Без бензина и дизеля. Почему в Украине хотят запретить традиционные авто

Мінінфраструктури пропонує заборонити ввезення нових та вживаних авто з двигунами внутрішнього згоряння. Імпорт уживаних дизельних авто хочуть заборонити з 2027 року, нових бензинових і дизельних – з 2030 року.

Ідеться про заборону першої реєстрації автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, зокрема і вироблених в Україні. Тобто в разі ухвалення відповідного законопроєкту з 1 січня 2030 року не можна буде імпортувати та купити новий бензиновий або дизельний автомобіль, але можна буде купити вживаний.

Заборона не буде поширюватися на автомобілі Збройних Сил та інших військових формувань, автомобілі фермерських господарств, що передаються в спадок, а також ретро-автомобілі, виготовлені до 1 січня 1981 року.

Для дизельних і бензинових авто фермерських господарств є уточнення: їх можна буде купувати лише для використання поза межами автомобільних доріг загального користування при веденні фермерського господарства.

"Якщо це спеціальна техніка, наприклад, для ДСНС, то еволюційно ми можемо не дійти до часу, коли такий транспорт буде замінений на електричний. Також ми не можемо заборонити колекціонерам ввозити раритетні авто, виготовлені до 1981 року", – розповів ЕП один з розробників законопроєкту, генеральний директор директорату цифрової інфраструктури на транспорті Фарід Сафаров.

Турбота про екологію

Такий законопроєкт є наслідком внутрішніх та зовнішніх зобов'язань України.

По-перше, у Національній транспортній стратегії закріплене бачення електромобільного майбутнього країни.

По-друге, відповідно до закону про засади екологічної політики, Україна зобов'язана знизити викиди у сфері транспорту на 30%.

Крім того, це виконання європейської директиви 2009/33/ЄС "Щодо просування чистих та енергоефективних транспортних засобів автомобільного транспорту" та анонсування Green Deal в Україні.

Ввезення старих дизельних авто заборонять з 2027 року – на три роки раніше, ніж бензинових. У відомстві кажуть, що на бензинові автомобілі припадає 25% пального, яке споживає транспорт, а на дизельні – близько 50%. Крім того, дизельний двигун спричиняє більше шкідливих викидів у повітря.

"Деякі країни ЄС забороняють в'їзд дизельного транспорту в центр міст. Оскільки вони мають намір заборонити експлуатацію дизельних авто протягом наступних п'яти-десяти років, ці машини можуть потрапити до країн, де не буде таких заборон, у тому числі до України", – зазначають у міністерстві.

Заборона ввезення вживаних дизельних автомобілів з 2027 року є дзеркальною реакцією на аналогічну заборону в країнах Євросоюзу та запобіжником від масового ввезення старих автомобілів в Україну.

"З 2030 року, а деякі держави ЄС навіть з 2025 року, планують заборонити продажі авто з ДВЗ. Це означає, що на території ЄС з'явиться велика кількість умовних євроблях навіть з дуже ефективними з точки зору екології двигунами стандарту "Євро 6". Усе це має кудись дітися", – каже Сафаров.

Він підкреслює, що в ЄС утилізація авто коштує дорого, тому європейці можуть продавати автомобілі за невисоку ціну країнам, де немає обмежень.

"Буде така ж схема, як з країнами Балтії і Польщею, коли всі ці машини поїхали в Україну. Щоб наша країна не стала великим звалищем, ми діємо паралельно з нормами Євросоюзу", – зазначає один з розробників законопроєкту.[BANNER2]

Бюджетні ризики

Зараз при ввезенні нових і вживаних бензинових та дизельних авто імпортери сплачують ПДВ, акциз і мито. Електричні авто до 2023 року можна ввозити без сплати ПДВ і мита. Сплачується лише акциз – 1 євро за кВт потужності батареї.

На думку розробників законопроєкту, поступове заміщення бензинових та дизельних автомобілів електрокарами і скасування митних пільг після 2022 року дозволять уникнути бюджетного дисбалансу.

"Бюджет буде отримувати достатньо коштів, бо в нас пільги на імпорт електротранспорту діють до 2023 року. Ми даємо достатньо великий перехідний період для адаптації ринку. Ці самі митні збори будуть застосовуватися до електромобілів", – пояснює Сафаров.

Що там у ЄС

Для країн ЄС ініціатива щодо заборони традиційних автомобілів не нова. Рекордсменом у відмові від таких авто є Норвегія. У країні вже за чотири роки планують припинити продаж автомобілів на викопному пальному.

Цьому сприяють і вподобання норвежців, які віддають перевагу електрокарам. За підсумками 2020 року в країні серед усіх нових придбаних авто 54,3% були електромобілями. Таким чином, Норвегія стала першою країною в світі, де продаж електромобілів перевищив продаж традиційних авто.

