Налоги для игорного бизнеса снижают: почему в Зеленского дали заднюю и кто от этого выиграет

Відносини влади з гральним бізнесом складні та неоднозначні.

За прем'єрства Юлії Тимошенко Верховна Рада ухвалила закон, який заборонив гральний бізнес. Утім, гральних закладів не вулицях міст не поменшало.

Після десяти років бурхливої дільяності в тіні і обходу закону через різні схеми гральний бізнес знову викликав зацікавленість з боку влади.

Так, ще під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський робив акцент на легалізації сектору. Більше року депутатам знадобилося для ухвалення закону, який повернув азарт у легальне поле.

Закон передбачив створений регулятора грального бізнесу, встановив вимоги та обмеження на ринку, вартість ліцензій та правила оподаткування. Помітну роль у написанні цього документа зіграли лобісти гральної індустрії.

Здавалося, на цьому буде поставлена крапка, але у 2021 році депутати повернулися до теми – натиснули найбільші представники грального бізнесу.

У березні депутати зареєстрували дев'ять законопроєктів, аби пом'якшити умови роботи організаторів азартних ігор та лотерей, знизити їхні витрати на податки та купівлю ліцензій. За кілька днів до літніх канікул парламент підтримав один з цих законопроєктів у першому читанні 252-ма голосами.

У разі остаточного затвердження цього документа Україна може виявитися одним з найбільш привабливих для грального бізнесу куточків світу завдяки низьким податкам та відносно невеликій платі за вихід на ринок.

Гра в законі

Законодавчі рамки, у яких існує український гральний бізнес з моменту його легалізації, не надто відрізняються від закордонних. Аби займатися цим бізнесом, потрібно отримати спеціальну ліцензію. В Україні їх видає новостворена Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).

Плата за ліцензію в Україні залежить від мінімальної заробітної плати (МЗП), яка у 2021 році становить 6 тис грн.

Вартість ліцензії на роботу офлайн-казино для Києва та решти міст різниться вдвічі і становить 30-60 тис МЗП (180-360 млн грн), онлайн-казино – 6,5 тис МЗП (39 млн грн). Ліцензія на букмекерську діяльність коштує 30 тис МЗП (180 млн грн), дозвіл на роботу залу з гральними автоматами – 7,5 тис МЗП (45 млн грн), сайту онлайн-покеру – 5 тис МЗП (30 млн грн). Однак це ще не все.

Гральним закладам, у яких проводитимуть ігри в рулетку чи в яких стоятимуть гральні автомати, потрібно щороку сплачувати додаткову ліцензійну плату: за гральний стіл без рулетки – близько 1,05 млн грн, за стіл з рулеткою – 540 тис грн, за гральний автомат – 36 тис грн, за букмекерський пункт –180 тис грн.

Плата за ліцензію розбивається на п'ять років – на термін її дії. Однак у законі розмір цих внесків вирішили тимчасово збільшити втричі – доки в Україні не запрацює система онлайн-моніторингу гральних закладів. Тобто в найближчі роки київське казино має платити 216 млн грн замість 72 млн грн на рік.

Податки, які сплачують гральні заклади, можна умовно поділити на три групи.

Перша – це спеціальні податки, встановлені лише для цього виду бізнесу. У світі базою оподаткування цим податком є GGR – gross gaming revenue. GGR розраховується як різниця між отриманими ставками і виплаченими виграшами.

В Україні базою оподаткування спеціальним податком є простий дохід – звичайна сума надходжень від зроблених гравцями ставок. Зменшувати доходи на суму виплачених виграшів в Україні мають право лише букмекери та казино.

Ставки податку на дохід від грального бізнесу в Україні різняться залежно від категорії бізнесу: 10% – з доходу з гральних автоматів, 18% – з різниці між доходом та виплаченими виграшами для букмекерського бізнесу та казино, 30% – з доходу, отриманого організаторами лотерей.

