Страна фактически разграблена, землю уже поделили. Интервью с председателем Госгеокадастра
В українців вкрали одну "Словаччину". Саме такими є масштаби втрачених державою сільськогосподарських земель, якщо вірити Держгеокадастру.
Хоча це не зовсім так. Словаччина за територією трохи менша і не дотягує до тих шокуючих цифр, які напередодні озвучив очільник земельного відомства Роман Лещенко.
5 мільйонів гектарів. Саме стільки державної землі, за його даними, за роки незалежності було виведено в приватну власність через схеми з безоплатною приватизацією.
Голова земельного відомства каже, що весь цей час влада обманювала громадян, надаючи неправдиві дані про баланс державної землі. Усі ці роки очільники Держгеокадастру запевняли, що держава володіє 10,4 млн га земель, але це виявилося фікцією.
Про суттєве зменшення земельного банку раніше говорив попередній керівник Держгеокадастру Денис Башлик, проте він не називав точних цифр, і про реальні масштаби можна було тільки здогадуватися.
Однак те, що розповів в інтерв'ю ЕП нинішній голова відомства, може шокувати навіть найбільш досвідчених корупціонерів. Оборудки, зловживання, погрози, зовнішні втручання і таємниче зникнення землі, яка дорівнює площі двох областей.
У розмові з ЕП Лещенко в подробицях розповів, що показав аудит відомства, як держава втратила землю, як здійснювалися зовнішні втручання в земельний кадастр та як його погрожували "обнулити".
Утім, це лише перша частина.
У другій частині – про те, чому нормативно-грошова оцінка землі не є справжньою, як вінницькі квіткові магазини вигравали важливі тендери, і чи може рішення Конституційного Суду зупинити запуск земельної реформи.
Що таке Держгеокадастр. Головне земельне відомство країни розшифровується як служба з питань геодезії, картографії та кадастру. Було головним розпорядником державної землі сільськогосподарського призначення, обсяг якої, як вважалося, перевищував 10 млн га.
З недавнього часу державною землею розпоряджаються місцеві громади, але процес передавання земель ще триває.
Служба також відповідає за охорону ґрунтів, землеустрій та наповнення земельного кадастру. Координується Кабміном через міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Як держава втратила землю
— В одному із своїх постів у фейсбуці ви писали, що президент поставив вам завдання навести лад в Держгеокадастрі та повернути цей державний орган у правове поле. Як ви це збираєтеся робити?
— Коли мене призначили керівником (10 червня 2020 року. – ЕП) ми разом з новою командою розпочали роботу за трьома базовими напрямами. Перше – аудит системи реєстрації земельних ділянок. Друге – технічний аудит земельної бази. Третє – аналіз інвентаризації земель сільськогосподарського призначення.
Коли ми почали аудит, то одразу відчули внутрішню протидію цьому процесу. Ми побачили серйозні проблеми в системі, зокрема, відсутність запобіжника "подвійній приватизації". Усі IT-спеціалісти, які безпосередньо обслуговували документообіг, звільнилися. Щоб довести процеси до ладу, ми зупинили на два місяці – у липні-серпні – реєстрацію земельних ділянок.
— Що показав аудит?
— Виявилося, що з середини 2013 року до 2020 року з державної в приватну власність через механізм безоплатної приватизації було виведено понад 700 тис га землі. Тобто йдеться про територію однієї невеликої європейської країни.
Від редакції. За законом – стаття 121 Земельного кодексу – кожен громадянин України має право безоплатно отримати у власність від держави або територіальної громади у будь-якому куточку країни 6 ділянок, загальна площа яких може сягати 6 га. Детальніше – тут.
Коли ми почали з'ясовувати механіку цієї безоплатної приватизації, то виявили, що в системі реєстрації речових прав у Міністерства юстиції і в системі Державного земельного кадастру відсутні верифікатори первинного набувача земельної ділянки при безоплатній приватизації.
Тобто немає процедури перевірки особи у двох системах. (Йдеться про те, що не було обліку громадян, які скористалися правом безоплатної приватизації, і була відсутня інформація, хто отримав одну ділянку, а хто – десять. – ЕП.)
— Хто відповідає за наявність та перевірку таких верифікаторів – Міністерство юстиції чи Держгеокадастр?
