Гендиректор "Эпицентр К". Зачем Герегам аграрный бизнес

Сім'я Герег більш відома широкому загалу завдяки мережі будівельно-господарських гіпермаркетів "Епіцентр К" та магазинів "Нова лінія".

Мегауспішний бізнес, який зростає шаленими темпами і дозволяє його власникам так само швидко просуватися в рейтингах найзаможніших українців . Мережа налічує понад 60 об'єктів, послугами яких лише за один день можуть скористатися сотні тисяч українців.

Відповідно до  рейтингу найбагатших українців, складеного журналом "Новое время" і інвестиційною компанією Dragon Capital в жовтні 2017 року, Олександр і Галина Гереги входять в топ-10 найбагатших українців і наступають на п'яти олігархам. Їх статки сьогодні оцінюються в 688 млн доларів.

І як часто буває в Україні, в таких успішних історіях ніколи не обходиться без політичного шлейфу. На політичному олімпі все непогано склалася у обох представників заможного сімейства. Наразі Олександр є позафракційним депутатом парламенту, а до цього він був членом фракції "Партія регіонів" у 2013-2014 рр. Галина Герега у 2011-2014 роках була депутатом та секретарем Київради.

На "епіцентрах" Гереги не збираються зупинятися. Останні три роки так само швидко почав зростати їх аграрний бізнес. Сім'я почала будувати свою аграрну імперію в 2015 році. За останні три роки їм вдалося сконцентрувати більше 100 тис. га в п’яти регіонах України.

Першим значним активом була "Вінницька агропромислова група" Володимира Барцьося. Потім бізнесмени купили 10 агропідприємств у міжнародного трейдера Glencore, випередивши в цій угоді "Кернел" Андрія Веревського.

Після цього придбали "Оболонь-Агро" у "пивного короля" Олександра Слободяна. На цьому "Епіцентр" зупинятися не збирається і шукає нові напрями для інвестицій. Попередні агроактиви коштували Герегам $150 млн.

Конкуренти в регіонах кажуть, що власники "Епіцентру" не жаліють гроші на пайщиків і конкурувати з ними по вартості оренди важко. Найбільший агрокластер, що не дивно, знаходиться у виборчому окрузі Олександра Гереги. Ймовірно, пайщики і сільське населення може стати новою виборчою платформою для бізнесмена.

Про це і про те, як будівельні гіпермаркети залежні від аграрного бізнесу Герег в інтерв'ю ЕП з генеральним директором ТОВ "Епіцентр К" Петро Михайлишин зазначає, що рішення прийти в аграрний бізнес було для нього в першу чергу економічним.

— Для чого сім'ї Олександра та Галини Герег аграрний бізнес?

—  Сьогодні в Україні успішні ті бізнеси, які є диверсифікованими. Ми — лідери ринку роздрібної торгівлі непродовольчими товарами. Наразі група компаній налічує 60 торгових центрів мереж "Епіцентр" та "Нова лінія".

Агробізнес дозволить нам створити баланс, щоб "хеджувати" ризики у випадку коливань на валютному ринку. Наразі частка експорту продукції з нашого агрохолдингу ще недостатня, щоб перекривати імпорт для Епіцентру, але за результатами цього року ми плануємо його дещо вирівняти.

— Тобто агроактиви — це своєрідна диверсифікація бізнесу для можливості отримання валютної виручки?

— Так, це одна з можливостей, але у нас є й інші способи отримання валюти. Не всі знають, але крім торгівлі ми маємо та розвиваємо й інші напрями діяльності: підприємства з обробки деревини та виробництва керамічної плитки.

Після кризи ми серйозно задумалися над тим, щоб розвинути власне виробництво керамічної плитки ще глобальніше.

— Ви починали агробізнес в 2015? Тоді було засноване ТОВ "Агрохолдинг 2012", яке активно почало придбання активів у Хмельницькій і Вінницькій областях?

— Так, ТОВ "Агрохолдинг 2012", засноване у вересні 2015 року, не мало земельного банку. Потім ми почали пропонувати тим пайовикам, у кого закінчувались договори оренди, кращі умови для співпраці, зокрема щодо розміру орендної плати.

