Новый налог на зарплаты: как правительство меняет правила игры для бизнеса

На засідання уряду був винесений законопроект, який став одним з головних ньюзмейкерів минулого тижня.

Йдеться про плани уряду збільшити податкове навантаження на високі зарплати і змінити правила нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

У Кабінеті міністрів розраховують, що у такий спосіб вдасться додатково залучити до Пенсійного фонду 10 млрд грн та встановити чергову "соціальну справедливість" — цього разу при сплаті єдиного соціального внеску.

Уже зараз плани урядовців викликають обурення з боку бізнесу. Через що саме, і чому законопроект Мінсоцполітики викликає таке роздратування у підприємців?

Навіщо це уряду

"Протягом семи-десяти років ми вийдемо на нульовий дефіцит Пенсійного фонду", — заявляв навесні 2017 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман, коли переконував депутатів голосувати за пенсійну реформу.

Голова уряду тоді також наголошував: якщо нічого не робити, то у 2018 році дефіцит Пенсійного фонду сягне 175 млрд грн, а ще через рік — 200 млрд грн.

Як відомо, восени 2017 року пенсійна реформа була ухвалена, проте змінити негативний тренд, який згадував Гройсман, так і не вдалося.

Відносно ВВП видатки держбюджету на Пенсійний фонд у 2018-2019 роках залишаються на однаковому рівні — 4,2%. Номінально вони не тільки не скорочуються, а зростають: із 139,3 млрд грн у 2018 році до 166,5 млрд грн у 2019 році.

Отже, взятий у рамках пенсійної реформи курс на підвищення пенсій змушує уряд терміново шукати додаткові джерела доходів для наповнення Пенсійного фонду.

Що хоче змінити уряд

Запропоновані Мінсоцполітики зміни передусім стосуються бізнесу та працівників, які отримують високі зарплати.

Йдеться про реалізацію давньої ідеї глави цього відомства Андрія Реви: розширити базу оподаткування єдиного соціального внеску завдяки високим зарплатам та ввести так звану регресивну шкалу нарахування ЄСВ.

Як відомо, законодавство передбачає сплату 22% ЄСВ із зарплат не вище 15 мінімальних зарплат — 55,8 тис грн. На суму, яка перевищує цю межу, податок не нараховується.

Законопроект пропонує підвищити цю межу і нараховувати ЄСВ за тією ж ставкою — 22% — на зарплати, не вищі 25 мінімальних зарплат — 104 тис грн.

Також уряд пропонує ввести регресивну шкалу нарахування ЄСВ для зарплат, які перевищують 104 тис грн (25 мінімальних зарплат). Для таких зарплат ставка буде зменшуватися від 20% до 5% залежно від розміру зарплати.

Поряд з цим пропонується посилити відповідальність за несплату ЄСВ.

Йдеться про повернення кримінальної відповідальності за несплату податків, введення заборони на виїзд за кордон і керування транспортним засобом при відкритому кримінальному провадженні про несплату ЄСВ.

Також змінюються відносини бізнесу з Пенсійним фондом в частині виплати пільгових пенсій.

Раз несправедливість, два несправедливість

Очікування бізнесу та Мінсоцполітики від цих ініціатив — протилежні.

Чого очікує уряд?

Розмір пенсії залишається низьким. У жовтні 2018 року середня пенсія становила 2 577 грн, мінімальний розмір — 1 452 грн (з грудня підвищується до 1 497 грн).

Наступне підвищення пенсій відбудеться у 2019 році за формулою, передбаченою законом про пенсійну реформу.

Відповідно до формули, середня зарплата для розрахунку, 3 764 грн, буде підвищена на коефіцієнт, що дорівнює сумі 50% темпів зростання середньої зарплати до 50% темпів інфляції.

Враховуючи дефіцитність Пенсійного фонду, щоб профінансувати це підвищення, необхідно буде розширювати власні надходження фонду, збільшувати кількість застрахованих осіб та легалізувати зайнятість.

У Мінсоцполітики також наголошують, що існують схеми ухилення від сплати ЄСВ.

Так, 75% приватних підприємств "декларують" середню зарплату 4 тис грн. Більшість з них не мають диференціації в оплаті праці відповідно до посад. Це свідчить, що більша частина зарплат досі перебуває в "тіні".

За даними Пенсійного фонду, 84 тис керівників підприємств отримують зарплату на рівні мінімальної. У Києві таких понад 20 тис, хоча середня зарплата в столиці становить 13 614 грн.

Наразі максимальна величина бази нарахування ЄСВ — 15 мінімальних зарплат або 55 845 грн.

У Мінсоцполітики наголошують, що люди з низькою зарплатою сплачують ЄСВ з усієї суми заробітку, а близько 50 тис небідних громадян заплатили ЄСВ лише із 40% заробітку. Серед цих 50 тис є 124 працівники, які отримують зарплату від 1 млн грн до 24 млн грн.

Тут, за словами Реви, є два варіанти.

Перший — зарплата отримана легально і йдеться про можливість сплати ЄСВ з усієї суми заробітку.

Другий — максимальний розмір сплати ЄСВ нараховується для ухиляння від сплати внеску. Це передбачає, що велика зарплата нараховується одній особі, а потім вона ділиться "в конвертах" між багатьма працівниками.

