому числі через затримки з впровадженням європейських норм для промислового тваринництва та з ухваленням Кодексу кращих сільськогосподарських практик.

У нафтогазовому секторі є позитивні зрушення, але вони поки що не знайшли системного відображення в державній політиці.

Наприклад, у 2020 році "Нафтогаз" долучився до Глобальної добровільної промислової ініціативи щодо посиленої системи моніторингу, звітності та скорочення метанових викидів OGMP 2.0, а у 2021 році створив відділ, відповідальний за скорочення викидів метану.

Інша стратегічна державна компанія, "Оператор газотранспортної системи", має спеціалізовані мобільні лабораторії, які регулярно обстежують обладнання газових мереж, виявляють та усувають витоки метану.

В обох компаніях ведеться робота з впровадження міжнародних методологій моніторингу та оцінки викидів метану, а також відповідних корпоративних практик.

Наразі формування секторальних політик скорочення викидів метану в Україні ускладнюється тим, що Міністерству довкілля бракує фахівців для забезпечення послідовної роботи в координації з іншими центральними органами виконавчої влади, державними компаніями та експертами.

Ця проблема потребує вирішення, адже, окрім виконання добровільних зобов’язань України в рамках "Паризької угоди" щодо скорочення викидів та досягнення цілей, передбачених другим "Національно визначеним внеском", політика зі скорочення викидів метану є важливою в євроінтеграційному аспекті.