В шаге от контракта: чем закончились газовые переговоры России и Украины и где был Коболев
Україна та Росія майже поставили крапку в питанні транзиту російського газу через вітчизняну ГТС.
За підсумками дводенних зустрічей у Берліні та Мінську був підписаний протокол, який засвідчує наміри сторін до 29 грудня врегулювати всі спірні питання з метою продовження транзиту з 1 січня 2020 року.
Якими є основні домовленості, до чого зобов'язує підписаний обома сторонами протокол, чи є вірогідність, що він не буде виконаний? Про це піде мова далі.
Також ЕП дізналася деякі подробиці ходу переговорів, хто в них зіграв ключову роль, як поводила себе російська сторона і чому голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв опинився поза процесом.
Позиції сторін перед переговорами
Позиція України щодо транзитного контракту добре відома. Ключове — угода підписується на десять років на основі європейського законодавства, мінімальний обсяг транзиту — 60 млрд куб м газу на рік. Ще 30 млрд — додаткова опція, яка бронюється на випадок зростання попиту на ринку ЄС.
"Газпром" наполягав, що ключовою умовою укладення нового контракту є відмова обох сторін від взаємних претензій в міжнародному арбітражі і припинення всіх судових розглядів. До цього він відмовлявся навіть говорити про угоду.
Знайшли середину
У підсумку зупинилися десь посередині. Важливими та вчасними виявилися американські санкції, покликані зупинити будівництво "Північного потоку-2".
Вони вплинули на готовність РФ домовлятися, хоча ще минулого тижня російські лобісти намагалися донести до Вашингтона, що в разі їх ухвалення Кремль може вийти з переговорів.
Керівнику "Газпрому" Олексію Міллеру опонував на перемовинах виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.
За словами співрозмовника ЕП, ознайомленого з ходом перемовин, голова російського монополіста займав дуже жорстку позицію і кілька разів своїми заявами заводив процес у глухий кут. "Ми так не домовимося", — повторював керівник "Газпрому", висловлюючи своє невдоволення пропозиціями українських колег.
У найбільш вибухові моменти починав говорити російський віцепрем'єр Дмитро Козак. Він виконував роль "голосу Путіна" і висловлював позицію свого президента. "Ні, ми повинні з вами домовитися, треба домовлятися", — говорив Козак помічнику Володимира Зеленського Андрію Єрмаку. Роль Козака в переговорах з російського боку називають ключовою.
Інші члени делегації були на другорядних ролях. Найбільш раціональними та стриманими називають міністрів енергетики Олександра Новака та Олексія Оржеля.
У кількох спірних ситуаціях, коли Вітренко з Міллером обговорювали можливі компроміси, український міністр говорив: "Ні, ми не можемо на це піти, ми не зможемо це пояснити українському суспільству".
Так чи інакше складний для всіх сторін компроміс був досягнутий. Пакетна домовленість, закріплена протоколом, означає, що найближчим часом будуть підписані кілька важливих угод.
Де був Коболєв
Схоже, у словах міністра енергетики Олексія Оржеля про ухвалення політичного рішення щодо зміни керівництва "Нафтогазу" таки була частка правди.
Ще кілька днів потому, до підписання згаданого протоколу, чинний керівник "Нафтогазу" Андрій Коболєв говорив, що вірогідність підписання контракту до 1 січня "безперервно наближається до нуля".
Зрештою, контрактів ще нема, підписаний лише протокол, але вірогідність підписання транзитного договору наразі велика.
Була це гра на емоціях чи проблема полягала в необізнаності голови НАК щодо деталей процесу? Співрозмовники ЕП, ознайомлені з ходом переговорів, схиляються до другої версії.
"Ключову роль зіграв Вітренко, роль Коболєва була зведена майже до нуля", — розповідає один із співбесідників ЕП.
Підтверджує ці слова відсутність Коболєва на брифінгу за підсумками переговорів і відсутність заяв чи коментарів голови компанії на особистій сторінці у Facebook чи сайті "Нафтогазу". Хоча питання транзиту точно заслуговує на реакцію першої людини в компанії.
В оточенні Коболєва його відсутність на газових зустрічах пояснювали тим, що після анбандлінгу "Нафтогаз" не повинен бути стороною перемовин, а підписантом стане новий оператор ГТС.
Як виявилося, після 1 січня НАК залишається "у грі", а от якою буде доля керівника держкомпанії, поки незрозуміло.
Про що домовилися сторони
"Нафтогаз" і "Газпром" домовилися укласти контракт на транзит газу територією України на п'ять років з можливістю пролонгації на десять років на теперішніх умовах.
"Газпром" укладає угоду з "Нафтогазом" на організацію транзиту газу. До цього передбачалося, що після анбандлінгу НАК не буде стороною домовленостей. Російський монополіст повинен був співпрацювати з новим оператором ГТС.
"Є визначені обсяги, під які "Нафтогаз" забронює потужності у відокремленого оператора ГТС. За ці потужності "Газпром" повинен гарантовано заплатити "Нафтогазу", а той потім — оператору", — наголошував Вітренко. Тобто "Нафтогаз" буде посередником.