Чого очікує бізнес?

Підприємці б’ють на сполох. Для бізнесу це означає збільшення податкового навантаження.

"Викликає обурення, що левову частку цих додаткових надходжень повинні забезпечити платники, що вже зараз легально виплачують зарплати. Під гаслами детінізації зарплат пропонується запровадити вибіркове додаткове оподаткування сумлінних платників, які не перебувають у "тіні", — наголошується в заяві Європейської бізнес-асоціації (ЄБА).

На думку представників ЄБА, держава повинна зосередитися "на боротьбі з ухиленням від оподаткування, а не на імітації такої боротьби". Там переконані, що запропоновані Міністерством соціальної політики заходи ще більше заохотять недобросовісних платників до збереження тіньових схем.

Також, на думку підприємців, збільшення витрат на сплату ЄСВ призведе до зменшення розміру зарплат, а це скоротить надходження з військового збору та податку на доходи фізичних осіб.

Експерти ставляться до ініціативи Мінсоцполітики не менш критично.

"Статистика показує, що на підприємствах з іноземними інвестиціями середня зарплата майже вдвічі вища, ніж на вітчизняних підприємствах. Отже, додаткові стягнення ЄСВ можуть стати бар'єром для входу в Україну іноземного бізнесу, який працевлаштовує високооплачуваних працівників", — зауважує старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Федець.

За її словами, це спонукатиме професіоналів, які працюють в Україні, шукати кращі варіантів працевлаштування за кордоном. В результаті, роботодавцям буде складніше залучати кваліфіковані кадри, а Україна так і не позбудеться іміджу країни з дешевою робочою силою.

Ще одна проблема, за словами Федець, полягає в тому, що вітчизняне законодавство надто часто змінюється. Мінливість законів шкодить і вітчизняним малим та середнім підприємствам, і іноземнии інвесторам, оскільки не дає їм можливості планувати свою діяльність.

Зараз форми зайнятості стають більш гнучкими: контрактна робота, фрілансерство, самозайнятість, зазначає експерт.

"Підхід уряду, який диктує умови диференціації оплати праці, не бере до уваги того, що межі між професіями, а також між керівником та працівниками можуть бути не такими явними, особливо у стартапах чи в малому бізнесі. Жорсткі покарання за несплату ЄСВ не мотивуватимуть українців починати свою справу і реєструватися приватними підприємцями", — наголошує Федець.

Чи врятують 10 мільярдів Пенсійний фонд

За розрахунками Реви, ухвалення законопроекту згенерує у 2019 році 10 млрд грн доходів до Пенсійного фонду.

Ці 10 млрд грн порівняно із 166,5 млрд грн дотацій з держбюджету — невелика сума. Якщо ж вони з’являться, то стануть певною подушкою безпеки, яка частково дозволить уряду профінансувати підвищення пенсій у 2019 році.

Як повідомили ЕП у Міністерстві фінансів, на заплановану індексацію потрібно 20 млрд грн, а на перерахунок пенсій військовослужбовцям — ще 5,5 млрд грн.

Ці видатки вже передбачені проектом держбюджету-2019, однак ризики фіскальних розривів та призупинки пенсійних виплат, як це було у липні 2018 року, існують.

На це вказує і Рахункова палата у своїх висновках щодо проекту кошторису на 2019 рік.

"Прогнозується зростання частки коштів державного бюджету в доходах Пенсійного фонду з 39,4% до 41,9%. При цьому є ризики, що кількість випадків, коли виникатимуть тимчасові касові розриви на виплату пенсій та допомог, збільшаться", — констатують представники Рахункової палати.

"Нам потрібні додаткові джерела. Запропонована зміна підходів до сплати ЄСВ — одне з них. Друге джерело — це надходження, які надійдуть внаслідок легалізації "євроблях". Вони підуть не в держбюджет, а в Пенсійний фонд. Якщо раптом кошти від "євроблях" не надійдуть або надійдуть в меншому обсязі, то розширення бази оподаткування ЄСВ буде джерелом, яке підстрахує", — пояснив Рева у розмові з ЕП.[L]

Наразі уряд не ухвалив остаточного рішення щодо законопроекту Мінсоцполітики.

Прем'єр доручив його доопрацювати протягом трьох днів.

Разом із зміною підходів до сплати ЄСВ Рева виніс на розгляд уряду ще одну ініціативу: скасувати конкретні терміни, протягом яких Пенсійний фонд повинен повертати позики Держказначейству.

Йдеться про те, щоб виключити норму про повернення позичок до кінця поточного бюджетного періоду.

Як уже писала ЕП, це означає, що Пенсійний фонд зможе не повертати борги казначейству протягом року.

За інформацією джерел ЕП, Мінфін категорично проти цієї ідеї, бо Пенсійний фонд накопичуватиме заборгованість перед казначейством.

Усі ці ініціативи свідчать про те, що, взявши напередодні виборів курс на підвищення соцстандартів при обмежених можливостях бюджету та економіки, уряд намагається не "зірвати" цей план. Навіть якщо ці намагання фіскально ризиковані та збільшують податкове навантаження на "білий" бізнес.