Реальность против лозунгов: зачем НБУ повышает учетную ставку

Ігноруючи святкові дифірамби політиків про макроекономічну стабілізацію, інфляція продовжує з’їдати реальні доходи населення значно вищими темпами, ніж очікувалося. У листопаді інфляція сповільнилась, але все одно залишалася досить високою — 13,6%.

Національний банк несподівано для ринку відреагував на це підвищенням облікової ставки одразу на 1 в. п. — з 13,5% до 14,5%. У центробанку пояснили, що реалізація потенційних ризиків економіки стала більш імовірною.

Опитані ЕП банкіри і фінансисти сприйняли рішення регулятора як сигнал, що "все може бути погано у значно довшій перспективі". Через політичний популізм уряду регулятор змушений збільшувати вартість грошей в економіці.

На фоні нових песимістичних очікувань банкірів можна очікувати підвищення ставок не лише за короткостроковими депозитами терміном до півроку, а й за більш тривалими угодами.

Протягом попередніх років НБУ впевнено заявляв, що інфляція у 2017 році вперше після революції не перевищить однозначного числа. Донедавна в НБУ сподівалися, що річна інфляція становитиме 9,2%.

Контроль за інфляцією Нацбанк називає своєю головною ціллю, але його зусилля в нинішній економічній реальності не допомагають. Реальність така: вже четвертий рік поспіль Україна живе з двозначною інфляцією.

Ще з літа 2017 року багатьом фінансистам було зрозуміло, що інфляція буде вищою, ніж задекларовані 9,2%, але сам НБУ визнав це лише в жовтні, оприлюднивши новий прогноз — 12,2%.

Та і цього разу регулятор, напевно, помилився, визнавши 14 грудня, що інфляція буде в діапазоні від 12,2% до 13,6%.

"Відхилення інфляції від прогнозу пояснюється вищими, ніж очікувалося, темпами базової інфляції через підвищення виробничих витрат та пожвавлення споживчого попиту. Також відхиленню сприяли вищі за прогноз темпи зростання цін на сирі продовольчі товари та паливо", — так пояснив регулятор черговий промах.

Доміно замість шахів

НБУ продовжує збільшувати вартість грошей і суттєво підвищив облікову ставку: з 13,5% до 14,5%. Це рішення на ринку зустріли із здивуванням.

"Інфляція йшла вище коридору з літа 2017 року, але до засідання монетарного комітету в кінці жовтня НБУ це ігнорував. Навіщо було так різко опускати ставку, щоб потім так різко підвищувати? Цим НБУ показав, що в 2017 році він таргетував інфляцію не дуже вдало. Це гра не в шахи, а в доміно", — каже начальник відділу з роботи з борговими інструментами Concorde Capital Юрій Товстенко.

Деякі банкіри вважають, що рішення регулятора логічне, проте навряд чи цей інструмент допоможе у боротьбі з інфляцією.

"Інфляційні очікування на фоні номінального збільшення соціальних виплат зростають, тому не дивно, що НБУ реагує збільшенням вартості грошей на ринку. Однак не думаю, що це дозволить зупинити ріст інфляції", — каже директор департаменту ризик-менеджменту одного з українських банків.

На його думку, зарплати і пенсії потрібно збільшувати відповідно до зростання економіки, також слід зменшувати емісію та обмежувати випуск ОВДП. "Доки цього не буде, облікова ставка впливатиме на ринок несуттєво", — вважає банкір.

Багато хто розгледів у діях регулятора ще більш песимістичні очікування щодо зростання інфляції. Перед засіданням правління НБУ найбільш імовірний сценарій передбачав, що регулятор залишить облікову ставку на незмінному рівні.

"За нашими оцінками, рівень споживчої інфляції за 2017 рік не перевищить 13,5%. Значить, НБУ міг утриматися від перегляду облікової ставки після її підвищення у жовтні.

Однак ухвалене 14 грудня рішення про підвищення ставки до 14,5% свідчить, що НБУ став ще більш песимістично оцінювати прогнозну інфляційну динаміку у першому кварталі 2018 року", — каже директор департаменту організації, стратегії та корпоративного управління Кредобанку Роман Лепак.

Після цього рішення деякі опитані банкіри не виключили, що у 2018 році інфляція теж може досягти двозначного показника. Це значно погіршує очікування ринку.