Ми запропонували пайовикам орендну плату в розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки землі, замість 3-5%, і в Хмельницькій області це призвело до початку "земельної революції". Великі аграрні компанії, які не декларували всю землю, що обробляли, і не платили всіх податків, зібрали фермерів і "своїх людей" та організували так званий "аграрний майдан".

Однак, вони не розуміли, що це був майдан проти селян, адже протестували проти того, що Герега запропонував вищу орендну ставку та кращі умови для співпраці з селянами.

У наслідок такої "земельної революції", в 2015 році в Хмельницькій області почалася швидка легалізація землі, адже всі переживали, щоб у них не забрали землю. Тільки на Хмельниччині у минулому році пайовики отримали на 1 млрд грн доходів від орендної плати більше, ніж у 2015 році.

Олександр Герега. Фото автора

— Тобто, ви спочатку просто переманювали пайовиків з інших компаній?

— Я б не вживав слово "переманювання". Ринок  є ринок, і його рушійною силою є здорова конкуренція. Ми запропонували кращу ціну договору і умови співпраці, тому нас обрали люди. Це стосується і кадрів, і будь-яких інших умов.

— Можете сказати, з якої кількості землі в оренді ви починали?

— На початку 2016 року ми мали у обробітку близько 450 га землі.

— Це зовсім не багато.

— 15 років назад ми також мали один ТЦ "Епіцентр", а наразі їх вже 46, земельний банк аграрного напрямку ми лише за два роки теж наростили до 110 тис. га землі. Згодні, що це не багато, але динаміка хороша.

— Наразі великі гравці агроринку насторожені такими агресивними темпами експансії, адже розширення земельного банку за останні два роки активно проводили фактично лише "Кернел" і "Епіцентр".

— Нас завжди цікавить, про що говорять учасники ринку, тому ми, насамперед, враховуємо їхню думку при прийнятті рішень, але про "агресивну експансію" від них ще не чули. Якщо мова йде про те, що наші підприємства пропонують кращі умови співпраці і це є "агресивною експансією", то ми з таким твердженням не згодні.

Рішення зібрати агроактиви продиктоване наявністю пропозицій на цьому ринку, які були вигідними та перспективними для нас. Ми не вважаємо, що за два роки набути земельний банк у 110 тисяч гектарів це "так швидко".

— Ваша компанія стала агрохолдингом за дуже короткий термін, чому не прийшли в цей бізнес раніше?

— Так, ми стали великою агрокомпанією за дуже короткий час. Адже, якщо ми беремося за якусь справу, то доводимо її до кінця, працюючи в швидкому темпі.

Час агробізнесу для Епіцентру прийшов, хоча й розуміємо те, що навіть трохи запізнилися. Однак, будь-яка криза в країні завжди є стимулом задуматися, як надалі вести бізнес, щоб знизити ризики до мінімуму та не зазнати негативних наслідків.

— Як відбувалося формування такого значного земельного масиву?

Спочатку ми оформлювали землю в оренду на "Агрохолдинг 2012", укладали договори з пайовиками, у яких закінчувався строк договору з попередніми орендарями, купували корпоративні права дрібних підприємств, що мали 800-1000 га.

У 2016 році придбали 80% частки компанії "Вінницька аграрно-промислова група", яка, крім землі, має чотири елеватори загальною потужністю 230 тис. т одночасного зберігання зерна. Це було перше велике придбання агроактивів, і вже після цього ми рухалися далі саме таким шляхом. Після придбання ми почали технічне оновлення, поліпшувати технології вирощування сільгоспкультур тощо. Потім відбулася купівля агроактивів компаній "Glencore" та "Оболонь Агро".

На сьогодні ми сформували три виробничі кластери: "Західний", "Вінницький" та "Центральний" із земельним банком у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській і Черкаській областях.

— За останні два роки ви придбали агроактиви в Оболоні, Glencore, Вінницьку агропромислову групу. Відчували конкуренцію по цих угодах?

