Это не 2008-й: Достаточный ли запас прочности у мировой финансовой системы и Украины. Подкаст с Александром Паращием

Коронавірус став ТОП-темою останніх днів. Не тільки через високу кількість захворювань у всьому світі, закриття кордонів та карантин "планетарних маштабів", а також через вплив на світову економіку.

Паніка на фінансових біржах, порушення глобальних торгівельних ланцюжків, зниження ділової активності, зменшення капіталізації багатьох компаній, зупинка роботи багатьох компаній по всьому світу, зростання курсу долара в Україні – все це коронавірус.

На початку березня прилетів другий "чорний лебідь", який відправив світові ринки у глибокий нокдаун. 6 березня найбільший нафтовий картель на чолі із Саудівською Аравією не зміг домовитися з Росією про зниження обсягів видобутку нафти на тлі скорочення попиту. Після невтішних результатів зустрічі ціни на нафту обвалилися, а разом з ними — і фондові ринки. 

Про те, чи буде нова фінансова криза, чим нинішня ситуація відрізняється від кризи 2008 року, що чекає на економіку України у недалекому майбутньому, та як саме має діяти уряд, автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив з керівником аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександром Паращієм.

Подкаст – це аудіо-формат. Щоб прослухати його, натисніть на плеєр під цим реченням.

Подкаст доступний всюди: Apple Podcasts, Google Podcasts, Spotify, Castbox, Breaker, Pocket Casts, Overcast, RadioPublic, Anchor, АБУК.

Ми розшифрували найцікавіші моменти з подкасту. Далі пряма мова Паращія.

Про циклічність кризи

"Є дуже багато теорій про те, що кризи мають періодичний характер. Ми пам’ятаємо світову фінансову кризу 1998 року, яка потім повторилася в 2008 році. Через цей календарний ефект всі говорять про якусь кризу з 2018 року.

При цьому протягом останніх двох років не було ніяких підстав, щоб щось йшло не так, хоча активні розмови велися та всі згадували "чорних лебедів". І вже на початку 2020 року всі почали активно говорити про те, що цей коронавірус, можливо він і стане цим "чорним лебедем".

Про вплив коронавірусу на світову економіку

"Все почалося з Китаю, де ввели безпрецедентні обмеження, через що дуже багато промислових підприємств зупинило свою роботу. В інших країнах контрагенти цих компаній почали відчувати дефіцит з запчастинами. Це вдарило по певним галузям, які залежні від постачання запчастин з Китаю. Далі вірус пішов "гуляти світом".

Ми знаємо, що Південна Корея, Італія, дуже сильно постраждали. Вірус далі поширюється Європою, США. Через це відбувається певна паніка на фондових ринках, тому що вони, як правило, живуть очікуваннями.

Якщо вони очікують щось погане, то так і реагують: починають продавати, продають все що можуть, тому що очікують, що через певний час все буде набагато дешевшим. Ці очікування здійснюються, тому що всі все продають, і, відповідно, все це переходить в паніку. Ця паніка, на жаль, зачіпає і нас".

Про вплив коронавірусу на настрої українців 

"Наша країна за класифікацією є периферійною країною – вона далеко від фінансових ринків через низькі кредитні рейтинги. Найбільш ризикові активи – активи України, Білорусі, з кредитним рейтингом В – продають найпершими. Через це ми маємо певний тиск на гривню.

Ті обмеження, які нещодавно запровадив Кабмін, теж негативно впливають на настрої самих українців. Ми бачимо ажіотаж в магазинах, люди скуповують різні товари довгого вжитку, крупи, і так далі.

Якось так традиційно склалося, що в період паніки немає довіри до нашої валюти. Люди після того, як скупили все що змогли, намагаються на ті гроші, що залишилися, купити ще й долари. Це ми спостерігаємо протягом другого тижня березня".

Про курс гривні та запас міцності НБУ 

"Це явище тимчасове, ми бачимо що НБУ активно підтримує курс гривні. На 13 березня НБУ витратив майже мільярд доларів на підтримку гривні. Чому він це робить? Очевидно, НБУ очікує що далі тиск на гривню ослабне, і можливо вона стане сильнішою. 

Чому у них такі очікування? Очевидно, через торгівельний баланс. Ми бачимо, що ціни на нафту знижуються, ціни на природній газ знижуються, а це основні статті нашого імпорту – те, на що ми витрачаємо долари.

При цьому ціни на продовольчі товари, які складають половину нашого експорту, залишаються досить сильними. Можливо, вони теж підуть вниз слід за нафтою, але не так сильно вони будуть падати. Відповідно, валюта в Україну через торгівельний баланс буде приходити, ми будемо більше експортувати продукції, більше заробляти валюти і це мало би посилити гривню.

З іншого боку у гривні є і інша сторона. Якщо ми говоримо про торгівельний баланс і там все буде добре, то у нас ще є фінансові рахунки (прямі інвестиції, портфельні інвестиції, зобов'язання, міжнародні резервні активи. – ЕП), де дуже багато невизначеності. Вплив саме фінансової сторони балансу може бути негативним для гривні.

Цього тижня ми бачимо, що є тиск з боку фінансових ринків, перш за все, через паніку. І цей фінансовий тиск може поновитись через два-три тижні, коли інвестори та спекулянти будуть виходити з наших цінних паперів, якщо паніка на світових ринках не припиниться. Тоді ми можемо чекати ще одну хвилю тиску на гривню. 

