Программа не достигла цели: банки просят свернуть антикризисные кредиты под 5-7-9% от Зеленского

"Ми створимо умови, щоб люди, які роз'їхалися по світу, мали бажання повернутися додому. "Хочу виїхати" ми повинні замінити на "Хочу повернутися".

Саме так звучить один з пунктів передвиборчої програми кандидата в президенти Володимира Зеленського.

Обіцянка повернути заробітчан додому звучала як далека та нездійсненна мрія, хоча виконувати її Зеленський почав уже з перших місяців роботи на посаді президента.

Через кілька місяців після парламентських виборів та формування уряду він оголосив про запровадження програми дешевих позик, завдяки яким заробітчани могли б відкрити справу в Україні замість роботи за кордоном.

"Ми запускаємо нову державну програму "Повертайся і залишайся". Перший етап – доступні кредити для ведення власної справи для тих, хто хоче почати або розширити власний бізнес", – заявив Зеленський у грудні 2019 року.

У лютому 2020 року мрія президента про дешеві позики почала втілюватися в життя: уряд запустив програму пільгового кредитування.

У її межах держава почала компенсовувати частину ринкової банківської кредитної ставки так, щоб позичальник-підприємець платив лише 5, 7 або 9 відсотків річних.

Однак масовою програма не стала не лише через пандемію та карантин. Ще до локдауну банки неохоче погоджувалися видавати кредити на відкриття власної справи, про що свідчив експеримент ЕП.

Пізніше в уряді зрозуміли, що даремно намагатися створювати робочі місця, коли через карантин тисячі українських підприємств перебувають на грані виживання.

Тож програму переорієнтували, дозволивши використовувати державну підтримку на рефінансування кредитів постраждалому від кризи бізнесу та брати антикризові позики під 0%.

Після цього популярність дешевих урядових кредитів значно зросла, але не серед тих, на кого розраховувала влада.

Напередодні міжнародні банки направили звернення до НБУ та Мінфіну з проханням обмежити видачу антикризових кредитів і переформатувати цю програму, оскільки вона завдає економіці шкоди.

Чи виконала програма Зеленського "5-7-9%" своє завдання, які ризики вона містить та яке в неї майбутнє?

Як усе було: від стимулювання інвестицій до порятунку від кризи

Одразу після формування першого уряду Володимира Зеленського, який очолив Олексій Гончарук, стало очевидним, що влада має амбітні цілі. У Кабміні, зокрема, прогнозували створення мільйона робочих місць.

У контексті амбітних планів влади програма "5-7-9%" виглядала органічно. Як запустити економіку без кредитування підприємств? А як кредитувати бізнес, якщо ставки за кредитами у банках у 2019 році перевищували 15% річних?

Суть програми "Доступні кредити під 5-7-9%" полягає в тому, що підприємець може звернутися до банку та отримати кредит під ринкові відсотки, однак частину відсоткової ставки банку компенсуватиме держава. Пдприємцю обслуговування позики коштує не більше 9% на рік.

Залежно від розміру бізнесу та кількості створених робочих місць кінцева ставка коливається в діапазоні 5-9% річних.

Найвигідніші умови – 5% – держава пропонує новим малим підприємцям, які створюють щонайменше два робочі місця. Старі підприємства із статутним капіталом 20-50 млн грн можуть отримати кредити під 9% річних.

Прогнозувалося, що пільгові кредити дозволять створити протягом першого року роботи програми 90 тис робочих місць. Ці очікування не здійснилися.

За розрахунками Мінфіну, на кінець березня 2021 року завдяки видачі інвестиційним (наприклад, на купівлю обладнання для виробництва або будівництва) кредитам під 5, 7 чи 9% річних в Україні створено 4 508 робочих місць та збережено 40 761 робоче місце.

Тобто за більш ніж рік роботи програма не стала драйвером створення робочих місць. Однак за її провал нікого не покарають, адже на це була об'єктивна причина – COVID-19.

