Хочу акцию Facebook. Как ЭП покупала американские акции

На початку 2019 року в Україні відбулося дві події: запрацював закон про валютну лібералізацію і відбулося незначне пожвавлення інвестицій за кордон. Ці дві події могли б бути пов'язані — у лютому 2019 року вимоги до валютних операцій послабилися і населення на це відреагувало.

Однак насправді зв'язок між ними не такий тісний. ЕП на власному досвіді переконалася, що інвестувати за кордон звичайним громадянам досі непросто. До того ж, далеко не всі гравці фінансового ринку можуть надавати ці послуги. Інвестиції в іноземні активи власноруч — справа для фінансово обізнаних.

Те, що пожвавлення інвестицій за кордон — не тільки наслідок валютної лібералізації, підтвердили і в НБУ. З чим пов'язаний цей тренд, чи користується попитом в українців валютна лібералізація і чи легко інвестувати за кордон?

Як можна інвестувати

З 7 лютого набув чинності закон про валюту та валютні операції, який дозволяє фізичним особам інвестувати за кордон 50 тис дол на рік, юридичним особам — 2 млн євро. "Ці ліміти будуть збільшуватися поступово разом з покращенням макроекономічної ситуації в країні", — пообіцяли ЕП у прес-службі Нацбанку.

Є три способи інвестувати за кордон: самостійно як фізичній особі, від імені компанії та за допомогою приватного інвестиційного фонду.

Інвестиція фізичної особи

Спроба з'ясувати, як інвестувати фізичній особі, виявилася не з легких.

"Вітаю. Я б хотіла інвестувати в іноземні цінні папери. Приміром, в акції "Фейсбуку". Розкажіть, як це можна зробити за допомогою вашої компанії?".

Це питання ЕП ставила не одній фірмі і чула приблизно одне і те ж. "Ми не даємо фізособам доступ до іноземних цінних паперів", — сказали в компанії "Кінто". "Ми цим не займаємося", — повідомили в КУА OTP Capital. Компанія "Озон капітал" відповіла, що займається тільки українським фондовим ринком.

У компанії ICU повідомили, що торгують лише з юридичними особами і лише з нерезидентами, якщо це євробонди або інші валютні інструменти. Українцям компанія пропонує інвестувати в облігації внутрішньої державної позики.

"Ми займаємося рахунками в цінних паперах винятково з метою залучення інвестицій в Україну. Вам потрібно знайти брокера, торговця цінними паперами, який вам допоможе інвестувати за кордон", — порадили у Приватбанку.

"Де у вас кошти — в Україні чи за кордоном?" — запитали по той бік телефонної лінії у компанії Dragon Capital. "О, це вже щось", — подумала кореспондент ЕП і налаштувалася на розмову. "Сума — 200 тис дол. Гроші в українському банку".

У Dragon Capital теж не допомогли, але роз'яснили принцип таких інвестицій: інвестувати за кордон можна лише ті гроші, які перебувають за кордоном. Якщо гроші лежать в українському банку, їх слід переказати в іноземний банк або іноземному брокеру, за допомогою якого і можна купити бажані папери.

"Через законодавчі обмеження як фізична особа ви не можете вкласти всі 200 тис дол. На переказ коштів на іноземні рахунки діють певні ліміти: до 50 тис дол на рік", — сказав консультант Дмитро.

За його словами, можна переказати 50 тис дол в кінці року і ще 50 тис дол — на початку наступного. Це дозволить інвестувати більшу суму за коротший строк. До того ж, існують нюанси з оподаткуванням.

"З отриманого доходу фізична особа повинна сплачувати 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору. Також є момент несправедливості при оподаткуванні доходів фізичних осіб, пов'язаний з позитивними валютними переоцінками", — каже засновник групи "Універ" Тарас Козак.

Це виглядає так. Людина купила 100 дол за курсом 27 грн за дол і продала 100 дол за курсом 26 грн за дол. Хоча в обох випадках вона купує і продає 100 дол, переоцінка з 27 грн за дол до 26 грн за дол не зменшує базу оподаткування.

Інвестиція через компанію

Інвестиція від юридичної особи дозволяє вкласти більше коштів.

Принцип нагадує варіант інвестування фізичною особою.Бізнесмен, власник товариства з обмеженою відповідальністю, кладе гроші у банк на рахунок компанії, знаходить іноземного брокера або українського брокера з власними філіалами за кордоном і купує іноземні цінні папери від імені товариства.

Податковий аспект: юридична особа повинна сплатити 18% податку на прибуток, а потім, якщо цей прибуток буде виводитися на фізичну особу, вона мусить сплатити ще й податок з дивідендів, нагадує Козак.

Інвестиція через фонд

Цей варіант передбачає, що фізична особа вкладає кошти в корпоративний інвестиційний фонд — КІФ, який інвестує їх від свого імені в іноземні цінні папери і заробляє на них. Оподаткування залежить від того, виводяться в кінці періоду кошти з КІФ чи знову інвестуються.

"Якщо КІФ не вивів їх, а повторно інвестував і повторно на них заробив, то податок сплачувати не потрібно", — пояснює Козак.

Якщо фізична особа вирішила вивести ці кошти з фонду, то вона заплатить податок на дивіденди КІФ, 9%, і 1,5% військового збору. Тобто порівняно з товариством та фізичною особою тут оподаткування нижче. З цієї точки зору інвестиції через фонд — найкращий варіант. Однак є певні мінуси.

