Із початком війни слідчими органами в Україні щороку порушуються десятки справ за підозрою у фінансуванні тероризму — за статтею 258-5 Кримінального кодексу.

Ця стаття в українському законодавстві з'явилась 2010 року на виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої Україною у 2002 році.

Усього з початку 2014 року слідчі органи порушили 486 кримінальних проваджень щодо фінансування тероризму. З них передали до суду лише 36.

Абсолютна більшість таких справ, навіть дуже резонансних, застрягає на етапі досудового слідства. А у тих справах, що потрапляють до суду, на думку правників, немає належного обґрунтування обвинувачення як цього вимагає Конвенція.

Надія Волкова, координаторка Української правової консультативної групи

"Згідно з Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму для визначення факту фінансування тероризму, безперечно, повинні бути наявні терористична організація і терористичний акт. Проте найважливіше у визначенні злочину — це намір або знання про те, що надана особою матеріальна допомога буде спрямована на конкретний теракт. 

У додатку до Конвенції перераховані конкретні види терактів, які підпадають під її дію. А у коментарях до неї експерти попереджають, що не можна злочини загального характеру кваліфікувати за Конвенцією про боротьбу із фінансуванням тероризму. 

Судячи з усього, ані українські слідчі, ані українські судді, ані український законодавець нічого про це не чули. У нас на національному рівні відбувається катастрофа з розслідуваннями по фінансуванню тероризму.

Жодним чином не обґрунтовані обвинувачення, не визначено поняття терористичного акту, не визначено поняття "терористичної організації"… І українські суди не дають всім цим так званим розслідуванням належну оцінку, а навпаки, сприяють і розповсюджують некоректні, але зручні для сторони обвинувачення інтерпретації. Але це бомба сповільненої дії. 

Зрештою, люди, засуджені українськими судами за фінансування тероризму, з легкістю зможуть подавати скарги, наприклад до Європейського суду з прав людини за ст. 6 — право на справедливий суд, до інших міжнародних інстанцій — добиватись визнання України порушницею міжнародного законодавства, яке вона ратифікувала". 

"Катастрофу" з розслідуваннями яскраво ілюструє статистика відкритих і переданих до суду проваджень по ст. 258-5 на березень 2019 року, надана Медійній ініціативі за права людини Генеральною прокуратурою.

Щоб зрозуміти, як виглядають розслідування та судові справи щодо обвинувачення у "фінансуванні тероризму" та що стоїть за гучними заявами правоохоронців про викриття чергової подібної злочинної схеми, ми дослідили низку проваджень і пропонуємо вашій увазі цикл із трьох історій про кримінальні провадження із сухим числом 258-5.

***

Коридорами київського заводу "Квазар" лунає різкий гуркіт. Його створює слюсар, який розпилює болгаркою грати, що загороджують вхід до приміщення. 

Крізь огорожу видно, що зал від гори до низу заставлений полицями із комп'ютерним обладнанням. Десятки приладів, які блимають різнокольоровими лампочками, з'єднані між собою павутиною з проводів. Слюсар розправляється із замком, і всередину заходить група співробітників СБУ і прокуратури. 

У приміщенні, до якого вони проникли, розташована майнінгова ферма, де видобуває криптовалюту невеличка фірма під назвою "Емкоре".

Силовики прийшли сюди з обшуком у зв'язку з кримінальною справою, відкритою за статтею "фінансування тероризму". У судовій ухвалі йдеться, що власники майнінгової ферми переказували частину свого прибутку на рахунки бойовиків "ДНР". 

Ризикований бізнес

Криптовалюта — це вид цифрових грошей, який базується на технології криптографії, тобто шифрування даних. Від класичної валюти її відрізняє те, що вона існує тільки у віртуальному просторі та не має вираження у паперових банкнотах або металічних монетах. 

На відміну від звичайних грошей криптовалюту не випускає центральний банк певної держави. Вона створюється за допомогою майнінгу – рішення криптографічних задач на комп'ютерному обладнанні (від mining — видобувати). Чим потужніша техніка, тим більше криптовалюти можна добути.

Щоб процес майнінгу був максимально ефективним, майнери з'єднують велику кількість відеокарт та інших комп'ютерних комплектуючих. Таке обладнання і має назву майнінгова ферма. 

Найпопулярнішою й найдорожчою криптовалютою є біткоїн. Друге місце зараз посідає Ethereum (ефіріум). Біткоін привернув до себе багато уваги у другій половині 2017 року, коли його курс почав різко зростати. Якщо на початку згаданого року один біткоїн на біржах коштував близько 1 тисячі доларів, у грудні його курс підскочив до рекордних 19,8 тисячі. 

