Как мы считали рейтинг министров финансов

Індикатор №1.

Відхилення дати фактичного подання проекту держбюджету від дати, передбаченої Бюджетним кодексом.

Мінфін повинен внести проект бюджету до парламенту до 15 вересня. Такий термін передбачають Бюджетні кодекси 2001 року та 2010 року.

Подання законопроекту повністю залежить від Міністерства фінансів. Від того, наскільки вчасно проект кошторису з'явиться в парламенті, залежить те, наскільки добре депутати з ним ознайомляться і скільки часу вони матимуть на підготовку своїх пропозицій.

Якщо бюджет поданий вчасно, індикатор набуває значення "0", якщо із запізненням на один день — "1". Завчасне подання ми не вважаємо перевагою, оскільки 15 вересня — законодавчо встановлений строк подання документа.

Якщо бюджет формально подано вчасно і відкликано наступного дня без публікації, до індикатора вноситься дата фактичного внесення проекту на розгляд парламенту з публікацією акта та усіх супровідних документів.

Мінімум (найкраще) або ранг 1. Бюджети з поданням вчасно або завчасно. Наприклад, бюджети на 2017-2019 роки, на 2012 рік і на 2001-2007 роки.

Максимум (найгірше) або ранг 19. У бюджетній історії так склалося, що Мінфін вносив бюджет або вчасно, у вересні, або зовсім невчасно — у грудні. Бюджети з невчасним поданням — на 2008 рік, 2010-2011 роки, 2013-2016 роки.

Індикатор №2.

Тривалість розгляду проекту бюджету до першого читання

 Згідно з Бюджетним кодексом, проект фінансового плану повинен бути ухвалений у першому читанні не пізніше 20 жовтня. Тобто депутатам для підготовки документа до першого читання та голосування дається 35 днів.

Проте якщо внесення проекту затримується, депутатам залишається менше часу на його розгляд. Якщо бюджет ухвалений поспіхом, це негативно впливає на його якість. Тому цей індикатор залежить не від дати ухвалення бюджету в першому читанні, а від часу перебування у Верховній Раді.

Якщо депутати спрацювали в належних часових рамках, індикатор №2 набуває значення "0", а бюджет отримує ранг 1. Якщо бюджет лежав у Верховній Раді довго або був ухвалений надто швидко, значення індикатора і ранг зростуть.

Мінімум або ранг 1. Бюджети на 2003, 2012, 2017 та 2019 роки. Подання цих бюджетів та їх ухвалення в першому читанні відбувалося вчасно або майже вчасно. Депутатам вистачало часу на розгляд документів.

Максимум або ранг 19. Бюджет на 2009 рік, коли за законопроект голосували одразу в першому читанні та в цілому наприкінці грудня.

Індикатор №3.

Тривалість розгляду проекту бюджету між першим читанням та ухваленням

Відповідно до Бюджетного кодексу, бюджет повинен бути ухвалений в цілому до 1 грудня. Отже, якщо бюджет ухвалений в першому читанні 20 жовтня, до моменту його остаточного схвалення минуть 42 дні.

Ранг виставляється за аналогією з індикатором №2.

Мінімум або ранг 1. На першому місці — бюджети на 2001-2002, 2004, 2006 та 2019 роки. За винятком бюджету на 2019 рік, підготовка цих фінансових планів країни до ухвалення в цілому зайняла на тиждень більше, ніж дозволяє Бюджетний кодекс. Бюджет на 2019 рік був ухвалений раніше.

Максимум або ранг 19. На останньому місці — бюджет Миколи Азарова та парламенту четвертого скликання на 2005 рік.

Індикатор №4.

Відхилення видатків ухваленого бюджету від видатків, закладених Мінфіном до проекту

Під час перебування законопроекту в парламенті народні депутати генерують до нього тисячі поправок. Левова їх частка зазвичай стосується збільшення видатків на виборчі округи депутатів та програми розвитку.

Побажання депутатів можуть в рази перевищувати доходи бюджету. Мінфін, як правило, таким поправкам опирається, однак частина з них все ж враховується. Причини такого схвалення часто криються у політичній площині. Має місце мовчазна політична згода за принципом "голос за поправку".

