Почему украинец против рынка земли
Як політичні партії впливають на уявлення українців про земельну реформу? Відповісти на це запитання складно, але можливо.
Матеріалом для вивчення такого впливу стали результати соціологічного дослідження "Актуальні питання земельної реформи в Україні", яке було проведено в рамках проекту USAID АгроІнвест.
Отримані результати не лише ілюструють вплив партій на формування думки громадян щодо ринку землі, але й показують, що через конфліктну інформацію, яка надходить з різних джерел, українці часом роблять суперечливі висновки.
На основі чого формується громадська думка
Згідно з дослідженнями, на ставлення громадян до можливості вільно розпоряджатися своєю землею значною мірою впливають їхні очікування щодо наслідків.
Якщо людина очікує, що в разі застосування певної політики, наприклад, скасування мораторію, позитивні наслідки будуть вагомішими, ніж негативні, то ставитиметься до неї схвально; якщо ж очікує переважно негативних наслідків – буде проти.
Visser, Holbrook та Krosnick виділяють два способи, за допомогою яких люди дізнаються про речі, що мають для них значення: перший – на підставі власного досвіду, другий – інформація від інших людей, яку вони отримують в процесі неформального спілкування, навчання або зі ЗМІ.
Власний досвід мають громадяни, які прямо стикалися з певною політикою. У випадку мораторію – це власники земельних паїв, землевпорядники та інші фахівці в сфері земельних відносин, а також ті, хто вивчав законодавство та аналізував інформацію у цій сфері.
Проте, далеко не кожен громадянин може зробити висновки самостійно. У такому випадку важливу роль відіграють зовнішні джерела інформації – ЗМІ, друзі та знайомі.
Безпосередні знання про земельні питання має близько 16,6% українців, які є власниками земельних паїв. Приблизно 6% населення самостійно опрацьовують законодавство або вивчають аналітичні огляди. Однак загалом у здобутті інформації про земельну реформу українцям властивий другий спосіб: 1/3 респондентів отримують інформацію з телебачення, газет радіо та/або від колег, знайомих та друзів; решта, а це майже 2/3 респондентів, або не були знайомі із законопроектами щодо скасування мораторію взагалі, або не змогли відповісти, звідки вони отримують інформацію.
Отже, знання українців про мораторій переважно базуються на інформаційному контенті, який створюють ЗМІ; цю інформацію, ймовірно, вони обговорюють з друзями та знайомими, і саме на її основі роблять власні висновки.
Хто ж формує інформаційний контент у ЗМІ? В українських реаліях важливу роль відіграють публічні політики – лідери або представники політичних партій, які доносять свої ідеї до потенційних виборців системно: виступають з трибуни парламенту, на політичних ток-шоу, дають інтерв’ю на радіо, в газетах чи електронних виданнях та створюють інформаційні приводи.
Роль партій у формуванні громадської думки
У 2015 році у кожному з районів та міст, де проживали респонденти опитування "Актуальні питання земельної реформи в Україні" відбулися вибори до місцевих рад. У більшості міст та районів є партія, представники якої набрали найбільше голосів до відповідної місцевої ради.
Далі ми розглядаємо відмінності у ставленні українців до скасування мораторію та обізнаність із даного питання залежно від того, яка політична партія здобула найбільшу підтримку на місцевих виборах.
Ми не стверджуємо, що це ставлення визначається лише тим, представники якої партії мають найбільшу підтримку на місцевому рівні, з декількох причин. По-перше, громадянин може підтримувати політичну силу з інших причин, ніж її ставлення до земельної реформи. По-друге, громадяни можуть формувати своє ставлення до мораторію на основі риторики кількох партій.
Водночас, ми припускаємо, що на рівні міста/району, більша популярність партії може означати більший рівень довіри до неї значної частки населення. Відповідно, люди, які довіряють домінуючій партії, обговорюють елементи її політичної позиції з друзями та знайомими, що підсилює її вплив на місцевому рівні.
