"Играют они — выигрывают они". Кто стоит за законопроектами об игорном бизнесе

"Легалізація грального бізнесу і виведення його з тіні" — про це Володимир Зеленський говорить ледь не з перших днів президентства. Не тільки він, а й усі члени його команди.

З 2009 року діє закон "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Результати цієї заборони призвели до того, що азартні ігри проводяться в тіні, їхні організатори отримують надприбутки, правоохоронці без особливого ентузіазму переслідують порушників і частіше співпрацюють з ними, а держава від цього тільки програє, не отримуючи ніяких зборів.

На одному з перших засідань нового Кабміну Зеленський доручив ухвалити закон про легалізацію грального бізнесу до 1 грудня. Дедлайн уже сплив, але жоден із зареєстрованих у Верховній Раді законопроєктів щодо грального бізнесу не дочекався навіть першого читання.

Проте це не означає, що "за лаштунками" нічого не відбувається. Навпаки — активність лобістів різних бізнес-груп, представлених у цій специфічній галузі, зашкалює.

Як результат — у парламенті за цей час було зареєстровано вісім законопроєктів про гральний бізнес, до написання яких долучилися й окремі учасники ринку азартних ігор.

Одними з найбільш активних на етапі написання законопроєктів були великі букмекерські компанії та "лотерейники". Впливати на результат намагалися й інші учасники, у тому числі напівкримінальні структури, які контролюють ринок гральних автоматів.

Хто ще з гравців ринку впливав на законотворчість, у чому їхній інтерес, як писалися ключові законопроєкти і чи вдасться виконати вказівку Зеленського депутатам у 2019 році, дізнавалася ЕП.

Гуртки за інтересами

Законопроєкт про легалізацію азартних ігор з'явився у Верховній Раді через півтора місяця після того, як Зеленський доручив Кабінету міністрів його розробити. Йдеться про документ №2285, який уряд зареєстрував у парламенті 17 жовтня.

Саме цей проєкт, про який ЕП уже писала, вважався ключовим. На нього робили ставку в команді Зеленського.

Наразі це уже неробоча версія, але історія його написання та ще сімох альтернативних законопроєктів, зареєстрованих за короткий час, дозволяє зрозуміти, хто з представників грального бізнесу має найбільший вплив на законодавців.

Про що законопроєкти? Вони легалізують найпопулярніші види грального бізнесу: казино, букмекерську діяльність, онлайн-казино, зали гральних автоматів, лотереї і покерні клуби.

За словами депутатів з податкового комітету, з якими спілкувалася ЕП, було кілька груп інтересантів, які так чи інакше впливали чи намагалися впливати на результат.

Перша група — найбільші букмекерські компанії, які представляє "Паріматч". За впливом на законотворчий процес ця компанія може дати фору усім іншим.

Друга група — лобісти однієї з трьох найбільших в Україні лотерейних мереж — компанії "М.С.Л.", яка може опинитися поза грою через новий закон.

Третя група — власники гральних закладів з автоматами або так званими ставкоматами. Фактично це напівкримінальні угруповання.

"Є кілька картелів, хтось має 50 залів, хтось 100. Вони один в одного купують умовно по 15% бізнесу й об'єднуються. Є сотні таких об'єднань, які мають сотні і навіть тисячі гральних залів", — пояснює автор одного із законопроєктів.

Четверта група — "неідентифікована сила", яка, за словами співрозмовника ЕП, сіє хаос і деструктив, намагається дискредитувати весь процес.

П'ята група — лобісти великих готелів. Проте, за словами депутата, вони поки що активно в процес не втручаються.

Найбільш активні, за його спостереженнями, перші.

Ефект "Паріматчу"

За даними джерел ЕП, лобісти однієї з двох найбільших букмекерських компаній в Україні — "Паріматч" — доклали руку до законопроєкту, який подавав у Верховну Раду Мінфін.

Історію життя цього документа можна поділити на два періоди. Спочатку ним займалася команда голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, потім — Міністерство фінансів Оксани Маркарової.

Букмекери допомагали писати законопроєкт, коли його курували перші. Арахамія почав опрацьовувати питання грального бізнесу ще до формування нинішнього складу Кабміну.

Як потім виявилося, йому допомагали юристи компанії Eterna Law Андрія Астапова та бізнесмен з російськими зв'язками, власник "грального" офшору First National Lotteri Ltd. Борис Баум.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Засновниками адвокатського об'єднання Eterna Law є Андрій Астапов та Олег Мальський. Братом останнього є Маркіян Мальський, який очолює Львівську облдержадміністрацію.