У цей період ринок криптовалют активно розвивався в тому числі й в Україні. В березні 2018 обмін біткоїна на гривню пропонували три біржі й щонайменше 38 сайтів-обмінників. З'явилося безліч фірм, які займаються установкою і арендою потужностей для майнінгу. 

Проте ринок криптовалют у країні існує тільки де факто, де юре — його нема. На відміну від багатьох західних держав в Україні немає жодного нормативно-правового акту, який би регулював сферу відносин, що виникають навколо цифрових грошей. Виходить, що криптовалюти не заборонені, але знаходяться у сірій зоні. 

Цією правовою невизначеністю не раз користувалися співробітники силових відомств. У період з 2015 по 2017 роки проти "криптовалютників" неодноразово порушували кримінальні провадження за те, що вони нібито порушують порядок користування грошима на території України, і за інші порушення.

За оцінкою голови адвокатського об'єднання "Юскутум" Артема Афяна, загалом подібних справ було близько 20. Як правило провадження порушували за статтями "незаконні дії із банківськими картками", "фіктивне підприємництво" й "ухилення від податків".

Проте в окремих випадках майнерам інкримінували не тільки економічні порушення, але й злочини проти національної безпеки. 

Облава на заводі "Квазар"

У першій день лютого 2018 року військовий прокурор України Анатолій Матіос зібрав прес-конференцію й оголосив, що його підлеглі зупинили "незаконну схему видобутку криптовалюти".

Він повідомив, що днем раніше співробітники прокуратури й СБУ провели серію обшуків у Черкаській і Київській областях та на заводі "Квазар" у Києві, де знаходилися майнінгові ферми компанії "Емкоре". 

За словами Матіоса, його підлеглі вилучили понад 1000 блоків живлення, близько 1500 жорстких дисків, понад 500 материнських плат та іншу апаратуру. Як зазначив прокурор, за результатами обшуків було виявлено, що деяке обладнання ввезено в Україну без належного розмитнення.

Матіос також додав, що крім цього в Черкасах майнери незаконно врізалися в електромережу й вкрали електроенергії на 800 тисяч гривень. 

Проте головний злочин, який, за версією військового прокурора, був здійснений власниками ферм, полягав у тому, що вони переказували гроші бойовикам "ДНР". Як доказ Матіос продемонстрував копії трьох платіжок, які нібито були знайдені при обшуках. Вони являли собою роздруковані на принтері чеки без печаток і підписів про переказ грошей на електронні гаманці QIWI і Яндекс. 

Анатолій Матіос на прес-конференції 

фото mind.ua

Платником у них було вказане ТОВ "Емкоре", якому належали майнінгові ферми. А отримувачем був зазначений номер Яндекс-гаманця, на який збирала гроші "7-ма Окрема Чистяковська Мотострілкова Бригада" (підрозділ армії "ДНР"). На одному з чеків вказана мета платежу: "Для закупівлі військової техніки, екіпіровки, спорядження і боєприпасів".

Суми переказів у документах, які показав Матіос, були затерті. 

Окрім прокуратури в обшуках брала участь і Служба безпеки України. На прес-конференції начальник департаменту СБУ з інформаційної безпеки Олександр Климчук заявив, що список злочинів, здійснених майнерами, не вичерпується тим, що перелічив Матіос. 

"За нашими даними, які теж задокументовані, вказані криптовалюти були використані незаконними збройними формуваннями на території "ДНР" і "ЛНР" для фінансування військових акцій.

Крім того вказані криптовалюти були використані для фінансування інформаційних акцій проти нашої держави. Зокрема, за рахунок цих коштів фінансувалася мережа інтернет-ресурсів і сайтів, на яких висвітлювалися неправдиві дані відносно України", — заявив представник СБУ, не уточнивши, про які саме сайти йдеться. 

Фото з сайту ssu.gov.ua

Климчук додав, що майнери нібито витрачали видобуту криптовалюту також на зарплату адміністраторам соцмереж, "які проводять спеціальні інформаційні акції проти нашої держави". 

Щодо власника вилучених ферм — засновника і директора ТОВ "Емкоре" Назара С. – було порушено справу за двома статтями Кримінального кодексу: "ухилення від податків" (ст. 212) і "фінансування тероризму" (ст. 258-5). Сам підозрюваний не робив ніяких публічних заяв з цього приводу. 

