10% ВВП и четверть всех занятых в экономике: какому бизнесу будет сложно вернуться к жизни
Застосувавши методики міжнародної консалтингової компанії McKinsey, автори розподілили галузі в Україні за втратами від карантину, а також необхідністю та ризиками відновлення їх роботи.
У галузях, де зайняті 75% працівників та які забезпечують 90% ВВП, достатньо легко забезпечити дотримання соціальної дистанції та санітарних норм.
У галузях, де зайняті 21% працівників, забезпечити їх дотримання важче, але вони є критичними для суспільства – це охорона здоров'я, роздрібна торгівля та громадський транспорт.
Галузі, де важко стримати поширення вірусу, але які не є критичними для повсякденного життя, забезпечують 2% ВВП та 4% зайнятості – мистецтво, розваги, спорт, частина пасажирського транспорту, інші послуги.
З урахуванням такої структури української економіки є підстави очікувати її досить швидкого відновлення за V-подібним сценарієм, якщо такий сценарій реалізується на світовому рівні.
Статтю підготовлено в рамках проєкту Київської Школи Економіки та VoxUkraine "Вірусна Економіка" – серії досліджень впливу пандемії COVID-19 та глобальної турбулентності на економіку та соціальне життя в Україні.
Очікування бізнесу уже кращі
15 травня Держстат опублікував оперативну оцінку в першому кварталі 2020 року: показник реального ВВП з урахуванням сезонного фактору зменшився на 0,8% порівняно з попереднім кварталом.
Одночасно був опублікований індикатор економічних настроїв для окремих секторів економіки в другому кварталі 2020 року. Передбачувано, найбільше впали настрої в сфері послуг.
Як змінились економічні настрої для окремих секторів економіки в другому кварталі 2020 року
Незважаючи на таке різке падіння, очікування щодо ситуації в найближчому майбутньому все ж кращі, ніж оцінка для минулого кварталу, особливо для галузей, пов'язаних з обслуговуванням споживчого попиту і взагалі населення: транспорт, ресторани і готелі, спорт і розваги, інші послуги, як наприклад, послуги ремонту або салони краси.
Оцінка змін бізнес-ситуації в сфері послуг за попередні й наступні три місяці
Позитивну роль зіграв очікуваний вихід з режиму карантину, що дає надію на початок нормалізації ситуації.
У другій половині травня в Україні розпочався процес швидкого зняття жорстких обмежень, запроваджених раніше. Зняття обмежень супроводжується формальними вимогами до дотримання базових санітарних норм, хоча для багатьох видів діяльності їх дотримання представляє істотні труднощі.
Дві проблемні групи і 10% ВВП
Аналітики McKinsey запропонували класифікацію основних видів діяльності з точки зору їх ролі в економіці країни і з точки зору ризиків, які несе їх відкриття для епідеміологічної ситуації.
У таблиці нижче представлені детальні результати такої класифікації для економіки України.
Галузі розподілені за їхнім внеском до ВВП та зайнятості, а також за такими показниками як:
- Рівень відкритості до населення (наскільки робота підприємств галузі передбачає взаємодію з людьми)
- Ризик передачі хвороби іншим
- Можливість віддаленої роботи
- Стійкість до примусового обмеження роботи
- Можливість забезпечити санітарні норми.
Перші два індикатори показують, наскільки звичайна діяльність галузі несе в собі ризики поширення вірусу.
Наступні два індикатори відображають стійкість галузі до карантинних обмежень – переходу на віддалений режим роботи чи тимчасового призупинення.
Останній індикатор – можливість виконувати санітарні вимоги.
Основний економічний сенс індикаторів полягає у їх тісному зв'язку із витратами, в тому числі й неявними, які несе кожна галузь, та які впливають на її здатність до швидкого відновлення роботи.
Види економічної діяльності за їхнім внеском в економіку країни та ризиками зараження, які несе їх функціонування
Галузі з меншим рівнем відкритості, меншою залежністю від присутності працівників на місці роботи та простішими умовами дотримання санітарно-гігієнічних норм відчуватимуть карантинні обмеження лише через падіння попиту на їхню продукцію. Наприклад, через зменшення ділової активності.
На падіння валового доходу вразливіших секторів, з більшим рівнем відкритості та більшою залежністю від присутності працівників на місці роботи, наприклад транспорту або переробної промисловості, впливатиме не тільки зменшення попиту.