В угоді між компаніями буде наперед визначений тариф на транспортування газу. Поки що він невідомий.
"Тариф відповідатиме законодавству України. Він буде встановлений українським регулятором до кінця року. Скільки — я не хочу відкривати комерційну таємницю", — заявив Козак.
Пізніше на нараді з прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим Козак зазначив, що "розмір плати "Газпрому" за надання агентських послуг з транспортування газу є твердим і визначеним на всі п'ять років".
Медведєв також не назвав тариф, але наголосив, що для Росії "це дуже гуманний тариф".
"Дуже гуманний тариф. І всі їхні спроби (української сторони. — ЕП) його підвищити мало чим закінчилися. Ну, скажімо, практично нічим не закінчилися… Якби вони нам підняли тариф, ми б з ними не домовилися", — запевнив він.
Старий новий посередник
При цьому російський віце-прем'єр зазначив, що "Нафтогаз" бере на себе низку ризиків у взаємодії "Газпрому" з Україною.
"Механізм полягає в тому, що ми маємо справу не з Україною, не з'ясовуємо питання регулювання чи тарифів. Тепер у нас є компанія, яка надає нам послугу з доставки газу. Це "Нафтогаз".
Ось всі ризики, пов'язані з тарифними, законодавчим регулюванням та функціонуванням ГТС України — це тепер питання взаємодії компанії "Нафтогаз" з державою Україна. Ми хотіли створити таку схему, щоб "Газпром" не був безпосереднім учасником", — додав Козак.
Гроші в обмін на арбітражі
Крім того, Росія погодилася виплатити Україні майже 3 млрд дол боргу за рішеннями Стокгольмського арбітражу. Виплата відбудеться грошима, які можуть надійти в Україну до кінця 2019 року.
Натомість Україна погодилася відкликати всі арбітражні та судові позови, за якими не ухвалені остаточні рішення. Мова йде про майже 20 млрд дол. Сюди входять позов на 12 млрд дол та штраф АМКУ на 172 млрд грн.
"Рішення про три мільярди чітко визначене, а рішення про інші позови будуть відкликані в рамках пакету", — заявив Оржель.
Також сторони повинні зняти арешти з майна, активів та коштів "Газпрому" і гарантувати в майбутньому відмову від усіх можливих претензій та позовів за контрактами від 2009 року.
Угода за європейськими правилами
Позитивний факт: сторони домовилися працювати в рамках законодавства ЄС.
Чому для України це критично важливо? Це додаткові гарантії, що контракт буде виконуватися. Якщо виникатимуть проблеми, сторони будуть вирішувати їх у судах країн Євросоюзу.
Прямим постачанням газу з Росії — бути
"Нафтогаз" і "Газпром" вирішили винести за рамки протоколу питання прямих постачань газу з Росії.
"У протоколі зазначена можливість, що сторони — Україна, РФ та ЄС — розглянуть питання поставок газу, але це не є частиною пакету. Жодних угод щодо поставок газу — прямих чи непрямих — у цьому протоколі нема", — наголосив Вітренко.
За даними джерел ЕП, такі постачання з Нового року будуть, ціна буде формуватися з урахуванням вартості на базі європейського хабу. Як повідомив співрозмовник на ринку, мінімум п'ять українських компаній вже уклали з "Газпромом" угоди на постачання палива для власних виробничих потреб.
Назвати компанії та сфери їх діяльності співрозмовник відмовився. Він запевнив, що нічого не знає про ціни та обсяги.
Кримське питання
Також за рамки пакету винесене питання повернення активів "Нафтогазу" в Криму — його розглядатиме Гаазький арбітраж.
"Це окремий процес. Стороною цього процесу є держава Російська Федерація, яка відповідає за відповідними позовами "Нафтогазу". У цьому протоколі це ніяк не згадується", — наголосив Вітренко.
Таким чином, позови до Росії на 5 млрд дол через захоплення кримських активів НАК наразі зберігаються.
Контракт "під ялинку"
У "Нафтогазі" сподіваються, що нову угоду про продовження транзиту встигнуть укласти до 29 грудня.
"До цього теж ніхто не вірив, що ми це зробимо. Але українська сторона встигла завершити всі необхідні заходи, наприклад, щоби був сертифікований "Оператор ГТС" відповідно до всіх європейських правил", — підкреслив Вітренко.
За словами топменеджера "Нафтогазу", сторони повинні встигнути за тиждень укласти всі угоди, враховуючи, що на цей період припадають свята.
У процесі задіяні міжнародні юристи з обох сторін, які святкуватимуть католицьке Різдво. Це складно, але ми будемо наполегливо працювати", — резюмував виконавчий директор НАК.
Замість висновку
Таким чином, можна говорити про певну перемогу "Нафтогазу" на короткій дистанції: Україна отримає 3 млрд дол за рішенням Стокгольмського арбітражу, ГТС продовжить працювати, а в бюджет надходитимуть мільярди доларів валютної виручки.
Як зміниться поведінка "Газпрому" після добудови всіх "потоків" і як проходитимуть перемовини щодо пролонгації угод — питання досі відкрите.