Как побороть фиктивный НДС

У цьому спецпроекті публікуються матеріали на тему податків від імені тих, хто перебуває в перших рядах боротьби за їх удосконалення. Партнерами проекту є комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики та Українське товариство економічних свобод (УТЕС).

В Україні ПДВ історично був джерелом корупційного доходу для певних груп ділків, як правило, наближених до влади.

Топ-чиновники швидко потрапляли у залежність від таких ділків. Останні керували величезними грошовими потоками, що генерувалися схемами розкрадання ПДВ.

Основними з них були схеми з вкидання у систему фіктивного ПДВ, які супроводжувалися значними "відкатами" до кишень корумпованих чиновників.

Роками ми жили у корупційній системі адміністрування ПДВ, яка була наріжним каменем так званої азарівщини.

Щоб побороти зловживання з ПДВ, була необхідна колосальна політична воля та небезпечна війна з авторами схем. За останні три роки ми у цій боротьбі здобули низку ключових перемог.

Сьогодні ПДВ відшкодовується більш прозоро. Завдяки публічному реєстру платники мають більше інформації  про стан проходження їхніх заявок, завдяки чому значно зменшилася корупція при відшкодуванні податку.

Саме для створення нової прозорої процедури відшкодування та гарантування платникам недоторканості сплаченого ними ПДВ була впроваджена система електронного адміністрування ПДВ та введені коди УКТЗЕД у податкові накладні.

Усі ці зміни давалися важко, вигризалися шматками.

Комітету з питань податкової та митної політики доводилося постійно вдосконалювати законодавство, оскільки чиновники та автори схем знаходили нові способи обходу правил або причини неможливості їх виконання, обґрунтовуючи цим необхідність повернення до системи тотальних перевірок, невизнання права на використання сплаченого податкового кредиту та солідарної відповідальності за ланцюгом постачання.

Однією з ключових новацій, запропонованих комітетом, була норма, яка визначала, що після сплати ПДВ у системі електронного адміністрування податковий кредит стає безумовним. Це означає, що податкова більше не може його не визнавати і на цій підставі відмовляти платникам податку у відшкодуванні ПДВ чи збільшувати суму ПДВ до сплати.

Ця норма була схвалена Верховною Радою у тому числі завдяки особистим зусиллям президента, за що йому велике спасибі. Це яскравий приклад того, як керівник країни виявив політичну волю та доклав зусиль для ліквідації найбільшої годівниці для корумпованих чиновників та наближених до них шахраїв від бізнесу.

Що ще є проблемою, або Що таке "скрутка"

Доки будуть існувати податки, доти будуть існувати і схеми ухилення від їх сплати. У нашому випадку — так звані скрутки.

Що таке "скрутка"? Це зменшення податкового зобов'язання з ПДВ, нарахованого з реалізації одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому в результаті придбання іншого товару.

Наприклад, підприємство імпортує помідори, продає їх за готівку і не відображає цю операцію у складі податкового зобов'язання з ПДВ відповідного періоду. У цього підприємства в обліку залишиться невикористаним сформований за операцією з придбання помідорів податковий кредит.

За попередньою змовою з іншим підприємством, якому необхідно мінімізувати податкові зобов'язання з ПДВ від продажу цвяхів, такий "скрутник" за певну винагороду передає цьому підприємству фіктивну (безтоварну) накладну на продаж, наприклад, цвяхів, надавши йому право на податковий кредит та зменшивши власні податкові зобов'язання з ПДВ від цієї операції на суму податкового кредиту, сформованого з придбання помідорів.

Аби ефективніше моніторити такі та багато інших видів "скруток", ми включили до складу обов'язкових реквізитів податкової накладної код товару.

Застосування кодів дозволяє оперативно, в автоматичному, а не в ручному режимі, відстежити відмінності між придбаними та реалізованими підприємством товарами. Якщо підприємство систематично купує помідори, а реалізує меблі, то це, швидше за все, "скрутник".

Власне, щоб якісно моніторити "скрутки", ДФС необхідно знати десятки тисяч технологічних процесів виробництва товарів. Однак навіть цього недостатньо, адже підприємство може перепрофілюватися. Отже, моніторинг "скруток" неможливо забезпечити лише набором навіть найширших критеріїв оцінки ризиковості господарських операцій.

