В "Нафтогазе" новое правление, "Укрзализныця" покупает электроэнергию "по блату": итоги недели для ГП

Корпоративне управління

"Нафтогаз" без наглядової ради та з новим складом правління. Як повідомляє ЕП, Кабінет Міністрів 27 вересня звільнив трьох членів наглядової ради "Нафтогазу", після чого призначив чотирьох нових членів правління.

Спочатку, Кабмін звільнив трьох представників держави у наглядовій раді (Юлію Ковалів, Юлію Свириденко та Наталію Бойко), після чого у наглядовій раді не залишилося жодного члена, повідомило джерело ЕП у "Нафтогазі".

Після цього, Кабмін перебрав на себе повноваження наглядової ради і припинив повноваження двох членів правління - Сергія Перелому і Ярослава Теклюка.

[Звертаємо увагу, що це не означає, що Перелому та Теклюка було звільнено з "Нафтогазу" або з інших їхніх посад у Групі Нафтогаз. Перелома також є в.о. голови правління "Укртрансгазу", а Теклюк є директором з юридичних питань "Нафтогазу". – SOE Weekly.]

28 вересня, Кабмін призначив нових членів правління "Нафтогазу": Маврикія Калугіна (радника голови правління "Нафтогазу" з питань видобутку газу), Владислава Воловика (радника голови правління "Нафтогазу"), Олену Бойченко (директорку з управління персоналом та соціальної політики "Нафтогазу") та Романа Чумака (начальника казначейського департаменту "Нафтогазу"). 

• Маврикій Калугін народився та виріс у США. Він має 25-річний досвід роботи у нафтогазовій галузі по всьому світу. До приходу в "Нафтогаз" Калугін працював в "Укрнафті" на посадах радника голови правління, заступника голови правління, виконавчого віце-президента з видобутку та переробки. Раніше він займав керівні посади в таких компаніях, як "Petrofac", "Cairn India", "BP", "TNK-BP", "Occidental Petroleum", "ConocoPhillips" та "ARCO". Калугін отримав освіту в університеті Айдахо (США).
• Олена Бойченко має 16-річний досвід у сфері управління персоналом. Перед приходом до "Нафтогазу" обіймала посаду директора консалтингового напрямку Human Capital Advisory Services у компанії "Deloitte Ukraine" та консультувала міжнародні й українські компанії з різних галузей. До цього Бойченко була директором People Advisory Services в "Ernst & Young" в Україні.
• Роман Чумак працює у "Нафтогазі" понад дев’ятнадцять років. Він відповідав за встановлення відносин між компаніями Групи "Нафтогаз" та банками й фінансовими установами, залучення коштів на внутрішньому та міжнародному фінансових ринках, короткострокове планування та балансування ліквідності Групи, операції з цінними паперами та інші казначейські операції Групи.
• Владислав Воловик до призначення членом правління "Нафтогаз" очолював "Центр метрології та газорозподільних систем" (філія "Нафтогазу"), а також працював заступником директора "Газу України" (також дочірня компанія "Нафтогазу"). До цього Воловик займався адвокатською діяльністю у сферах цивільного, корпоративного, господарського та податкового права з 2001 року.

Ці призначення є по суті тимчасовими (три місяці). Відповідно до розпорядження Кабміну, цих членів правління призначено до прийняття новим складом наглядової ради "Нафтогазу" рішень щодо правління, "але не пізніше ніж 28 грудня 2021 р.".

Також 28 вересня, Кабмін дозволив голові правління "Нафтогазу" здійснювати призначення і звільнення працівників компанії без погодження з наглядовою радою.

"Укрзалізниця" шукає незалежних членів до наглядової ради. Цього тижня Номінаційний комітет оголосив конкурс з відбору на посади незалежних членів наглядової ради "Укрзалізниці".

Документи подаються до 29 жовтня 2021 р. Детальні вимоги та обов’язки доступні українською мовою на веб-сайті Міністерства економіки. [Англомовної версії оголошення поки немає. – SOE Weekly.]

Нещодавно ми повідомляли, що Кабмін не продовжив повноваження голови наглядової ради "Укрзалізниці" Шевкі Аджунера та інших членів наглядової ради – Сергія Лещенка, Андреаса Матьє та Олега Журавльова.

У своєму релізі Мінінфраструктури заявило, що Адомас Аудіцкас – єдиний член наглядової ради (представник держави), чиї повноваження та контракт залишаються чинними (до червня 2022 року).

Новий незалежний член у наглядовій раді "Ощадбанку". 22 вересня Кабінет Міністрів призначив Антона Пятигіна незалежним членом наглядової ради "Ощадбанку".

