Фирташ не заплатит. Как могут вырасти тарифы на газ из-за транспортной составляющей

Тарифи на житлово-комунальні послуги — одне з найбільш дискусійних питань в Україні. Особливо це стосується цін і тарифів на газ, адже газ і тепло становлять більшу частину рахунків сімей.

Як відомо, 27 березня 2015 року Україна та МВФ підписали меморандум щодо програми розширеного фінансування. Згідно з документом, Україна повинна отримати близько 17,5 млрд дол протягом 2015-2019 років.

Меморандум передбачав зобов'язання уряду вирівняти ціни на газ для населення до імпортного паритету у квітні 2017 року. Цього зроблено не було. Зараз такий імпортний паритет більш ніж на 50% вищий, ніж ціна на газ для населення.

Тривають перемовини з МВФ щодо нової ціни на газ, при якій Україна зможе отримати наступний транш програми фінансування. Ці гроші критично важливі для держави, враховуючи поточну макроекономічну ситуацію.

Однак ціна на газ — це лише частина, хоча й найбільша, тарифу на газ для споживача.

У тариф також включаються вартість транспортування газу мережами "Укртрансгазу" та облгазів, націнка постачальника — облгаззбуту, а також податок на додану вартість, що збільшує кінцевий тариф для споживача на 20%.

У структурі присутній тариф за транспортування газу розподільними мережами, який становить 531,7 грн за тис куб м газу. Саме цю частку коштів отримують облгази. Вона становить 7,4% від кінцевого тарифу для споживача.

Компанія Фірташа транспортує 67% газу населенню

Усі облгази є операторами мереж — природними монополістами у своєму регіоні, тому всі тарифи та правила роботи встановлює регулятор — Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У загальнодержавному масштабі на групу "Регіональна газова компанія" (РГК), що належить Дмитру Фірташу, припадає понад 67% всього розподілу газу населенню.

Саме тому ця група найчастіше є опонентом "Нафтогазу" у суперечках, адже усі заробляють на кінцевому споживачеві. Кожен хоче більший шматок пирога, а пиріг обмежений.

З діаграми видно, що 71% тарифних коштів іде "Нафтогазу", 7,4% — облгазам, 1,8% — афільованим з облгазами постачальникам.

Облгази просять підняти тариф

На початку 2018 року облгази оприлюднили на своїх сайтах проекти тарифів на розподіл газу. НКРЕКП, скоріш за все, не затвердить тарифи у такому вигляді, але це дає розуміння позиції облгазів. У середньому облгази пропонують підвищити їм тарифи у 2,5-4 рази, а ПАТ "Коростишівгаз" — аж у 7,3 разу.

У той же час ПАТ "Кіровоградгаз", яке перебуває у власності "Нафтогазу", просить підвищити тариф у 2,9 разу, що нижче за середній показник.

В Україні єдиний тариф на газ для населення. Тож підвищення тарифу одного облгазу впливає на кінцевий тариф для населення у всіх регіонах. Тому споживачів повинні хвилювати тарифи кожного облгазу.

Як видно з графіка, пропоновані розміри тарифу коливаються у межах 500-3100 грн за тис куб м. Така різниця зумовлена низкою факторів: кількістю і щільністю споживачів, обсягами споживання, протяжністю мереж.

Наприклад, невелике регіональне підприємство "Газовик" просить тариф у 4,8 разу більший за тариф, який хотів би отримати "Київгаз". Звідси висновок: дрібні природні монополії часто неефективні та економічно недоцільні.

Тариф на газ для населення можуть вирости на 15%

Якщо регулятор затвердить пропоновані облгазами тарифи, то загальний тариф на розподіл зросте на 174% до 1 406,8 грн за тис куб м. Це спричинить підвищення кінцевого роздрібного тарифу на газ для населення на 15,4% або 1 071,8 грн за тис куб м і досягне 8 029,7 грн за тис куб м за умови незмінності інших факторів.

Плата за газопроводи збільшує тариф

У 2015 році в законі "Про ринок природного газу" була закріплена ідея плати за користування газовими мережами, яку повинні сплачувати облгази.

Розмір такої плати у законі не вказувався. Керівники "Нафтогазу" у публічній площині представляли цю ідею як "змусимо Фірташа платити за державні мережі".

Однак у регульованих природних монополіях, тарифи для яких встановлює державний регулятор, усі регульовані затрати покриваються тарифом. Отже, це означало плату не з Фірташа, а з усіх споживачів газу.

Зрештою, так і вийшло: у червні 2018 року "Нафтогаз" звернувся з листом до уряду із скаргою на НКРЕКП, що вона не включила у тарифи відповідні платежі. У проектах нових тарифів облгазів нова складова, "Плата за використання державного майна", врахована. Проте не проведена інвентаризація газопроводів.

Може виникати ситуація, що споживачі за власні кошти будували мережі, а потім ще муситимуть за них платити. Якщо така плата буде введена, то це означає новий грошовий потік у розмірі понад 500 млн грн, який ляже на населення та збільшить тариф на газ на 0,3%. Приклад такої плати, яку пропонується включити у тарифи для споживачів у деяких облгазах, можна побачити в таблиці.

В умовах обмежених ресурсів та великої кількості невирішених проблем доцільність введення такої плати досить сумнівна.

Усі облгази заявляють про свою збитковість і, ймовірно, небезпідставно, адже востаннє їх тарифи переглядалися у 2016 році. "Кіровоградгаз" заявляє про збитки минулих років у розмірі 42 млн грн, які просить відшкодувати зростанням тарифу. Хоча пропоноване облгазами трикратне підвищення тарифів виглядає зависоким.

Зрештою, недофінансованість та нецільове використання тарифних коштів впливають на стан мереж, якими транспортується газ до квартир і будинків. Якісне надання послуг споживачам може бути тільки тоді, коли є і товар, і надійні мережі.

Перед урядом стоїть непросте завдання: збалансувати ситуацію в умовах обмежених ресурсів українського споживача та бюджету.

Андрій Герус, голова ГО "Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг"

Олександр Різниченко, аналітик Magonova&Partners