— У Міністерства юстиції є реєстр речових прав на нерухоме майно, а у Держгеокадастру – на землю. Вони синхронізовані протоколом обміну даних, але кожен живе своїм життям.
Ми унікальна країна: у нас земля реєструється окремо, а нерухомість – окремо. Хоча в усьому цивілізованому світі реєстри об'єднані, і земля є первинна щодо всього, що є на цій землі.
В Україні ж система документообігу в Мін'юсті одна, у Земельному кадастрі – своя. Ми переконані, що це все було зроблено штучно.
Ми зробили аудит існуючого з 2013 року електронного реєстру лише на 27% і виявили тисячі дублюючих записів. Є групи людей, які отримували земельні ділянки по 2 га енну кількість разів, часто – у дуже вигідних місцях.
Це люди, наближені до чиновників. Вони, наприклад, могли бути пов'язані з отриманням земельних ділянок у Житомирській області, де видобувають ільменіти, або в Рівненській області – де бурштин.
— Скільки землі державної власності лишилося?
— Коли вам казали, що в країні 10 млн га земель державної власності, то це була брехня. Країна фактично розграбована. Залишилося надзвичайно мало – близько 2 млн га ми передаємо в об'єднані територіальні громади, і лишається вільних 0,75 млн га.
30 років держава жила у викривленому дзеркалі. Держгеокадастр інституційно існував як механізм дерибану української землі державної форми власності з метою її акумулювання в окремих сім'ях, які сьогодні надзвичайно багаті і можуть бути учасниками окремого земельного Forbes.
Усі аграрні холдинги просто відпочивають зі своїми орендними правами на фоні тих власників, які тримають землі. Не просто чорноземи, а землі, під якими є унікальні корисні копалини.
Деякі з цих людей досі розповідають, що земельна реформа Україні не потрібна. Проте я знаю, скільки в них землі, де вона, якими надрами вони володіють і чому вони "переживають", щоб українська земля, не дай Боже, у вагонах не поїхала в Китай.
— Яку максимальну кількість ділянок отримувала одна особа?
— Десять ділянок і більше. Деякі громадяни навіть не знали, що вони скористалися своїм правом на два гектари землі десять разів. Тобто, це схема з підробкою документів, звичайне шахрайство.
Скуповували паспорти по 800-1000 грн, люди підписували відповідні документи, їх просто використовували для безоплатної приватизації. Окреме питання – з учасниками бойових дій. На жаль, їх теж використовували в таких ситуаціях.
Є ситуації, коли учасник бойових дій звертається для отримання земельної ділянки, а згідно з нашим реєстром, він уже не раз скористався своїм правом.
Тобто це була відпрацьована організована злочинна система, у якій безоплатну приватизацію вивели в окремий вид діяльності і сформували під це у 2013 році спеціальний правовий статус.
У чому цинізм ситуації? Закон передбачає, що за процедурою безоплатної приватизації можна отримати земельну ділянку до 2 га для ведення "особистого селянського господарства" (ОСГ). Такі земельні ділянки не підпадають під дію мораторію, їх можна продавати, купувати, здавати в заставу, навіть іноземцю продати – взагалі без проблем.
Тож поки політики боролися за продовження мораторію на продаж землі і рвали на собі сорочки, мільйони гектарів землі в правовому статусі ОСГ вільно продавалися і всіх це влаштовувало.
— Для реєстрації земельної ділянки достатньо було паспорта?
— Так, достатньо було паспорта і клопотання. У клопотанні громадянин пише, що він ніколи раніше не користувався правом безоплатної приватизації. Коли ми бачимо, що він уже п'ять разів отримував землю, то іде за статтею 190 Кримінального кодексу – шахрайство.
Уже є понад 100 кримінальних справ, за якими МВС проводить відповідний аналіз.
Коли ми намагаємося притягнути до відповідальності посадову особу, керівника управління, то з'ясовується, що в системі не було наказу чи доручення голови Держгеокадастру щодо ідентифікації особи, наприклад, через перевірку відомостей в частині наявності ідентифікаційного коду.
— У випадку відкриття судових справ хто винен: громадянин України, який оформив на себе десять ділянок, чи чиновник з Держгеокадастру, який надав ці ділянки?
