Новые "серые кардиналы". Кто из застройщиков влияет на киевскую власть
Столицей руководят девелоперы. Киевский горсовет принимает решения в пользу застройщиков и проваливает те, в которых последние не заинтересованы. Кто и для чего дергает за ниточки избранных киевлянами депутатов? (укр.)
Останні 7 років кияни звинувачують київського міського голову Віталія Кличка у бездіяльності щодо подій навколо скандальних забудов у столиці.
Мер киває на попередників – мовляв, всі оборудки з землею та комунальним майном провернули за часів правління Леоніда Черновецького та його "молодої команди", а йому доводиться "розгрібати". Частково він має рацію.
Проте вже за каденції Кличка члени його команди руками більшості депутатів Київської міської ради ухвалювали рішення, які викликали гнів та спротив мешканців столиці.
Йдеться насамперед про забудову зелених зон, знесення старих будинків та дозволи на будівництво нового житла, що не підкріплюється будівництвом відповідної інфраструктури.
Економічна правда спробувала пояснити логіку дій депутатів на прикладі найрезонансніших рішень чинного скликання Київської міської ради. Таких назбиралося чимало, зважаючи на обурення громадських активістів та регулярні протести киян під Хрещатиком, 36.
Чому депутати Київради часто голосують в інтересах будівельного бізнесу, а не громади, які мотиви спонукають їх погоджувати забудову, яка збільшує навантаження на соціальну інфраструктуру, та хто є ключовими "сірими кардиналами" столиці України?
Нове містечко на Мінському масиві
На початку червня Київська міська рада затвердила Детальний план території (ДПТ) Мінського масиву. Згідно з проєктом документу, на місці колишніх теплиць агрокомбінату "Пуща-Водиця", на площі в 94,45 га побудують 19 будинків заввишки до 26 поверхів. Проєкт розраховано на 6,3 тисяч квартир.
Проштовхнути це рішення київським депутатам вдалося лише з третьої спроби. У квітні цього року проєкт отримав всього 57 голосів з необхідних 61, а у травні його взагалі направили "на детальне вивчення".
Увесь процес ухвалення документу супроводжувався протестами під будівлею Київради, на яких десятки кияни закликали владу не приймати детальний план території. У тексті петиції проти забудови зазначається, що ДПТ Мінського масиву "протирічить вимогам містобудівної діяльності, будівельним нормам, а також волевиявленню громади Оболоні".
Між офіційним інвестором розробки документу, ТОВ "Датоліт", та агрокомбінатом "Пуща-Водиця" підписано інвестиційний договір, яким передбачено використання земель останнього для житлового будівництва.
Посаду генерального директора агрокомбінату обіймає Юрій Іонанов, який є шкільним другом мера Києва Віталія Кличка, а також колишнім керівником благодійної організації Klitschko Foundation (Фонд Кличка) і ТОВ "Північна інвестиційна група" (кінцевий бенефіціар — Володимир Кличко. — ЕП).
Компанія "Датоліт" афілійована з великим київським забудовником "Столиця груп". Хоча серед офіційних власників "Столиці груп" значаться громадяни Литви, її реальною бенефіціаркою є Владислава Молчанова.
Сховані за "фасадом". Хто насправді володіє будівельним бізнесом у Києві
Саме Молчанова, за словами поінформованих співрозмовників ЕП у Київраді, на сьогодні має найстійкіші позиції серед всіх забудовників міста.
За даними порталу Lun.ua, з 2010 року "Столиця груп" побудувала 94 будинки і наразі будує ще 26. Крім того, компанія демонструє готовність добудувати об'єкти збанкрутілого банку "Аркада", а також готується до запуску нових масштабних проєктів.
Владислава Молчанова є офіційною спонсоркою "Батьківщини", тож депутати цієї фракції завжди допомагають їй в ухваленні потрібних рішень. Підтримку інших фракцій Молчановій забезпечує "смотрящий" за Києвом Денис Комарницький, повідомили журналістові ЕП троє співрозмовників у Київраді.
"Денис вирішує питання, а Влада будує. Зараз це основні "сірі кардинали" у Києві. У Комарницького хороші стосунки з Кличком і активна взаємодія з його командою", — повідомив один із депутатів Київради, який побажав зберегти анонімність.
Фільчина грамота. Чому меморандум про добудову житла "Аркади" не покладе край проблемі
Денис Комарницький — лідер фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді 2008-2010 років. У 2020 році він знову сплив у публічній площині після публікації народним депутатом Гео Леросом даних персонального комп'ютера екссоратника Черновецького.