У 2015 році фірма Астапова Astapow Lawyers об'єдналася з юридичною фірмою Baltic Business Group і стала називатися Eterna Law. Цьому об'єднанню передував скандал з виключенням Астапова з Королівського інституту Арбітрів Великобританії.

Наразі нема ніякої публічної інформації з боку Eterna Law або самого Астапова щодо їхньої участі у розробці законопроєкту. Проте сам Арахамія раніше визнавав і напередодні ще раз підтвердив ЕП, що це відповідає дійсності.

"Мені доручили опрацювати законопроєкт, але я їх ніколи не писав. Тому я запросив Андрія Астапова. Я його давно знаю за великими міжнародними угодами, які він курував", — зазначив голова фракції "Слуга народу".

"Нам потрібно було створити умови, які б дали можливість увійти в Україну великим міжнародним гравцям, щоб не вийшов український "міжсобойчик". Перші, з ким ми зустрілися, були "Паріматч", — пояснив він.

Співрозмовник в податковому комітеті стверджує, що букмекерська компанія є клієнтом Eterna Law. ЕП намагалася уточнити цю інформацію в юридичній фірмі, але на момент публікації тексту відповіді не отримала.

Крім того, за словами Арахамії, він також зустрічався з генеральним директором Parimatch Сергієм Портновим.

Участь Бориса Баума в підготовці документа народний депутат також не заперечує. Проте ЕП не знайшла зв'язку бізнесмена з букмекерським бізнесом.

Раніше редактор сайту "Наші гроші" Юрій Ніколов уже писав, що Баум входить до робочої групи з розробки законопроєкту.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. За даними Ніколова, Баум відомий як представник "лужниківської" групи, до якої належать російські бізнесмени Олександр Бабаков, Євгеній Гінер та Михайло Воєводін.

Їм, зокрема, належить група VS Energy, яка в Україні володіє низкою обленерго. За даними НБУ, Баум разом з Гінером були акціонерами "Першого інвестиційного банку".

Як громадянин Латвії Boriss Baums він є співзасновником лондонських фірм Banita Limited, Himalita Limited, Maslav Limited, які фігурували в схемі власності і судових суперечках за готель "Київська Русь" в центрі Києва десять років тому.

В українському держреєстрі Баум згадується як співвласник ТОВ "Про-енерджі консалтинг", яке в партнерстві з норвезьким бізнесом будує сонячну електростанцію у Броварах. У цьому проекті партнером Баума є юрист Максим Лавринович, син ексміністра юстиції Олександра Лавриновича.

За словами Арахамії, він залучав Баума як експерта, який "раніше керував кількома гральними закладами і знає багатьох учасників ринку". "Я не знав ось цієї багатої його біографії. Я потім про це дізнався із ЗМІ", — запевняє депутат.

"Борис умовно був консультантом з нелегального бізнесу. Завдяки йому ми зрозуміли, який обсяг "тіньового" ринку: кількість комп'ютерів і залів, яка приблизно маржинальність", — додає Арахамія.

Автор одного з альтернативних законопроєктів припускає, що проєкт передали Мінфіну на доопрацювання саме через ситуацію з "напівлегальними гральними закладами".

"Маркарова переламала ситуацію в останній момент. Вона прийшла до Зеленського і запропонувала внести. Потім вони ще три тижні в міністерстві вносили в нього незрозуміло що", — каже він.

Натомість Арахамія каже, що все відбувалося за планом, і Мінфіну передали документ для підрахунку податкового ефекту.

Чого хочуть великі букмекери

Раніше уже звучали думки, що основний законопроєкт виписаний для букмекерів. Проте, на думку одного з депутатів податкового комітету, їхні інтереси є і в інших законопроєктах.

"У чому тут проблема? Вони написали документ за впливу "Паріматчу", але проєкт не був комплексним. Його виписали добре в тій частині, за яку вони найбільше вболівали, а решту писали без особливої уваги до деталей", — зазначає він.

Великі гравці хочуть легалізувати свій бізнес, але на прийнятних для себе умовах.

На українському ринку беттингу працює пул з десяти компаній. Причому дві найбільші контролюють до 80% загального обороту. Це компанія Favorit, яка покриває наземний сегмент, і Parimatch, що має сильні позиції в онлайні.