— Чиновник з Держгеокадастру теж буде відповідати. У Земельному кодексі є статті, які зобов'язують перевіряти факт наявності земельної ділянки.
У Житомирській області за один-два місяці одному громадянину один керівник головного управління видає кілька земельних ділянок. Одна – під бурштин, одна – під ільменіт, це титанові поклади в Хорошівському (Володарськ-Волинському) районі, за які там стріляють, інша – окрема земельна ділянка на житомирській трасі.
Це відпрацьована схема. Паралельно ми з'ясували, що в системі електронного документообігу Держгеокадастру є "липові" накази, за якими здійснювалася реєстрація ділянок. Тобто люди отримували земельні ділянки, але в системі електронного документообігу їх немає.
— Попередні керівники Держгеокадастру знали про ці схеми?
— Принцип роботи Держгеокадастру з 2013 року формувався на рівні так званих команд. З 2013 року до 2014 року була донецька команда. Історично в Держгеокадастрі, Державній архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ) і Держгеонадрах завжди були куратори, тому що надра, земля і будівництво тісно пов'язані.
У донецькій команді були свої легендарні особистості і щодо них є десятки журналістських розслідувань.
Після Майдану був рік перехідного міжсезоння, але 2015-2020 роки – це епоха так званої вінницької команди. Формально змінювався тільки керівник Держгеокадастру, але вся середня ланка чітко була або в родинних відносинах, або в "корпоративних" відносинах.
Після мого приходу ми з центрального апарату звільнили понад ста людей. Проте вони не втратили роботу, а автоматично перейшли працювати в центральні апарати інших міністерств, де залишилися представники вінницької команди. Наприклад, я звільнив одного з моїх заступників, а через шість годин він став заступником міністра екології (Олександр Краснолуцький. – ЕП).
Люди, які останні п'ять років контролювали Держгеокадастр, у тому числі контролювали ДАБІ та Держгеонадра. (ЕП припускає, що Лещенко говорить про колишнього першого заступника міністра аграрної політики Максима Мартинюка, який працював з Володимиром Гройсманом у Вінниці. За даними джерел ЕП, він контролював усі перелічені відомства і сам очолював ДАБІ (2014-2015) та Держгеокадастр (2015-2018) за часів прем'єрства Гройсмана. – ЕП.)
Коли ми аналізуємо безоплатну приватизацію по країні, то чітко бачимо, скільки десятків тисяч гектарів державної землі вивели в приватну власність у Вінницькій області.
— У яких областях найбільш кричуща ситуація?
— Там їх чимало. Найбільша динаміка – це Одеська область. Уся прибережна смуга за п’ять років була повністю "вирізана". Київська область – усе, що в радіусі 70 кілометрів від столиці, "порізано". Полтавська область – газові родовища, Житомирська область – ільменіти, бурштин, поклади міді.
Коли вінницька команда контролювала Держгеонадра, вони володіли всією необхідною інформацією щодо корисних копалин. На них накладали по 2 га безоплатної приватизації та отримували там землю.
Тільки унікальні запаси титану в Хорошівському та Коростенському районах Житомирської області оцінюються 1,5-2 млрд дол. Газові родовища на Полтавщині оцінюються мільярдами.
— Правоохоронці шукають винних?
— Разом з Державним бюро розслідувань і Службою безпеки України ми 10 вересня отримали ухвалу Печерського районного суду і до кінця жовтня повністю вивантажимо систему документообігу, за якою з правоохоронцями будемо робити аудит.
Ключі доступу до цієї системи були в групи осіб за межами України. Фактично сторонні люди управляли документообігом і контролювали відповідні процеси щодо розкрадання земельних ділянок.
Про "обнулення" земельного кадастру, зовнішні втручання в систему і земельних рейдерів з АТО
— Ви сказали, що другим етапом аудиту був технічний аудит. Які його результати?
— Коли ми зупинили систему реєстрації, щоб провести аудит, то перше, що нас цікавило, – скільки земель передали під безоплатну приватизацію.
Друге – як ця "безоплатка" відбувалася, чи є випадки подвійної, потрійної приватизації. Чи були протиправні втручання в систему. Чи люди поза межами Державного земельного кадастру (ДЗК) мали можливість втручатися в роботу системи. Чи є захист документообігу.
