Коронавирус сближает: готова ли власть пожертвовать Коломойским ради денег МВФ

Текст оновлено о 16.30 23 березня

Карантин. Можливе запровадження надзвичайного стану. Адміністративні обмеження. Зупинка підприємств. Втрата роботи. Обвал гривні.

Це лише перші наслідки коронавірусу, а масштабні збитки ще попереду – викликаний заходами безпеки простій неодмінно позначиться на економіці країни і на гаманцях українців.

Погана новина в  тому, що у влади немає відповіді на питання, скільки це триватиме, і як з цим впоратися. Проте на апокаліптичні сценарії ніхто не налаштовується. "Ми не розраховуємо жити в печерах і харчуватися ягодами", – віджартовується один з високопосадовців в Нацбанку.

Головний виклик, який стоїть перед українськими бізнесом та державою – як пережити цей відрізок життя з найменшими втратами. Ускладнюється це завдання тим, що усі рухаються наздогад, без будь-яких орієнтирів та прогнозів.

Наразі це більше нагадує керування автівкою на засніженій пустій закинутій дорозі, без видимості, в лютий мороз,  і з палаючою лампочкою бензобаку, коли до місця прибуття ще далеко, а шансів доїхати більше, якщо висадити деяких пасажирів.

Як тут не піддаватись паніці? Спасіння в такій ситуації – це "заправка" або "готель", якими, скоріше за все, для України може стати тільки МВФ.

Принаймні, останні заяви представників влади та завірення голови-розпорядника МВФ у підтримці України свідчать про те, що на Банковій та на Грушевського розглядають саме такий варіант. 

Хоча ще тиждень тому впевненості в цьому не було: в деяких провладних колах пропонували розглянути варіант сценарію з можливим стихійним дефолтом для України, а "слуги народу" в останню мить знімали з голосування "земельний законопроєкт" через відсутність гарантій від МВФ щодо надання коштів Україні.

Що наразі відбувається з державними фінансами? Наскільки складною є ситуація для країни? Чому важливо якомога швидше відновити співпрацю з МВФ, і що може цьому завадити?

Гроші будуть, але закони вперед

В кризові часи фінансові ринки закриваються, а приватні інвестори стають більш обережними. Тому роль міжнародних фінансових інституцій в підтримці України в такий момент є вагомою.

Наприкінці минулого року Україна домовилася з МВФ про нову трирічну програму співпраці EFF, у рамках якої Київ може отримати 5,5 млрд дол. Проте до першого траншу справа так і не дійшла. Підписання меморандуму про співпрацю загальмувалось на прийнятті закону, який повинен вдосконалити механізм виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Також цей законопроєкт називають ще "антиколомойським", оскільки на даному етапі найбільше значення він має для державного Приватбанку в протистоянні з колишнім власником – Ігорем Коломойським.

Нацбанк разом з МВФ розробили свою версію законопроєкту, який вніс у Верховну Раду Кабінет міністрів, проте документ не знайшов підтримки в парламенті. Після цього було вирішено створити компромісну версію законопроєкту. В уряді та НБУ кажуть, що він "майже готовий", а його поява в порядку денному Ради очікується найближчим часом.

Паралельно з цим  Рада увійшла в тривалий процес розгляду законопроєкту про запуск ринку землі, ухвалення якого також є одним з prior actions для МВФ.

У депутатів була можливість ухвалити, принаймні, земельний проєкт. Це повинно було статись 17 березня після ухвалення Радою "антивірусних" проєктів та призначення міністра економіки.

Перед цим Володимир Зеленський переконував фракцію підтримати закон. Проте вранці позиція керівництва партії змінилась і голосування перенесли. Що стало причиною для такого розвороту, невідомо.

На думку одного з колишніх урядовців, ідея була в тому, щоб використати земельний законопроєкт як "завісу"

"Мовляв, зробили таку велику і непопулярну реформ – скасували мораторій, це політично дуже болюче питання. "А от з другим законом все дуже складно, там є питання до Конституції. Ви дайте нам гроші за ринок землі, а далі будемо обговорювати". Схоже, МВФ на це не пішов", – пояснює він.

Ще одна причина – МВФ заявив про наміри виділити додатково 50 млрд доларів та мобілізувати кредитний потенціал на 1 трильйон доларів для допомоги країнам в боротьбі з коронавірусом.

"У когось, напевно, виникло відчуття, що в цій кризовій ситуації МВФ буде всім скидати гроші з вертольота і нічого не треба буде робити. Це було помітно. Зараз сторони шукають точку рівноваги", – зазначає ЕП джерело, ознайомлене з ходомо перемовин.