— Безумовно. Останній актив, який ми придбали — це "Оболонь Агро". Все відбувалося на конкурсних засадах. Учасників аукціону було п'ятеро, в тому числі "Вітагро" та "Агропросперіс", які також були зацікавлені в цих землях. Проте, ми чесно виграли конкурс і стали власниками цього активу.

— Де "Епіцентр" взяв кошти на інвестиції в агроактиви?

— Логічно, що наразі кошти на розвиток агрохолдингу генерує компанія "Епіцентр К". Проте, щоб не було "товарного голоду" і нарікань з боку постачальників Епіцентру, ми опосередковано, не напряму, залучали також кредитні ресурси. Це значні інвестиції в 150 млн доларів у агробізнес за останні 2 роки.

— Як називатиметься ваша агрокомпанія? Вона буде працювати в рамках групи компаній "Епіцентр"?

— Ми ще на 100% не впевнені, але назва "Епіцентр-Агро" нам подобається. Адже "Епіцентр" – це відомий бренд. Плануємо, що аграрний напрямок стане частиною групи компаній, та в перспективі отримає назву "Епіцентр-Агро".

Наразі наші пайовики мають діючі договори з тими компаніями, з якими ми укладали корпоративні угоди. Після закінчення терміну договорів оренди землі, ми будемо визначатись де переводити їх на компанію "Епіцентр-Агро", а де не робити цього.

Ми маємо пережити цей перехідний період. Буде він рік чи чотири роки – це не має суттєвого значення, але в кінцевому підсумку ми плануємо мати структуровану компанію "Епіцентр-Агро". Вона буде відокремлена від основного бізнесу "Епіцентр К".

Петро Михайлишин

— Останнє рішення Антимонопольного комітету стосувалося групи компаній ViОil. Ви придбали 25% компанії?

— Ми вивчаємо всі напрями, які цікаві і рентабельні у переробці сільгосппродукції. "ViОil" — група компаній з переробки соняшнику, ріпаку і сої. Ми здійснили огляд виробничих потужностей, вивчили їхню економіку, від якої ми не в захваті. Власники компанії "ViОil" пояснили, що зараз маржинальність переробки низька, навіть у такого лідера галузі як "Кернел".

Це пояснюється профіцитом потужностей з переробки олійних. Були роки, які надавали маржинальність переробки 1 т соняшника у 200 доларів, наразі це 20-50 доларів. Це вже не та економіка, що нас цікавить.

Так, ми проводили переговори з власниками Vioil, і навіть отримали дозвіл АМКУ на придбання частки 25% міноритарного пакета. Домовленість була, що ми поетапно будемо збільшувати пакет, що мало б бути юридично прописано. Наразі ми готові продовжувати переговори, тільки прагнемо зрозуміти, куди рухається ринок переробки олійних культур, якою буде економіка, і чи варто нам працювати у напрямку переробки.

Крім того, компанія "Кернел" будує потужності в Старокостянтинівському районі Хмельницької області. Це означає, що компанія "ViОil" може втратити контроль над сировинною базою Західного регіону.

Наразі ми не придбали жодної акції компанії "ViОil" і не маємо з ними жодних договірних зобов'язань. Ми ніколи не купуємо підприємства просто так для загальної кількості, поки не вивчимо їх та їхні можливості.

— Як взагалі виникла ідея стати акціонером ViОil?

— Компанія "ViОil" була, є і буде переробною компанією, яка нас цікавила у двох аспектах. Наша компанія "Вінницька аграрно-промислова група" мала тісні господарські відносини з цим переробником, тому що поставляла йому вирощений врожай соняшника.

Ми перейняли цю естафету і продовжили поглиблення таких відносин, як продавці цієї культури. Крім того, ми шукали можливості створення доданої вартості всередині нашого агрохолдингу, а це можливо лише через переробку вирощеної продукції.

—  "Епіцентр-Агро" має свій трейдинг?