По-перше, йдеться про вимушене уповільнення виробництва в силу того, що працівники змушені залишатися вдома або не можуть повноцінно працювати на робочому місці.
По-друге, зобов’язання насамперед зі збереження заробітної плати теж зменшують їхній запас фінансової стійкості. Отже, можливість їх виробничого потенціалу, тобто й пропозиції з їхнього боку, скорочується.
Види діяльності: роль в повсякденному житті й можливість безболісного виходу з режиму карантину
У першому стовпці – частина сфери послуг, яка може відновитися досить швидко з урахуванням їх високої здатності до забезпечення санітарних норм. Ця група забезпечує 30% ВВП та 15% зайнятості.
У другому стовпці – ті, які або зовсім не припиняли свою діяльність в період карантину (з урахуванням адаптації, як у випадку віддаленого режиму для освіти), або для кого обмеження почали знімати досить швидко. Це 60% економіки країни.
І в третьому стовпці – найпроблемніші галузі. На них припадає до 10% ВВП і чверть від усіх зайнятих в економіці.
Тут одна проблемна група (в правому верхньому кутку) – галузі, в яких важко забезпечити дотримання соціальних норм, але функціонування яких є критично важливим для суспільства, тому навіть під час карантину їхня діяльність припинялася лише частково (роздрібна торгівля, громадський транспорт, медицина). На них припадає 7% ВВП та більше 20% зайнятості.
Друга проблемна група (в правому нижньому кутку) – характеризується низькою повсякденною потребою населення в ній і найвищим ризиком зараження. Це види діяльності, які вимагають значної взаємодії між людьми в неконтрольованому середовищі.
Швидкої нормалізації ситуації в цій групі очікувати не доводиться, і швидше за все, організації та працівники цих секторів матимуть потребу в економічній підтримці з боку держави. Але на них припадає тільки 2% ВВП і близько 4% зайнятості.
За прогнозом Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, підготовленим спільно з Berlin Economics, за рахунок тільки внутрішніх карантинних заходів для видів діяльності зазначеної групи та частки послуг з нижнього середнього квадранту, падіння ВВП може скласти приблизно 1,5% за підсумками 2020 року.
Це значний внесок в оцінку сукупного падіння на рівні 6-7% в результаті глобальної рецесії. Проте прогноз побудований на певних припущеннях про зняття обмежень. Уже наприкінці травня багато країн і Україна за їхнім прикладом заявили про послаблення обмежень, в тому числі пов'язаних з перетинанням кордонів і туризмом.
Економіка може швидко відновитись
Існує кілька факторів, які можуть продовжити тривалість виходу з рецесії.
Зростання схильності до заощадження, що традиційно супроводжує період кризи, стримує відновлення споживчого попиту. Основним інструментом виправлення подібної ситуації є короткострокова державна допомога домогосподарствам.
З іншого боку, підприємства зазнають суттєвого падіння валового доходу, що знижує їхню спроможність до фінансування виробничих потреб. Підтримання ліквідності фірм з боку держави, в тому числі через посередників – комерційні банки, допоможе запобігти кризами ліквідності, які можуть призвести до банкрутства.
Переважна частка української економіки (сільське господарство, промисловість, будівництво, оптова торгівля, бізнес-послуги) може відносно легко забезпечити дотримання соціальної дистанції в процесі своєї діяльності.
У цих галузях невисока інтенсивність взаємодії працівників із населенням. Тому в них додаткові витрати безпосередньо пов’язані з дотриманням вищого рівня санітарно-гігієнічних заходів є достатньо низькими й, швидше за все, не створять значного фінансового тягаря.
Натомість, головним викликом для підприємств цих галузей, крім сільського господарства, стане низький попит, перш за все зовнішній.
Інші галузі економіки, зокрема, найвразливіші перед вірусом: роздрібна торгівля, охорона здоров’я, персональні послуги, громадський транспорт – можуть досить гнучко реагувати на обмеження або відносно швидко відновити роботу.
Ще частина, переважно середній та малий приватний бізнес, належить до категорій з полегшеним фіскальним й фінансовим тиском.
Тому є підстави очікувати досить швидкого відновлення української економіки за V-подібним сценарієм. Втім, найбільш серйозним ризиком для нього є можлива друга хвиля пандемії.