Проте, я думаю, що Нацбанк і до цього готовий, бо за минулий рік вони накупили валюти на 8 мільярдів доларів. Цей запас, який вони створили протягом 2019 року і перших двох місяців 2020, є достатнім, щоб вгамувати паніку як всередині країни, так і можливий вихід спекулянтів з українського ринку".

Про ситуацію на нафтовому ринку 

"Минулого тижня Росія разом з провідними країнами ОПЕК, які контролюють видобуток нафти у світі, зібралися для обговорення ситуації, яка склалася у світі.

Через проблеми з поширенням коронавірусу дуже багато галузей пригальмували. Перш за все постраждала транспортна галузь. Люди перестали подорожувати. Відповідно, дуже різко знизився попит на паливно-мастильні матеріали – бензин та дизель. Відповідно, різко впав попит на нафту. 

Виробники нафти планували знижувати видобуток нафти, щоб не обвалити ціни на нафту, але вони не домовилися. Кожен хотів щоб інший збільшував видобуток більше, і Саудівська Аравія вирішила різко збільшити видобуток нафти і різко обвалити ціни.

Це було їхнє рішення і Сполучені Штати відреагували, тому що США є одним з найбільших виробників нафти. Більшість нафти споживається на внутрішньому ринку, але в останні роки вони дуже багато почали виробляти власної сланцевої нафти, яка за собівартістю є вищою, ніж та нафта, яка видобувається в РФ чи Саудівській Аравії.

З понеділка вони опинилися на межі банкрутства. Відповідно, в США злякалися цієї ситуації: що будуть банкрутства нафтових компаній, а вони закредитовані у американських банках, відповідно можуть бути проблеми в банках.

До того ж, протягом тижня з’являлися нові заборони на транспортне сполучення. Відповідно, всі розуміють, що попит на нафту і далі буде падати і це зачепить багато галузей економіки, як в США так і по всьому світу. Фондові ринки, які бачать усі ці ризики, почали панікувати і ціни впали з початку тижня ледь не на 30%".

Чим ця ситуація відрізняється від кризи 2008 року

"Ситуацію, яка склалася сьогодні, дуже часто порівнюють з кризою 2008 року. Поки що я таких серйозних аналогій не бачу.

Те, що було в 2008 році – це певний підрив фундаменту американської економіки. Банкрутували ті компанії, які століттями вважалися монстрами, з якими нічого не може статися. Наприклад, банкрутство двох напівдержавних іпотечних компаній, які вважалися ледь не найнадійнішими у світі. 

Це справді спричинило паніку, довгий час уряди не знали що робити, дуже довго приймалися рішення і ситуація зайшла занадто далеко.

Поки що з банкрутствами чи потенційними банкрутствами американських нафтових компаній уряд США може впоратися. Банки США зараз почуваються набагато краще, ніж у 2008 році, у них набагато менше високоризикових активів.

Федеральна резервна система США готова допомагати банкам, якщо раптом у них виникнуть проблеми. Поки що в банківському секторі США все виглядає контрольовано".[BANNER1]

Коли буде відновлення

"Через обмеження на в’їзд та виїзд з країн торгівельні ланцюжки можуть обриватися. Мало хто розуміє, чим все це може закінчитися. Єдине, на що зараз спроможні економісти – це говорити, про те, наскільки глибокою буде криза виробництва, як швидко криза буде закінчена і як швидко буде відновлення.

Поки що всі чекають. Якщо в цьому кварталі все впаде, то в наступному кварталі буде більше зростання, ніж очікували до цього, тому що всі будуть відновлюватися і буде прискорене зростання.

Проте тут питання у тому, скільки місяців чи скільки кварталів буде цей спад.

"Якщо взяти олівець та його трохи зігнути, а потім відпустити, він відновить свою форму та нічого з ним не станеться. Якщо ж натиснути дуже сильно, то відбудуться такі фізичні процеси, які будуть незворотні. Він зламається і повернути його у попередній стан буде неможливо. Так само і з економікою".

Є ризик, що вона так сильно переломиться, що відновити її буде неможливо. Поки що всі схиляються до того, що якщо ситуація з обмеженнями буде тривати квартал або два квартали – все можна буде швидко відновити і ми побачимо прискорене зростання.

Проте ми зараз говоримо про світ. Після кризи 2008 року наша країна відновлювалася набагато повільніше, ніж західні країни. І є ризик, що Україну зачепить. Можливо не одразу, але поступово. І виходити ми з неї будемо, можливо, довше".

Про вплив кризи на бюджет України

"Найболючіше в Україні ця криза може вдарити по бюджету. Зниження ділової активності – менше податків. Якщо є вже обмеження на пересування – теж зменшення податків. Якщо у нас буде зменшуватися імпорт – це зменшення надходжень з митниці.

Можливо, певна корекція курсу долара допоможе, але з надходженнями до бюджету можуть бути дуже великі проблеми.

Відповідно, під ризиком і виплати зарплат бюджетникам, питання можуть виникнути і з пенсійним фондом і з іншими державними витратам. При цьому, ми розуміємо і бачимо на прикладі інших країн, що державні витрати треба збільшувати, принаймні на медицину".

Більше подкастів "Кляті питання"