Владелец Avellana Gold Браян Севедж: кто управляет рынком золота и почему Украина отпугивает крупных игроков
Владелец компании, которая разрабатывает крупнейшее месторождение золота в стране, рассказал ЭП, на каких страхах держится мировой рынок золота, что будет с ценами и как это — добывать драгоценные металлы в Украине и покупать месторождения у беглых министров. (укр)
На початку серпня вартість золота вперше з 2013 року зросла до психологічно важливої позначки — 1 500 дол за унцію. Аналітики прогнозують, що в найближчі роки ця тенденція збережеться незалежно від того, буде у світі нова економічна криза чи ні.
Єдине в Україні чинне родовище з видобутку золота — Мужіївське. За оцінками, там залягають 55 тонн золота, 1 млн тонн цинку і свинцю.
Наразі родовище розробляє компанія Avellana Gold. В часи Януковича Мужієво контролювало оточення скандального екс-голови МВС часів Януковича Олександра Захарченка.
Так, за даними журналістів "Слідство Інфо", "Карпатська рудна компанія", що володіє Мужіївським золоторудним родовищем, належала донецькому бізнесмену Валерію Бредихіну, який був бізнес-партнером Захарченка в інших проектах.
У 2016 році компанію КРК придбала Avellana Gold. Як зазначають нові власники, викупили вони компанію у колишнього менеджменту. В той же рік прокуратура наклала арешт на корпоративні права компанії, була вилучена ліцензія на видобування. Через рік арешт був знятий і ліцензі повернули.
"Avellana Gold Ltd заснувала група міжнародних інвесторів після Євромайдану", — зазначається на сайті компанії. Вона зареєстрована на Кіпрі, але у ЗМІ позиціонує себе як американська, посилаючись на публічного бенефіціара громадянина США Браяна Севеджа.
Останній працює в гірничодобувній галузі з початку 90-их. Починав з фінансування золотих копалень на заході США, а згодом розвивав проекти в Казахстані та Африці.
Севедж запевняє, що не знаомий з колишніми власниками, і каже, що купівля компанії принесла йому більше медійних, ніж юридичних ризиків.
В інтерв'ю ЕП він розповів, що буде з цінами на золото, чому інвестори готові вкладати в Україну, з якими труднощами вони стикаються та на які зміни в законодавстві очікують.
Що таке світовий ринок золота та хто його головні гравці
— Як ви почали займатися видобутком дорогоцінних металів?
— Я отримав ступінь магістра в галузі економіки корисних копалин в Гірничій школі Колорадо. Крім того, я написав дисертацію щодо компаній з видобутку діамантів та золота. Я став гірничим інженером в Банку Нью-Йорка, а потім працював фінансистом в Банку Монреаля.
Брав участь у фінансуванні багатьох золотих копалень на заході США ще у 1990-х роках. У 1996 році я вирушив до Казахстану, там допоміг запустити золоту шахту. Ось так я і потрапив у золоту галузь.
— Чим займається компанія Pioneer Management LLC? Який ваш основний бізнес?
— Я створив Pioneer у 2009 році після виходу з Frontier Mining — гірничодобувної, золотовидобувної компанії, що забезпечувала первинний капітал проектам, які я розвивав у Казахстані.
Pioneer була сформована, щоб консультувати й інвестувати у видобувні проекти на ранніх стадіях. Вона почала свою діяльність в Китаї, але зрештою "переїхала" в Демократичну республіку Конго. Пізніше я покинув Pioneer і заснував приватну компанію Sage Management, це було у 2017 році.
Sage Management також зосереджена на консалтингу та прямих інвестиціях в гірничодобувні проекти, але трохи ширше географічно, включаючи як Україну, так і локації в Африці.[BANNER1]
— Які країни найбільш цікаві з точки зору інвестування у видобуток, оподаткування й отримання спеціальних дозволів?
— З точки зору інвестора цікава Австралія. Вона щойно перемістилась на друге місце з видобутку золота. Тут є великий інтерес до золота і до видобутку загалом.
Конго, можливо, найбільш цікава країна з точки зору якості геологічних об'єктів. Що ж стосується саме видобутку золота, то величезні родовища є в Узбекистані.
Зазвичай це комбінація рішень: де вам зручно працювати, які податки і наскільки великі родовища. Усе це в поєднанні дає розуміння того, куди ти хочеш інвестувати.
