Бюджетная "гречка". На каких депутатов потратил деньги Кабмин в 2018 году

Передвиборний 2018 рік "приніс" депутатам-мажоритарникам 4,096 млрд грн з бюджету на соціально-економічний розвиток .

В державному бюджеті є близько 40 різноманітних субвенцій та дотацій, кошти яких з державного передаються до місцевого бюджету. В більшості випадків ці кошти є цільовими. Але також є субвенція на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій, за кошти якої "борються" депутати-мажоритарники.

В Раді повинно бути 225 депутатів, які обираються за мажоритарними округами. Правда, наразі їх лише 198, що пов'язано із захопленням Криму і частини Донбасу. Ще 225 нардепів українці обирають за закритими списками, голосуючи за певну партію.

Особливість цієї субвенції в тому, що уряд в особі Міністерства фінансів вирішує кому її давати, а кому ні. Вирішує, які об’єкти фінансувати в кожному окремому регіоні, а які об’єкти не заслуговують на фінансування.

Насправді, розподіл цих коштів відбувається нерівномірно і непрозоро. Існує тенденція, що округи депутатів коаліції та депутатів, які підтримують законопроекти щодо державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів.

При цьому депутати-мажоритарники у своїх звітах часто використовують такі терміни як "вибити", "залучити", "посприяти виділенню", коли йдеться про ці кошти. Через це відповідну субвенцію ще часто називають "бюджетною гречкою" або "депутатською субвенцією".

Економічна правда раніше писала, як при ухваленні бюджету на 2019 рік прем’єр Володимир Гройсман фактично "обманув" мажоритарників, пообіцявши виділити на відповідну субвенцію більше, але отримали депутати в підсумку лише 20% з того, що просили.

Коли зламався калькулятор

Як уже зазначалось, минулого року на "депутатську" субвенцію з бюджету виділили більше 4 млрд. Порівняно з попереднім роком сума зменшилась на 2,138 млн грн. Хоча очікувалося, що передвиборний рік принесе більше фінансування для мажоритарників, яким доведеться боротися за збереження своїх мандатів у жовтні 2019 року.

Разом з тим зменшення суми призвело до завищення максимального значення. Найбільше, близько 127 млн грн, отримав округ Максима Бурбака — лідера фракції "Народний фронт".

Крім цього, гроші на "соцеконом" не отримали тринадцять депутатів, переважно зі сходу країни, а також кандидат в президенти.

Найбільшу суму серед регіонів отримала "президентська" Вінницька область — 326 млн грн, на другому місці — Харківщина з 256 млн грн, на третьому — Буковина з 252 млн грн. Луганській області надійшло близько 25 млн грн — це менше, ніж в середньому отримав один мажоритарник з фракції "Народний фронт" (про це нижче).

Тож не дивно, що звіт Рахункової палати засвідчив, що процедура нарахування субвенцій у 2018 році залишалась непрозорою.

Піар на державних коштах і лаври депутатів-благодійників

Виборцю складно розмежовувати бюджетні та особисті кошти, через що образ депутата може набувати певних месіанських ознак.

До прикладу, львівський мажоритарник Богдан Дубневич, фракція БПП, наприкінці 2018 року опублікував звіт про свою роботу. Дрібним шрифтом в кінці тексту можна побачити фінансові надходження на усі проведені ремонти та реконструкції.

"Усього у 2018 році залучили 718 млн грн, з яких частка фонду братів Дубневичів — лише 600 тис грн", — йдеться у фінансовій таблиці. Однак це не заважає їм подавати історії так, наче вони вкладають в округ ледь не сімейний бюджет.

Ще один приклад — звіт про використані кошти за субвенцією благодійним фондом "Творю добро" Олександра Пресмана, група "Відродження".[BANNER1]

Увесь 2018 рік рух "Чесно" відстежував випадки піару на субвенційних коштах і моніторив закупівлі. Часом аналітики стикалися з тим, що тендери вигравали підприємства з кримінальним шлейфом — як от в Одеській або Київській областях.

Порушення процедур нарахування й освоєння субвенційних коштів підтвердив серпневий аудит Рахункової палати. За даними відомства, залишок коштів з 2017 року становив близько 1,8 млрд грн або 30% від суми. Навіть у липні 2018 року місцеві бюджети не використали 987 млн грн. З огляду на це не дивно, що на соціально-економічний розвиток у 2018 році було закладено на 2 млрд грн менше.

Звіт палати свідчить, що кошти були розпорошені для задоволення місцевих забаганок на кшталт придбання ялинкових прикрас, овочерізок чи "лежачих поліцейських". Таке дріб'язкове фінансування не сприяє розвитку регіонів. Разом з тим, Рахункова палата виступила за збереження інституту субвенцій.