У квітні 2020 року уряд вирішив спрямувати кошти, виділені на інвестиційні кредити, на рефінансування позик підприємців, які були вимушені згорнути діяльність через карантин.

Наприкінці 2020 року програму знову змінили, дозволивши видавати "антикризові" кредити під 0%. Держава вирішила покривати всі відсотки за кредитом до завершення карантину і компенсовувати частину процентної ставки до 3% річних після його завершення.

Запровадження нових напрямків програми "5-7-9%" було виправданим ще й тому, що інвестиційні позики не стали популярними серед українців. За перший місяць дії програми, тобто ще до карантину, було видано лише 97 пільгових кредитів. Не в останню чергу – через саботаж програми банками.

Банки чудово розуміли, що державне відшкодування частини відсоткової ставки для бізнесу не звільняє їх від ризиків неплатоспроможності позичальника.

Відповідно, вони оцінювали ризики за пільговими кредитами так само, як за звичайними, відмовляючи занадто ризиковим проєктам або вимагаючи надійну заставу.

На відміну від ризикових інвестиційних позик, антикризові кредити та рефінансування під 0% підприємці полюбили.

На початку серпня 2021 року більшість виданих у межах програми "5-7-9%" позик ішла на антикризову підтримку бізнесу. Частка рефінансування в усьому портфелі пільгових кредитів становить 38%, антикризових під 0% – 51%, інвестиційних кредитів – близько 11%.

Таку ситуацію можна було б зрозуміти, адже коронакриза боляче вдарила по малому бізнесу.

У Мінфіні ЕП повідомили, що антикризові кредити та рефінансування позик, які додали до програми "5-7-9%" після початку карантину, дозволили зберегти 132 059 робочих місць.

Хоча найбільше від карантину постраждали підприємства зі сфери послуг і торгівлі, найбільше антикризових позик під нульові або майже нульові відсотки брали українські аграрії.

Це в час, коли держава паралельно реалізовує цілу низку спеціальних пільгових програм для підтримки сільського господарства, а світові ціни на аграрну продукцію б'ють рекорди.

Програма дала збій.[BANNER1]

Від антикризової підтримки до зловживань

У червні 2021 року Форум провідних міжнародних фінансових установ, членами якого є 12 міжнародних банків, що працюють в Україні, надіслав лист до НБУ та Мінфіну з проханням обмежити реалізацію програми доступних кредитів.

У листі голова правління "Райффайзен банку" Олександр Писарук від імені членів форуму заявляє, що бюджетні кошти витрачаються переважно не на підтримку бізнесу, що постраждав від карантину, та не на фінансування інвестиційних проєктів чи створення робочих місць, а на поповнення оборотних коштів платоспроможного бізнесу.

Іншими словами: кошти платників податків, спрямовані на пільгові кредити, витрачаються не за призначенням, а виграють від них стійкі та цілком платоспроможні підприємства.

"Якщо за даними "Райффайзен банку" скласти типовий портрет учасника програми, то це буде діюче підприємство сільського господарства, що отримало антикризовий кредит або рефінансування.

Здебільшого подібні підприємства є доволі стійкими, не зазнали значних втрат від згортання ділової активності у 2020 році та намагаються легально зменшити видатки від фінансової діяльності", – зазначається в листі.

Ця ситуація притаманна не лише для "Райффайзен банку", через який видано найбільше кредитів у рамках програми "5-7-9%", а й для інших банків.

Загалом, за даними Мінекономіки, 2 серпня частка підприємств агросектору, які оформили пільгові кредити з початку роботи програми, сягає 46%. Левову частину цих позик видавали на початку 2021 року, у період сівби.

У листі наголошується, що програма містить низку ризиків для позичальників та економіки. Зокрема, позичальники, які беруть антикризові кредити під 0%, ризикують, що в якийсь момент державі забракне коштів для виплати компенсацій.