Які країни є лідерами з видобутку золота (тонн на рік, дані за 2018 рік)
1. Китай | 400 |
2. Австралія | 312 |
3. Росія | 281 |
4. США | 253 |
5. Канада | 193 |
6. Індонезія | 190 |
7. Перу | 155 |
8. ПАР | 123 |
9. Мексика | 121 |
10. Гана | 101 |
Джерело: www.usfunds.com |
— Які зараз найбільші золотовидобувні компанії у світі?
— Якщо ми говоримо про золотий сектор, це Barrick Gold Corp., Newmont, AngloGold, Kinross, Newcrest і Navoi, що є узбецькою золотодобувною компанією.
— У яких країнах найбільше розвинений нелегальний ринок золота?
— Напевно, в країнах Африки. Це, в основному, кустарний видобуток, де зайнято небагато людей. Вони видобувають золото за незаконною схемою, вони не будуть платити ніяких податків, вони не хочуть ніяких правил. Таким чином, кустарно видобуті в багатьох африканських країнах корисні копалини потім "легілізуються" на переробних заводах.
Золото — неважкий метал з точки зору переробки, тому багато золота надходить на нелегальні переробні заводи, а потім потрапляє у законний ланцюг постачання. Ймовірно, мова йде про Африку: Гвінею, Гану, Танзанію, Малі, Кот-Д'івуар. Легалізація відбувається переважно через Південну Америку.
Найбільші золоті рудники світу (тонн на рік)
1. Грасберг | Індонезія | 75 |
2. Баррік Невада | США | 65,3 |
3. Мурунтау | Узбекістан | 62,5 |
4. Ньюмонт Невада | США | 52,8 |
5. Олімпіада | Росія | 33,1 |
6. Ліхір | Папуа Нова Гвінея | 30,3 |
7. Пуєбло вієхо | Домінікана | 30,1 |
8. Кібалі | Домінікана | 25,1 |
9. Кадія Хілл | Австралія | 23,4 |
Джерело: Avellana Gold |
— За даними аналітичної компанії SNP Global Market Intelligence, у 2021 році може початися спад видобутку золота та виснаження родовищ, і цей процес може обігнати приріст виробництва. Чи згодні ви з думкою аналітиків?
— Не зовсім. Певні люди зацікавлені стверджувати, що виснаження золотих копалень буде значнішим, ніж здатність виробляти більше золота. У той же час золоті копальні продовжують розширювати запаси та збільшувати видобуток.
Однак я не впевнений, що SNP Global Market Intelligence взяла до уваги велике виробництво, яке очікується в Узбекистані, у Navoi (Navoi Mining Metallurgy Combinat. — ЕП) зокрема.
Вищі ціни дадуть змогу профінансувати більше золотих розробок для глобальних гравців. Так, може бути невелике зниження, оскільки дефіцит є, але я не бачу, що суттєве падіння виробництва можливе.
Найбільші золотодобувні компанії в світі (тисяч тонн підтверджених запасів)
1. Barrick Gold corp | 6 023 |
2. Newmont Mining | 2 635 |
3. Gold Fields | 2 446 |
4. Newcrest Mining | 2 387 |
5. AngloGold Ashanti | 2 322 |
6. Polyus Gold | 2 294 |
7. Kinross Gold | 1 834 |
8. Goldcorp | 1 683 |
9. Yamana Gold | 601 |
10. Eldorado Gold | 577 |
Джерело: Avellana Gold |
— Якою є структура глобального попиту на золото? Хто його купує?
— Першими покупцями залишаються ювеліри, але центральні банки та приватні фонди стають драйверами росту. Індійці купують багато золота, але на зміну динаміки ринку впливають спекулятивні покупці — великі фонди та центральні банки.
Серед центральних банків великими покупцями золота є Росія, Казахстан і Туреччина. Вони хочуть відійти від долара як резервної валюти і замінити його на золото.
— Які основні фактори впливають на ціни на золото? Чи слід очікувати змін найближчим часом?
— Загальний консенсус полягає в тому, що ціни на золото зростають. Хтось каже, що ціни становитимуть до 2 тис дол за унцію, хтось стверджує, що вони зростуть до 20 тис дол за унцію.