Як розподілили кошти на округи

Перша десятка мажоритарників отримала 688 млн грн. Топовий мільярд поділили між округами 19 народних депутатів. Низовий мільярд розпорошили між 115 народними обранцями, з яких близько половини отримали на округ менше 5 млн грн. Такий нерівномірний розподіл свідчить про відсутність прозорого механізму.

"Топові" депутати мають свої пояснення. Бурбак у коментарі руху "Чесно" повідомив, що вся справа — в активній громаді Чернівецької області.

"Гроші отримали за зверненням голів сільрад, голів ОТГ до голови коаліційного уряду, який виділяє ці кошти. Округу, який мене обрав, пощастило: я звертаюся, не даю їм все це проспати, ходжу в уряд, вимагаю, виступаю з трибуни", — каже він.

Друге місце у рейтингу посів мажоритарник з Київщини Віктор Романюк — теж член НФ. На його округ поклав око Ігор Кононенко, обраний за списком БПП. Романюк ктеж стверджує що фінансування залежить винятково від звернень.

"Порядок такий: до мене звертаються сільські голови, голови адміністрацій, а я ці звернення переадресовую в Київську ОДА або в Кабмін", — говорить він.

Кандидат в президенти і позафракційний мажоритарник з Донеччини Сергій Тарута, пояснюючи значну суму субвенцій, яка є доволі контрастною на фоні інших, сказав, що в топовий рейтинг він потрапив через повагу до його особи.

"Я не голосував за бюджет і ні з ким не домовлявся. Маріуполю допомогли, бо там війна. Хоча я дуже часто критикую і прем'єр-міністра, і уряд, вони мене дуже поважають за мою проукраїнську позицію і професійність", — говорить він.

У топовому списку також опинився лідер фракції "Відродження" Віктор Бондар. Фракція часто голосує в унісон з коаліцією з економічних питань. При цьому Бондар єдиний з "Відродження", хто не голосував за бюджет 2019 року. Чи вплине це на розподіл субвенційних коштів, можна буде дізнатися в кінці 2019 року.

Найбільша сума на одного мажоритарника припадає на депутатів з НФ — близько 35,12 млн грн, найменша — на депутатів з фракції "Самопоміч" — 2,07 млн грн. Така різниця підтверджує нерівномірний та несправедливий розподіл коштів.

Розподіл субвенцій за регіонами свідчить, що мажоритарники від фракцій "Батьківщина" і "Самопоміч", які покинули коаліцію, отримали малі субвенції. Натомість суми депутатів з "Відродження" і "Волі народу" доволі диверсифіковані.

Трохи інша картина вимальовується при підрахунку сум субвенцій на одну людину за областями. У цьому рейтингу лідером є Чернівецька область. Крім того, дана сума не суттєво відрізняється від цифри за 2017 рік.

Покарані мажоритарники

Кабмін оминув фінансування округів тринадцяти депутатів. Як і в 2017 році, не отримали субвенцій Юлій Іоффе, Сергій Каплін, Ігор Артюшенко, Олег Недава. Округи значної частини таких депутатів — у Донецькій та Луганській областях.

Не отримав субвенції й Олександр Пономарьов з "Волі народу", якому у 2017 році надійшли пристойні 68 млн грн. Дмитро Ярош регулярно потрапляє в дайджест прогульників Верховної Ради і не досяг особливих успіхів в парламентській кар'єрі.

Як витратили кошти

Субвенція на соціально-економічний розвиток передбачає фінансування великих інфраструктурних об'єктів, які не можуть бути оплачені з місцевого бюджету.

Кабмін повинен уникати витрат на принтери, ноутбуки, тенісні столи та інші дріб'язкові речі, які можна купити за кошти сіл та міст. На це звертав увагу й аудит Рахункової палати. Однак у видатках переважає фінансування дріб'язкових речей.

Найбільші суми на об'єкти були направлені в обласні бюджети.

Так, у Вінниці з обласного бюджету повинні були придбати медичне обладнання для хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні.[L]

Щодо грошей на об'єкти, які можна прив'язати до округів, то найбільша сума, 48,85 млн грн, пішла на купівлю обладнання для міської лікарні у Вінниці на окрузі Олексія Порошенка.

На реконструкцію каналізації у Старокостянтинові на Хмельниччині, округ Віктора Бондаря з фракції "Відродження", пішло 28,6 млн грн.

Третя найбільша субвенція дісталася округу Юхима Звягільського з фракції "Опозиційний блок" — на реконструкцію будівлі управління соціального захисту в Авдіївці.

Очевидно, що субвенція на розвиток територій нараховується хаотично, без урахування потреб регіонів і супроводжується нераціональною витратою коштів.

Ще однією проблемою залишається піар депутатів на цих фінансах: гроші з бюджету — а всі лаври дістаються депутату. Цю проблему повинна вирішити виборча реформа, яка передбачає скасування мажоритарної системи.