Счетчики на карантине: как коронавирус повлиял на потребление электроэнергии
Пик потребления электричества обычно приходится на утро и вечер. Пандемия коронавируса едва ли не впервые в истории заставила миллионы людей в разных странах круглосуточно оставаться дома и менять свои привычки. (укр)
30 років тому у півфіналі чемпіонату світу змагалися Англія та Німеччина. Мільйони британців дивилися трансляцію того матчу по телевізору. Основний час закінчився і суддя оголосив перерву перед серією післяматчевих пенальті.
Глядачі одразу ж скористалися нагодою і масово увімкнули електрочайники.
Оскільки чайники досить енерговитратні, це призвело до різкого, на рекордні 2,8 ГВт, збільшення споживання електроенергії. Цей приклад люблять наводити енергетики, щоб показати, наскільки споживання залежить від поведінки людей.
Пік споживання зазвичай припадає на ранок та вечір, коли люди перебувають вдома та користуються електроприладами. Пандемія коронавірусу чи не вперше в історії сучасного суспільства змусила мільйони людей в різних країнах цілодобово залишатися вдома та змінювати свої звички.
ЕП дізнавалася про те, як карантин вплинув на споживання електроенергії.
Сидиш вдома – споживаєш більше
У Великобританії карантин запровадили 23 березня, а часткове послаблення відбулося з 4 липня. У більшості будинків встановлені "розумні" лічильники, що дозволяє відстежити рівень споживання і ритм життя людей під час карантину.
Як пише ВВС, під час карантину змістився пік споживання електроенергії населенням. Раніше він припадав на 7:30. Після запровадження карантину ранкове споживання зменшилося на 21%, а до середини дня зросло на 30%.
Натомість з 21:00 до 23:00 споживання знизилося в середньому на 7%.
Це пов'язано з тим, що значна частина населення працює вдома. Люди прокидаються пізніше і раніше лягають спати.
До того ж, навчальні заклади та дитсадки закриті, через що значно зростає навантаження на домашні комп'ютери і телевізори. Пік споживання припадає на обідній час, коли люди вмикають кондиціонери і починають готувати їжу.
Хоча люди залишаються вдома, загальне споживання струму у Великобританії зменшилося майже на 20% через призупинення роботи підприємств.
Схожа картина і в інших країнах. Аналітики компанії Pecan Street на основі даних "розумних" лічильників дослідили, як змінилася денна крива споживання електроенергії в американському штаті Техасі.
Вони теж відзначають суттєве зміщення денної кривої споживання. Раніше вона нагадувала качку із задертим догори хвостом (ранковий пік), увігнутою спиною (денний провал) та довгою шиєю з піднятою догори головою (вечірній пік).
Вранці споживання швидко зростало і плавно знижувалося до середини дня, а ввечері плавно зростало, нагадуючи голову качки з дзьобом. Під час карантину денний провал вирівнявся, бо люди були вдома і ще й вмикали кондиціонери.
Така крива споживання особливо сприятлива для сонячної енергетики, пік генерації якої припадає на середину дня. Це позитивно позначається і на екології, бо для балансування системи потрібно менше вугілля і газу.
Під час карантину зросло споживання енергії холодильниками. Це свідчить про те, що люди стали набагато частіше їх відчиняти.[BANNER1]
Що в Україні
Більшість українців дотримувалися карантинних заходів. За даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", у кінці квітня понад третини опитаних не виходили з дому або виходили раз на день, 29% виходили кілька разів на день.
Найбільш жорстка фаза карантину тривала з 12 березня до 22 травня. Тоді була обмежена робота сфери послуг, навчальних закладів, деяких промислових підприємств та інших закладів, громадського транспорту.
В Україні складно відстежити, скільки енергії споживають холодильники, а скільки – кондиціонери, бо "розумні" лічильники тут рідкісне явище. Зате можна говорити про загальний рівень споживання серед населення та промисловості.
Як повідомили ЕП в компанії "Укренерго", у перші три тижні карантину середньодобове споживання електроенергії з урахуванням втрат у мережах в Україні зменшилося на 7,2% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
Зниженню споживання струму сприяло й потепління: середньодобова температура в березні 2020 року була на 1,7°С вища, ніж у березні 2019 року.
Наскільки сильно погода впливає на споживання? Головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко каже, що зміна температури на 1°C збільшує рівень денного споживання на 600 МВт або на 2,5% від загального споживання України. Різниця потреби в струмі в сонячний і хмарний дні – 500 МВт. Це близько половини енергії, яку виробляє один блок АЕС.
У квітні 2020 року середньодобове споживання електроенергії в Україні знизилося трохи більше, ніж у березні, – на 7,5% порівняно з квітнем 2019 року. При цьому в квітні 2020 року середньодобова температура повітря була нижчою на 1,2°С, ніж протягом аналогічного періоду 2019 року.
Що відбувається по той бік розетки: репортаж з диспетчерської "Укренерго"
Це дозволяє говорити, що основною причиною спаду споживання в квітні є спричинене карантином значне зниження ділової активності в країні.
Найбільшим споживачем електроенергії в Україні є промисловість, яка використовує майже половину виробленого струму. Другим великим споживачем є населення, на яке припадає понад третина обсягу.
Комунальна сфера, транспорт, сільське господарство, будівництво та інші непромислові споживачі використовують решту енергії.