Пятигін також обіймає посаду члена наглядової ради Експортно-кредитного агентства (ЕКА) з червня поточного року.

Пятигін працює в українському представництві "McKinsey" з 2012 року. Згідно з інформацією на веб-сайті McKinsey, в компанії він відповідає за роботу з фінансовим сектором України та цифрову та комплексну аналітику у Центральній Європі.

[Зверніть увагу, що у 2017 році  "Ощадбанк" найняв "McKinsey Ukraine" для надання управлінських і консультаційних послуг, за які "Ощадбанк" заплатив компанії 14,8 млн грн. Нам невідомо, чи мала "McKinsey" ділові стосунки з "Ощадбанком" або Міністерством фінансів як суб’єктом управління "Ощадбанку" після 2017 року. – SOE Weekly.]

Енергетичний сектор

Борг облгазів перед "Оператором ГТС" сягає 9 мільярдів, більшість боргу – Фірташа. Напередодні опалювального сезону борг облгазів перед "Оператором газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") становить 8,8 млрд грн. Більша частина цієї суми (6,2 млрд грн) – борги компаній групи "РГК" Дмитра Фірташа.

ОГТСУ заявив, що накопичення боргів облгазами ставить під загрозу безперебійне транспортування газу споживачам.

У ОГТСУ додали, що протягом останніх двох років, було подано близько 50 позовів щодо стягнення заборгованості на загальну суму понад 9 млрд грн.

Затверджено основні напрями діяльності "Нафтогазу" на 2021 рік. За повідомленням "Нафтогазу", Кабінет Міністрів [як загальні збори акціонерів компанії – SOE Weekly] затвердив основні напрями діяльності "Нафтогазу" на 2021 рік. "Нафтогаз" вітає цю подію.

У "Нафтогазі" зазначили, що у відповідності до кращої міжнародної практики "політика власності" визначає насамперед мету державного володіння компанією, пояснюючи суспільству, чому держава вважає, що компанію потрібно зберігати у державній власності. В свою чергу "основні напрями діяльності" мають бути конкретними директивами для менеджменту, за дотриманням яких має слідкувати наглядова рада.

"Енергоатом" продає постачальнику "Укрзалізниці" велику кількість електроенергії за півціни. Як повідомляє ЕП, "Енергоатом" провів спеціальний аукціон з продажу електроенергії, в якому переміг постачальник "Укрзалізниці", компанія "Енергозбуттранс".

ЕП з посиланням на співрозмовника в компанії повідомляє, що "Енергозбуттранс" придбала обсяг у 450 МВт за ціною 1 105 грн за МВт-год, що становить майже половину ринкової ціни.

Пізніше, "Укрзалізниця" підтвердила ЕП, що закупила електроенергію удвічі нижче ринкової ціни. Загальна вартість усього закупленого об’єму - 6 млрд 554 млн грн.

За словами міністра інфраструктури Олександра Кубракова, закупівля стала можливою завдяки постанові уряду, яка дозволила "Енергоатому" та іншим суб'єктам державної генерації продавати електроенергію "Укрзалізниці" на період до 3-х років за спеціальною спрощеною процедурою.

[Нам не відомі назва, номер, дата чи зміст даної постанови уряду. – SOE Weekly.]

Кубраков зазначив, що Кабмін встановив цінові межі на електричну енергію під час аукціонів минулого тижня. Він додав, що завдяки цим рішенням "Укрзалізниця" зекономить щонайменше 4 млрд грн.

[Зверніть увагу, що це рішення схоже на дискримінаційне. Такі дії на користь певних державних підприємств, як "Укрзалізниця" в даному випадку, або за рахунок завдання шкоди іншим, як "Енергоатому" в даному випадку, порушують принцип рівних умов Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств.

Зазначимо також, що Кабінет Міністрів є власником як "Енергоатому", так і "Укрзалізниці". Водночас, схоже, що Кабмін як орган влади виконував у даному випадку регуляторну функцію, встановлюючи спеціальні умови аукціону для "Укрзалізниці". По суті, Кабмін перерозподілив прибуток між двома держпідприємствами. Відповідно до Керівних принципів ОЕСР, функції держави як власника та її регуляторні функції мають бути розділені. – SOE Weekly.]

Державні космічні компанії незабаром перетворяться на акціонерні. 22 вересня Кабінет Міністрів підтримав пропозицію Державного космічного агентства України щодо реорганізації державних підприємств космічної галузі шляхом перетворення їх на акціонерні товариства, 100% акцій яких належить державі.