Друга – це загальні податки. До них належать ПДВ або податок на прибуток підприємств. Ставка останнього становить 18%, він сплачується з прибутку, розрахованого відповідно до Податкового кодексу.

Третя – це податки з виграшів. Вони оподатковуються так само, як будь-який інший дохід. Гральні заклади як податкові агенти повинні заплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Може здатися, що адміністративне та податкове навантаження на гральний бізнес в Україні доволі велике. Однак у світі воно набагато вище. Розмір податків для сектору в деяких країнах Євросоюзу перевищує 50-80% від GGR. У Франції він становить 83,5%, у Німеччині та Люксембурзі – 80%, у Данії – 75%.

На цьому тлі українські податкові ставки виглядають привабливими, однак казино та букмекерські пункти не поспішають отримувати ліцензії.

У 40-мільйонній країні, де ще кілька років тому гральні заклади були на кожному кроці, до 20 липня 2021 року зареєструвалося лише п'ять офлайн-казино, 11 онлайн-казино, п'ять компаній, що організовують ігри в залах гральних автоматів, два сайти онлайн-покеру та один букмекер.

Гральний бізнес ніби причаївся й вичікує кращих часів. І не даремно.

Як депутати сприяють гральному бізнесу

15 липня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який суттєво знижує адміністративне та податкове навантаження на гральний бізнес. Депутати зробили це з другої спроби. На початку червня 2021 року вони відправили законопроєкт на доопрацювання. Що він передбачає?

По-перше – перехід до поширеної у світі моделі оподаткування гральних закладів, тобто перехід на сплату податку з GGR, а не з простого доходу.

Ця норма значно зменшує розмір податкового навантаження на власників залів гральних автоматів та організаторів лотерей. У разі ухвалення закону ці заклади зменшуватимуть базу оподаткування на суми виплачених виграшів.

По-друге – зниження ставок податку на дохід до 10%. Для власників залів з гральними автоматами ставка такою і є, тож для них майже нічого не зміниться. Для власників казино, букмекерських контор та організаторів лотерей різниця буде більш суттєвою – 8 та 20 процентних пунктів відповідно.

По-третє – визнання суми сплаченого податку на дохід податковою різницею. Тобто гральні заклади зможуть зменшувати прибуток до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму сплаченого податку на дохід.

По-четверте – скасування норми про потрійний щорічний розмір ліцензійних платежів за організацію азартних ігор та лотерей, який діє до запровадження системи онлайн-моніторингу гральних закладів. Це означає, що київські казино щороку будуть платити по 72 млн грн замість 216 млн грн. Тим, хто вже встиг заплатити 216 млн грн, зарахують цей платіж на наступні роки.

По-п'яте – звільнення від оподаткування виграшів, якщо їх сума не перевищує восьми мінімальних зарплат (наразі це 48 тис грн). У попередній версії проєкту пропонувалося звільнити гральні заклади від податку на дохід до 2024 року і не стягувати ПДФО та військовий збір з будь-яких виграшів, незалежно від суми.

У пояснювальній записці до законопроєкту його автори аргументують свої поступки на користь організаторів азартних ігор тим, що ніде в Європі нема одночасно високих податків і високої вартості ліцензій для грального бізнесу.

"У країнах ЄС використовується простий підхід: "дорогі" ліцензії – низькі податки, або "дешеві" ліцензії – високі податки, але щоб "дорогі" ліцензії і високі податки – це нонсенс", – йдеться у документі. Це відповідає дійсності.

Так, ліцензія на відкриття казино у Франції коштує 20-40 тис євро при ставці податку 83,5%, у Києві ліцензія для офлайн-казино вартує 6,75 млн євро.

Однак автори проєкту хочуть знизити і податки, і розміри ліцензій. Тобто вони пропонують керуватися принципом "дешеві" ліцензії – низькі податки. Чи можна це назвати частиною європейського підходу – питання риторичне.

Хто підтримав законопроєкт

За поступки держави організаторам азартних ігор у першому читанні проголосували 252 депутати. У червні для цього не вистачило дев'яти голосів.