Після отриманих відповідей були відкриті кримінальні провадження, правоохоронці зайшли з обшуками та виїмками на певні підприємства.
Головна перемога за ці сто днів роботи в тому, що ми зробили нарешті бекап (резервна копія. – ЕП) системи державного земельного кадастру та системи електронного документообігу. Завдяки СБУ. Тобто зроблена резервна копія системи кадастру, і правоохоронні органи контролюють ситуацію.
Також стартував незалежний технічний аудит, який проводять фахівці Світового банку.
— Навіщо робити дублікат двох систем з інформацією про стан земельних ресурсів в Україні? Це законно?
— Коли ми почали аудит, на мене особисто вийшли з погрозами: "Початком твого кінця буде те, що ми просто обнулимо систему". Тобто сторонні люди мали програмно-технічні можливості "обнулити" всю систему Держгеокадастру з даними.
Попереднє керівництво штучно сформувало такі обставини, щоб електронний кадастр був у повітрі. Державна земельна кадастрова карта (ДЗК) перебуває на прострочених системах зберігання даних без будь-яких гарантійних зобов'язань. Немає обслуговування від постачальника, немає належного фінансування.
У кінці 2019 року був проведений фейковий тендер під окремого учасника – ТОВ "Фірма "Кит". СБУ і ДБР з'ясували, що службові особи Держгеокадастру за попередньою змовою з цією фірмою шляхом обману заволоділи 37 млн грн держпідприємства "ДЗК".
Так, у грудні 2019 року через систему закупівель ProZorro провели тендери, і компанія поставила обладнання, яке не відповідає параметрам. Через це у нас закінчилося гарантійне обслуговування інформаційних систем, а це терабайти інформації, це вся земля нашої держави.
Але це ще пів біди. Крім того, встановлені факти протиправного втручання в базу. Сторонні люди мали програмно-технічний код, завдяки чому змінювали коди цільового призначення окремих об'єктів нерухомості у великих містах.
Що це означає? Наприклад, є торговий центр у Києві, який сплачує податки, зокрема земельний, як комерційний об'єкт. Податкова в автоматичному режимі за номером КВЕД виставляє йому рахунок на оплату податків через державне казначейство, частина яких сплачується до місцевого бюджету.
Ми встановили, що у великих містах – Харкові, Львові, Одесі – відбулася зміна статусу об'єкта з комерційного призначення на промисловий і бюджет втрачав більше половини доходів за земельним податком.
— Можете назвати торгові центри в Києві, щодо яких є факти зміни статусу об'єкта?
— Таких фактів дуже багато. За нашими оцінками, через такі схеми міський бюджет Києва недоотримав близько мільярда гривень. Це тривало роками, і я говорив про це Віталію Володимировичу (Віталій Кличко, міський голова Києва. – ЕП), коли зустрічався з його командою.
Проте зміна коду цільового призначення – це "квіточки" на фоні того, як змінювали контури земельних ділянок, коли між двома ділянками утворювали ще одну.
Це яскраво видно в Конча-Заспі, де таким чином "створювалося" чимало земельних ділянок. Частина з них реєструвалася на "липових" документах. Якщо взяти елітні приміські райони Києва, то є земельні ділянки, на які є два-три власники з різними документами. При цьому між цими ділянками утворені інші земельні ділянки. Це, фактично, колапс.
Обухівське управління Держгеокадастру горіло кілька разів, документи зникали і відновлювалися. При цьому можновладці, які там проживають, самі між собою воюють і породжують такі речі.
Колишні президенти так само не соромилися цієї схеми і використовували такий механізми реєстрації. На жаль, таких речей дуже багато не тільки біля Києва, а й біля Львова.
Ми фіксуємо жахливі речі, пов'язані з природно-заповідним фондом. Буквально недавно в природно-заповідному парку навпроти Тустані "нарізали" під садівництво землю природно-заповідного фонду, бо там, буцімто, земля сільськогосподарського призначення. Ми скасували накази.
Загалом виходить, що система Державного земельного кадастру перебувала в управлінні окремих суб'єктів, які не мали ніякого стосунку до посадових осіб. На цьому вони робили окремий бізнес. Будь-який файл у кадастрі можна було просто обнулити, змінити і на основі цього робити рейдерські захоплення.
