Останній рік президент Володимир Зеленський разом з Міністерством цифрової трансформації і депутатами з фракції "Слуга народу" працювали над впровадженням спеціального режиму для ІТ-галузі "Дія сіті".

15 липня їх робота завершилася ухваленням закону.

Ідея спеціального режиму полягає в легалізації трудових відносин на ІТ-ринку, де 90% співробітників працевлаштовані як фізособи-підприємці. Тобто вони платять менше податків, ніж звичайні наймані працівники. Друга ціль спеціального режиму – спрощення порядку залучення іноземних ІТ-фахівців.

Досягти її планують через полегшення отримання дозволу на роботу та права на проживання. Автори реформи переконані: спецрежим дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі і прискорить щорічне зростання цієї галузі з 20% до 40%. Плани амбітні, та чи реальні?

Насправді влада прагне досягнути двох цілей. Перша – залучити в Україну ІТ-спеціалістів з пострадянських країн. Наразі Україна не може конкурувати навіть за польських фахівців. Друга – утримати українців від виїзду за кордон.

Представники українських ІТ-компаній висловлюються про "Дію сіті" неоднозначно, тому ЕП вирішила дізнатися, як цю реформу оцінює білоруський ІТ-бізнес. Точка зору білорусів цікава з двох причин.

По-перше, у Білорусі спеціальний податковий режим для галузі діє з 2005 року. Деякі білоруські ІТ-компанії мають офіси в Україні, тож їм є з чим порівнювати.

По-друге, на фоні протестів проти фальсифікації виборів президента Білорусі керівництво України активізувалося в контексті залучення білоруських ІТ-фахівців, невдоволених політикою Лукашенка.

ЕП обрала спікерами співзасновника і СЕО білоруської компанії SoftTeco Олексія Шевчика та директора її представництва в Україні Павла Шлапака.

Вони розповіли, з якими складнощами зіткнулися при відкритті офісу в Україні, оцінили схему працевлаштування ІТ-фахівців через ФОП та пояснили, чому білоруси масово не переїдуть в Україну.

SoftTeco заснували в Мінську Олексій Шевчик, Сергій Зіневич та Олександр Будько під час фінансової кризи 2008 року. Зараз у штаті компанії 320 осіб.

Спочатку це була класична аутсорсингова компанія, що фокусувалася на розробці мобільних додатків для перших гаджетів на Android та iOS.

У грудні 2020 року SoftTeco зареєструвала в Україні юридичну особу, а в березні 2021 року відкрила офіс. До кінця 2021 року компанія планує розширити штат українського офісу з десяти до тридцяти осіб.

Про відкриття українського офісу та "білі" зарплати

— Коли і з яких причин ви вирішили відкрити офіс в Україні?

— Представництво в Україні розглядаємо як інвестиційний проєкт. Ми розраховували, що зможемо рекрутувати українських програмістів. Зараз в українському офісі працюють сім осіб, з яких п'ять ми найняли в Україні і дві людини – це білоруси, які переїхали в Україну.

Якщо подивитися на білоруський IT-ринок, то можна побачити, що ринок праці вичерпаний. Доходить до того, що на деяких проєктах сидять студенти, і замовники про це знають. Тобто у нас дуже складно знайти хороших розробників. При цьому зарплати надзвичайно зросли.

У нас працюють два хлопці з Киргизстану, одна людина навіть з Туркменістану. Неважливо, де брати людей, аби люди були розумні. Коли ми розглядали Україну як країну для відкриття офісу, ми думали про те, що білоруси та українці – це люди, близькі за духом і за ментальністю.

— З якими складнощами ви зіткнулися під час відкриття офісу?

— Реєстрація юридичної особи і відкриття офісу пройшли досить швидко.

Ми працюємо так само, як усі інші IT-компанії України. Умови роботи спочатку були не зовсім зрозумілі менеджменту. Ми звикли до більш прозорих схем, звикли платити податки і вести повноцінну бухгалтерію. Тому потрібен був час, щоб адаптуватися до роботи через індивідуальних підприємців, через ФОП.

