Повелитель "электричек": как одиозный железнодорожник продал Киеву лицензию на городскую электричку
Уволенный за коррупцию железнодорожник устроился на работу советником мэра столицы и продал городским властям лицензию на перевозку киевлян с помощью городской электрички.
Співробітник київської міськадміністрації виставив столиці рахунок за використання міської електрички. Спосіб перевезення пасажирів за допомогою міської електрички чиновник запатентував у 2012 році.
Тепер він вимагає від КП "Київпастранс" 0,25 млн грн ліцензійних відрахувань за те, що місто користується його "винаходом".
"Винахідником" є одіозний екс-глава Південно-західної залізниці Олексій Кривопішин. Заступник директора КП "Київпастранс" Павло Кирилюк уклав з Кривопішиним угоду про використання "винаходу".
Наразі кошти не сплачені, але сам прецедент спричинив немало пересудів. ЕП дізналася, як це стало можливим і чи є тут корупційні ризики.
Ціна
26 жовтня 2017 року Кривопішин виграв тендер КП "Київпастранс" через систему ProZorro. За умовами тендеру, Кривопішин надає комунальному підприємству виняткову ліцензію на використання корисної моделі "Спосіб внутрішньоміських пасажирських перевезень залізничним транспортом "Міська електричка".
У підписаному договорі вказано, що "Київпастранс" мусить платити Кривопішину по 50 230 грн щороку протягом п'яти років. Усього "винахідник" повинен отримати з міської казни 251 150 грн.
З точки зору міста фінансові умови договору можна назвати вигідними.
10 серпня 2017 року заступник директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук Олександр Дорошенко підписав висновок про ринкову вартість майнових прав інтелектуальної власності "винаходу" Кривопішина. У документі вказана сума 795 960 грн. Це втричі більше, ніж ціна укладеної угоди.
Втім, сам "винахідник" у декларації за 2016 рік вказав, що вартість його "винаходу" становить набагато більше — 4,4 млн грн.
На питання ЕП, чому в договорі вказана вартість 0,25 млн грн, Кирилюк відповів, що ціну тендеру визначала Державна служба фінансового моніторингу на прохання "Київпастрансу".
"Винахід"
Міська електричка Києва — один з шести видів громадського транспорту столиці. Він працює з 2 вересня 2009 року.
Короткі відомості про міську електричку Києва:
Курсування по кільцю: з 4 жовтня 2011 року
Протяжність ліній: 50,8 км
Кількість станцій: 15
Час роботи: 5:48 — 21:37
Інтервал руху: 10-30 хв
Найшвидше коло: 1 год 25 хв
Кількість потягів: 12
Вартість: 5 грн
Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" видав Кривопішину патент на корисну модель на перевезення пасажирів "міською електричкою" 10 січня 2012 року.
Через вісім місяців, 30 серпня 2012 року, Міністерство інфраструктури видало КП "Київпастранс" ліцензію (серія АВ № 548966) на надання послуг з перевезення пасажирів у міському електропоїзді з використанням корисної моделі Кривопішина. Про це сказано в офіційному коментарі КП "Київпастранс" для ЕП.
Іншими словами, Мінінфраструктури видало комунальному підприємству ліцензію на експлуатацію міської електрички, яка чинна тільки за умови використання "корисної моделі" Кривопішина.
У чому суть "винаходу" чиновника? На думку Дорошенка, інновації дві: управління рухом поїздів відбувається за допомогою мікропроцесорної системи диспетчерської централізації "КАСКАД", і для пасажирів працює автоматичне оповіщення про наближення електропоїзда. Однак МСДЦ "КАСКАД" не є винаходом Кривопішина. Систему розробило ТОВ "Антрон" (Дніпро).
"Винахідник" Кривопішин
Олексій Кривопішин працює головним спеціалістом відділу аналітичної роботи управління аналітичного забезпечення Київського міського голови. Він співробітник апарату виконавчого органу Київради — Київської міськадміністрації.
На цю посаду його призначив київський міський голова Віталій Кличко 27 квітня 2016 року. Відповідно до штатного розпису апарату КМДА, Кривопішин отримує зарплату 11 403 грн.
Прес-служба апарату КМДА надала ЕП номер телефону робочого місця "винахідника". Журналіст ЕП дзвонив за цим номером у робочий час 6, 7, 14 і 15 грудня. Кривопішин жодного разу не відповів. За словами представника прес-служби, чиновник не з'являється на роботі. Сам Кривопішин не вийшов на контакт з ЕП.
За даними декларації за 2016 рік, Кривопішин — багата людина.
У нього є дві квартири у Києві площею 243,9 кв м і 150 кв м, земельна ділянка 650 кв м у Підгірцях Обухівського району Київської області, дача 142,8 кв м також у Підгірцях.
Чиновник отримує пенсію 4 350 грн на місяць, отримав страхові виплати на понад 1 млн грн та 34,5 тис грн банківських відсотків. У нього є заощадження: 41 тис євро, 98 тис дол та 512 тис грн.
Ще Кривопішин має патент на корисну модель "Спосіб залізничного пасажирського сполучення місто — аеропорт". Тож якщо влада Києва побудує швидкісну залізничну колію з міста в аеропорт "Бориспіль", можливо, їй доведеться платити Кривопішину ліцензійні відрахування.
Кривопішин — украй одіозна особистість. 4 березня 2015 року Кабінет міністрів відсторонив його від виконання обов'язків директора Південно-західної залізниці та закликав правоохоронців порушити проти нього кримінальну справу. Тоді Яценюк говорив, що Кривопішин побудував за державні кошти спортивно-розважальний комплекс "Олімпік віледж".
Відео "Наші гроші"
Тим часом, як показують події останніх місяців, Кривопішину не пред'явлене звинувачення і не конфісковане його майно. Він дає поради главі Києва й успішно продає міській владі ліцензію на свій "винахід".
Спірні "корисні моделі"
За словами керівного партнера юридичної компанії "Юскутум" Артема Афяна, в історії з "патентом на електричку" є два факти, які переводять угоду в розряд спірних.
По-перше, незрозуміло, в чому полягає унікальна складова патенту.
"Якщо патент дійсно унікальний, то його власник повинен продавати патент ще комусь, крім "Київпастрансу". Чим українська електричка кардинально відрізняється від електрички, наприклад, у Польщі? Чому Україна повинна купувати такий патент, а Польща не повинна? Тут і криється відповідь на питання, чи маємо ми справу з порожнім патентом чи із справжнім", — говорить Афян.
По-друге, насторожує зв'язок автора патенту та організації, яка його придбала. Теоретично це може і не містити складу корупції. Людина дійсно могла у вільний від роботи час щось розробляти, але чи має вона інші патенти? Чи займається вона винахідництвом?
Афян називає неприйнятним такий інструмент патентування як "корисна модель". За таким патентом проводиться формальна експертиза, і "професійне співтовариство давно знає про цю проблему".
Також, за словами юриста, існує низка законопроектів про боротьбу з патентним "тролінгом", які зі скрипом "повзуть" через парламент.