Інфраструктура

"Укрзалізниця" не виконує вимоги шахтарів щодо транспортування вугілля. За даними Міністерства енергетики, "Укрзалізниця" не виконала запити вугледобувних підприємств та вуглезбагачувальних фабрик щодо забезпечення напіввагонів для транспортування вугілля, що має вирішальне значення для підготовки до опалювального сезону цьогоріч.

У першій половині 2021 року "Украерорух" зазнав збитків на 260 мільйонів гривень. Згідно з фінансовим звітом, опублікованим Марлін, "Украерорух" отримав 260 млн грн збитків у першій половині 2021 року. За цей же період 2020 року чистий фінансовий збиток "Украероруху" склав 881,8 млн грн.

[Зауважте, що ці результати базуються на проміжній неаудійованій фінансовій звітності. Річні результати аудиту дадуть більш достовірну картину, яка може відрізнятися від проміжних результатів. – SOE Weekly.]

У пояснювальній записці "Украероруху", доданій до звіту за другий квартал про виконання показників фінансового плану, йдеться про негативний вплив пандемії Covid-19 на кількість рейсів.

"Украерорух" роками не має керівника. З жовтня 2019 року "Украерорухом" керує виконуючий обов’язки директора Андрій Ярмак.

Оборона

"Укроборонпромом" та "Укрсудпром" розробили стратегію суднобудування України. "Укроборонпром" презентував стратегію суднобудівної промисловості України на період до 2030 року. Стратегію розроблено "Укроборонпромом" спільно з Асоціацією суднобудівників України "Укрсудпром".

Менеджер проєктів управління стратегії та розвитку "Укроборонпрому" Віктор Плахута зазначив, що станом на сьогодні у складі військово-морського флоту України налічується 18 суден. Відповідно до рішення РНБО щодо розвитку Військово-морських сил Збройних сил до 2031 року, в Україні планується будівництво патрульних та артилерійських катерів, ракетних катерів, корветів та фрегату.

Для розвитку цивільного флоту в Україні перш за все потрібно оновити парк суден. Загалом для вітчизняних потреб необхідно збудувати 240 нових суден.

"Укроборонпром" вважає, що суднобудівну галузь можна підтримати наступним шляхом:

• спрямування частини чистого прибутку "Адміністрація морських портів України" на виконання інвестиційної програми із закупівлі суден;
• залучення експортно-кредитного агентства [очевидно, мається на увазі ПрАТ "ЕКА" / "Експортно-кредитне агентство" – SOE Weekly] для захисту українських експортерів;
• вирівнювання вартості вантажних перевезень залізничними та водними шляхами;
• запровадження прогресивного стимулюючого податку на експлуатацію суден віком понад 30 років.

[Незрозуміло, для чого "Укроборонпром" витратив ресурси на розробку стратегії цивільного суднобудування, оскільки концерн має бути зосереджений на задоволенні військових потреб держави. Відповідно, поки незрозуміло, яким чином він може брати участь у її реалізації та наскільки це відповідало б його політиці власності. – SOE Weekly.]

Інші сектори

"Прозорро.Продажі" починають торги з оренди і продажу комунальних і держземель. "Прозорро.Продажі" починають проведення торгів з оренди державної та комунальної землі сільгосппризначення та продажу і оренди земель несільськогосподарського призначення.

Перелік таких майданчиків є доступним на сайті Prozorro.Sales. Приватні власники земель також можуть виставляти на аукціонах свої ділянки на продаж чи для оренди з власної ініціативи.

[Прозорий продаж землі через Prozorro.Sales є позитивною ініціативою. Однак держава та об'єднані територіальні громади також можуть роздавати землі державної та комунальної власності безкоштовно, що є найбільшим джерелом корупції у цій сфері. Парламент повинен заборонити можливість безкоштовної роздачі землі, щоби її можна було лише здати в оренду або продати виключно через відкриті аукціони. – SOE Weekly.]

Приватизація

Міністерство юстиції передало три колишні в'язниці до Фонду держмайна на продаж. Міністерство юстиції передало Фонду державного майна три колишні колонії на приватизацію. Серед них:

• Ковельська колонія, площею 4,86 га. Її стартова ціна 41,6 млн грн.
• Івано-Франківська установа виконання покарань №12, площею понад 67 га. Стартова ціна становить 7,9 млн грн.
• Миколаївська виправна колонія №50, площею 15,5 га. Стартова ціна становить 17,1 млн грн.

[Нагадуємо, що 70% надходжень від продажу в’язниць спрямовується до Міністерства юстиції, а 30% надходжень – до державного бюджету. – SOE Weekly.]