Самолет, поезд или автобус: как подешевели внутренние авиаперевозки в Украине

В Україні існує лише кілька авіаційних напрямків, які можуть скласти цінову конкуренцію залізниці та автобусним перевізникам. Проте їхня кількість зростає і іноді дістатися пункту призначення в межах країни буде вигідніше літаком, ніж наземним видом транспорту.

ЕП дослідила усі напрямки внутрішніх авіаперевезень і ділиться своїми спостереженнями.

Так, заздалегідь спланований політ з Києва до Львова, Харкова або Запоріжжя коштуватиме трохи більше 500 гривень. Інші варіанти прямих перельотів варіюються від 800 до 2900 гривень. Редакція розглядала варіанти подорожі у один бік за місяць до вильоту.

Загалом, як ми з'ясували, показники на ринку внутрішніх авіаперевезень наразі ще не дотягують до докризових. Проте в чиновників є план. Згідно з ним, через десять років в Україні працюватимуть 50 аеропортів, знизиться вартість квитків, а послугами літаків користуватиметься половина населення.

Це на папері, а як на ділі? Що відбувається на ринку внутрішніх авіаперевезень та чому він суттєво поступається міжнародному? На які зміни варто чекати пасажирам і які напрямки можуть конкурувати з автобусами та залізницею?

МАУ — беззаперечний лідер

У 2019 році регулярні пасажирські перевезення між одинадцятьма містами України виконували чотири вітчизняні авіакомпанії, якими скористалися понад 1,15 млн пасажирів. Це майже на 7% більше, ніж за 2018 рік.

Середній відсоток пасажирського завантаження внутрішніх регулярних рейсів українських авіакомпаній у 2019 році становив 75,9% проти 79,3% у 2018 році.

Лідером серед перевізників була компанія "Міжнародні авіалінії України" Арона Майберга та Ігоря Коломойського. На неї припадає понад 80% пасажирів, перевезених в межах країни. Загалом компанія здійснила 10,3 тис рейсів та обслужила трохи менше мільйона пасажирів.

Авіакомпанія Sky Up Тетяни і Юрія Альб, власників провідного туроператора Join UP, перевезла понад 70 тис осіб. Її частка в цьому сегменті становила близько 6%.

Контрольована групою "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова компанія "Роза вітрів" за рік обслужила понад 63 тис пасажирів (5%), а компанія "Мотор січ" В'ячеслава Богуслаєва вирішила не публікувати результати роботи.

Куди можна полетіти і скільки це коштує

Динаміка обсягів перевезень пасажирів авіаційним транспортом за останні дев'ять років свідчить: попри суттєве зростання кількості обслужених пасажирів в останні роки, внутрішні перевезення не змогли повернутися на докризовий рівень.

Після рекордних 2012-2013 років, коли внутрішніми рейсами користувалися майже 1,3 млн пасажирів щороку, у 2014 році відбулося стрімке падіння — 646 тис.

Опитані ЕП експерти пов'язують такі результати з економічним падінням, війною на Донбасі та окупацією Криму. З початком військової агресії з боку Росії Україна втратила два найбільш вигідні напрямки: Київ — Донецьк та Київ — Сімферополь.

Якщо міжнародні перевезення з 2012 року зросли майже вдвічі, то внутрішні навіть не змогли повернутися на докризовий рівень. Це пов'язано передусім з цінами.

Навіть якщо планувати подорож заздалегідь, то квитки на внутрішні рейси набагато дорожчі за міжнародні. Міністр інфраструктури Владислав Криклій пояснював це фактором олігополії.

"На жаль, у нас не дуже багато внутрішніх авіаперевізників, тому склалася ситуація, що у нас присутня олігополія", — визнав він.

Більше того, авіація програє конкуренцію іншим видам транспорту — залізниці та автобусним перевезенням. ЕП проаналізувала ціни на внутрішні перельоти між дев'ятьма містами країни. Як виявилося, навіть за умови придбання квитків за місяць до вильоту конкурувати із залізницею та автобусами можуть небагато напрямків.

