Питьевая вода. Что пьют украинцы и сколько это стоит
ЭП разобралась, какая питьевая вода оптимальна для потребления: известные бренды или автоматы в супермаркетах. Спойлер: есть третий путь. (укр)
Кияни дедалі частіше купують питну воду, а популярність води з бюветів падає.
За даними аналітичної компанії Pro-Consulting, 95% дорослого населення столиці купує питну воду в пляшках мінімум кілька разів на рік. Регулярно купують воду 40% киян. За межами Києва цей показник удвічі менший (20%).
У середньому українець витрачає на купівлю питної води 400 грн на рік.
Проте не кожна українська родина рахує свій "водний" бюджет. Чи знають споживачі, за що сплачують та як відрізняється за якістю вода, яку вони замовляють додому, купують у вотершопах і автоматах, або фільтрована вода з крану?
Щоб компенсувати ці пробіли ЕП зробила власне дослідження.
Про що йдеться в статті
✔ Як влаштований ринок мінеральної води в Україні і ким він представлений.
✔ Кому належить більшість автоматів для набору води в Києві.
✔ Яку воду не перевіряє Держспоживслужба.
✔ Основна технологія доочистки – зворотний осмос. Нею користуються всі виробники мінеральних вод. Як це працює.
✔ Чому пластикову тару для набирання води можна використовувати до 100 разів, не більше.
Ринок бутельованої води
Аналітики Pro-consulting підрахували, що ринок питної води в Україні становить 1,5 млрд літрів. Цифра вражаюча, однак якщо розрахувати на одного українця, то вийде 43 літри щорічно. Ще 10-15 літрів води на рік українець споживає з точок розливу – "вотершопів" – або замовляє в службах доставки.
У той же час середньостатистичний поляк, наприклад, випиває понад 80 літрів води.
Українські виробники напоїв повністю забезпечують споживчий попит на питну воду. У 2019 році загальний дохід шести найбільших виробників мінеральної води становив майже 1 млрд грн.
Серед них – IDS Group ("Моршинська", "Аляска"), "Кока-кола Україна" (BonAqua), "Оболонь" ("Прозора", "Оболонська"), Київський завод напоїв ("Росинка", "Знаменівська"), "Ерлан" ("Два океани", "Біола", "Каліпсо"), Карпатські мінеральні води ("Карпатська джерельна").
Однак негазована вода становить дві третини від усього асортименту, інша частина – газовані та солодкі напої, пояснили ЕП у Pro-Consulting.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Третину ринку мінеральних вод контролює IDS Group (за даними самої компанії) – українська дочка міжнародної групи IDS Borjomi International. Понад 50% акцій компанії належить російським бізнесменам Михайлу Фрідману, Герману Хану та Олексію Кузьмічову ("Альфа груп").
IDS також присутня на ринку доставки води – Home Office Delivery (HOD).
Є кілька основних варіантів поповнення запасів питної води для родини.
Перший – купівля фасованої води в супермаркетах.
Другий – доставка додому доочищеної водопровідної чи артезіанської води.
Третій – придбання у "вотершопах" чи ведингових автоматах.
Четвертий – встановлення домашньої системи доочистки води.
"Вотершопи" та ведингові автомати
Директорка Асоціації виробників мінеральних та питних вод України Оксана Бамбура пояснила ЕП, що у 2020 році Україна потрапила до п'ятірки європейських країн із скороченням споживання мінеральної води.
Натомість з'явився новий сегмент ринку, який завойовує увагу споживачів і стає помітним конкурентом для мінеральної води на полицях магазинів.
За останні сім років в Україні, зокрема в Києві, активно зростає мережа продажу доочищеної водопровідної води у "вотершопах" та вендингових автоматах, зазвичай розташованих на території супермаркетів.
На думку аналітика ринку Андрія Мокрякова з Pro-consulting, саме цей сегмент найбільш перспективний для зростання, тому що з найменшими витратами задовольняє потребу споживачів у питній воді.
Основним гравцем тут є найбільший виробник фільтрів та очисних систем для води компанія Ecosoft.
