"Украинские лесопильни" — на низком старте
Один из крупнейших инвестиционных проектов последних лет в деревообработке практически готов к запуску (укр)
Протягом останніх двох років на Рівненщині впроваджується один з потужних інвестиційних проектів – будівництво деревообробного заводу "Українські лісопильні". Сьогодні на промисловому майданчику у Костополі завершуються пусконалагоджувальні роботи, а у компанії заявляють, що готові запустити завод вже до кінця 2017 року.
Наразі підприємство працює у тестовому режимі – потрібно налагодити роботу високотехнологічного обладнання. З його допомогою, силами 150 працівників будуть переробляти 600 тисяч кубометрів лісу на рік - це 50 тисяч "кубів" на місяць!
- Такий масштабний запуск зазвичай займає не менше року, - пояснює Йохан Дунбек, за плечима якого — досвід запуску аналогічних деревообробних виробництв у Швеції, Фінляндії, країнах Балтії та ін. - Ми розпочали пусконалагодження окремих виробничих дільниць ще у лютому. Зараз проводимо запуск останньої виробничої ланки – цеху сухого сортування та отримуємо фінальні дозвільні документи.
При цьому виробництво буде повністю безвідходним — залишки деревини також будуть використовуватись: кора піде на паливо для виробництва теплоенергії у власній котельні, а тирсу та тріску постачатимуть на сусіднє підприємство з виготовлення деревостружкових плит.
Майбутня продукція "Українських лісопилень" - це високоякісний обрізний пиломатеріал, висушений до вологості 18% для будівництва, або 8% - для меблярства. Ринок для такої продукції — весь світ.
- Це і міжнародні виробники меблів, і японські компанії з виробництва дерев'яних будинків, які не бояться землетрусу, - пояснює Йохан Дунбек. - Очікуємо на значний попит у Польщі, де інтенсивно розвивається меблеве виробництво. Звісно, у пріоритеті й український ринок. Адже місцеві меблеві виробники нині просто не мають можливості купувати в Україні продукцію такої якості. Зараз в Україні знайти майже неможливо сертифіковані сухі прямі дошки. Або дошки будуть не сертифікованими, або недостатньо сухими, або не досить прямими. Тож нині українські виробники меблів уже чекають перших поставок від нас, тому що ми гарантуємо дотримання всіх вимог світових стандартів.
На думку Йохана Дунбека, запуск підприємства наблизить настання часу, коли Україну знатимуть у світі не лише як постачальника сировини, а й як виробника якісної продукції з дерева: меблів, підлоги, столярних виробів тощо. Він припускає, що Рівненщина у майбутньому може стати своєрідним меблево-столярним центром з залученням іноземних інвесторів, які здебільшого залежні від поставок сировини зі скандинавських країн — везуть деревину для своїх меблевих фабрик поромами зі Швеції, Фінляндії. Тому їх може зацікавити переміщення свого виробництва якнайближче до сировинної бази, - каже Йохан Дунбек.
А тим часом на "Українських лісопильнях" продовжують набирати персонал. Сьогодні тут працює вже 95 працівників але щоб вийти на повну потужність - планують залучити 150. Здебільшого це місцеві жителі Костополя та сусідніх сіл. Багато співробітників мають фахову лісотехнічну освіту. На підприємстві для них організовані курси з навчання роботи на автоматичному обладнанні, вивчення спеціалізованих комп’ютерних програм, англійської мови тощо.
Ігор Колюхов працює на підприємстві оператором лісопильного цеху. Каже, що робота цікава та відповідальна.
- Я закінчив Березнівський лісотехнічний коледж і саме деревообробка – моя спеціальність, навіть не сподівався, що зможу працювати за фахом, та ще й дома, у Костополі.
- Сьогодні ми пропонуємо роботу електрикам, операторам, механікам, водіям, фахівцям ІТ, - каже Йохан Дунбек. - Надаємо перевагу молоді, так як на виробництві досить висока автоматизація, тож майбутні працівники повинні добре володіти комп'ютером. Загалом рівень теоретичних знань фахівців із деревообробки в Україні набагато вищий, ніж я очікував. Відчувається, що в країні є хороша навчальна база для підготовки спеціалістів нашої галузі.
Коли ж ми запитали про проблеми, з якими зіштовхнулось підприємство протягом цього часу, то відповідь була однозначною – державна та місцева бюрократія. Питання надання дозволів, оренди землі займають на диво багато часу.
- Різноманітні контролюючі органи – це взагалі гальмо для інвестицій та розвитку країни, - дивується шведський інвестор. - Після Революції Гідності я мав надію, що усі вже зрозуміли – для країни важливо розвиватись, в сьогоднішньому світі просто стояти на місці – дорівнює занепадати. На всіх рівнях говорили про сприяння інвестиціям в Україну, а що ж бачимо на ділі? Останній приклад: прийшла податкова перевірка і податківці недовго думаючи виписали багатомільйонні штрафи. Це при тому, що підприємство ще не продало жодного кубометру продукції. Поки що здійснюються лише інвестиції. Так, це потужні інвестиції, можливо на їх частину і розраховували податківці – важко сказати…
На підприємстві надзвичайно стурбовані цим випадком і вважають, що він був навмисно створений працівниками Головного управління ДФС у Рівненській області, щоб "Українські лісопильні" мали проблеми. Тож нині вимушені витрачати час і кошти на оскарження дій співробітників фіскальної служби - замість займатись виробництвом.
Дивує іноземця і не надто дбайливе поводження українців із власними лісовими багатствами. Відповідно до останніх змін у законодавстві, держава фактично субсидує ("зелений тариф") спалення будь-якого лісу замість його переробки. Досвід Швеції говорить про те, що ліс як ресурс можна використовувати більш ефективно, аніж бездумне спалювання якісної деревини, декларуючи перехід на альтернативне паливо.
- У 70-ті роки минулого століття під час нафтової кризи, коли вартість пального стрімко зросла, а країна була дуже залежною від імпортованої нафти й вугілля, шведський уряд чимало зробив для того, щоб ефективно використовувати лісовий ресурс. Саме тоді залишки лісозаготівлі (гілки, верхівки дерев тощо) почали активно спалювати в котлах для виробництва тепла та електроенергії, в Україні – ці залишки спалюються (згідно з діючими нормами) на лісосіці. А субсидується спалення якісної деревини.
Однак, незважаючи на це, інвестор вірить, що Україна має великий потенціал для розвитку деревообробної галузі. А відкриття "Українських лісопилень" сприятиме розвитку в нашій державі більш поглибленої переробки лісу.
Тому Україні сьогодні варто максимально використовувати досвід європейських країн, де саме державні лісові агентства здійснюють ефективне управління лісами, забезпечують мільярдні прибутки для держави та підтримують відповідальне лісокористування, сприяючи розвитку деревообробних та меблевих кластерів.
Віталій ГОЛУБЄВ