"В Бельгии гектар земли стоит до 100 тысяч евро". Как бельгийский фермер выращивает картофель на Черкасщине и борется с рейдерами
Два десятилетия на Черкасщине работает бельгийский фермер. Почему открыть бизнес по выращиванию овощей в Украине выгоднее, чем в Западной Европе, и с какими сугубо украинским трудностями столкнулся предприниматель? (укр)
Село Деньги Золотоноського району на Черкащині. Тут займається агробізнесом бельгієць Том Ван Гоі, власник ТОВ "Гранекс-Черкаси".
"Мій батько почав бізнес в Україні 20 років тому. У 1994 році почали працювати в Болгарії, у 1997 році – у Словаччині, у 1999 році – у Дніпропетровську, у 2002 році створили компанію "Гранекс-Черкаси", – розповідає підприємець.
Це перша аграрна компанія бельгійця. На Черкащину батько фермера потрапив за порадою бізнес-партнерів. "Батько каже: "Тут тисячі гектарів пустують, чому ви нічого не робите?". Він вирішив інвестувати в цю землю. Купив трактори, комбайни, відправив в Україну, і ми почали працювати", – розповідає фермер.
Том Ван Гоі – виходець із заможної бельгійської родини. Себе він називає фермером у дванадцятому поколінні. Останні два століття родина підприємця була пов'язана з аграрною сферою. Один дід обробляв 50 гектарів поля, інший – 60. На той час це були доволі великі обсяги землі .
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України. Його представники не мають можливості лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП підтримує та розділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання. Тому редакція ділитиметься з читачами цікавими історіями його представників.
Це не будуть історії про приголомшливий успіх та великі статки. Це будуть історії про те, як закохані у свою справу українці крок за кроком розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться своїм досвідом.
Картопля насипом
Черкаська компанія бельгійця спеціалізується на вирощуванні картоплі та цибулі, хоча сіють і зернові культури. Щороку її працівники садять близько 120 гектарів картоплі, збирають близько 60 тонн з гектара. Близько 50 тонн – це товарна продукція, яка відправляється на полиці супермаркетів.
Весь урожай продається на внутрішньому ринку. Фермер співпрацює з оптовими покупцями, мережею "Сільпо" та кількома локальними мережами. У планах – організувати переробку картоплі, щоб збільшити додану вартість.
Попри невелику територію (30,6 тис кв км – у 20 разів менше, ніж в Україні), Бельгія є одним з лідерів у світі за обсягами переробки картоплі. Там цю культуру вирощують на 100 тис га. В Україні її висаджують на 1,3 млн га.
Бельгія має потужний порт, що дозволяє експортувати готову продукцію з високою доданою вартістю, наприклад, заморожену сировину для картоплі-фрі. При врожайності овочів 40-60 тонн з гектара це великі обсяги. Перевага України – родюча та відносно дешева земля, на якій вигідно вирощувати овочі.
"У Бельгії два гектари – український середній пай – це великий масив . Ціни на землю – до 100 тисяч євро за гектар. В Україні, коли відкриється ринок, земля може коштувати 2-3 тисячі доларів за гектар", – розмірковує фермер.
За останні дванадцять років він інвестував у розвиток бізнесу в Україні близько 12 млн євро, однак ці інвестиції досі не окупилися.
"Якщо дивитися на оперативний звіт, то ми прибуткові, але якщо врахувати всі амортизації, то можна сказати, що я ні копійки не відправив назад у Бельгію. Однак мені 41 рік, тож ми ще не збираємося йти звідси", – каже бізнесмен.
На підприємстві є лінія калібрування та сухої очистки картоплі. Її відсортовують за розмірами, фасують у сітки та відправляють у супермаркети.
У господарстві бельгійця працюють близько 80 людей – усі місцеві жителі. Заробляють вони близько 12 тис грн. За даними Держстату, середня зарплата в Черкаській області у березні 2021 року становила 11,5 тис грн.
На території господарства раніше були тільки адміністративні приміщення та майстерня. На ній фермер побудував два овочесховища для зберігання картоплі, склади для зерна, тік та ангари для техніки.
Сховище, де можна зберігати 2,5 тис тонн картоплі, побудували два роки тому. Гоі підкреслює, що це унікальний проєкт в Україні. За прикладом Нідерландів та Бельгії, картопля зберігається насипом, але знизу пропускають повітря.
У сховище інвестували близько 2 млн євро. Інший склад для картоплі такого ж обсягу побудували у 2012 році. Там овочі зберігаються в контейнерах.
Усі поля, де вирощуються картопля та цибуля, поливаються. Фермер каже, що вирощувати картоплю без поливу – це гроші на вітер. Воду для зрошення добувають із свердловин. Є спеціальний басейн для поливу та насосні станції.
"У нас є шістнадцять свердловин. Воду спочатку закачуємо в басейн, а вже з нього – у систему. До цього тут була поливна система на шістьох гектарах, зараз – у двадцять разів більше", – каже власник бізнесу.