Оскільки в Україні букмекерська діяльність заборонена, вони працюють в тіні або мімікрують під дозволені законом види діяльності. Фактично діяльність "Паріматчу" і "Фавориту" під забороною, але в Україні вони обійшли її, зареєструвавши свій бізнес як лотерею "тото".

"Лотерея тото" в законодавстві України — лотерея, переможці в якій визначаються залежно від вгадування результатів випадкових подій у різних видах професійних та аматорських змагань, що включені до опублікованої програми тиражу лотереї.

За словами депутатів з фінансового комітету і джерел у беттинговому бізнесі, власнику "Паріматчу" Едуарду Швіндлерману легалізація потрібна в першу чергу для продажу бізнесу.

"Йому за 70 років, він хоче позбутися цього бізнесу. Є кілька покупців, але деякі з них не готові працювати за такою схемою", — пояснює ЕП співрозмовник на ринку.

Одне з головних питань, крім легалізації, — скільки коштуватиме ліцензія.

За словами Арахамії, навколо вартості ліцензії в комітеті відбуваються найбільші суперечки. Діапазон — від 150 тис дол до 10 млн дол.

"Великі гравці, такі як "Паріматч" та "Фаворит", можуть заплатити 10 млн дол і навіть більше, щоб позбутися дрібних конкурентів.

Саме цього вони і домагаються", — наголошує автор одного з альтернативних законопроєктів.

За даними джерел ЕП, представники однієї з найбільш авторитетних букмекерських компаній у світі — британської bet365 — зустрічалися з українською владою і дали зрозуміти, що готові заходити в Україну, якщо ліцензія коштуватиме не більше 1,5 млн дол.

Тимчасом Кабмін у 2020 році розраховує отримати від ринку азартних ігор 4,5 млрд грн.

Антимонопольний комітет озвучував цифри реального обсягу ринку азартних ігор в Україні: 1 млрд євро або 30 млрд грн. Джерело ЕП в індустрії рік тому оцінювало ринок беттингу 2-3 млрд дол на рік.

Схоже, ці цифри не мають нічого спільного з дійсністю, або в "Паріматчі" налаштовані вигідно продати свій бізнес. Напередодні гендиректор холдингу Parimatch Сергій Портнов в інтерв'ю спортивному виданню tribuna.com заявив, що оборот букмекерів в Україні сягає 1 млрд дол лише за місяць.

За оцінками Портнова, частка компанії в Україні сягає 30-40%.

Суть бізнесу. "Як заробляють букмекерські контори: випадає "решка" — ти мені 10 дол, випадає "орел" — я тобі 9,5 дол. Якщо ми підкинемо цю монетку мільйон разів, приблизно випаде 50 на 50, але з кожного кидка я тобі недодав 5%", — каже гендиректор холдингу Parimatch Сергій Портнов.

Чим не задоволені "лотерейники"

Базова модель лотерейного бізнесу така: ліцензія буде належати державі, а право оперувати ліцензією буде розігруватися на конкурсі.

У базовому законопроєкті зазначається, що таке право зможе отримати лише один оператор. Це компанія, яка має щонайменше трирічний досвід з випуску та проведення лотерей і проводитиме та поширюватиме лише державні лотереї.

Тобто лотерейний ринок стане повністю монополізованим, що влаштовує далеко не всіх.

Представники компанії "М.С.Л.", яка займається лотерейним бізнесом, поширили заяву, у якій розкритикували такий підхід. На їхню думку, це знищує класичні лотереї.

"Так, лотерейні монополісти в деяких країнах ЄС існують, але це на 100% державні монополісти. У деяких країнах є практика продажу частки державного лотерейного оператора приватному бізнесу, але це відбувається, коли популярність лотерей досягла 70%. А в Україні в класичні лотереї грає лише 15% населення", — йдеться в заяві.

Зрештою, лобісти "М.С.Л." не сидять, склавши руки. За інформацією джерел ЕП, один з альтернативних законопроєктів також був написаний за їхньої ініціативи.

Замість висновку

Це перший текст ЕП про те, що відбувається навколо законів стосовно грального бізнесу. Редакція припускає, що коло лобістів значно ширше, і планує відстежувати головні зміни у секторі.

Як будуть розвиватися події, чи буде ухвалений хоча б якийсь законопроєкт у 2019 році, і навколо яких тем виникає найбільше суперечок, — у наступному тексті.