Чому автоматична система блокування себе не виправдала

Так, нам необхідне винятково автоматизоване блокування накладних за заданими критеріями. Але ця система показала і низку недоліків.

По-перше, "схемники" значно гнучкіші за контрольні органи і швидко знаходять способи обходу побудованих критеріїв відбору ризикових накладних. Критерії атвоматичного блокування загальнодоступні, тому все, що треба зробити "схемнику", — вивчити їх і впевнитися, що його накладні під них не потраплять.

По-друге, весь час з моменту впровадження блокування реєстрації податкових накладних система працює хаотично та незлагоджено. Різні підрозділи контрольних органів по-різному тлумачать порядок проведення тих чи інших процедур.

Результатом такої неузгодженості стало позбавлення тисяч платників податків можливості довести легітимність поданих ними на реєстрацію податкових накладних та розблокувати податковий кредит своїм контрагентам.

Кожен випадок блокування системою податкової накладної супроводжується необхідністю подавати до контрольних органів великий обсяг документів, приймання та обробка яких податковими органами також чітко не відпрацьовані.

Результат — непоодинокі випадки невизначеності статусу податкових накладних, поданих на реєстрацію ще у червні-липні. Найсильніше це блокування б'є по середньому бізнесу.

Затримки з реєстрацією податкових накладних суттєво підривають фінансове становище підприємств та репутацію перед контрагентами. Багатьом підприємствам середнього бізнесу загрожує закриття.

За даними ДФС, заблоковані залишки коштів платників податків на електронних рахунках у системі СЕА ПДВ невпинно зростають. У лютому вони становили 6,02 млрд грн, у липні — 7,76 млрд грн, у серпні — 8,49 млрд грн.

Таке вимивання обігових коштів платників податків пов'язане з невідпрацьованістю процедур системи зупинення реєстрації податкових накладних.

ДФС дається максимум п'ять днів на розгляд звернень для ручного скасування неправильно заблокованих податкових накладних, але податкова цього терміну, на жаль, не дотримується.

До речі, важко називати автоматичною систему, за якою блокування відбувається автоматично на підставі критеріїв, а розблокування — вручну. Це той самий ручний режим, тільки з красивою популярною назвою.

Економічний ефект від блокування накладних

На жаль, впровадження контрольними органами з 1 липня 2017 року процедур блокування податкових накладних не вплинуло позитивно на обсяги та порядок бюджетного відшкодування ПДВ, про що свідчать дані Мінфіну.

Зокрема, до введення процедур блокування податкових накладних обсяги відшкодування становили: у квітні 2017 року — 11,1 млрд грн, у травні — 9,8 млрд грн, у червні — 9,1 млрд грн.

Після впровадження процедур блокування податкових накладних обсяги відшкодування становили: у липні 2017 року — 11,2 млрд грн, у серпні 2017 року — 9,6 млрд грн, у вересні 2017 року — 9,7 млрд грн.

Дані Мінфіну також показують, що ситуація з підвищенням ефективності критеріїв ризику з плином часу не поліпшується. Про це свідчить невпинне зростання питомої ваги податкових накладних, визнаних ДФС такими, що помилково зупинені системою.

Зокрема, 25 липня 2017 року таких накладних було 52,5% від загальної кількості заблокованих, 1 вересня 2017 року — 69,1%, 28 вересня 2017 року — 71,3%. Тобто якість роботи системи не поліпшується.

Ефект від впровадження системи зупинення податкових накладних щодо протидії "схемному" податковому кредиту невиправдано низький. Після впровадження системи блокування обсяги "схемного" кредиту зменшилися лише на 20% і сягають близько 1,2 млрд грн щомісячно.

Як цього можна було уникнути і як поправити

Напевне, такого становища можна було уникнути, якби до впровадження з 1 липня 2017 року процедур блокування податкових накладних був повноцінно проведений тримісячний тестовий режим, передбачений Податковим кодексом.

Тестовий режим був передбачений для надання контрольним органам та платникам податків можливості відпрацювати свої дії щодо блокування та розблокування накладних без створення безпідставного додаткового тиску на бізнес та непомірного навантаження на контрольні органи.