Посадковий матеріал картоплі елітних сортів щороку привозять з Нідерландів. В Україні його розмножують. У 2020 році фермер вирощував сорт жовтої картоплі Melody. "Плануємо встановити обладнання для миття картоплі. У Бельгії продається лише мита картопля", – зазначає бізнесмен.
До 2020 року фермер обробляв усі поля власною технікою, а у 2021 році вирішив винаймати додаткову. Каже, що важливо максимально скоротити терміни посадки і збирання врожаю. У Бельгії на менших площах працює значно більше техніки, тому збір урожаю там триває в середньому десять днів.[BANNER1]
Стосунки з пайовиками і війни з конкурентами
Фермер розповідає, що в компанії є програма для пайовиків, випускається газета. Люди можуть отримати аванс за оренду землі грошима або зерном, тому кількість власників паїв, які хочуть співпрацювати з фермером, росте. Компанія починала з 1 680 га, зараз орендує 3 тис га у 1 200 пайовиків.
"Ми фасуємо зерно і розвозимо його людям. Люди це дуже цінують. Так мало хто робить. Середня орендна плата за гектар – близько 5 тис грн. Це трохи більше, ніж платять сусіди, тому наш земельний банк зростає.
У 2021 році ми додатково давали людям на пай мішок цукру та 25 кілограмів насіннєвої сортової картоплі. Для людей це також добре, бо щороку вони оновлюють сорти", – розповідає фермер.
Через це конкуренти фермера постійно ставлять палиці в колеса його бізнесу: "Нам спалювали автомобілі, підпалювали поле. Хто це робив – не знаємо".
У 2020 році рейдери переоформили на себе частину землі, зібрали врожай і закопали серед поля бетонні стовпи. "Їх видно звідси", – показує рукою з бази.
Стовпи не можна викопати – конкурентам вдалося переманити на свій бік кількох пайовиків, землі яких розташовані серед масиву фермера. Ділянки виділили в натурі і на їх краях закопали бетонні стовпи.
Для роботи самохідної поливалки потрібен мінімум квадратний кілометр рівного і чистого поля. Через бетонні стовпи ділянку неможливо поливати автоматизованим способом, тож картоплю і цибулю на ній вирощувати нерентабельно. Через це у 2020 році там довелося сіяти пшеницю.
"Поліція все фіксувала, але далі нічого не відбувалося. Ми були в Мін'юсті, не раз приїжджав посол Бельгії, були круглі столи", – говорить фермер.
З останнього – конкуренти анулювали угоди компанії "Гранекс-Черкаси" з власниками паїв через "чорних" реєстраторів і переоформили на себе 39 га. Зараз це питання є предметом переговорів з конкурентами.
"Час покаже, як воно буде. Найголовніше – розуміти, куди ми рухаємося: або мир, або подальша війна. Ми спілкуємося з нашими конкурентами, працює дипломатія і там лежить ключ до вирішення проблеми", – каже бельгієць.
Про це він говорить неохоче. Каже, що краще поганий мир, ніж хороша війна. Останнім часом з'явилися шанси на сякий-такий компроміс.
Завдану рейдерами і недобросовісними конкурентами шкоду лише за 2020 рік фермер оцінює мільйоном гривень. Шкоду за попередні роки порахувати складно, бо повноцінно не використовувалася поливна система. Бізнесмен зазначає, що організовувати полив на орендованих землях ризиковано.
"Має бути міцний фундамент. Земельний ринок – це для нас найбільш слабке місце. Ми вклали в бізнес 12 мільйонів євро. Можемо ще побудувати завод з переробки, витратити ще кілька мільйонів, але тоді потрібно мати земельні гарантії, бо зараз паї – це як "шахматка", – каже фермер.
З липня 2021 року в Україні відкривається ринок землі. Гоі сподівається, що до того часу будуть вирішені проблеми, що заважають фермерам обробляти землю. Одна з них – наявність чужих ділянок серед великих масивів.
"За законом, якщо понад 75% поля обробляє один фермер, то потрібно давати масив для обробітку цьому фермеру. Масив землі простіше обробляти габаритною технікою, можна організувати полив. Потрібно максимально зберегти масиви землі там, де це можливо", – зазначає підприємець.
Фермер каже, що готовий купувати землю в Україні: "Ми стежитимемо за ситуацією на ринку, не будемо нічого форсувати, будемо брати участь там, де можна. Для мене найголовніше, що люди отримують свої гроші".
Підприємець сподівається, що вирішаться й конфліктні ситуації з конкурентами, бо в результаті від цього найбільше страждають прості люди.
"Я б хотів, щоб мене згадували як людину, яка дещо зробила для суспільства, а не лише для себе. Ми не приїхали сюди воювати, ми приїхали працювати. Це найголовніше. Ні від кого не чекаємо допомоги. Нам не потрібні програми, пільги, будь-яка інша допомога від держави. Просто дайте нам працювати".