Давос-2020: что обсуждали самые могущественные люди мира и чем удивила Украина
Фінанси — ніщо, екологія — все
Ювілейний 50-й Всесвітній економічний форум у Давосі пройшов під знаком кліматичних проблем.
Попри такі загрози як уповільнення темпів зростання світової економіки і торгівлі, зростання боргів та фінансові бульбашки, дискусії в Швейцарії велися навколо можливих наслідків екологічних лих.
За кілька днів до початку роботи майданчика організатори традиційно публікують доповідь про глобальні ризики.
Цього разу опитані бізнесмени і політики назвали найбільш ймовірними загрозами для людства наслідки зміни клімату, кіберзагрози та економічну нестабільність.
Уперше з 2005 року загрози, пов'язані із зміною клімату, посіли перші п'ять рядків з десяти найбільш очікуваних, витіснивши на другий план побоювання з приводу рецесії та економічної нерівності, йдеться у доповіді.
"Останні п'ять років стали найтеплішими в історії людства. Кліматичні природні катастрофи — урагани, посухи та пожежі — відбуваються в середньому з щотижневою частотою", — зазначають організатори форуму в Давосі.
"Хедлайнери" на Main Stage" — Дональд Трамп і Ґрета Тунберг
21 січня форум в Давосі відкрили двоє антагоністів з теми зміни клімату: шведка Ґрета Тунберг, лідер світового руху Global Climate Strike, що стала обличчям екологічних протестів, і президент США Дональд Трамп.
Тунберг звинуватила світові ЗМІ в недостатньому висвітленні теми високих показників викидів вуглекислого газу в атмосферу і наслідків цього у вигляді зміни клімату.
Трамп затаврував "екологічних алармістів" і висміяв їх апокаліптичні прогнози. Потім він зробив "хід конем", оголосивши про приєднання Штатів до глобальної ініціативи Всесвітнього економічного форуму з висадки на планеті трильйона дерев.
"Один трильйон дерев" є продовженням програми ООН "Посадити мільярд дерев", проголошеної у 2006 році. У листопаді 2007 року ООН оголосила, що мета цієї ініціативи була виконана.
Однак тема екології турбувала американського президента найменше. Трамп хвалився власними досягненнями і міццю економіки США. Його промова на форумі була схожа на передвиборну.
Трамп торкнувся теми торгових конфліктів, назвавши угоду США з Китаєм та договори з Мексикою і Канадою "новою моделлю торгівлі".
"США уклали дві чудові торгові угоди: угоду з Китаєм і договір з Мексикою і Канадою. Ці угоди являють собою нову модель торгівлі для угод 21 століття", — зазначив глава Білого дому.
За його словами, переговори США з Китаєм щодо другої фази торгової угоди почнуться найближчим часом.
Американський лідер також пообіцяв допомогти європейським країнам домагатися енергетичної безпеки.
"Ми закликаємо наших друзів у Європі скористатися поставками енергосировини із США, щоб досягти реальної енергетичної безпеки", — зазначив Трамп. Він підкреслив, що США "видобувають нафти і газу більше всіх у світі".
МВФ скасував кризу
Міжнародний валютний фонд у Давосі опублікував регулярне оновлення свого економічного прогнозу — World Economic Outlook. МВФ знизив оцінку зростання світової економіки у 2020, 2021 і 2022 роках до 2,9%, 3,3% і 3,4% відповідно з жовтневих 3%, 3,4% і 3,6%.
Основний меседж прогнозу — світу вдалося уникнути значних економічних потрясінь, які б призвели до глобальної рецесії.
Як заявив представник України в МВФ Владислав Рашкован, досягнуті угоди щодо Brexit і китайсько-американської торгової війни позитивно вплинули на глобальну економіку: промислове виробництво і міжнародна торгівля ростуть.
Також важливе значення зіграли центральні банки, які в багатьох країнах синхронно знижували облікові ставки, роблячи кредитні ресурси більш доступними. Без допомоги центробанків економічне зростання було б на 0,5% нижчим, вважає представник МВФ.
Чому ж тоді прогноз переглянутий у бік зниження?
По-перше, для ринків, що розвиваються, — Індії, Мексики, Південної Африки — прогноз погіршений на 0,9-1,2 процентного пункту.
По-друге, у багатьох регіонах світу на зростання вплинуть соціальні протести.
По-третє, не залишені без уваги ризики, пов'язані з кліматичними змінами. Так, майже одночасно сталися урагани на Карибських островах, посуха та пожежі в Австралії, повені в східній Африці і посуха в Південній Африці.
МВФ рекомендує урядам розвинених країн і країн, що розвиваються, більш обдумано формувати монетарну і фіскальну політику, яка б допомагала стимулювати сукупний попит і забезпечували інклюзивне економічне зростання.
На міжнародній арені аналітики МВФ рекомендують створювати противагу ізоляціонізму, у тому числі для вирішення глобальних кліматичних завдань.
Також назріла реформа Світової організації торгівлі та архітектури міжнародної системи оподаткування, кажуть в Міжнародному валютному фонді. Саме тема оподаткування буде ключовою під час зустрічі "Великої двадцятки" в листопаді.
"Глобальної кризи поки вдалося уникнути, але відновлення йде повільно, ризики ще залишилися: і геополітичні, і кліматичні. Тепер головне — не нашкодити і продовжити делікатне відновлення, у першу чергу — міжнародної торгівлі.