Основними факторами, які на це впливають, є страхи: економічний, політичний, фінансовий. Ви дивитеся на Близький Схід, дивитеся, де у світі тривають конфлікти, а потім дивитеся на кожну країну і прогнозуєте, чи потрапить економіка в халепу.
Люди використовують золото як захист від інфляції і, відверто кажучи, як валюту. Тож золото, як і страх, тече по всьому світу.
— Кризи — це добре для золота.
— Так, навіть очікування криз. Коли наближається глобальна криза, тоді люди починають копати золото. Це не обов'язково повинно бути реальністю, очікування — ось те, що їх спонукає.
Зберігається в центральних банках світу, тонн
1. США | 8 134 |
2. Німеччина | 3 367 |
3. Італія | 2 452 |
4. Франція | 2 436 |
5. Росія | 2 219 |
6. Китай | 1 937 |
7. Швейцарія | 1 040 |
8. Японія | 765 |
9. Індія | 618 |
10. Нідерланди | 613 |
Джерело: investingnews.com |
Чим приваблюють родовища України і чому справа не лише в золоті
— Чому ви вирішили придбати Карпатську рудну компанію та Західну геологорозвідувальну компанію?
— Це якісний актив. Я думаю, що люди умисно знищували його. Проблема об'єкту полягала в тому, що на ньому почали заробляти ще до початку видобутку. За бюджетні кошти був куплений мотлох, а потім виробництво велося екстенсивним методом, що призводило до величезних втрат золота.
Там вибиралися тільки найбагатші руди, що знищувало потенціал для комплексного відпрацювання родовища. Не кажучи про використання вибухівки, яка є ще однією причиною екологічного лиха, яке ми отримали у спадок.
Коли ми змогли ознайомитися з первинними історичними даними, а не лише з державними звітами, то дійшли до висновку, що тут є якість. Ми також подивилися на ціну цинку.
Так, тут є золото, але це золото-срібло-свинцево-цинкове поліметалічне родовище. У нього сприятливе розташування. Це Західна Україна, далеко від конфлікту на Сході. Воно може перетворитися на дуже солідне виробництво.
До того ж розробка проекту до стадії виробництва не коштувала мільярди доларів. Це проект, який порівняно легко запустити у виробництво, якщо ідеї спрацюють. Є кілька геологічних ідей на десятки років стратегічного вивчення. Саме ці ідеї та команда, яка їх розуміє, — це саме те, що бажають купувати інвестори.
— Можете розкрити деталі угоди? Чи були труднощі? Компанію пов'язували з чиновниками, які втекли в Росію з колишнім президентом Віктором Януковичем. Мова йде про екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
— Завжди є страхи, нічого не буває так просто, як ти думаєш. Наприклад, Україна в світі має репутацію корупційної держави, вона пережила Революцію гідності, через що була деяка невизначеність: на ділянках, куди ми зайшли, були певні питання щодо екологічного збитку, який завдала попередня компанія.
Ми зустрілися з кількома іншими компаніями, які за ці роки намагалися придбати актив, але не змогли це зробити.[L]
Ми повинні були запитати: "Чому? Які були проблеми?". У нас в штаті були люди, які розуміли правову систему і проект, які знали історію проекту. У результаті в нас було багато інформації про проект і про можливості.
Потім ми зрозуміли, що більшою мірою маємо медійні, а не юридичні ризики, і знайшли мужність зосередитись на можливостях. Зазвичай люди оминають країну, де бачать багато ризиків. На нашу думку, зараз ідеальний час, щоб прийти в Україну і зайнятися розробкою Мужіївського родовища.
— Україна змінилася за останні п'ять років? Чи є зміни після останніх президентських та парламентських виборів?
— Очевидно, що за останні п'ять років відбулися значні зміни. Очікування та реальність наближають до думки, що в Україні можна вести бізнес. Загальний консенсус полягає в тому, що в Україні є корумповані суди і з цим щось треба робити.
Я був у Торонто на конференції "Реформа України" у липні, де президент Зеленський виступив з доповіддю. Одним з пунктів його списку було реформування судів. Майже кожного разу на панельних дискусіях першою темою обговорення було те, наскільки корумповані суди. Отже, з моєї точки зору, суди справді потребують реформ.
— Так, ми знаємо про проблеми судів. З якими ще проблемами ви стикаєтеся в Україні?
— У всіх країнах є свої унікальні проблеми.