Олексій Шевчик

— Розкажіть про відмінності в умовах роботи ІТ-компаній у двох країнах.

— Якщо зайдемо на DOU (сайт, присвячений українському ІТ-аутсорсу. – ЕП) і подивимося на профілі ІТ-компаній, то там буде одна чисельність співробітників.

Якщо ж подивимося на звітність цих юридичних осіб, то чисельність співробітників буде радикально відрізнятися, бо всі працюють за схемою "робота з індивідуальними підприємцями".

Це ринкова реальність.

У нас є співробітник, який був у штаті компанії "Київстар" і перейшов до нас. Тобто деяким компаніям украй складно конкурувати на ринку. Ми виступаємо за те, щоб умови були рівні, прозорі для всіх.

— Тобто "Київстару" складно конкурувати з вами, з такою формою працевлаштування, яка існує на ІТ-ринку?

— Так. З одного боку, для нас це плюс. З іншого боку, ми підтримуємо рівну конкуренцію на ринку. "Дія сіті" – це зрозумілий спосіб працевлаштування і зрозумілий спосіб платити "білі" податки. Ми вітаємо його введення.

У нас в Білорусі ПВТ (Парк високих технологій. – ЕП), аналог "Дії сіті", був відкритий у 2005 році. Його відкриття ініціювали великі корпорації, які хотіли вийти на абсолютно "білу" схему роботи.

Спочатку в парку працювали чотири-п'ять найбільших гравців. Поріг входу в ПВТ був дуже високим. Треба було підготувати документи, довести, що ти гідний туди вступити. Але коли ти вступав, у тебе зникала купа проблем.

Парк високих технологій

фото justarrived.by

У 2017 році поріг входу знизився. Ми дуже боялися, що він відкриє можливість входу на ринок таким гравцям, як Microsoft та Facebook, що ми не зможемо конкурувати з ними зарплатами, і всі люди перейдуть працювати в Microsoft.

Особливо цим переймалися невеликі компанії, як наша. Офіси великих фірм відкрилися, але, як не дивно, значного переходу спеціалістів не відбулося.

Мені здається, що ви перебуваєте в тому стані, у якому ми були у 2017 році. Ніхто не знає, що буде після відкриття "Дії сіті", але поки не спробуєш – не дізнаєшся. Після 2017 року у нас теж були труднощі, але з того часу виручка ПВТ зросла удвічі, тому що дуже багато компаній стали його учасниками.

У ПВТ діє низка податкових пільг.

Нульова ставка застосовується до ПДВ, податку на прибуток, митних зборів при ввезені обладнання, податку на нерухомість та земельного податку, "офшорного збору", податку на доходи іноземних компаній, у тому числі при продажу акцій, податків з майнінгу криптовалют, їх купівлі-продажу чи обміну.

Із зарплат працівників стягується 9% податку на доходи (в Україні – 18%).

— Представники наших аутсорсингових компаній кажуть, що ІТ-сектор досяг великих обсягів валютної виручки завдяки працевлаштуванню через ФОП. Усі бояться, що перехід на нові умови зупинить зростання.

— Схема з працевлаштуванням через ФОП залишається, але тиск на такі схеми буде поступово зростати, бо це дійсно "сірі" схеми. Якщо Україна прагне стати частиною Європи, потрібно приймати правила гри, які діють у Євросоюзі.

Наші замовники чітко розрізняють, хто співробітник, а хто контрактник. З боку замовників різний попит на співпрацю з контрактниками та компаніями з штатом співробітників. Ви можете створити гібридну модель, просто діяльність людей буде регламентуватися по-різному: що може контрактник, а що – співробітник.