У нас є трейдинг, але він суто внутрішній, ми працюємо на умовах СРТ. Ми хочемо працювати на умовах FOP. Ми плануємо мати підрозділи з продажу в інших країнах – тих, де є дешевий фінансовий ресурс, щоб мати змогу закуповувати зернові в Україні. Тоді ми матимемо ще більший ефект від продажу власного врожаю.

Однак, в  нашій країні логістика є не досить розвиненою. Укрзалізницю тільки ледачий не критикує через нестачу вагонів. Парк зерновозів зношується, він оновлюється повільно, вагонів не вистачає, а про тягову силу взагалі не варто згадувати.

— Наразі великі агрокомпанії самостійно купують зерновози. Для вас це питання на часі?

Так, однозначно. Цього року ми цим вже не будемо займатися, оскільки нам потрібно зайнятися технічним забезпеченням агрогосподарських підприємств – ґрунтообробною, посівною, збиральною технікою. У наступному році плануємо закупити три повноцінних маршрути, які матимуть 50-60 вагонів кожен.

— Які елеваторні потужності має ваша компанія?

Наразі ми маємо 5 елеваторів на 360 тис. т одночасного зберігання зерна, але цього недостатньо для нашого аграрного напрямку. Цьогоріч ми починаємо будівництво ще двох нових елеваторів, а також розширюємо потужності ще двох.

У Вінницькій області в смт Вапнярка будуємо елеватор на 120 тис. тон одночасного зберігання зерна, а у смт Вендичани – на 100 тис. тон зберігання зерна. У Хмельницькій області в смт Закупне, де зосереджений колишній агроактив "Оболонь Агро", ми приростимо потужності ще на 65 тис. т зберігання. Також розширимо елеватор у Вінниці, збільшимо потужність "прийомки".

Після цього ми плануємо займатися переробкою, адже це, як я вже казав, збільшення доданої вартості. Нас цікавить також виробництво цукру, тому наразі ми вивчаємо ведення цього бізнесу.

— Чим цікава вам переробка цукрового буряку?

Якщо ми коли-небудь ввійдемо в цукровий бізнес, то ми будемо робити таку бізнес-модель як в Сербії на цукрових заводах, власником яких є відомий бізнесмен Миодраг Костич.

Сучасні технології, які використовують за кордоном, дозволяють здійснювати глибинну безвідходну переробку бурякової продукції, що збільшує виробництво цукру та зменшує затратність сировини.

Ми знайомі з ним, адже також мали намір придбати активи Костича в Україні – це  "Агро Інвест Україна". Проте, компанія "Кернел" нас випередила у цьому і надала кращу пропозицію. Втім, працюючи з сербами, ми отримали певний досвід.

— Розглядали можливість придбання агрохолдингу "Мрія"?

Якщо була б можливість без катастрофічних боргових навантажень придбати такий актив, як "Мрія", ми б пішли на це. Проте, від нас це не залежить, адже на цьому шляху є багато перешкод. Ми не хочемо брати на себе боргові зобов’язання, які має наразі цей агрохолдинг.

Ми дуже прискіпливо ставимося до своїх боргових навантажень, щоб наш щорічний борг не перевищував 5% від обороту компанії.

— Які інвестиції заплановані на 2018 рік?

— Загальна сума інвестицій, запланованих на наступний рік у агронапрямок, становить більше 2 млрд грн. З них, 1,4 млрд грн ми плануємо спрямувати на будівництво елеваторів, 665 млн грн — на придбання техніки.

Крім того, минулого року ми вже уклали договір з компанією "Мерседес" на купівлю 100 тягачів. Раніше ми працювали з Вольво, але вони зменшили вимоги до якості. Тому наразі ми співпрацюємо з компанією "Мерседес", з якою досягли сприятливих умов фінансування, зокрема відтермінування платежів.

Частина тягачів будуть задіяні для міжнародних перевезень, а ті, що мають пробіг, будемо чіпляти до наших зерновозів. Ми також замовили в них 20 автозерновозів, їх кількість ми будемо збільшувати по мірі потреби і економічної доцільності.

— Агробізнес був прибутковим для Епіцентру минулого року?