Я здогадуюся, що законодавство будувалося лише навколо "окремих секторів" гірничодобувної галузі, які були цікаві великим українським власникам. З точки зору видобування золота нема ясності, як повинен працювати весь процес.
Ми будемо співпрацювати з різними агенціями та державними органами над роз'ясненнями, як ми будемо реалізовувати проект. Головне, що завжди турбує людей, — чи будуть вони й надалі мати юридичне право власності на свої активи. Це дуже важливе питання.
— Avellana також планує працювати на Берегівському та Квасівському родовищах. Чому вони перспективні?
— Ми вважаємо, що Мужієво найбільш вивчене з-поміж цих трьох об'єктів. Там було проведено найбільше бурінь, була підземна розробка. Однак Мужієво і Берегово — фактично одне родовище, помилково розділене на два.
Одне із завдань нашого техніко-економічного обґрунтування — підтвердити концепцію, що Мужієво-Берегово — це одне і те саме родовище. Це дуже велика система, і лише така концепція робить розробку Мужієво економічно вигідним.
На даний момент Квасово є об'єктом, що потребує розвідки. У нас є деяка інформація щодо буріння. Квасово має географічний козир: розташування, розташування і ще раз розташування.
Воно дуже близько до Мужієво-Берегово і, можливо, має ще більший потенціал. Нам доведеться провести дослідне буріння і витратити значно більше грошей, щоб перетворити його на родовище, але потенціал для подальшого розвідувального буріння для всього району дуже хороший.
— Як ви оцінюєте запаси цих родовищ?
— Ми заново обробили всі історичні дані буріння та зробили комп'ютеризовану геологічну модель. Ми фактично заново проходимо процес визначення запасів. Нам потрібно провести додаткове буріння, щоб підвищити точність цих запасів.
— Чи є в Україні інші родовища, які можуть бути перспективними?
— В Україні багато цікавих родовищ. Я не хотів би називати конкретні родовища, які нас цікавлять. Не хочу, аби хтось дізнався, що саме ми вважаємо перспективним. Це не обов'язково золото. Є різні метали, які нас цікавлять.
— Скільки грошей ваша компанія вклала у це родовище? Що ви зробили за цей час?
— Не можу називати конкретну цифру. Ми вклали неабияку суму грошей, будуючи завод і перевіряючи історичні дані. Рухаючись далі, ми витратимо 15-20 млн дол протягом двох-трьох років, щоб зробити техніко-економічне обґрунтування.
Воно повинно визначити, скільки коштуватиме розробка шахти. Ми вважаємо, що для її відновлення і введення у виробництво потрібно близько 150 млн дол.
— Які ваші плани на найближчі п'ять років?
— Повторюся: найближчі два-три роки ми будемо зосереджені на завершенні техніко-економічного обґрунтування розвідувальних об'єктів.
Мужіївське родовище на стадії початкового виробництва і протягом наступних 3-5 років ми хочемо довести, що ресурсна база інших родовищ має економічний потенціал для виробництва концентрату свинцю та цинку.
Тобто, за нашими планами, на п’ятому році ми матимемо можливість для великого виробництво за рахунок нових підтверджених запасів.
— Ваші колеги раніше казали, що дохід від видобутку золота на родовищі не сягне й 30%.
— Мужієво-Берегово має золоту, срібну та цинкову руду. Це поліметалічне родовище. І щоб визначити основну частину доходу, ви дивитесь на золото, на срібло, на свинець і на цинк. Тому з точки зору виробництва такий відсоток золота від загального може бути.
Звичайно, все залежатиме від цін на товари. Золото може бути як понад 30%, так і менше від загальної вартості, але основну частину товарної вартості становитимуть цинк та свинець.[BANNER2]
Хто купує українське золото та чи можна його вивозити
— Як ви оцінюєте законодавство України з точки зору оподаткування та спеціальних дозволів?
— Законодавство містить багато білих плям. Незрозуміло, наприклад, як сплачувати ренту чи продавати продукцію, яка містить певну частку золота. Нам потрібно "пропонувати" золото центральному банку, але наразі такого механізму нема.
Є певні речі, які нам доведеться з'ясувати. Нам також потрібно буде тісніше співпрацювати з урядом.
— Хто купує українське золото?
— Я б не сказав, що є якась конкретна група, яка хоче обов'язково його купувати, мовляв: "Я купую тільки українське золото".