З опублікованих матеріалів стало відомо, що останніми роками Комарницький є головним "смотрящим" за сферами будівництва та комунального господарства в Києві.
Економічна правда впродовж п'ятьох місяців надсилає Молчановій запити на інтерв'ю, проте згоди на зустріч досі не отримала.
Навіщо забудовникам підтримка
Будівництво — один із основних і найприбутковіших бізнесів у Києві. Зростання населення столиці та потреба у житлі робить зведення будинків стабільною і вигідною справою.
Конкуренції у цій сфері не існує, ділився з журналістами впливовий український політик: "Це картель. Є 5-6 забудовників, які поділили ринок і дозволяють іншим підбирати "крихти".
Містобудівна політика у Києві побудована на корупційному підґрунті. Легально придбати або взяти в оренду землю, звести житло і підключитися до мереж у столиці неможливо, заявив ЕП один із депутатів Київради.
"На всіх етапах існують непрозорі механізми. Це стосується і Київради, і Київської міської державної адміністрації. Щоб обходити ці підводні камені, забудовники вдаються до хабарів", — каже джерело ЕП.
Будівництво на межі колапсу: Чому найбільш корумпований орган країни досі працює
"Автоматизувати" корупційні процеси та поставити на конвеєр дозвільні процедури забудовникам дозволяє кооперація зі "смотрящими" або заведення у Київраду власних депутатів.
"Київрада – це дуже прагматичний орган. Депутати голосують за скандальні рішення з різних причин. Хтось сидить на зарплаті лобістів, хтось віддає свій голос по бартеру, хтось за гроші. Немає однієї моделі, кожна ситуація унікальна", — каже співрозмовник ЕП.
За результатами виборів, найбільшу кількість своїх представників до Київради делегували "Європейська солідарність" та "УДАР Віталія Кличка". Разом вони мають 60 голосів — рівно половина від усього складу. Залучення лише одного голосу дозволяє їм мати мінімально необхідні 61 голос для ухвалення рішень.
Ситуативний союз на Оболоні
Ухвалений 2018 року Детальний план території Оболоні громадськість розкритикувала ще під час громадських слухань. Місцеві жителі тоді подали понад 250 зауважень і пропозицій.
Під тиском громадськості ДПТ відправили на доопрацювання. У 2021 році Детальний план території Оболоні проголосували знову. Але, як повідомив депутатам розробник документу з Інституту генерального плану Микола Римар-Щербина, проєкт не змінювали і не доопрацьовували.
З реалізацією плану площа забудови Оболонського району зросте на декілька гектарів. Кількість населення в багатоквартирному житловому фонді збільшиться з 106,4 тисяч до 113,5 тисяч осіб. Девелопери побудують понад 3 тис квартир.
Загалом забудовники зведуть 4 житлових комплекси, в тому числі три 33-поверхових будинки на місці спортивного комплексу "Акваріум". Детальний план території вносить точкові зміни до району і пролобійований різними групами впливу.
"Забудовники підтримують один одного і вступають у ситуативні союзи. Навіть маючи своїх депутатів потрібно збирати коаліцію для проштовхування власних інтересів", — каже співрозмовник ЕП.
"Забудовникам вигідно об'єднуватись і напливом наступати на депутатський корпус та представників виконавчої влади", – додає інший співрозмовник.
Два генплани, обидва не працюють. Чому Київ розвивається хаотично і як це змінити
За не підтвердженою інформацією одного з депутатів Київради, представникам органу місцевого самоврядування пропонували 10-20 тисяч доларів за голос на підтримку Детального плану території Оболоні.
Чи відповідає ця інформація дійсності, перевірити вкрай важко.
"Все робиться непублічно, фактів немає. Ми нікого за руку не хапали", — каже депутат.
Колообіг людей Черновецького
Головним "смотрящим" за Києвом у 2014-2019 роках був Вадим Столар. Історія зі Столаром сильно вдарила по репутації Віталія Кличка, коли на першого відкрито "наїхав" ексголова Офісу президента Андрій Богдан.
Відтоді Кличко дистанціювався від свого друга. Вадим Столар послабив свій вплив на столицю. Послабив, але не втратив.
"Столара відтиснули, але він продовжує боротьбу. Багато його людей у фракції ОПЗЖ", — каже співрозмовник ЕП.
"Столар пустив коріння не тільки серед депутатів, а й у підрозділах КМДА", – додає інше джерело.
Столар і Комарницький – вихідці з середовища Черновецького. Наскільки вони самостійні фігури?