На жаль, систему зупинення податкових накладних у тестовому режимі відпрацьовано не було. Проблема в тому, що Мінфін та ДФС невчасно впровадили підзаконні нормативні акти, що регулюють окремі процедури блокування.

Зокрема, критерії ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, набрали чинності лише  20 червня 2017 року, тобто за десять днів до закінчення тримісячного тестового режиму. Передбачений Податковим кодексом порядок зупинення реєстрації податкових накладних як єдиний цілісний документ Мінфін не розробив досі.

Щоб припинити шалений тиск на малий та середній бізнес і виправити ситуацію, члени комітету з питань податкової та митної політики вирішили терміново розробити та внести до Верховної Ради відповідний законопроект.

Не скасовуючи систему верифікаційних процедур для податкових накладних, законопроект дає можливість контрольним органам та Мінфіну у тестовому режимі налагодити роботу системи, навчити працівників та платників податків чітко виконувати необхідні процедури, підвищити особисту відповідальність керівників за організацію роботи своїх підлеглих щодо протидії "схемному" кредиту та за ефективне застосування ризикоорієнтованої системи адміністрування ПДВ.

У законопроекті №7115 ми передбачаємо такі принципові речі.

1. ДФС на ухвалення рішення про блокування або внесення податкової накладної до класу "ризикованих" відведено лише вісім робочих годин.

2. Блокування може здійснювати лише начальник обласного управління ДФС під свою особисту відповідальність, що настає у разі скасування такого його рішення у судовому або адміністративному порядку.

3. Лише відносно накладних, віднесених автоматичною системою до категорії ризикових, не діє правило безумовності податкового кредиту, але лише доти, доки за чітко визначеною процедурою не будуть зняті ознаки такої ризиковості. Після цього податковий кредит, підтверджений такою накладною, теж стає безспірним і не підлягає перевірці.

Таким чином, ми запропонували комплексний підхід, який гарантує, що в податківців буде мінімум можливостей зловживати правом самостійно блокувати податкові накладні. Система автоматичного моніторингу накладних буде функціонувати в режимі, який не створюватиме значного негативного впливу на роботу підприємств.

Чому є незадоволені

Доволі широкий резонанс спричинив лист МВФ та низки інших організацій, які представляють транснаціональні компанії. Автори листа висловилися проти внесення будь-яких змін в організацію системи блокування ПДВ.

У зв'язку з цим хочу пояснити деякі речі.

Публічне висловлення фондом рекомендацій щодо голосування законопроектів відбулося без жодних консультацій з авторами законопроекту чи членами профільного комітету Верховної Ради.

Комітет надав широкі роз’яснення щодо проблеми блокування накладних, також відбулася зустріч з представником МВФ в Україні, під час якої було знайдене порозуміння.

Опонують законопроекту №7115 і деякі транснаціональні компаній, зокрема зернотрейдери.

Наразі зернотрейдери при купівлі зерна оплачують продавцю 80% його вартості, а решту 20% — після отримання від продавця податкової накладної. Так трейдери гарантують собі безумовність податкового кредиту при відкшодуванні.

Для трейдерів схема дійсно безпрограшна, але вона є ризиковою та економічно невигідною для того, хто продає їм зерно. Саме продавець вимушений місяцями оббивати пороги податкової, аби йому зареєстрували помилково заблоковану накладну, та отримати від трейдера решту 20% вартості проданого йому зерна.

Запровадження механізму поділу накладних на ризиковані та безумовні створить для транснаціональних трейдерів новий головний біль. Вони будуть змушені розділити з продавцями зерна проблеми спілкування з податковою щодо доведення безпідставності блокування їхніх податкових накладних.

Це стосується й інших галузей та видів діяльності, для яких важлива безумовність податкового кредиту при купівлі товару. Саме тому окремі галузі опонують законопроекту.

Проте, на нашу думку, законопроект №7115 комплексно вирішує проблему блокування ПДВ і дає можливість нарешті навести порядок в адмініструванні цього податку. Він прибирає проблеми, які найбільше б'ють по середньому бізнесу в Україні.

Ніна Южаніна, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики

Українське товариство економічних свобод (УТЕС)