Павло Шлапак

— Чи боїтеся ви інвестувати в розширення офісу в Україні через поточні умови роботи ІТ-компаній в Україні, коли, наприклад, можуть прийти контрольні органи і накласти штраф за співпрацю з ФОП?

— Я б не сказав, що ми боїмося. В Україні так прийнято працювати десятки років. Ми не переймаємося можливими візитами. Що для нас дійсно важливо?

Наприклад, коли людина приходить до нас влаштовуватися в штат, ми підписуємо з нею контракт на рік. І в контракті, і вербально ми домовляємося, що розраховуємо на неї протягом цього року.

За місяць до закінчення контракту ми обговорюємо з нею продовження контракту. Завдяки цьому ми можемо прогнозувати роботу співробітника.

Це набагато зручніше для нас і для співробітника, ніж коли індивідуальний підприємець одного дня раптом скаже: "Хлопці, до побачення, я йду". Таких прецедентів не було, але ми прекрасно розуміємо, що це може трапитися.

Цей ризик стосується не тільки нас, а й замовника. Ми ж аутсорсингова компанія. Замовник питає: "Як довго ми можемо розраховувати на твою людину?". Я кажу: "У неї контракт закінчується тоді-то". Це обопільна зручність.

Про конкуренцію з європейськими компаніями

— Країни ЄС конкурують за IT-фахівців. Основна причина відкриття офісу в Україні – це нижча вартість робочої сили, ніж, скажімо, в Естонії?

— Думаю, українські розробники заробляють не менше, ніж естонські. Основна причина – це ринок праці. Скільки в Естонії програмістів? Зовсім небагато. А в Україні, за нашими підрахунками, напевно, в чотири разі більше, ніж в Білорусі.

Якщо я не помиляюся, на ІТ ви "робите" в чотири рази більше грошей, ніж Білорусь. У вас набагато більший ринок праці, у вас більше університетів.

— Зарплата співробітника в Україні разом з податками становить близько 2 200 доларів. В Естонії та Німеччині програмістам доводиться платити набагато більше податків, тому витрати на оплату праці в Україні нижчі.

— Зараз програміст домовляється з роботодавцем про розмір "брудної" зарплати, до вирахування податків. Коли ти переїздиш кудись, усе податкове навантаження твоє, це твої нюанси, твої проблеми. Хочеш – їдь до Києва, хочеш – у Барселону. У Києві одне податкове навантаження, там інше.

Середній вік програміста – 27 років. Він дуже мобільний, з добре "підвішеним" язиком. Куди поїхав-полетів – звідти й працює. У них з цим все просто.

— Зараз у вас в київському офісі працюють десять осіб. Скільки ви планували найняти на цей момент і які з цим є труднощі?

— До кінця 2021 року ми планували найняти в український офіс близько 30 співробітників. Складнощі такі ж, як у всіх: велика нестача професійних фахівців в Україні. За цінні кадри йде боротьба не тільки між аутсорсинговими компаніями, а й між міжнародними, у яких є офіси розробки в Україні.

Про "Дію сіті" і переїзд білоруських айтівців в Україну

— Наскільки детально ви вивчили концепцію "Дії сіті" і податковий режим? Що вас там не влаштовує, а що подобається?

— Вивчали докладно. Наші юристи і фінансисти консультувалися щодо цього режиму з представниками Мінцифри, які пішли нам назустріч. Чекаємо повноцінної імплементації, щоб розуміти, як це буде працювати на практиці.

На даний момент нас усе влаштовує, усе зрозуміло. Правила сучасні, прозорі, наші юристи і бухгалтери будуть раді за ними працювати.

Схема з ФОП переноситься на трудові відносини, зокрема, за гіг-контрактом можна платити ті ж податки. Якщо порахувати загальні витрати на супровід ФОП (податки, бухгалтерські послуги та інше), то витрати за новою системою оподаткування навіть трохи знижуються, а фінансовий облік стає зрозумілішим.