У 2018 році Антимонопольний комітет дозволив компанії BWT (Австрія) придбати контрольний пакет української Ecosoft. ВWT 29 років виробляє фільтри для очищення води і представлена у 60 країнах світу.
Основний бізнес компанії – виробництво систем очищення, саме на нього припадає найбільша частка прибутків.
Разом з тим в Есоsoft прийшли до висновку, що встановлювати домашні фільтри готове обмежене коло жителів столиці.
"Причини різні: чимало містян орендують помешкання або не хочуть витрачати кілька тисяч гривень на домашню систему. Тому ми започаткували новий напрямок – продаж питної води в автоматах", – пояснив ЕП директор департаменту з розвитку бізнесу Есоsoft Ростислав Мудрик.
За його словами, перші автомати компанія встановила у 2013 році. Загальна кількість мережі автоматів Ecosoft та їхніх партнерів у Києві становить 500 штук. Один автомат, за розрахунками компанії, обслуговує близько ста сімей.
Підрахувати кількість "вотершопів" (Water Shop, магазини в США з продажу очищеної води) складно, їх десятки. Є невеликі мережі з кількома точками, але зазвичай "вотершоп" належить одному власнику і є самостійним бізнесом.
"Вотершопи" часто є нашими клієнтами, адже переважна більшість цих точок очищають воду нашими системами", – пояснюють в Ecosoft.
Скільки можна заробити на воді з автомата
У Києві є вендингові автомати кількох видів. "Панель наливу" коштує щонайменше 60 тис грн, "Автомат питної води" – 140 тис грн. В Ecosoft пояснюють, що якість очистки в них не відрізняється, однак моделі різняться виконанням корпусу та виробничою потужністю.
Також у столиці можна зустріти автомати BWT. Це та ж Есоsoft, але під брендом материнської назви фірми. Крім того, у Києві є небрендовані автомати – це китайські конкуренти Есоsoft. Ще є український виробник автоматів з Хмельницька Gwater, однак його продукція офіційно у столиці не представлена.
Маржинальність автоматів складається з трьох компонентів собівартості: вартість оренди локації, сервіс інженерів та розхідні матеріали. У кожного автомата прибутковість на одному літрі води може становити від 10% до 30%.
"Якщо літр води коштує 1,5 грн, то собівартість становитиме 1-1,2 грн. Ми прагнемо, щоб обслуговування для партнерів було найнижчим", – каже Мудрик.
"Вотершопи" можна комплектувати по-різному. Щоб відкрити "бюджетну" точку з очистки води, знадобиться близько 5 тис дол. Там будуть недорогі матеріали та фільтри, пластикові ємності для зберігання води, що не є найкращим рішенням. Для точки з якісним обладнанням потрібно близько 10 тис дол, кажуть в Есоsoft.
Есоsoft: собівартість очищення питної води вдома фільтрами становить 0,5-1,5 грн за літр. Якщо йдеться про очищення води для котеджу, де джерелом ресурсу є свердловина, то собівартість варіюється від 10 грн до 12 грн за куб м.
Хто перевіряє воду
Вода – це харчовий продукт, тому її якість контролює Держспоживслужба. Проте повноваження відомства не поширюються на воду з автоматів чи "вотершопів". У 2010 році держава передала контроль над якістю води бізнесу.
Компанії, що продають воду, називаються операторами ринку. Держава поділяє їх на три групи: великі, середні та малі. Великі, такі як IDS, Держспоживслужба перевіряє раз на рік і веде їх реєстр, пояснює ЕП начальник головного управління Держспоживслужби Олег Рубан. Менших продавців (стаціонарні точки, вендингові автомати) держава перевіряє лише після скарг громадян.
Наразі спеціальні дозволи чи документи для відкриття бізнесу з очищення води не потрібні. Кожен бізнес самостійно вирішує, яку воду брати для очищення – артезіанську чи водопровідну. Головне – вода мусить відповідати державним нормам, затвердженим у 2010 році. Показників якості води – 76.