Конкурентними є напрямки Київ — Львів, Київ — Харків та Київ — Запоріжжя. Квиток в один бік коштує трохи більше 500 грн — приблизно стільки ж, як залізничний квиток.

Посперечатися за клієнта можуть і маршрути Одеса — Львів, Одеса — Харків та Харків — Львів. Менш ніж за 1 тис грн з пересадкою можна долетіти з Харкова до Херсона, хоча квиток на зворотний рейс обійдеться вже у 3 346 тис грн.

З такими цінами авіатранспорту важко конкурувати із залізницею та автобусами.

Що збирається змінювати влада

Згідно з оптимістичним сценарієм "Авіаційної транспортної стратегії до 2030 року", влада планує за десять років досягнути пасажиропотоку 100 млн осіб, збільшити кількість міжнародних рейсів удвічі, внутрішніх — утричі. Завдяки чому?

З цим питанням ЕП звернулася до Мінінфраструктури. У відомстві Криклія відповіли, що розвиток ринку внутрішніх авіаційних перевезень є для нього пріоритетом. Також у МІУ поділилися ініціативами, на яких планують зосередитися насамперед.

Пріоритет — розвиток конкуренції.

"Потрібно, щоб на ринок зайшло ще три-чотири компанії. Це стимулюватиме боротьбу за пасажирів і розігріє ринок. Міністерство гарантує всім рівні умови та прозорість конкурентної боротьби", — заявили в пресслужбі.

Днями міністр інфраструктури провів зустріч із засновником і головним виконавчим директором Wizz Air Джозефом Вараді. Криклій запропонував активізувати діалог щодо виходу компанії на ринок внутрішніх авіаперевезень.

"Для виходу іноземної авіакомпанії на ринок внутрішніх авіаперевезень їй необхідно створити "дочку", яка має бути зареєстрована в Україні", — наголосили у МІУ.

Вараді зазначив, що Wizz Air готова до конструктивного діалогу. Коли діалог може перейти в стадію реалізації і якими будуть умови — не повідомляється.

Тимчасом Мінінфраструктури пропонує зменшити податкове навантаження на сектор. Воно ініціювало проєкт закону №2425, який скасовує ПДВ на внутрішні авіаперевезення. Профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити це рішення. Зараз ПДВ стягується тільки за внутрішні перельоти.

"Скасування ПДВ буде стимулювати авіаперевезення. Усі ми подорожуємо по країні, бачимо, як розвиваються галузь та регіональні аеропорти. Якщо ми хочемо, щоб з'являлося більше якісних внутрішніх перевізників за адекватною ціною, то цей законопроєкт саме про це", — зазначив Криклій.

Наступний крок — розвиток регіональних летовищ. В Україні наразі працюють сімнадцять аеропортів, які мають чинні сертифікати на авіаперевезення.

Чиновники уявляють собі майбутнє галузі так: у 2030 році в Україні працюватимуть 50 аеропортів та щонайменше п'ять авіаційних хабів, а регулярно літатиме половина населення країни. Серед найближчих планів — модернізація аеропортів у Дніпрі та Ізмаїлі, підготовка проєкту для будівництва аеропорту в Мукачевому.

Інший важливий напрямок роботи Мінінфраструктури — розвиток державно-приватного партнерства. "Міністерство працює над підготовкою пілотних проєктів з передавання в концесію регіональних аеропортів", — заявили у відомстві.

За словами Криклія, уряд повинен демонструвати відкритість українського ринку. "Влада відчиняє "двері можливостей". Авіакомпанії стукали у двері, але не могли достукатися. Ось, власне, зараз ми ці двері можливостей відчиняємо і готові співпрацювати з усіма авіаперевізниками", — запевнив міністр.