— У 2017 році перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк спільно з Державним агентством електронного урядування та Transparency International Ukraine представили технологію Blockchain, яка повинна була б унеможливити стороннє втручання в систему даних кадастру. Вона працює?
— Система Blockchain – це фейк. Це просто кидалася пилюка в очі.
Система Blockchain працює тоді, коли в тебе коректно внесені відомості в систему кадастру або будь-яку іншу інформаційну систему. А коли в тебе кадастр не повністю наповнений, і землі сільськогосподарського призначення, наприклад, прямо в річці Дніпрі, або в кадастрі острів з'являється нізвідки, то це не працює.
На цьому проєкті просто гарно відмили міжнародні донорські кошти. Наших міжнародних партнерів просто використали. Жодного проєктно-технічного рішення Blockchain не має. Це все було просто фейком.
— Ви можете сказати, хто вам погрожував щодо обнулення інформаційної кадастрової системи?
— Колишні посадові особи Держгеокадастру, які були безпосередньо залучені до процесу реалізації відповідних заходів. При цьому вони дуже коректно пояснювали правові наслідки такої роботи.
Їхня логіка така: турбулентність влади велика, люди приходять і йдуть. Так вони хотіли показати мою інституційну недієздатність на посаді. Казали, що я ніколи не був на державній службі, що я просто "пацан, селянин, колгоспник і з позором звідси піду". Тому з самого початку діалог не склався.
Вимоги, які вони ставили, зводилися до того, що контрольовані особи продовжуватимуть здійснювати таку ж саму роботу.
Ми одразу налагодили зв'язок з правоохоронними органами і почали працювати над збереженням даних, бо це питання національної безпеки. Усе так само, як з ДАБІ. Різні тільки механізми й підходи.
— Вам особисто чи вашій сім'ї погрожували?
— Два місяці тому голова ГО "Всеукраїнська асоціація учасників бойових дій" В'ячеслав Вовченко увірвався в офіс моєї дружини, зачинив її в кабінеті і погрожував. Мовляв, якщо я не буду виконувати його команди, ця історію дуже погано закінчиться. Потім була спроба викрадення моїх дітей із садочка. Через це президент забезпечив мене державною охороною.
Пан Вовченко – це класичний випадок суб'єкта, який "розриває" державні підприємства. Саме така доля спіткала ДП "Дослідне господарство "Озерна" у Білоцерківському районі, яке належить Національній академії аграрних наук.
Інша історія із землею: він підготував близько 1 500 заяв на виділення по 2 га з ДП "Конярство України" в Кіровоградській області для учасників бойових дій. Це при тому, що жоден з цих учасників бойових дій не був з Кіровоградської області. Усі вони переважно з Київської області. При цьому 55 осіб з цих учасників бойових дій скористалися правом безоплатної приватизації раніше.
Найцікавіше те, що стосовно ДП "Конярство України" знищені акти постійного користування землею. Вовченко каже, що ця земля нічия, але ми знайшли архівні копії актів, які підтверджують державний статус цих земель.
— Учасників бойових дій в зоні АТО часто використовують для рейдерського захоплення земель в регіонах.
— Трагедія полягає в тому, що є учасники бойових дій, які роками не отримують земельні ділянки, а ця організація – комерційна. Маючи відповідні зв'язки і здійснюючи тиск, вона займається незаконним відчуженням державних земель.
Кілька тижнів тому Вовченко перекривав траси під Києвом, привозив вінки до Держгеокадастру, погрожував мені та членам моєї родини. Він є класичним рейдером, який розриває державні активи, кошмарить фермерів.
Уже відкриті кримінальні провадження за фактом залякування фермерів, які "добровільно" відмовлялися від своїх земельних ділянок та оформляли по два гектари на учасників бойових дій. У регіонах є ціла мережа таких угруповань, які не мають ніякого стосунку до порядних учасників ветеранських організацій.
Чому безоплатну приватизацію треба припинити
— Як через безоплатну приватизацію виводять великі земельні масиви?
— Класична історія формування земельних масивів тисячами гектарів зводиться до стандартної парадигми: землю оформлюють на бухгалтера, водіїв, коханок, троюрідних братів, кумів, колишніх працівників, благодійні фонди, осіб, які мають відносини нотаріального характеру, пов'язані борговими розписками.