Відхилення первісно запланованого показника видатків від ухваленого в остаточній редакції свідчить про те, наскільки поступливим був Мінфін під час доопрацювання проекту з депутатами. Цю поступливість ми виміряли так.

Формула показує, на скільки відсотків збільшилися заплановані видатки між поданням бюджету Мінфіном та остаточним ухваленням документа. Чим нижча така оцінка, тим менш поступливим був Мінфін.

Ми не можемо повністю виключати того, що деякі парламентарі неформально працювали з Мінфіном під час формування проекту бюджету, тобто мали "свої" видатки, закладені до поданої редакції. Проте офіційних джерел підтвердження такої інформації не існує, тому це не включено до рейтингу.

Мінімум або ранг 1. Найнижчий показник був при складанні бюджету на 2009 рік у Віктора Пинзеника та парламенту шостого скликання. Тоді на тлі світової фінансової кризи, яка активно зачепила Україну саме під час бюджетного процесу, обсяг видатків було знижено на 12%.

Максимум або ранг 19. Найвищий показник — у бюджету на 2003 рік, який готували Ігор Юшко та Микола Азаров з Верховною Радою четвертого скликання. Депутатські поправки тоді збільшили видатки бюджету на 9%.

Всі інші показники розташувалися за рангами залежно від того, наскільки депутати збільшили видатки держбюджету перед фінальним голосуванням.

Наслідком врахування депутатських правок може бути не лише збільшення видатків, а й перерозподіл коштів, який призводить до збільшення або зменшення видатків за окремими статтями. Такий перерозподіл значно не впливає на здатність Мінфіну виконати бюджет, тому ми це не враховували.

Індикатор №5.

Відхилення дефіциту ухваленого бюджету від дефіциту, закладеного до первісної редакції

Подаючи проект бюджету до парламенту, Мінфін визначає граничний розмір його дефіциту. Відповідно до законодавства він не повинен змінюватися під час коригування законопроекту, адже для фінансування додаткових видатків потрібно або запропонувати нові джерела доходів, або збільшити дефіцит.

Дефіцит покривається з двох основних джерел: запозичень та приватизації. Додаткові запозичення означають зростання держборгу та витрат на його обслуговування.   Cередній рівень виконання плану за ці роки — менше 1%.

Завдання Мінфіну під час бюджетного процесу — забезпечити ухвалення бюджету з попередньо визначеним граничним обсягом дефіциту. Поступливість відомства в перегляді показника дефіциту підвищує фіскальні ризики та потенційно збільшує обсяг запозичень для покриття дефіциту.

Водночас ми припускаємо, що Мінфін коректно оцінює макроекономічну ситуацію, і тому не оцінюємо, чи є запропонований розмір дефіциту оптимальним. Показник зміни дефіциту розраховується за такою формулою.

Формула показує, на скільки відсотків збільшився дефіцит під час бюджетного процесу. Якщо цей показник вище нуля, значить, були прийняті пропозиції депутатів щодо видатків, не підкріплених доходами.

Мінімум або ранг 1. Зменшення дефіциту на 2% у бюджеті на 2002 рік за Ігоря Мітюкова та парламенту третього скликання. Відзначимо, що в бюджетах на 2015-2017 роки та 2019 рік значення дефіциту не змінювалося.

Максимум або ранг 19. Збільшення дефіциту на 150% відбулося за Ігоря Юшка, Миколи Азарова та парламенту четвертого скликання у бюджеті на 2003 рік.

ФІНАЛЬНА ОЦІНКА ТА РАНГИ

Фінальна оцінка є середнім арифметичним рангів за кожним з індикаторів. Найбільше можливе значення такої оцінки — 19, якщо Міністерство фінансів та парламент не дотрималися строків ухвалення бюджету і допустили значне зростання видатків та дефіциту під час його розгляду.

Мінімум або ранг 1. Бюджет на 2019 рік, Мінфін під керівництвом Оксани Маркарової та парламент восьмого скликання. Сумарне значення оцінки — 3,4.

Максимум або ранг 19. Бюджет на 2014 рік, Мінфін під керівництвом Юрія Колобова та парламент сьомого скликання. Значення оцінки — 13,8.