Нацбанк хочет создать "кредитный" суд. Зачем?

Протягом останніх років в Україні триває активна боротьба з непрацюючими кредитами. У 2020 році їхній обсяг вдалося знизити із 48,4% до 41% від усього кредитного портфеля банків.

Однак подальший рух у цьому напрямку потребує додаткових інструментів.

Щонайменше, так вважають у Національному банку, голова якого Кирило Шевченко в інтерв'ю ЕП заявив, що обговорює з МВФ можливість створення в Україні окремого суду або судової палати, яка б спеціалізувалася на питаннях кредитування.

"У нас кредитний портфель банківської системи – близько трильйона гривень. Мені здається, що така сума вартує того, щоб її захищати. Що ми можемо зробити? Сьогодні в обговоренні дві ідеї: створювати або окрему судову інституцію для захисту прав кредитора, або окрему судову палату", – сказав Шевченко.

Про свою ідею голова НБУ розповів у розпал переговорів з МВФ, і це не випадковість. Фонд занепокоєний станом судових справ навколо банків і часткою непрацюючих кредитів в українській банківській системі.

Чи існує в Україні потреба в окремому "кредитному" суді? Як він повинен працювати і для чого?

Для чого Україні "кредитний" суд

Час від часу преса приносить з банківського ринку новини на кшталт "Верховний Суд дозволив компанії Коломойського не погашати частину боргу перед НБУ" або "Суд зняв арешт з акцій заводу Костянтина Жеваго у справі про виведення кредиту рефінансування".

Оскарження кредитних договорів – це окремий вид судових справ, які особливо полюбляють ексвласники збанкрутілих банків. Так вони намагаються не повертати державі виділені кредити рефінансування, які часто виводилися з цих установ.

Частина рішень судів у справах стосовно повернення кредитів не піддаються логіці та суперечать банківському законодавству. Навмисно чи ні, однак суди підтримують позицію олігархів, завдаючи мільярдних збитків державі.

В інших випадках з позичальниками судяться комерційні банки, намагаючись повернути свої гроші або стягнути заставу. У таких ситуаціях суди нерідко відмовляються підтримувати законні вимоги кредитора, а інколи ухвалюють абсурдні рішення. Це стосується не лише кредитів, а й депозитів.

Наприклад, у знаменитій справі Приватбанку проти родини Суркісів останні через суд добилися стягнення з державного банку 200 млн дол. Пізніше виплату цієї суми заблокували.

Наразі робота судової системи в Україні створює серйозні ризики для банків. Кредитори не впевнені, що зможуть повернути свої кошти. Аби компенсувати цю невпевненість, вони змушені підвищувати вартість позик.

Через це намагання Нацбанку стимулювати кредитування в Україні зниженням облікової ставки не працюють.

Хоча облікова ставка становить рекордно низькі 6%, іпотеку в банку можна отримати лише під 12%, і то у випадку бездоганної репутації позичальника і на купівлю житла на вторинному ринку.

Отже, створення окремого фінансового суду могло б знизити ризики для банків. Фінансовим установам важливо знати, що їхні законні права не будуть порушуватися, позики повертатимуться, а застави стягуватимуться.

Крім того, у Нацбанку вважають, що створення фінансового суду вирішить інші проблеми кредиторів.

По-перше – перевантаженість судів кредитними справами.

Профільні юристи в розмові з ЕП скаржаться, що суди можуть розглядати кредитні справи роками, поки банки остаточно не втрачають потреби в судовому захисті, списуючи заборгованість.

По-друге – низька кваліфікація суддів у справах кредитування та банківського регулювання загалом.

"Створення окремої судової інституції чи палати з питань кредитування передбачатиме залучення професійних суддів, що спеціалізуються на вирішенні широкого кола банківських спорів.

Такі справи дуже специфічні з огляду на особливості регулювання та суть цих правовідносин і потребують глибоких спеціальних знань", – каже радниця юридичної компанії CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Катерина Чечуліна.

Очікується, що в окремому кредитному суді чи суддівській палаті будуть працювати фахівці з банківського законодавства, які розумітимуться на логіці кредитних відносин.

"Створення такої інстанції має реалізовуватися не тільки з метою підвищення рівня захисту прав кредиторів, але і як спосіб ефективного вирішення більш широкого кола спорів між учасниками банківських відносин. Зокрема, питань, пов'язаних з виведенням банків з ринку", – вважає партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ігор Олехов.

На його думку, це може значно підвищити рівень гарантій належного функціонування банківської системи та протидії зловживанням з боку будь-яких її учасників.

Опитані ЕП банкіри обережно підтримують створення фінансового суду. Вони зазначають, що успішність цієї реформи залежатиме від обраної моделі та майбутніх суддів.

Чи запрацює такий суд в Україні, невідомо. У Нацбанку ЕП відповіли, що ще не визначилися з моделлю роботи кредитного суду. Там зазначили, що лише вивчають світовий досвід та ведуть переговори із зацікавленими сторонами.

Як це може працювати

Створення окремої судової інстанції для вирішення складних економічних питань – ідея не нова. В Україні вже працює Спеціалізований антикорупційний суд.

Цим шляхом давно пішли розвинені країни. Наприклад, у Німеччині спеціалізовані комерційні суди функціонують уже понад сто років. Однак вони спеціалізуються переважно на справах щодо податкових боргів, а не кредитів.