Одна із схем – землі передають, але дають боргові розписки на мільйони доларів, щоб у випадку, якщо людина не погасить, то заставний інструмент – це земля, яка в нього перебуває у власності. Ми за реєстрами це бачили.
У кожній області сформовані сім'ї, які володіють великими масивами землі. Є умовно вінницький, донецький, дніпропетровський, київський клани. Залежно від груп регіональних еліт клан ділиться за сферами впливу. Наприклад, у Вінницькій області є громадянин, який має 5 тис довіреностей на відчуження земельних ділянок для учасників бойових дій.
— Виходить, що звичайна людина, яка ще не скористалася своїм правом безоплатної приватизації на два гектари, уже не матиме можливості це зробити. Що з цим робити?
— Безоплатна приватизація, введена у 2001 році Земельним кодексом, була прийнята комуністами і соціалістами як схема дерибану української землі. Вона була закладена з механізмом мораторію. Логіка така: землі сільськогосподарського призначення продавати не можна, бо на них діє мораторій, а по два гектари привілейованим громадянам можна.
Де 10 млн га земель державної власності? Моя відповідь: дивіться, будь ласка, в корінь безоплатної приватизації. Країну за 30 років незалежності розграбували через цей механізм. Це базова схема.
Є факти отримання двох гектарів тримісячними дітьми, тринадцятирічними, десятирічними, чиновниками, їх дітьми, коханками, міністрами. Один з народних депутатів отримав у Конча-Заспі на членів своєї сім'ї в режимі безоплатної приватизації земельні ділянки по 2 га.
— Що з цим робити?
— Зупинити шляхом відповідної монетизації. Треба публічно сказати громадянам України, що земель сільськогосподарського призначення в Україні менше 33 млн. У нас немає 42 млн га земель.
В Україні був некоректно порахований баланс землі. Ми брехали суспільству, що в нас є земля. Ми користувалися формою "зем-6" з 1970-х років для обліку і вважали, що в нас є ця земля. У нас її немає.
Країну грабували, не давали точних даних. Усі керівники Держгеокадастру, які були до мене, повідомляли керівництву держави некоректні цифри. Нема ні десяти, ні семи мільйонів гектарів державної землі. Цифри щодо кількості землі сільськогосподарського призначення, які висять на сайті Держгеокадастру, 43,8 млн га, некоректні.
Досі не відбулася демаркація державного кордону України. Країна 30 років не має своїх меж як держава. Ми не маємо точних цифр щодо калькуляції своєї землі, тому що не встановили межі кордонів. Підприємство, яке відповідає за демаркацію кордонів, списувало десятки мільйонів гривень на бензин, зарплату і нічого не робило.
Тому весь баланс землі в Україні, зазначений в енциклопедії Великобританії та Вікіпедії, брехливий і некоректний. Ми не можемо наводити будь-який порядок в економіці, коли не маємо навіть банального балансу землі.
— Чи конституційною буде зупинка безоплатної приватизації землі, якщо це передбачено Земельним кодексом?
— Це буде конституційно, якщо ми внесемо зміни до Земельного кодексу і зафіксуємо монетизацію безоплатної приватизації в першу чергу для учасників бойових дій.
У чому найбільша проблема? У нас нема вже що роздавати. Для учасників бойових дій, які у нас є в черзі, землі вже немає.
Моя пропозиція: нам треба здійснити монетизацію виплат учасникам бойових дій. Понад 70% учасників бойових дій, які отримали по 2 га, відчужували цю землю й отримували грошову винагороду. У середньому – близько 1 тис дол за га.
Тобто ми можемо здійснити виплати і не видавати землю. Як це зробити? Дуже просто: треба ухвалити законопроєкт №2195 про електронні аукціони і чітко прописати, що на землях НААН, Міністерства оборони, Пенітенціарної служби, Міністерства освіти, усіх державних підприємств, у тому числі Мінекономіки, заборонені договори про спільну діяльність.
На цих землях сидять бандити, криміналітет, там стріляють, убивають, а обробляють ці землі люди і компанії народних депутатів.
У другій частині – чому нормативно-грошова оцінка землі не є справжньою, як вінницькі квіткові магазини вигравали важливі тендери, і чи може рішення Конституційного Суду зупинити запуск земельної реформи.