Інші країни теж планують відмовлятися від дизельних і бензинових автомобілів, але не так швидко. Заборону на продаж авто з ДВЗ з 2030 року схвалили Швеція, Данія, Ісландія, Нідерланди, Словенія, Ірландія. Великобританія планує відмовитися з 2035 року, Франція, Португалія та Іспанія – з 2040 року.

"Я вважаю, що 2027 рік для України – це дуже рано. Забороняти ввезення уживаних бензинових та дизельних автомобілів в Україні варто хоча би з 2030 року, а повну заборону рано водити навіть з 2035 року.

Теперішня ініціатива дуже амбітна, але навряд чи вона отримає підтримку депутатів у парламенті. Утім, те, що міністерство почало працювати в цьому напрямку, – хороший знак", – зазначає в розмові з ЕП заступник голови правління Української асоціації учасників ринку електромобілів Вадим Ігнатов.

Він пропонує почати з державного сектору і заборонити відомствам купувати традиційні автомобілі."Можна вже з 2022 року ввести поетапну закупівлю електромобілів. Тоді чиновники зрозуміють переваги і недоліки. Багато країн, які оголосили про відмову від авто з ДВЗ, починали саме так", – каже Ігнатов.[BANNER3]

Електромобільна інфраструктура і розвиток галузі

Для розвитку електромобільної галузі потрібні два ключові елементи.

Перший – платоспроможність населення. З кожним роком електрокари стають дешевшими завдяки вдосконаленню виробництва батарей та конкуренції.

Другий – наявність інфраструктури. Українські міста здебільшого покриті зарядними станціями, їх уже понад 11 тис. Бракує зарядної інфраструктури на автомагістралях державного значення, які поєднують великі міста.

За словами Сафарова, бізнес будує мережу повільно, бо це інвестиції з великим строком окупності. Якщо інвестори побачать, що держава створює передумови для стрімкого розвитку галузі, показники окупності поліпшаться.

Ігнатов підтверджує цю думку, зазначаючи, що державна підтримка для інвесторів дозволила б розбудовувати інфраструктуру швидше.

"У більшості країн зарядні станції на дорогах будує держава. Це великі інвестиції, які через невисокий трафік повільно окуповуються. А відсутність інфраструктури стримує людей від купівлі електромобілів", – пояснює Ігнатов.

1 липня 2021 року в Україні було зареєстровано 28 772 електромобілі. Найбільш популярними є Nissan Leaf, Tesla, Chevrolet Bolt, Renault Zoe та Hyundai Ioniq. Увесь парк разом з гібридними авто – майже 65 тис.

Кількість таких автомобілів швидко зростає. Наприклад, лише за травень в Україні зареєстрували понад 2 тис гібридних авто та електрокарів.

"Інфраструктуру розвиває в основному приватний бізнес. Держава лише має наміри щодо розбудови національної мережі. Це буде допомога з боку влади.

Є намір створити екологічний фонд, з якого будуть виділятися кошти на розбудову електромобільної інфраструктури", – розповіла ЕП головна експертка Офісу підтримки реформ Мінінфраструктури Марина Китіна.

Вона також згадала, що до державних будівельних норм вносяться зміни, які передбачають встановлення електричних зарядок на нових АЗС уздовж трас або на тих, що будуть реконструюватися.[BANNER4]

Вимруть, як динозаври

Що буде з бензиновими та дизельними автомобілями?

За словами Сафарова, законопроєкт не передбачає регулювання для автотранспорту, який буде ввезений до 2030 року та використовуватиметься після цього терміну. Тобто поряд з електромобілями на дорогах будуть їздити старі "жигулі". Принаймні до того моменту, доки зможуть їздити.

"Ми не можемо заборонити людям користуватися власним транспортом чи позбавити їх права продати його навіть у 2033 році", – каже автор проєкту.

До слова, середній вік автомобіля в Україні становить понад 15 років, це один з найвищих показників серед країн Європи. Для громадського транспорту цей строк ще більший і в середньому становить 20 років. Після 2030 року значна частина цих автомобілів стане непридатною для використання.

"Ми підписали угоду про імплементацію європейських директив, у тому числі щодо заборони виробництва та імпорту таких автомобілів. Старі автомобілі будуть працювати до кінця, а потім їх замінять більш екологічні.

Як на мене, то Україні потрібно спершу позбутися 20-30 річних "жигулів" і "євроблях", а не забороняти ввезення нових авто", – каже гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.

На його думку, ціни на електромобілі після введення заборони на реєстрацію традиційних авто не зростуть, адже виробництво автомобілів – це системний бізнес з чіткою маржею, тому автомобільні концерни не спекулюватимуть.

Фото на головній ua.depositphotos.com