Кредиты 5-7-9% не стали инструментом развития бизнеса: на что пошли деньги налогоплательщиков

На запущену урядом 1 лютого 2020 року програму "Доступні кредити 5-7-9%" покладалися великі сподівання.

У Міністерстві фінансів тоді розраховували, що вона сприятиме зростанню рівня зайнятості, розвитку інноваційних та ефективних підприємств, розширить податкову базу і збільшить доходи державного бюджету.

Через два місяці після цього всі плани влади зруйнувала пандемія. Карантинні заходи призвели до згортання розвитку і закриття багатьох сегментів бізнесу. За таких обставин про зростання рівня зайнятості не могло бути мови.

За рік роботи програми "Доступні кредити 5-7-9%" за підтримки держави підприємці отримали кредитів на 32 млрд грн. Майже половина з них – 14,5 млрд грн – пішла не на розвиток бізнесу, а на рефінансування старих боргів під 0% річних.

Ще 12,7 млрд грн із загальної суми – це так звані антикризові кредити на поповнення оборотного капіталу під 0-3% річних.

Лише 4,8 млрд грн або 15% від виданих за програмою кредитів – це інвестиційні позики підприємцям, які розвивають бізнес та створюють робочі місця. Саме заради цього була розроблена та запущена ця програма.

На що ж пішли кошти платників податків, якими фінансували програму, кого насправді вона кредитує та чи виконує вона свою основну функцію?

Кого підтримує програма

З лютого 2021 року темпи кредитування в рамках реалізації державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" значно прискорилися. Якщо за перші 10,5 місяця її дії (квітень 2020 року – лютий 2021 року) банки надали кредитів на 20 млрд грн, то лише за останні два місяці (середина лютого – середина квітня 2021 року) – на 12 млрд грн.

Причому попит на інвестиційні кредити суттєво не змінився: їх щотижня видається в середньому на 100 млн грн.

Попит на рефінансування взятих раніше позик упав з 300-550 млн грн на тиждень восени 2020 року до 180-300 млн грн у лютому-квітні 2021 року. Позичальники, які хотіли зменшити витрати на обслуговування таких кредитів, це вже зробили.

Єдиним продуктом програми, попит на який зріс і який забезпечив прискорення темпів кредитування, стали антикризові кредити під 0%. Щотижня їх видають на 1-1,5 млрд грн. Для цілей рефінансування щотижня видають позик на 318 млн грн.

Одна з ключових причин – початок сівби. Наприкінці зими аграрний бізнес бере кредити для фінансування польових робіт. У 2021 році з'явилася можливість зробити це за державний кошт, чим і скористалися аграрії.

За даними Міністерства економічного розвитку, вони є найбільшими отримувачами коштів за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Усього на агробізнес припадають 53% виданих в рамках програми позик.

Що поганого в тому, що кредити переважно надаються агробізнесу, нехай навіть за кошти платників податків? Власних селян підтримує більшість країн, і Україна тут не виняток. У державі діють принаймні п'ять таких програм.

Це і програма часткової компенсації вартості техніки та обладнання, і окрема програма здешевлення кредитів, і компенсація вартості об'єктів, побудованих у 2018-2019 роках за кредитні кошти, і інші види підтримки.

Крім того, у лютому 2021 року для агровиробників понизили ставку ПДВ з 20% до 14%. Тобто скаржитися на відсутність уваги вітчизняний агробізнес не може.

АПК – найбільш платоспроможний та конкурентоздатний сектор української економіки. У ньому найменше непрацюючих позик з-поміж усіх секторів – 7,7%. Для транспортної галузі цей показник становить 24%, для оптової торгівлі – 35,1%.

Звичайно, завжди є винятки. Чимало аграрних підприємців потерпають від кризи, але загалом сектор почуває себе значно краще за інших, у тому числі – завдяки масштабній підтримці держави.[BANNER1]

Очікування та реальність

Уряд кілька разів змінював державну програму "Доступні кредити 5-7-9%".

Спочатку її метою було фінансування інвестиційних проєктів бізнесу (не стартапів), а головним критерієм участі в ній було створення робочих місць.

Зокрема, програма передбачала можливість отримання до 1,5 млн грн кредитних коштів для власної справи. Позики планували надавати до п'яти років. У чому відмінність відсоткових ставок 5%, 7% та 9%?

Ставка 5% призначалася для нового та діючого бізнесу, який створить мінімум два робочі місця, 7% – для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створить робочі місця. За кожного найнятого працівника ставка знижувалася на 0,5%. Ставка 9% пропонувалася для діючого бізнесу з виручкою 25-50 млн грн.

Згодом до участі в програмі допустили бізнес, який хотів рефінансувати свої позики під більш низький відсоток або навіть під 0%. Під час коронакризи це був правильний крок, який допоміг не допустити кризи неплатежів у банківському секторі.

Досвід свідчить: якщо позичальник припиняє обслуговувати кредит через нестачу коштів або невизначеність, то він не платить навіть тоді, коли в нього з'являються гроші. Розширення кола учасників програми допомогло запобігти цій ситуації.

Наприкінці 2020 року програму знову розширили, надавши можливість отримувати кошти на поповнення оборотного капіталу. Розрахунок був на торгівлю, яка потерпає від карантину. Проте на неї припало 20% кредитів, а на агробізнес – 53%.

Відтак Україна отримала дещо парадоксальну ситуацію. Той бізнес, заради підтримки якого запроваджувалася програма і який створює робочі місця, має сплачувати за своїми позиками 5-9% річних.

А той бізнес, який приєднався до програми згодом, який рефінансує свої позики чи бере кредит на поповнення оборотних коштів і не зобов'язаний створювати робочі місця, взагалі не сплачує відсотки за користування державними коштами.

Переформатувати, не можна залишити

Потенційна проблема програми – недостатність коштів. За нинішніх обсягів фінансування, навіть якщо позик більше не видаватимуть, витрати на компенсацію відсоткових ставок лише у 2021 році перевищать 3 млрд грн.

Тимчасом у бюджеті-2021 на програму доступних кредитів закладено удвічі менше коштів – 1,6 млрд грн. За подальшого прискорення фінансування доведеться або перерозподіляти гроші з інших статей, або збільшувати дефіцит фінплану.

Програмі "Доступні кредити 5-7-9%" знову необхідне переформатування, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

На його думку, на цьому етапі доцільно відмовитися від кредитів рефінансування, чий позитивний ефект уже вичерпав себе, але зберегти можливість отримувати антикризові кредити під 0%.

Програму дійсно доцільно переглянути і повернутися до її первинної мети – розширення бізнесу та створення нового.

Варто розширити критерії участі, щоб кошти отримували стартапи з реалістичними бізнес-планами. Нехай навіть зменшяться темпи кредитування, зате програма слугуватиме розвитку підприємництва і буде ефективніше розподіляти державні кошти.

Антикризове кредитування теж доцільно переглянути на користь підприємців, які найбільше потерпають від кризи і можуть припинити діяльність, а не просто користуються можливістю профінансувати поточні витрати грішми платників податків.

Стаття підготовлена в рамках проєкту "Ціна держави" аналітичного центру "CASE Україна"