Коротка пам'ять прокурорів

Історія про майнерів, які фінансують бойовиків "ДНР", активно обговорювалася в медіа й соціальних мережах кілька днів, після чого увага до неї згасла.

А вже через чотири місяці після обшуків — 31 травня 2018 року — Святошинський районний суд Києва виніс у цій справі вирок. Головна несподіванка — у вироку немає ані слова про фінансування тероризму. 

Власник ТОВ "Емкоре" був визнаний винним у здійсненні зовсім інших злочинів — в "порушенні порядку здійснення міжнародних передач товарів" (ч. 1 ст. 333 ККУ) і "грубому порушенні законодавства про працю" (ч. 1 ст. 172).

Про що саме йдеться? Суд вирішив що, бізнесмен ввозив до України обладнання для майнінгу без належного митного оформлення й найняв на роботу двох людей без укладання трудових договорів.

У вироку йдеться, що власник ТОВ "Емкоре" повністю визнав провину й щиро розкаявся. У зв'язку з цим суд не вивчав докази, і розгляд справи зайняв лише один день. У підсумку майнера засудили до штрафу 45 тисяч гривень. 

Назар також обвинувачувався у несплаті податків на суму 903 799 гривень, але був звільнений від кримінальної відповідальності за цією статтею, оскільки компенсував всю суму. 

Тобто власник майнінгових ферм був засуджений зовсім не за ті злочини, про які публічно заявляли після обшуків військовий прокурор і представники СБУ. А обвинувачення у фінансуванні тероризму йому взагалі не оголошувалося. 

Чому — поки що можна тільки здогадуватися. Власник фірми "Емкоре" у розмові з "Медійною ініціативою за права людини" (МІПЛ) відмовився від коментарів. Прокуратура і СБУ також не дали чітких пояснень. 

Прес-служба ГПУ у відповіді на інформаційний запит МІПЛ повідомила, що епізоди по економічних злочинах, у яких підозрювався директор "Емкоре", були виділені в окреме провадження. По ньому і був винесений вирок. А розслідування з приводу переказу грошей бойовикам "ДНР" триває.

"У ході здійснення розслідування прокурором у провадженні скеровані запити на міжнародну правову домогу компетентним органам іноземних держав, виконання яких на даний час триває", — це все, що розповіла прес-служба ГПУ про розслідування.

Генпрокуратура не пояснила, чому після гучних публічних заяв про зв'язки власника "Емкоре" із сепаратистами, слідчі вирішили не передавати матеріали справи по цьому епізоду до суду. У своєму листі до МІПЛ прес-служба ГПУ обґрунтувала відмову відповідати на це питання тим що, це "інформація з обмеженим доступом і не підлягає оприлюдненню". 

І це не останній випадок, коли силовики відкривають проти майнерів справу за переказ криптовалюти в "ДНР", вилучає технику, а потім у такий дивний спосіб забуває про свої претензії. Через півроку після обшуків у фірми "Емкоре" точнісінько такий самий інцидент відбувся у місті Дніпро. 

Два етеріума у гаманці Губарєва

У серпні 2018 року співробітники СБУ прийшли з обшуком до офісу дніпровської компанії "Miner Tech", яка займається виробництвом обладнання для майнінгу. За результатами свого візиту вони вилучили всю технику, що була у приміщеннях підприємства. 

Спецслужба проводила ці слідчі дії в рамках кримінального провадження, відкритого за ч. 1 ст. 258-3 КК — "сприяння діяльності терористичної організації". У матеріалах справи йдеться, що власник "Miner Tech" Павло Л. разом із спільниками створили "схему з надання систематичної матеріальної допомоги представникам організації терористичного спрямування "Донецька народна республіка". 

Ця схема полягає в тому, що підприємець нібито систематично переказує біткоіни на гаманець "Народної дружини Донбасу і Павла Губарєва". Зокрема, 20 лютого 2018 року, за версією СБУ, він надіслав бойовикам криптовалюти на сумму 437,9 доларів. 

В матеріалах справи йдеться, що власник "Miner Tech" співпрацює із фірмою з онлайн-обміну криптовалют "Стратум24". Її офіс теж розташований у Дніпрі. За версією СБУ, власник "Стратум24" Ігор Н. також переказує гроші "Народній дружині Донбасу і Павла Губарєва". А саме він нібито надіслав на гаманець сепаратистів 2 Ethereum, що еквівалентно 300 доларам. 