Фонд створюється при компанії з управління активами. Утримання корпоративного фонду коштує грошей. "Універ" бере 1 тис євро на місяць, якщо мова йде про інвестиції в американські папери. Ми плануємо відкрити фонди у ЄС та США. Відповідні формальності уже проходимо", — повідомив ЕП Козак.

За його словами, річний платіж становить 12-15 тис євро, але економія на податках перекриває ці платежі. Чим більше інвестицій, тим менші витрати. "Ми радимо інвестувати через індивідуальні корпоративні фонди суми від 15 млн грн. Якщо сума менша, можна входити у фонд з партнерами", — каже банкір.

А брокер хто

Далі можна переходити до практичної частини. Що потрібно робити?

Крок №1. Відкрити рахунок в українському або іноземному банку.

З огляду на відгуки інвестиційних банкірів, не всі українські банки вміють працювати з такими платежами. "Мої клієнти найчастіше використовують Приватбанк. "Приват24" дозволяє оформити багато довідок в електронному вигляді", — говорить директор ТОВ "Універкапітал" Олександр Куликов.

Його компанія відповідальна за брокерські послуги та інтернет-трейдинг інвестиційної групи "Універ".

Крок №2. Обрати брокера, який купує і продає цінні папери.

У цьому виборі найбільше зусиль доведеться докласти тим, хто вирішив інвестувати самостійно, а не через компанії з управління активами. Останні, як правило, вже мають налагоджену систему брокерського обслуговування.

Вибрати можна українського брокера, який працює із західним світом, або іноземного. Це залежать від того, чи знає людина правила інвестування. Якщо потрібен постійний контакт, то краще звернутися до українського брокера. Досвідченим користувачам можна працювати з іноземним брокером.

Крок №3. Подати в електронному вигляді документи: закордонний паспорт, заповнену анкету, підтвердження юридичної адреси, довідку про відкриття банківського рахунку та довідки про підтвердження джерел походження коштів.

Крок №4. Перевірка брокером даних та їх підтвердження в телефонному режимі. "Знати англійську необов'язково: в іноземних брокерів зазвичай є російськомовні менеджери служби підтримки", — розповідає Куликов.

Після цього в електронному кабінеті, наприклад, "Приват24", можна самостійно сформувати платіж. Якщо з ним все добре, то протягом дня гроші списуються з рахунку і через десь півгодини можна купувати іноземні активи.

Крок №5. Вибір активів. Це надзвичайно важливий крок. Від того, у що буде зроблена інвестиція, залежить розмір майбутнього прибутку.

"Я купував біржовий індексний фонд SPD RS&P500 ETF (SPY), який включає 500 акцій найкрупніших компаній. Людині, яка ніколи не купувала активи, складно сформувати інвестиційний портфель. Для цього і створені біржові фонди. Купуючи акцію фонду, ви купуєте кошик з 500 акцій", — каже Куликов.

За словами спеціаліста відділу продажу боргових паперів Dragon Capital Сергія Фурси, все залежить від того, що потрібно інвестору і яка у нього стратегія.

"Індексні фонди — це більш безпечний інструмент, який дозволяє диверсифікувати ризики. Вибір акцій залежить від схильності до ризику. Вартість акцій може вирости і впасти, тут гарантій нема", — говорить він.

Інша річ — державні облігації з гарантованим купоном. Вони мають фіксовану дохідність і конкретний термін погашення. Звісно, їх може спіткати дефолт — у випадку війн, економічних криз та форс-мажорів, однак війна порівняно з коливаннями на фондовому ринку — більш рідкісне явище.

У чому різниця? Якщо інвестор купить акції лише однієї компанії Boeing і вони раптом впадуть, то портфель сильно постраждає. Якщо ж він придбає індекс, то вплив падіння акцій Boeing виявиться мінімальним.

Інвестувати у США менше 5 тис дол, на думку банкірів, нема сенсу. Фурса також радить обережно ставитися до інвестицій за кордон. На фоні торгових війн США та Китаю ринки лихоманить. До того ж, світова економіка росте вже десять років. Зважаючи на економічні цикли, чергова світова фінансова криза — не за горами.

"Вкладати в акції зараз нерозумно. Ви купите за вартістю, близькою до максимальної. Історичні максимуми оновлюються чи не щомісяця", — каже він.

Інвестиційний тренд

Попри складність процесу, дані НБУ свідчать про незначне пожвавлення інвестицій за кордон з початку 2019 року. У першому кварталі фізичні особи здійснили прямі іноземні інвестиції з України за кордон на 1,1 млн дол, тоді як за аналогічний період 2018 року ця сума становила 0,2 млн дол.

Портфельні інвестиції також зросли: з 0,15 млн дол у першому кварталі 2018 року до 0,66 млн дол у 2019 році. На поточних рахунках і депозитах у банках інших країн українці розмістили 17 млн дол. У перші три місяці 2018 року цей показник становив 3,8 млн дол.

У лютому та березні 2019 року найбільші суми були розміщені в банках Іспанії, Польщі, Угорщини, Австрії та США.

У банки яких держав українці вкладали кошти, лютий-березень 2019 року

Обсяги інвестицій фізичних та юридичних осіб за кордон за перші три місяці 2019 року незначні порівняно з обсягами міжбанківського валютного ринку, стверджують в НБУ."Певне зростання може бути пов'язане не тільки з валютною лібералізацією, а й з підвищенням доходів громадян після стабілізації економіки країни", — кажуть у прес-службі регулятора.

На користь цього свідчить зокрема те, що пожвавлення відбулося у січні 2019 року, тобто ще до набуття чинності закону про валюту і валютні операції.