Сам регулятор зазначив, що з часу ухвалення попереднього рішення щодо облікової ставки та оприлюднення останнього макроекономічного прогнозу стала більш імовірною реалізація ризиків, які можуть стримати зниження інфляції у 2018 році. Зокрема, регулятор бачить такі ризики.[L]

Перший. Обсяг видатків, передбачений у бюжеті на 2018 рік, суттєво вищий від закладеного у жовтневий прогноз НБУ. Також є ризик більш значного підвищення соціальних стандартів, що може вплинути на споживчий попит з боку населення і на собівартість товарів та послуг.

Другий. Посилилися ризики відтермінування наступного кредитного траншу за програмою співпраці з МВФ.

Третій. Подорожчання сирих продуктів харчування може і надалі суттєво впливати на ціни на продукти з високим ступенем обробки, як це було у другій половині 2017 року.

Четвертий. Зростання світової економіки може бути більш суттєвим, ніж очікувалося раніше. Це може стимулювати подальшу трудову міграцію і, відповідно, спричинити підвищення зарплат.

Останній аргумент НБУ виглядає дискусійним, адже трудова міграція з України відбувається не стільки через зростання світової економіки, скільки через депресивний стан української.

Ставки зростатимуть

Підвищення облікової ставки однозначно вплине на динаміку відсоткових ставок за депозитами.

У корпоративному сегменті ціна депозитів тісно корелює із ставками міжбанківського ринку, на які зміна облікової ставки впливає безпосередньо. Слід очікувати помітного зростання відсоткових ставок і за депозитами фізичних осіб.

"Якщо після жовтневого підвищення облікової ставки банки розглядали це як короткострокову тенденцію і підвищували лише ставки за тримісячними депозитами, то тепер можна очікувати більш динамічного зростання ставок і за шестимісячними ти дев'ятимісячними депозитами.

Часовий лаг, з яким зміна облікової ставки позначиться на рівні ставок за роздрібними депозитами, становитиме два-чотири тижні. При цьому депозитні ставки зростуть не так сильно, як облікова ставка (1 в. п). До кінця січня 2018 року подорожчання роздрібних депозитів строковістю три-дев'ять місяців становитиме 0,4-0,7 в. п.", — вважає Лепак.

Очевидно, зростуть ставки і на ОВДП та корпоративні облігації. Опитані ЕП трейдери очікують підвищення дохідності ОВДП до 16,5% річних. Відповідно, дохідність корпоративних облігацій, на їх думку, може сягнути 18-20% річних.

У Національному банку сподіваються, що це збільшить привабливість гривні перед іноземними валютами.

Прогнози — справа невдячна

В НБУ кажуть, що макроекономічні прогнози регулятора повинні бути кращими за інші. Проте він помиляється уже вдруге за рік. Відповідно, аргументи критиків його політики набувають більшої ваги.

На думку фінансового аналітика Олексія Куща, який ще на початку 2017 року прогнозував, що інфляція в кінці року буде в діапазоні 12-14%, Нацбанк суттєво недооцінює кілька важливих факторів, які впливають на інфляцію.

Зокрема — прихований дефіцит бюджету, який компенсується завдяки прибутку НБУ, спецконфіскації та приватизації.

Однак ключовий фактор, на думку аналітика, — це співвідношення між споживчою та промисловою інфляцією.

"В Україні — жахливий розрив між цими показниками. У 2016 році споживча інфляція була 12%, а промислова — понад 30%. До чого це призводить? Ціни на сировину і пальне прив'язані до цін на зовнішніх ринках.

Якщо там ціни виросли на 20-30%, це неминуче призведе до зростання промислової інфляції, а потім, з лагом три-шість місяців, ця інфляційна вода перейде через вироблену продукцію на споживчий ринок", — каже він.

На думку експерта, для стримування інфляції необхідно вчасно підвищувати облікову ставку, уникати квазіфіскальних дефіцитів і зміцнювати національну валюту. Це можна було робити влітку, але замість цього Нацбанк скуповував долари.

"Тоді світові ціни в доларах у гривневому еквіваленті були б менші. Це загасило би промислову інфляцію і знизило споживчу", — вважає він.

"Головна помилка НБУ — у нас інфляція витрат, а не доходів, а останню можна регулювати чисто монетарними  методами, скорочуючи пропозицію грошей. Інфляцію витрат можна регулювати лише курсовою політикою, а НБУ від неї відмовився", — додає Кущ.