Як зазначають в "Укренерго", найбільший спад споживання електроенергії в квітні відбувся в промисловості. Зокрема, на 21% менше струму витратили в машинобудівній галузі, на 17% – у транспортній, на 13% – у металургійній. При цьому рівень споживання населенням зменшився лише на 1%.
З 12 травня 2020 року, після послаблення карантину, тенденція до зниження споживання електроенергії дещо призупинилася. Однак збільшення споживання є несуттєвим і пов'язане переважно із зниженням температури повітря – на понад 3°С від показника аналогічного періоду 2019 року.
Порівняно з травнем 2019 року, середньодобове споживання струму зменшилося на 4,9%. У травні найбільший спад показали транспортний сектор – 27%, машинобудівна галузь – 18,1%, комунально-побутові підприємства – 14,8%, харчова та переробна промисловість – 8,4%, металургія – 8,1%.
При цьому споживання електроенергії населенням зросло на 6,2%, а в секторі хімічної промисловості відбулося збільшення споживання на 10%. У червні загальне середньодобове споживання зменшилося на 6,6%.
За підсумками п'яти місяців 2020 року, споживання електроенергії в промисловості впало на 24,6%. Заради справедливості варто зауважити, що зменшення споживання спостерігалося і в січні та частково в лютому, коли карантину ще не було. Починаючи з березня, спад лише поглиблювався.
За прогнозами Мінекоенерго, у 2020 році загальне зменшення споживання електроенергії в Україні становитиме 9,5%.
Рівень споживання електроенергії є одним з непрямих індикаторів стану економіки, тож карантин став каталізатором економічного спаду.
За підсумками п’яти місяців 2020 року, найбільше зниження споживання відбулося у машинобудівному секторі – на 19%.
Хімія та металургія показали зростання – на 16,8% та 10,8% відповідно. У транспортному секторі протягом січня-травня споживання електроенергії скоротилося на 7,8%. Найбільше наростило споживання населення – на 19,8%.
Як зазначають в "Укренерго", під час карантину ранковий пік споживання змістився з 9:00 на 10:00, а іноді – й на 11-ту годину. При цьому показник ранкового піку знизився більше за інші показники. Якщо за тиждень до карантину в робочі дні ранковий пік споживання становив 18,5-19 ГВт, то одразу після запровадження суворих карантинних заходів він зменшився на 3,2 ГВт.
"Основна причина зменшення ранкового піку – відсутність традиційного збільшення споживання вранці, коли починають роботу офіси та магазини. Люди перестали масово приходити зранку в офіси, також вранці працювало менше громадського електротранспорту", – повідомили в "Укренерго".
Вечірній пік, який є найвищим показником споживання, за добу до початку карантину становив 19,2-19,6 ГВт. До кінця квітня він зменшився приблизно на 2 ГВт до 17,8 ГВт, а 12-14 травня – до 16,3-16,8 ГВт.
Порівняння нічного мінімуму та піків споживання, ГВт
Нічний мінімум | Ранковий пік | Вечірній пік | |
До впровадження карантину, 3-5 березня | 14,5-15,0 | 18,5-19,0 | 19,2-19,6 |
Після запровадження суворого карантину, 7-9 квітня | 13,1-13,1 | 15,4-15,7 | 17,2-17,8 |
Під час суворого карантину, 28-30 квітня | 12,1-12,4 | 14,7-15,0 | 16,3-16,8 |
Після послаблення карантину, 12-14 травня | 11,2-11,8 | 14,3-15,8 | 15,8-16,3 |
Споживання в Києві
Найбільшими споживачами електроенергії є великі міста, і саме там відбулося найбільше змін у зв'язку з карантином. Якщо загалом по Україні споживання електроенергії знизилося на 6-8%, то в Києві в період найбільш суворої фази карантину цей показник впав на 14,7% порівняно з 2019 роком.
Як повідомили ЕП у пресслужбі оператора "ДТЕК Київські електромережі", цьому сприяло обмеження роботи електротранспорту, об'єктів комунально-побутового сектору, ТРЦ, підприємств сфери послуг, навчальних закладів. Їх частка у Києві – до 70%.
Частка споживання електроенергії населенням у 2019 році становила до 30%. У період карантину вона зросла в середньому на 7%. При цьому "ДТЕК Київські електромережі" також фіксує зміни в періодах годин максимального навантаження на мережі.
У 2019 році години-максимум були об 11-й ранку та 5-й вечора. Під час карантину час максимального навантаження змістився на 21:00-22:00 години.
"У 2019 році у вечірню годину пік було задіяно максимум громадського електротранспорту. У режимі карантину в цей час мешканці столиці завершували роботу вдома і приступали до домашніх справ з використанням енергоємних приладів", – зазначає оператор київських електромереж.
***
Цього року британці, як і всі інші любителі футболу, зможуть дивитися гру лише по телевізору і при порожніх трибунах. Півфінал нового чемпіонату світу відбудеться аж через два роки. І до того часу, можливо, вже розроблять вакцину від коронавірусу.
Карантин змінив не лише наш спосіб життя, а й звички — більше працювати дистанційно, пізніше прокидатися і раніше лягати спати. Усе це відображатиметься на споживанні електроенергії.
За цим пильно стежитимуть енергетики, підлаштовуючи роботу електростанцій під новий ритм життя.