За ним підтягнеться промислове виробництво. Центральні банки можуть в цьому допомогти, але і міністерствам фінансів треба витрачати акуратно для стимулювання сукупного попиту", — написав Рашкован у Facebook.
Більше песимізму демонструє нова директор-розпорядник фонду.
"Висока нерівність, швидке поширення технологій, високі ризики і заробітки на фінансових ринках. Цей тренд подібний до ситуації 1920-х років, які закінчилися крахом ринків у 1929 році", — заявила в Давосі глава МВФ Кристаліна Георгієва.
Вона порадила країнам "продовжувати робити те, що працює".
"Капіталізм мертвий". Хай живе "цифровий капіталізм"?
Глава компанії Salesforce Марк Беніофф на одній з панелей форуму зробив резонансну заяву: "Капіталізм, яким ми його знали, мертвий".
За його словами, акціонери компаній у всьому світі одержимі максимізацією прибутку, що погіршує і без того високий рівень нерівності в планетарному масштабі.
Слова американського мільярдера звучали синхронно з гаслом 50-го Всесвітнього економічного форуму: "Зацікавлені сторони за згуртований і стійкий світ".
Одна з головних суперечок Давосу 2020 року — дискусія про те, чи повинні компанії враховувати інтереси своїх клієнтів і співробітників нарівні з інтересами акціонерів.
Капіталістична економіка змушена змінюватися, враховуючи цінності покоління міленіалів, пише Bloomberg. 87% американців, народжених у 1981-1996 роках, при ухваленні інвестиційних рішень вважають важливими екологічний, соціальний і політичний чинники, показало опитування Bank of America.
Головна проблема капіталізму — зростання нерівності. За даними опитування, проведеного агентством Harris, 40% американців сказали, що хотіли б жити не в капіталістичній, а в соціалістичній державі. Серед жінок віком 18-55 років ця цифра сягає 55%.
Альтернатива соціалізму є, вважають учасники ВЕФ. Поліпшити ситуацію з нерівністю допоможуть цифрові технології, відкриті кордони і мультикультуралізм. Як наслідок, буде з'являтися більше компаній, які ростуть завдяки виручці, одержаній за кордоном.
Про цифровізацію бізнес-середовища, що може стати рятівним колом для економік світу, говорили на профільних панелях форуму. У тому числі — під "чиновницьким" кутом. Так, канцлер казначейства Великобританії Саджид Джавід нагадав, що в квітні у монархії буде введений "цифровий податок".
"Податок буде тимчасовим. Ми його скасуємо, як тільки буде знайдене міжнародне рішення", — сказав Джавід.
Як відомо, десятки країн розглядають можливість введення аналогічного податку щодо компаній на зразок Google або Facebook.
Міністр фінансів США Стівен Мнучин заявив, що Штати вважають цифровий податок дискримінаційним і пообіцяв обкласти податками європейські автомобільні компанії.
Георгієва зазначила, що міжнародному співтовариству потрібно прийти до спільного рішення. Вона виступила проти введення окремими країнами цифрового податку.
Як Україна вибиралася із "задвірків" імперії інвесторів
Щоб здивувати бізнес-зібрання в Давосі, потрібно діяти нестандартно. Президент України так і вчинив: запропонував потенційним інвесторам податкові канікули.
"Перші два роки всім інвесторам, які підуть на приватизацію на 10 млн дол і більше, ми даємо податкові канікули: ви не будете платити податок на прибуток протягом п'яти років", — заявив Володимир Зеленський.
Він заявив, що з інвесторами, які вкладуть в Україну понад 100 млн дол, держава буде укладати додаткові договори, згідно з якими за кожним таким інвестором закріплять персональну "няню".
Правда, після цієї заяви у чинних внутрішніх і зовнішніх інвесторів виникли питання щодо дотримання принципу рівності ведення бізнесу. За словами експертів, запропоновані президентом пільги можуть стати "схемою" із створення підприємств-офшорів з трансфертним ціноутворенням.
Реальним кейсом, з яким уряд повертається додому з Давосу, став меморандум про взаєморозуміння між Міністерством інфраструктури та німецьким залізничним оператором Deutsche Bahn.
Згідно з меморандумом, німецькі фахівці працюватимуть над реформуванням управлінських механізмів підприємства. "Про продаж або оренду стратегічно важливого державного об'єкта мова не йде", — заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Мета українського уряду — підвищити ефективність і якість залізничних перевезень в Україні шляхом використання досвіду успішної європейської залізничної компанії.
У лютому сторони повинні підписати меморандум про наміри. За словами Гончарука, УЗ "віддадуть в управління Deutsche Bahn".
Можливо, глава уряду неправильно висловився або перебільшив, бо в Deutsche Bahn заявили, що німецький залізничний оператор буде консультувати "Укрзалізницю", а не керувати нею.
"Інженерно-консалтингова компанія DB Engineering&Consulting буде підтримувати та консультувати "Укрзалізницю" з підприємницьких і технічних питань. Йдеться про консалтинг", — заявила представниця прес-служби Deutsche Bahn Керстин Екштайн.
Що мав на увазі Гончарук, і що передбачає підписаний документ, — поки не зрозуміло. Представники Мінінфраструктури та "Укрзалізниці" відмовилися спілкуватися щодо питання меморандуму, посилаючись на заборону Кабміну.