Скарг на неякісну воду небагато, каже чиновник. Востаннє таке було три роки назад, коли "нечисті" підприємці продавали водопровідну воду як доочищену.[BANNER1]
Як доочищають воду
Вендингові автомати обладнані системою очистки води. Кожен автомат підключається до системи водопостачання і пропускає її через фільтри.
Система має дев'ять ступенів фільтрації: механічна фільтрація, коригування PH, пом'якшення, видалення хлору, мембранна фільтрація, мінералізація, знезараження ультрафіолетом, видалення органіки, покращення смаку.
Воду очищають за технологією зворотного осмосу. Її використовують усі гравці ринку: вендингові автомати, "вотершопи" та заводи. У результаті зворотного осмосу отримується вода, що не містить нічого, окрім H2O.
"Ніякий інший метод очистки води не дозволяє досягнути такої якості. Вода з-під крана оброблена хлором і з мікробіологічної точки зору досить добра, але несмачна і містить хлор-похідні речовини", – пояснює ЕП фахівець у галузі очищення води, професор КПІ кафедри водоочищення Тетяна Мітченко.
За її словами, Держспоживслужба встановила м'які вимоги до питної води, щоб водопровідна вода відповідала цим вимогам. Крім того, дослідження якості води не враховують зношеність труб, які можуть механічно забруднювати воду. Отже, водопровідна вода, запевняє вона, потребує додаткової очистки.
Також споживачі керуються терміном "смачна вода". Для її отримання є стадія ремінералізації: вода проходить через картриджі з кальцитом, целамітом, магнієвими солями і їх рівень піднімається до фізіологічно потрібного.
У кожної компанії – своя технологія надання воді особливого смаку. Ця послуга також доступна в автоматах і "вотершопах", однак там вона більш примітивна.
За словами Бамбури, вода з очисних станцій позбавлена мінералів, тому вона більше придатна для технічних цілей, наприклад, для приготування їжі, а не для пиття. Мітченко наголошує, що вода в організмі передусім використовується як розчинник, а більшість мінералів потрапляють в організм не з водою, а з їжею.
Яку воду обрати: плюси, мінуси, бюджет
Вартість бутля (18,9 л) мінеральної води "Моршинська" – 150 грн без вартості тари. Той самий об'єм води у "вотершопі" чи автоматі коштує 30 грн. Ціна домашньої системи фільтрації води – 3 тис грн.
Разом з тим, Бамбура запевняє, що порівнювати бутельовану воду з тією, що продають на розлив, не слід. На її думку, споживач, який купує очищену воду у "вотершопах" чи автоматах, платить лише за її очистку, однак не отримує гарантій, що воду не зіпсує, наприклад, брудна пляшка.
"Вода від виробника у закоркованій пляшці має гарантовану якість. Її вартість включає підготовку та ціну одноразової тари, яка захищає воду. Ця вода набагато чистіша за ту, що використовують кілька разів", – каже Бамбура.
Мітченко додає, що ця загроза також поширюється на доставку води, адже змінну тару потрібно добре промивати, закривати й відвозити до споживачів. Миття ж не завжди якісне, тому в пляшку можуть потрапляти домішки.
В Ecosoft радять використовувати пластикові ємності для набору води з автоматів і "вотершопів" не більше ста разів. Це приблизно рік використання. Через рік після виробництва полімерна пляшка починає псуватися.
Щоб вирішити це питання, компанія розробляє бутлі з екологічно чистого тритану. Такі пляшки можна використовувати багато років, однак вони дорогі.
Мітченко наголошує, що при виборі води варто зважати на наявність проблем з нирками. Якщо така проблема є, то краще обирати просто очищену воду.
Бамбура запевняє, що є продукти для різного класу споживання. Природні мінеральні води Borjomi, Perrier стоять на найвищому преміальному місці.
Вода з пунктів розливу має іншу нішу, наголошує експерт.
Ще один варіант – домашній фільтр, який вмонтовується у трубу і виводиться окремим краном. Це хороший варіант, якщо для споживача важлива екологічна складова, адже 30% забруднення пластиком – це полімерні пляшки.
Дмитро Бобрицький, журналіст, для ЕП
Стаття написана в рамках Школи економічної журналістики Української правди та Deutsche welle.