У офісі "Стратум24" теж відбувся обшук. Співробітники СБУ прийшли туди 23 жовтня — через три місяці після візиту до "Miner Tech". Там вони вилучили близько 40 сім-карток, 6660 доларів, лічильник банкнот і детектор валют. Власник онлайн-обмінника не був затриманий, як і інший фігурант справи — директор "Miner Tech". 

До суду їхня справа досі не дійшла. Нікому навіть не були оголошені офіційні підозри. 22 січня арешт з майна "Стратум24" був знятий. Директор "Miner Tech" Павло Л. розповів МІПЛ, що йому вдалося забрати у слідчих його апаратуру. Він також висловив власну версію подій і пояснив, чому СБУ не дає хід цій справі. 

На заміну дитячій порнографії

Павло стверджує, що він ніколи не переказував криптовалюту "Народній дружині Донбасу". За його словами, інформація про фінансування сепаратистів — це лише привід, який використовувала СБУ, щоб провести обшук.

"Ясне діло, що ніхто нікуди нічого не пересилав. Це такий привід, щоб просто зайти, взяти обладнання, комп'ютери вилучити, жорсткі диски, поморочити голову і таке інше", — каже власник фірми.

Директор "Miner Tech" також заявив, що йому пропонували вирішити питання із поверненням техніки за хабар, проте він не уточнив, хто конкретно до нього звертався з такою пропозицією, і чи погодився він. 

"Я ж не яка-небудь надлюдина, якій нічого не пропонували. Звичайно, якщо все у світі відбувається саме так, то і в нашому питанні все відбувалося так. Ситуація у всіх однакова", — заявив Павло.

Він також уточнив, що справді раніше співпрацював із колегами з фірми "Стратум24". Проте їхня взаємодія, за словами підприємця, полягала не в переказі криптовалюти сепаратистам, як стверджує слідство, а в обміні рекламою. Його компанія розміщувала на своєму сайті інформацію про послуги "Стратум24", а цей онлайн-обмінник у свою чергу рекламував "Miner Tech". 

Власник "Стратум24" Ігор Н. у телефонній розмові з МІПЛ відмовився від коментарів.

СБУ також вирішила не оголошувати позицію по цій справі. У відповіді на інформаційний запит МІПЛ вони обґрунтували свою відмову від коментарів тим, що "відомості досудового розслідування розголошенню не підлягають". 

Представники криптовалютної спільноти, яких опитав МІПЛ, вважають, що спецслужба сфабрикувала справу проти дніпровських майнерів та інші подібні провадження, щоб вилучити техніку, а потім вимагати гроші за її повернення.

Такої думки, зокрема, дотримується засновник першої в Україні криптовалютної біржі "Kuna" Михайло Чобанян. Він був першим криптовалютником, до якого прийшли з обшуком в Україні. Це відбулося ще 3 листопада 2015 року. 

"СБУ застосовує до майнерів статтю "фінансування тероризму", оскільки це єдина стаття, яка в них є. Нема інших статей, по яких вони можуть, так би мовити, ходити в гості. У поліції ще є, а у СБУ немає. Вони не можуть відкрити справу за іншою статтею, тому що це вже буде не їхня парафія", — вважає Чобанян.

Трохи інша версія у Артема Афяна — голови адвокатського об'єднання "Юскутум", яке спеціалізується на захисті "криптовалютників". На його думку, спецслужби відкривають проти майнерів справи саме по "фінансуванню тероризму", щоб позбавити їх суспільної підтримки. 

"У свій час слідство, коли вилучало техніку, найчастіше розповідало про боротьбу з дитячою порнографію. Це було потрібно, щоб здійснити моральний тиск на людину, позбавити її можливості звертатися за підтримкою.

Тому що навіть якщо всі розуміють, що нібито все це дурниці, виступити на публічну підтримку людині, у якої начебто знайшли дитячу порнографію набагато складніше. Зараз дитячу порнографію замінило фінансування тероризму", — каже Афян.

За його спостереженнями, основний масив кримінальних справ, пов'язаних із майнінгом, припав на період з другої половини 2017 року до першої 2018-го. На той час, коли курс біткоїна перебував на піку.

Відтоді криптовалюта значно подешевшала, і популярність майнінгу в Україні суттєво знизилася. А разом з нею зменшилася і увага до криптовалютного бізнесу з боку спецслужб.

Читайте в наступних статтях про торговців і фермерів, яких судять за статтею 258-5

***

Розслідування проведене в рамках проекту "Судові процеси, пов'язані зі збройним конфліктом в Україні: моніторинг, висвітлення, аналіз", що реалізується Медійною ініціативою за права людини за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"