Наразі переговори ще тривають і про відмову від співробітництва з МВФ не йдеться.

"Ніхто в Україні не відмовлявся від кредиту МВФ. Персонал Фонду щодня спілкується з урядом і НБУ і працює над програмою, розуміючи, що змінилися зовнішні ринки. Працює старанно", – завіряв напередодні представник України в МВФ Владислав Рашкован.

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва також напередодні написала у Twitter, що Фонд підтримує Україну в ситуації з поширенням коронавірусу.

Пандемія справді може скоригувати відносини України з кредитором, але виконання prior actions залишається в силі.

"Нових умов Фонд не висуває, але прийняття так званого "антиколомойського" законопроекту залишається важливим для подальшої співпраці", – сказав ЕП співрозмовник в Мінфіні.

Це так само на останньому пресбрифінгу підтвердив голова НБУ Яків Смолій.

За словами співрозмовника, ознайомленого з ходом перемовин, МВФ готовий піти на певні поступки для України, але це не стосується двох згаданих законопроєктів. 

"Наприклад, можна збільшити розмір програми, зробити більшим перший транш, закрити очі на збільшення дефіциту бюджету до 3-4% ВВП, спрямувати всі гроші на фінансування бюджету. Але МВФ не закриє очі на "банківський закон", це виключено", – каже він.

Тут також важливо розуміти, що Фонд навряд чи піде на зростання дефіциту бюджету більше ніж на 5%. 

Про це, зокрема, напередодні говорив заступник голов НБУ Дмитро Сологуб, підкреслюючи, що "розширення дефіциту державного бюджету з 2% до 3-5% є прийнятним за умови підтримки від міжнародних донорів".

Про збільшення граничного розміру дефіциту бюджету також раніше казала заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів. 

Цієї теми торкнувася напередодні і голова МВС Арсен Аваков, який запропонував збільшити дефіцит бюджету на 200 мільярдів гривень, що значно більше вказаних меж. Водночас, міністр наголошує, що треба продовжити співробітництво з МВФ, хоча з такими апетитами щодо граничного розмміру дефіциту це апріорі неможливо.

Яку допомогу може отримати Україна

Напередодні в МВФ заявили, що для боротьби з коронавірусом країни зможуть скористатись додатковими інструментами підтримки.

Йдеться про два спеціальні кредитні інструменти: механізм пришвидшеного кредитування (Rapid Credit Facility, RCF) та інструмент швидкого фінансування (Rapid Financing Instrument, RFI)

RCF – оперативна фінансова допомога країнам з низьким рівнем доходів, які відчувають нагальну потребу у фінансуванні платіжного балансу. Кредит надається на максимально пільгових умовах – нульова процентна ставка, термін погашення 10 років. Україна до таких країн не відноситься.

RFI дозволяє оперативно перекрити потребу країни в ресурсі, коли необхідності в новій повноцінній програмі немає. Країна може витратити кредит на покриття широкого спектру нагальних потреб, включаючи ті, що виникають через природні катастрофи, конфліктні, постконфліктні та надзвичайні ситуацій.

Україна може подавати заявку на такий інструмент підтримки.

Доступ до RFI обмежений 50% квоти у перший рік з подальшим зростанням до 80% квоти. Період надання такої підтримки – 3-5 років. За попередніми розрахунками, Україна завдяки цьому інструменту може отримати не більше 1,4 млрд дол.

На засіданні уряду 17 березня прем’єр Денис Шмигаль доручив Міністерству фінансів підготувати лист і звернення до МВФ щодо надання фінансової підтримки для подолання наслідків короновірусу.

За інформацією видання Україна розглядає і інший варіант – збільшення фінансування в рамках програми EFF приблизно до 10 млрд доларів.

"ЕFF -– зрозумілий нам інструмент підтримки, по якому досягнуто попередньої згоди на 5,5 млрд доларів. Можна збільшити обсяг цієї програми, і віддати повністю або частково уряду, перший, збільшений з 0,6 до 2-2,5 млрд доларів транш на перекриття нагальних потреб у зв’язку з коронавірусом", – повідомив співрозмовник  ЕП в НБУ.

Наразі визначення бюджетних параметрів подальшої співпраці – основне із завдань Міністерства фінансів, нагадує він. Важливо, щоб Мінфін прорахував потребу бюджету в ресурсі.

Щоправда, йдеться не тільки про бюджет, Нацбанку кошти також потрібні на підтримку достатнього рівня золотовалютних резервів. "Велика частина цього фінансування піде на покриття дефіциту держбюджету та на поповнення золотовалютних резервів", – зазначив голова НБУ Яків Смолій.