Син колишнього мера Степан Черновецький також є потужним гравцем на ринку столичної нерухомості. Батько передав синові в управління не тільки фінансовий капітал сім'ї, а й власний соціальний капітал.
Співрозмовники ЕП не змогли однозначно підтвердити або спростувати залежність Столара і Комарницького від Черновецького.
"З одного боку, в цій системі немає повністю самостійних персон. Проте, на мою думку, Комарницький і Столар діють автономно", — вважає співрозмовник ЕП у Київраді.
Економічна правда намагалась отримати коментар Дениса Комарницького, однак той на дзвінки не відповідав.
Промзони очікують жителів: де в Києві є вільна земля для забудовників
Успішно йдуть справи в "Інтергал-Буд" Володимира Зубика. Днями компанія ввела в експлуатацію одразу 10 будинків та продовжує будувати ще 52 у 18 житлових комплексах.
Раніше ЕП повідомляла, що Зубик надав приміщення у своєму бізнес-центрі М8 для офісу народного депутата Миколи Тищенка. Останній має близькі стосунки з Комарницьким та управляв ресторанами Степана Черновецького у Києві.
До інших впливових київських девелоперів джерела ЕП відносять також Андрія Вавриша, Василя Хмельницького, Ігоря Ніконова та В'ячеслава Непопа.
"Цей колообіг людей триває понад 10 років. Багато з них мали б піти під суд за те, що діяли за часів Черновецького. Але продовжують паразитувати на місті", — не добирає слів один із депутатів Київради.
ТРЦ замість заказника
Наприкінці серпня Київрада провалила голосування за створення ландшафтного заказника Вирлиця. Надання нового статусу озеру та ділянці навколо нього (всього близько 98 га. — ЕП) допомогло б врятувати водойму від будівництва торговельно-розважального центру.
Озеро Вирлиця лежить на перетині шляхів міграції птахів, а також заселене червонокнижними рибами. На думку місцевої громади, забудова прилеглої території зруйнує екосистему водойми.
Продажний "Більшовик": кому дістанеться земля на Шулявці і що там побудують
Тепер у орендаря ділянки біля озера, компанії "Мрія-Інвест", розв'язані руки для засипання піском берега і будівництва торговельно-розважального центру, яке особисто підтримав Віталій Кличко.
До вересня 2020 року керівником "Мрія-Інвест" був вже згадуваний Юрій Іонанов, друг Кличка та чинний керівник "Агрокомбінату Пуща-Водиця".
Інвестором будівництва ТРЦ на Вирлиці є фонд Віталія Хомутинніка, колишнього члена Партії регіонів.
Жертви президентських амбіцій
Яка роль Віталія Кличка у трикутнику "Забудовники – влада – громада"? За словами співрозмовника ЕП, мер пристосовується до того звичаєвого права, яке склалося до нього.
"Кличко адаптується до тих умов, за якими звикли працювати в Києві. Він просто не може не домовлятися із забудовниками. Кличко не готовий бути самостійним політиком і диктувати свої правила", – вважає один із депутатів Київради.
Легітимність міського голови хитається на фоні його конфлікту з Офісом президента. У Володимира Зеленського та його оточення є бажання замінити Кличка на більш лояльну людину. Це змушує мера шукати підтримки.
"Кличко почувається досить вразливо і ні з ким не свариться. Навпаки, намагається з усіма домовлятися", – каже поінформований співрозмовник.
Третя столична війна. Для чого Зеленський тисне на Кличка
Політична боротьба з Офісом президента посилюється президентськими амбіціями Кличка. Троє співрозмовників впевнені, що на наступних виборах у президенти балотуватимуться і Володимир Зеленський, і Віталій Кличко.
Проведення президентської кампанії вимагає сильної фінансової та медійної підтримки. Цим пояснюється "вибіркове правосуддя" Кличка у болючих для громади питаннях.
"Кличко розпочав президентську кампанію. У нього є дві мети — заробити максимум ресурсу на кампанію і заручитися підтримкою різних бізнесменів та еліт", — вважає співрозмовник ЕП.
Жертвою політичних амбіцій Кличка стала історична спадщина Києва – Київрада за 9 місяців діяльності дозволила знести модерністський ринок на вулиці Кудряшова, особняк на Грушевського, постконструктивістський гуртожиток на Обсерваторній.
Економічна правда надіслала Віталієві Кличку запитання щодо містобудівної політики та зв'язків із забудовниками, проте на момент виходу статті відповіді не отримала.