Перед цим були численні спроби винести акт на голосування, але вони провалювалися через суспільний резонанс. Кілька заяв з цього приводу оприлюднювала Рада церков. "Це цинічна спроба лобізму в інтересах власників ігорного бізнесу в Україні", – відзначали релігійні спільноти.

Що сталося за півтора місяця? Підходи партій та груп до законопроєкту майже не змінилися. "Проти" і в червні, і в липні голосували "Голос", ОПЗЖ та ЄС.

"Слуги народу" в липні віддали на 19 голосів більше, ніж у червні (загалом 221 голос), члени групи "Довіра" – 18 голосів (у червні – 11). Десятьма голосами допомогла група "За майбутнє", яка в червні не дала жодного голосу.

Співрозмовники ЕП, знайомі з ходом просування законопроєкту, зазначили, що підтримка послаблень для грального бізнесу була б неможливою без "сприяння" з боку керівництва партії "Слуга народу" та Офісу президента.

За даними депутатів із "Слуги народу", "драйверами" акта були представник Офісу президента Кирило Тимошенко, який опікувався інтересами організаторів казино, Давид Арахамія, який лобіював інтереси букмекерської контори "Паріматч", та голова податкового комітету Данило Гетманцев.

Які ризики несуть запропоновані зміни

Найбільш очевидний ризик – занизькі податки можуть сприяти поширенню ігрової залежності. Депутати не просто пропонують знизити поріг для виходу на ринок, а й не обкладати податком виграші до 48 тис грн.

Протидія цьому ризику закладена в законі про легалізацію грального бізнесу. 9 липня запрацював реєстр осіб, яким обмежений доступ до участі в азартних іграх. Таких людей не повинні пускати до казино чи залів з гральними автоматами під загрозою штрафу 3 млн грн (500 мінімальних зарплат).

Лудоман може самостійно внести себе до реєстру або це можуть зробити його родичі. Легальні гральні заклади будуть зобов'язані ідентифікувати людину, яка робить ставки. За порушення процедури ідентифікації – 3 млн грн штрафу.

Є ще один суттєвий ризик. Казино та інші подібні заклади – ідеальні місця для легалізації "чорної" готівки, а відсутність оподаткування на суми до 48 тис грн робитимуть цей процес майже безкоштовним. Зловмисникам залишиться лише ділити нелегальний потік готівки на суми по 48 тис грн.

Протидіяти цьому можна шляхом посилення фінансового моніторингу. Такі пропозиції вже озвучувалися в уряді, а на початку 2021 року Державна служба фінансового моніторингу підписала угоду про співробітництво з КРАІЛ.

Однак чи вистачить цих зусиль, щоб побороти спокусу "тіньового" бізнесу?

Запропоновані зміни до оподаткування азартного бізнесу можуть скоротити надходження від ліцензійних платежів і зашкодити самим депутатам.

Раніше уряд озвучував грандіозні плани щодо легалізації грального бізнесу. За консервативними оцінками, які лягли в бюджет на 2021 рік, надходження від продажу ліцензій повинні були становити 7,4 млрд грн, з яких 3,3 млрд грн мали піти на субвенцію місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток.

Це так званий депутатський фонд, який мажоритарники використовують для будівництва дитячих чи спортивних майданчиків та іншого піару. Проте на кінець травня 2021 року від ліцензій надійшло лише 737,8 млн грн. Навряд чи зниження розміру ліцензійного платежу втричі сприятиме виконанню плану.

Якщо ухвалений у першому читанні законопроєкт стане законом, то заклади, які отримали ліцензію, не будуть платити за неї у 2022-2023 роках, бо цьогорічний внесок, зроблений у трикратному розмірі, зарахують за наступні два роки.

Депутати зрозуміють ризики, які несе послаблення податкового тиску на азартні ігри, чи гральне лобі отримає чергову перемогу? Відповідь буде відома восени.

Фото на головній ua.depositphotos.com