На що потрібні кошти МВФ

Якщо, наприклад, Україна отримає перший транш розміром 2,5 млрд дол, то зможе розраховувати також макрофінансову допомогу ЄС, а також на кредити Світового банку, Японії, Канади та інших донорів. 

Загальна сума залучених коштів у такому разі, за оцінками співрозмовників ЕП, може сягнути до 4 млрд дол.  

Кошти МВФ потрібні як для вирішення старих так і нових проблем. 

По-перше, 2020 залишається роком пікових боргових виплат. 

По-друге, профінансувати додаткові видатки держбюджету, пов’язані з пандемією та перекрити недонадходження від податків через різке вповільнення ділової активності. Очевидно, що в кризових умовах про мільярдні доходи від приватизації теж можна забути. Їх доведеться перекривати за рахунок запозичень.

Наразі Мінфін рахує вплив ситуації на бюджет і обмежується тим ресурсом, що є. Також в Мінфіні обіцяють створити окремий стабілізаційний фонд, кошти якого підуть на боротьбу з хворобою.

"У бюджету є можливість перенаправити щонайменше 5 млрд гривень на підтримку медицини. Це – кошти для закупівлі тих речей, яких наразі вкрай бракує Україні – захисних медичних масок для населення, тест-систем, апаратів штучної вентиляції легень", – вважає голова Рахункової Палати Валерій Пацкан.

Резерв полягає в тому, щоб спрямувати на боротьбу з вірусом 0,3 млрд грн передбачених на не створене досі Бюро фінансових розслідувань, відтермінувати 1,2 млрд грн видатків за бюджетною програмою "Статистичні спостереження", розподілити 1,4 млрд грн. резервного фонду.

Перший крок в цьому напрямку уряд вже зробив. 18 березня Кабмін виділив 70 млн грн резервного фонду Національній поліції, прикордонній службі, держслужбі надзвичайних ситуацій.

По-третє, поповнення золотовалютних резервів. Для згладжування курсових коливань НБУ продає валюту із ЗВР. За офіційними даними, з 2 по 13 березня обсяг проданої валюти склав 1,6 млрд доларів.

Частково поповнити запаси валюти регулятор може викупивши валютні запаси "Нафтогазу". У НАКу залишилось більше двох мільярдів доларів, перерахованих "Газпромом" за рішенням Стокгольмського арбітражу. Транш від МВФ важливий тому що може частково або повністю піти на підтримку достатнього рівня резервів.

А якщо без МВФ?

Зараз МВФ і Міністерство фінансів ще в процесі переговорів. Щоб зрозуміти, яким може бути розмір підтримки для України, необхідно здійснити розрахунки щодо впливу вірусу на бюджет. 

"Найскладніше, що ніхто поки не може оцінити ефект карантину на внутрішній попит. Тому ми фактично б'ємося у темряві. І це стосується не тільки бюджету, але і того ж курсу. Не можна сказати, де він зупиниться", – пояснює ЕП джерело, ознайомлене з ходом переговорів.

За його словами, якщо всі питання щодо бюджету будуть узгоджені і Рада проголосує необхідні законопроєкти цього тижня або наступного, МВФ може прийняти позитивне рішення вже у квітні.

У той же час не можна виключати варіанту, за якого на порядку денному влади знову з'явиться "стихійний дефолт".

Співрозмовники ЕП в НБУ і Офісі президента не бачать в такому сценарії економічного сенсу і кажуть, що він може бути вигідний хіба що Ігорю Коломойському, який вже виходив раніше з подібною ініціативою і тепер знову її просуває.

Сценарій з дефолтом або реструктуризацією боргів України, на чому наполягав той же Аваков напередодні, передбачає жорсткі обмеження, на які в НБУ не хочуть йти.

"Навіть не те, щоб вводити, а знімати не хочемо ... Адміністративні обмеження –  це погано. По-перше, це не скальпель, це молот –  і він "херячить" всіх, і від цього молота все будуть відповзати ще довго. Я уже бачив, як на це реагують інвестори", – наголошує співрозмовник в НБУ.

"Ми стали краще, у нас немає таких ям, які були раніше, але і запасу міцності у нас теж немає. Якщо ти не розгортаєш політику, то ти більш-менш по краю можеш пройти. Якщо ми політику не будемо розгортати і домовимося з МВФ, Україна точно не буде найбільш постраждалою від кризи країною. Головне – в хвості не опинитися", – вважає він.