У цьому разі у Фонду розвитку підприємництва, через який реалізується програма "Доступні кредити 5-7-9%", буде шість місяців для переказу коштів банку, протягом яких підприємці муситимуть сплачувати всі відсотки, а не лише пільгові. Причому це не є порушенням умов програми.

Це може призвести до відтермінованих реструктуризацій і навіть до дефолтів, попереджають представники форуму.

Програма може також викривляти конкуренцію.

По-перше – між банками, оскільки дозволятиме невеликим установам та установам, які накопичили великий портфель непрацюючих кредитів, видавати позики під 0% для покриття збитків. Так проблемні борги не обслуговуються, а якщо вони беруть участь у програмі, то частину відсотків за ними платить держава.

По-друге – між бізнесами, оскільки залучення кредиту під 0% є значною конкурентною перевагою. Та й позичальникам, які взяли антикризовий кредит під 0%, може бути складно повноцінно обслуговувати борг, коли карантин закінчиться.

"Однією з головних проблем реалізації програми є постфактум зміна основних напрямків її реалізації, внаслідок чого у складі загальних витрат за програмою частка інвестиційного кредитування постійно зменшується та є несуттєвою. По суті, поточна ситуація не відповідає назві програми та її основним цілям", – констатують у форумі.

Про необхідність змінити програму свідчить ще й те, що з 2019 року ставки за кредитами бізнесу в Україні суттєво знизилися завдяки пом'якшенню монетарної політики НБУ. Якщо середній відсоток за позикою два роки тому становив 15,2% річних, то в червні 2021 року – близько 9% річних.

Якщо восени 2018 року така програма була доцільною та актуальною, то наразі це не так: ставки за короткостроковими кредитами корпоративним клієнтам близькі до верхньої межі діапазону, вказаного в назві програми", – йдеться в листі.

До 3 серпня Форум провідних міжнародних фінансових установ не отримав відповідей від Мінфіну та Нацбанку.

Що буде з програмою

Приватні банки з іноземним капіталом просять уряд та НБУ почати згортання антикризових програм до кінця 2021 року.

"Банківська ділова спільнота вважає за доцільне перейти до поступового обмеження реалізації програми "Доступні кредити 5-7-9%", починаючи з четвертого кварталу 2021 року, та подальшого її припинення або суттєвої трансформації з метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів", – зазначається в листі.

Уряд розуміє, що пільгові кредити переважно отримують платоспроможні бізнеси, однак не поспішає відмовлятися від програми.[BANNER2]

У відповіді на запит ЕП Міністерство фінансів повідомило, що антикризовий компонент програми діятиме тимчасово – до кінця карантину та протягом 90 днів після його завершення.

Однак там не уточнили, коли уряд планує завершити карантин. Навіть суттєве падіння показників поширення коронавірусу влітку 2021 року, зростання ділової активності та витрат українців не стали достатніми причинами для скасування антикризової підтримки бізнесу.

"Наразі програма направлена на відновлення ринку. Планується, що після скасування карантину програма буде переорієнтована на розвиток, тобто пріоритетним стане інвестиційний компонент", – зазначили в Мінфіні.

Хоча ще у березні 2021 року міністр Сергій Марченко визнавав: програма потребує серйозного доопрацювання, оскільки бюджетні кошти потрапляють не тим, кому вони потрібні найбільше.

"Ми не можемо встановити обмеження, щоб кредити не видавалися певній галузі, це неправильно. До того ж багато аграріїв у 2020 році постраждали від посухи, їх також важливо підтримувати. На мій погляд, необхідно зібрати інформацію та вдосконалити вимоги до учасників", – сказав Марченко.

Співрозмовник ЕП в Мінфіні повідомив, що програму "Доступні кредити 5-7-9%" будуть переглядати у 2022 році. Зокрема, уряд може відмовитися від кредитування підприємств, які направляють гроші на поточну діяльність.

Доти ж кошти платників податків ніяк не стимулюватимуть заробітчан повернутися додому, а використовуватимуться підприємствами, яким така підтримка потрібна найменше.