Як я вже говорив, ми повинні запропонувати золото Національному банку. Нам доведеться вести певні розмови, як саме цей процес буде виглядати, враховуючи, що наше золото міститься у свинцевому концентраті. Ми працюємо над цими деталями.
— Як визначається якість кінцевого продукту?
— Це функція металевих характеристик руди та процесу. Ми проводимо багато металургійних випробувальних робіт і перевіряємо, яка з технік вилучення буде найкращою. Тоді цей концентрат може становити 30-50% свинцю або цинку.
— Чи дозволяється його експорт?
— Ми повинні розібратися в законі, зробити це відповідно до закону, але ми маємо можливість експортувати. Питання лише в тому, щоб Національний банк мав можливість викупити назад афінований метал.
— Чи можуть українські родовища зацікавити інших світових гравців?
— Так, вони цікавлять. Але тут ми знову повертаємося до судів. Суди доведеться очистити. Великі гірничі компанії не готові до того, що хтось може звернутися до якогось судді, заплативши їм певну суму грошей, щоб у вас забрали спецдозвіл на роботи.
Думаю, що потрібно почати залучати більшу кількість малих "юніорських" компаній. Вони готові взяти на себе дещо більше ризику, виконуючи попередню розробку, яка надає більш крупному гравцеві інформацію про родовище. Останній може або стати стратегічним партнером, або може профінансувати компанію.
— Розкажіть про ваш конфлікт з корпорацією Gofer.
— Gofer, зокрема Олександр Маштепа, вигадали історію про те, що великий міжнародний банк був засновником Gofer і що цей великий міжнародний банк збирається інвестувати 250 млн дол в розробку проекту. Разом з великим міжнародним банком у проекті нібито беруть участь британські королівські особи.
Коли ви вивчаєте деталі, наприклад, час створення компанії та її акціонерів, реальність зовсім інша. Ми вважаємо, що це шахрайство. Ми також вважаємо, що посадовці та директори, які створили Gofer, ймовірно, порушили закон у Великобританії. Те саме стосується українських законів.
Вони геть перекрутили зміст терміну "санація". Вони просто воскресили компанію-банкрута, у якої шість років тому були ліквідовані і продані всі активи, на балансі нічого не залишилося. Це як створити зомбі.
Серед людей, які причетні до цієї компанії — відомі корпоративні рейдери. Вони раніше те ж саме робили з торговим центром у Києві. Тому вони, знаєте, дуже вишукані у своїй злочинній тактиці. Це, на жаль, відомий метод, який застосовується в Україні для захоплення активів інших людей.
Ми будемо працювати в судах України та Великобританії, щоб викрити шахрайство. Ми будемо використовувати кожен законний засіб, який маємо в розпорядженні, включаючи кримінальне переслідування посадових осіб, директорів та урядових чиновників, які можуть бути залучені до справи.
Після нашого дослідження ми з'ясували відносини між цими людьми. Ми надамо, частково вже надали, це посольствам США та Великобританії. Ми також будемо шукати можливість внесення цих людей у список OFAC США, який є списком санкцій.
— Ви ведете з ними якісь переговори?
— Для нас вони люди, що зазіхають на наше майно. Це знають усі, тож нема підстав вести з ними переговори. Ми готові до перемовин лише з державою.
— Це всі питання. Можливо, ви хочете щось додати?
— Звичайно. Хотів би, щоб люди подивилися, що ми зробили за останні три роки в Україні. Ми працювали з місцевою громадою, розробили переробний завод для подолання екологічної проблеми, яку спричинила попередня компанія.
Тобто, зараз ми впроваджуємо масштабний екологічний проект, де завдяки спеціальній технології відвали після діяльності попереднього підприємства будуть очищені на 85-90% від важких металів. Фактично наразі ми інвестуємо у відновлення екологічного стану в регіоні.
Засмучує те, що чим більше ми вкладаємо в розвиток, тим більші проблеми в нас виникають. Як тільки ми отримали свої ліцензії, ми зіткнулися з бюрократією і витратили два роки, щоб це владнати.
Коли ми нарешті отримали всі папірці і почали будувати, з'явилася рейдерська група, яка вирішила: "О, подивимося, чи ми можемо скористатися корумпованими судами і забрати ці активи".
Ми використовуватимемо всі доступні засоби, щоб досягти успіху, і побудуємо абсолютно нове підприємство.