Контрактники стають співробітниками, це допоможе при взаємодії з деякими замовниками. Важливі нові норми щодо NDA (угода про нерозголошення; запроваджується поняття "компенсація" за порушення NDA. – ЕП).

Не скажу, що це велика проблема. Розробники професійно ставляться до своєї роботи, але все одно це допоможе, у тому числі в роботі із замовниками.

— Одна з причин появи "Дії сіті" – залучення в Україну іноземних IT-фахівців. Оскільки ви перевели в Україну двох співробітників, чи можете розповісти, наскільки цей процес складний?

— Люди переїхали в травні. Ми тільки запускаємо процес оформлення дозволу на працевлаштування і посвідки на проживання.

Існують різні схеми отримання посвідки на проживання: через волонтерство, через релігійні чи іноземні неурядові організації, через квоти. Ми йдемо найбільш легальним шляхом, коли людина отримує дозвіл на працевлаштування і на цій підставі отримує посвідку на проживання.

Павло Шлапак:

— Я переїхав в Україну ще у 2004 році і знаю, як ці процеси проходили раніше. Це було дорого, довго і непрозоро, а зараз немає ніяких проблем. Цим займається наш юрист, який працює за контрактом. Залучати додаткові компанії не потрібно. Відповідно, усе стало набагато дешевше і швидше.

— Як можна спростити і пришвидшити процедуру переїзду?

— Взагалі скасувати для IT-фахівців дозволи на працевлаштування. Якщо це формальність, яку ти все одно проходиш в автоматичному режимі, то чому б людей одразу не працевлаштовувати в штат або укладати з ними контракти і працювати? Ось це можна було б, безумовно, спростити.

З посвідкою на проживання те саме: якщо ми залучаємо працівників креативних професій, то чому вони не можуть отримати посвідку на проживання в Україні, показавши свій професіоналізм і досвід роботи без прив'язки до дозволу на працевлаштування? Це теж спростило би процес релокації.

Реєстрація ФОП займає кілька хвилин, тут проблем немає.

— Наскільки масовий переїзд білоруських ІТ-фахівців в Україну?

— На ринку праці України з'явилося набагато більше білорусів. Зокрема, з трьох співробітників, яких ми вже найняли тут, один переїхав самостійно.

Колеги з інших компаній звертаються до нас в приватному порядку за консультаціями щодо того, як співробітники переїхали, вивчають наш досвід. Тренд є. Наскільки він масовий – мені складно сказати. Особисте враження: на українському ринку білоруси стали набагато помітніші.

— Чи згодні ви з тим, що Україна конкурентоздатна на європейському ринку ІТ-фахівців завдяки вигідному оподаткуванню зарплати?

Олексій Шевчик:

— Ви і так зараз дуже класно конкуруєте.

Звичайно, у вас шикарна схема з ФОП і вона у вас легальна. Це, безумовно, великий-великий плюс. Але якщо, наприклад, узяти сто айтівців, то скільки з них погодяться кудись переїхати? Мені здається, небагато.

Поїхати до вас попрацювати місяць-два-три, "потусити" в Одесі та Києві – це класно. Влаштуватися в українську компанію і працювати з Мінська теж можна, але переїхати – з валізами, дітьми, кішкою та акваріумом – буде важкувато.

Павло Шлапак:

— У 2018-2019 роках я проїхав 15 країн і вважаю, що в Україні хороший баланс між економічними і побутово-культурними можливостями.

Ти відчуваєш, що Україна включена в глобальні процеси, тут проходить багато цікавих культурних подій, відчуваються світові тренди, є можливості для IT-навчання, відмінні можливості для професійного та особистого розвитку.

Чому дехто обирає переїзд в інші країни, зокрема в Польщу? Я секрет не відкрию: це верховенство права, це безпека. Той, хто хоче більш спокійного і прогнозованого життя, обирає переїзд. Але в останні роки Україна прекрасно розвивається. Думаю, через п'ять років і з цим буде зовсім інша ситуація.