У кожній федеративній землі Німеччини діють місцеві фінансові суди, які розглядають питання стосовно податкових та митних боргів.

Оскаржити їхні рішення можна у Федеральному фінансовому суді (Bundesfinanzhof), розташованому в Мюнхені. Цей же суд може оскаржувати в Конституційному суді країни економічні закони, ухвалені парламентом.

У більш широкому форматі фінансовий суд працює у Британії. У Високому суді Англії та Уельсу функціонує спеціальне відділення – комерційний суд. Він спеціалізується переважно на банківському та міжнародному приватному праві.

Високий суд Англії та Уельсу у світі прийнято вважати чи не найбільш чесним. Мабуть, тому там полюбляють судитися між собою олігархи з України та країн колишнього СРСР. Кожен з них упевнений, що інша сторона не зможе підкупити суддю.

Позиваються до високого суду й українські компанії. Зокрема, Приватбанк там домігся накладення на активи своїх колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова всесвітнього арешту.

Багато країн, що розвиваються, наслідують британську судову систему та створюють окремі суди чи арбітражі, що працюють за англосаксонським правом. Цим шляхом пішли ОАЕ, Сингапур, а віднедавна й Казахстан.

На службу в Комерційний суд Казахстану, який сформували у 2018 році, запросили британських суддів, а в Конституцію країни внесли зміни, аби на території фінансового центру Нур-Султана (колишня Астана) діяло британське право.

В Україні й раніше розмірковували про створення спеціальних судів на кшталт фінансового і навіть пропонували запросити іноземних суддів. У 2019 році міністр юстиції Денис Малюська заявляв, що хоче створити в Україні окремий третейський суд.

"Україна судиться в Стокгольмі. Там є авторитетний міжнародний суд. Усе це можна зробити тут. Щоб з'явилася довіра, нам доведеться взяти іноземних суддів з хорошою репутацією. Це гідна альтернатива та один з можливих варіантів покращити інвестиційний клімат для великого бізнесу", – казав він.

На відміну від пропозиції НБУ, над законопроєктом про третейський суд почалася активна робота. Ба більше – Верховна Рада включила його до плану роботи на 2021 рік, тож існує висока ймовірність, що пропозиція Мін'юсту буде втілена в життя.

Що не так з ідеєю створення фінансового суду

У 2020 році Україна посіла 117 місце серед 180 країн світу за рівнем сприйняття корупції. Загальна корумпованість судової системи може звести нанівець усі намагання навести лад у справах, пов'язаних з кредитами.

"Розширення структури органів, які є об'єктами антикорупційного нагляду, не може розглядатися навіть відносно ефективним інструментом боротьби з корупцією", – вважає партнер юридичної компанії A.S.A.GROUP Ігор Млечко.

Крім звичної корупції в судах, Україна зіштовхнулася ще й з конституційною кризою, а окремих суддів правоохоронці підозрюють у захопленні державної влади. У таких умовах розмови про створення нового суду виглядають недоречно.

Навіть якщо Нацбанку, урядовцям і депутатам вдасться створити незалежний, професійний та некорумпований фінансовий суд, то на заваді його ефективній роботі може стати система виконання судових рішень, вважають банкіри.

"Якщо ми говоримо про спеціальний суд, то варто говорити про виконання рішень суду. У 2019 році на примусовому виконанні було рішень на 796 мільярдів гривень при кредитному портфелі 1 трильйон гривень.

Виконано рішень на 20 мільярдів. Якщо ми створимо новий суд, а виконання буде таким же, то нам не вдасться підтримати економічне зростання", – заявив голова Незалежної асоціації банків Роман Шпек.

Крім того, юристи вказують на неоднозначну комунікацію ідеї створення спеціалізованого фінансового суду. Так, про його формування Нацбанк заговорив у контексті захисту прав кредиторів. Саме з цієї позиції НБУ веде переговори з МВФ.

Хоча права кредиторів в Україні дійсно часто порушуються мораторіями на стягнення застави або корупцією в судових органах, це ще не привід схиляти шальки терезів у протилежний бік і порушувати права позичальників.

"Мова йде лише про захист прав кредиторів. З цього випливає, що поза увагою залишається захист прав та інтересів позичальників. Виходячи з базисів, які закладаються в цю ідею, може виявитися, що нова судова інституція буде орієнтуватися більше на захист кредитора, що створюватиме дисбаланс інтересів учасників ринку", – вважає Млечко.

Коли суд може запрацювати

Ідея про спеціалізовані кредитні суди з такими засадами може не сподобатися парламентарям.

Більше того, створення незалежного кредитного суду може викликати спротив депутатів, орієнтованих на Ігоря Коломойського. Останні вже показали ефективність у затягуванні прозгляду проєктів, що суперечать інтересам олігарха.

Запровадження фінансового суду – складний і довгий процес, який потребуватиме додаткового фінансування.

Щоб повернути довіру банків до судової системи, знизити ризики кредитування і ставки за кредитами, новий суд мав би складатися з нових кваліфікованих суддів.

На їхню підготовку потрібні час та ресурси. Останніх державі не вистачає навіть на набагато терміновіші речі – підтримку медицини чи придбання вакцин від COVID-19.

Зрештою, ідея кредитного суду поки що залишається ідеєю. Нацбанк лише почав її обговорення. Написання ж законопроєкту та його ухвалення може тривати роками.