— В цілому, агронапрямок компанії "Епіцентр К" був прибутковим. Але ми не можемо бути задоволеними показниками роботи у минулому році тому, що далеко не всі поля оброблялись та засівались нами, не скрізь нами виконувалися роботи з обробітку ґрунту і посіву озимих культур позаминулої осені, підживлення і посівні роботи минулої весни.

У планах на наступний рік – вирівняти врожайність у всіх регіонах, де ми обробляємо землю, за рахунок впровадження покращених технологій вирощування основних культур та своєчасного і якісного виконання всіх технологічних операцій..

За 2017 рік показник EBITDA  на 1 га становив більше $300.

— Агрокомпанія має тваринницькі комплекси? Ви плануєте розвивати цей напрям?

Дійсно, у нас серйозний тваринницький спадок. Коли попередній власник Олександр Слободян продавав компанію "Оболонь-Агро", розповідав, що високим надоям сприяє програвання класичної музики для корів на фермах.

Такі "технології" – це цікаво, але тільки коли корови не голодні. Ми вважаємо, що ефективнішим буде покращити кормову базу і умови утримання тварин, розробити новий раціон тощо. Також нас чекає дуже серйозний пласт роботи по вибракуванню непродуктивного стада.

Вивчаючи досвід ведення бізнесу в компанії "ІМК" Олександра Петрова, побачили, як було виведено високопродуктивне стадо і проведено переобладнання корівників. Окупність при цьому становить 7-8 років. Це непоганий результат у сфері тваринництва, яке на сьогодні відлякує багатьох аграріїв, у тому числі й великих. Але це не наш підхід.

Ми отримали у спадок від компаній, які придбали, 16 ферм, 8 із яких є свинофермами. На цих фермах утримуються 6 тисяч голів свиней та 2,5 тисячі голів ВРХ, 1370 із яких – корови дійного стада.

Наше завдання – зробити тваринництво високопродуктивним, покращити вихід тваринницької продукції і стан утримання свиней та ВРХ.

— Можливо, рішення про придбання аграрних активів сім'єю Герег — це політитчне рішення, оскільки попереду парламентські вибори?

— Починати аграрний бізнес у політичних цілях — невдале рішення. Якби в нас було 100 тис. га землі в 4-х районах Хмельницької області, де розташований округ Олександра Гереги, це могло б бути правдою. Але це не так, і рішення придбати агроактиви до виборів ніякого відношення не має.

Так, землі "Оболонь-Агро" знаходяться в окрузі Гереги, але ми придбали компанію в Олександра Слободяна на відкритих торгах. Наші конкуренти – NCH і "Вітагро" – довго і чесно за неї змагалися.

— На ринку говорять, що ви платили кешем орендарям за перехід з інших компаній?

— Пайовик не може перейти до будь-кого з конкурентів до тих пір, поки не закінчиться строк дії договору оренди, не залежно від бажання заплатити їм за "перехід".

Крім того, ми під мікроскопом у ДФС, оскільки є великим платником податків, і не розуміємо, що таке розраховуватися за активи "кешем". Можливо, частково в цьому й наша слабка сторона, оскільки ми бачимо, як готівка гуляє по ринку.

Але ми не можемо продавати зерно за кеш і орендувати землю на таких умовах. У нас є політично-економічна складова, тому ми живемо в світі цивілізованих платежів.

— Якою є стратегія аграрної компанії на найближчі 10 років?

— Зараз для нас головне завдання – вибудувати ефективну систему та управлінську структуру. А якщо буде можливість придбати логістично-зручні для нас агроактиви, то ми ніколи не відмовимося.

Ми ведемо перемовини також з іншими учасниками ринку, які думають продати свій агробізнес і мають, наприклад, насіннєвий завод чи інші види підприємств для переробки. Планів, насправді, багато.

При цьому ми враховуємо негативний досвід великих агрокомпаній, які стрімко нарощували площу земельного банку, забувши про ефективне ведення сільгоспвиробництва на орендованій землі, що в результаті призвело до їх економічного краху та продажу своїх підприємств.