Результати місцевих виборів
Для аналізу ми виділили 10 партій, які здобули найбільше голосів на місцевих виборах 2015 року в Україні – Блок Петра Порошенка "Солідарність" (далі – БПП), Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина", Радикальна партія Олега Ляшка (РПЛ), Політична партія "Опозиційний блок" (Опоблок), Українське Об’єднання Патріотів (УКРОП), Політична партія "Наш край", Аграрна партія України, Всеукраїнське об’єднання "Свобода", партія "Відродження", Об’єднання "Самопоміч" (Самопоміч).
З малюнку нижче бачимо, що майже 28% респондентів проживали в адміністративно-територіальних одинцях, де найбільшої підтримки на місцевих виборах здобув Опоблок; понад 21% – де найпопулярнішим на місцевому рівні був БПП.ьВ адміністративно-територіальних одиницях, де найпопулярнішими були партії "Самопоміч", "Наш край", УКРОП та РПЛ, проживало менше 6% респондентів.
Ставлення до скасування мораторію і партії-лідери
Як видно з таблиці нижче, загалом більшість респондентів (63%) не схвалюють скасування мораторію. Схвалюють його лише 18%. Ще 19% не визначилися.
Лише 55% українців вважають, що скасування мораторію принесе певні переваги для країни, тоді як 80% вбачають у скасуванні мораторію ті чи інші небезпеки.
Ставлення до мораторію та усвідомлення переваг/небезпек від його скасування відрізняється у містах/районах залежно від того, які партії здобули там найбільшу кількість голосів.
Наприклад, там, де найбільшу підтримку здобули РПЛ, "Наш край", "Відродження", УКРОП та ВО "Свобода", рівень підтримки скасування мораторію був нижчим порівняно з іншими адміністративно-територіальними одиницями. Так, серед 0,7% респондентів, які проживали в містах/районах, де найбільш популярною була РПЛ, жоден не підтримує скасування мораторію.
Парадоксально: 72% респондентів, які проживають в містах/районах, де найбільшу підтримку здобуло ВО "Свобода", вважають, що скасування мораторію принесе переваги для країни; однак, попри це, 70% – все-таки проти його скасування.
Несподіваним є результат опитування у містах/районах, де найбільшої підтримки здобуло ВО "Батьківщина", – 27% респондентів скоріше схвалюють скасування мораторію і 41% – скоріше не схвалюють, не зважаючи на те, що рівень обізнаності в них про переваги та недоліки від скасування мораторію мало відрізняється від середнього по країні. Як відомо, партія дуже активно декларує промораторну позицію.
Навряд чи такий лояльний до скасування мораторію результат опитування можна пояснити тим, що виборці пам’ятають, як свого часу Юлія Тимошенко, перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, підписувала Меморандум з МВФ, де підтримувала запровадження ринку землі.
Можливо, пояснення в тому, що громадяни в цих районах довіряють риториці із земельних питань не лише ВО "Батьківщина", але й іншим партіям або ж не обізнані з програмними цілями партій, за які голосують.
Партії також впливають на обізнаність про преваги та небезпеки
При розгляді обізнаності щодо переваг та небезпек від скасування мораторію, українцям запропонували обрати одну або кілька переваг та небезпек для країни, які на їхню думку виникнуть в результаті скасування мораторію.
В даному випадку під обізнаністю маються на увазі особисті знання та переконання громадян про переваги та небезпеки. Вони можуть відображати не лише об’єктивну реальність, а й її суб’єктивне бачення крізь призму власного досвіду та інформації, що надходить з зовнішніх джерел.
Загалом громадяни вважають, що скасування мораторію принесе такі переваги для країни як розвиток сільської місцевості (35%), розвиток фермерства та дрібного сільгоспідприємництва (23%), збільшення бюджетних надходжень (18%) та збільшення інвестицій (16%). Водночас, 19% українців не бачать жодних переваг для країни від скасування мораторію.
Щодо небезпек від скасування мораторію, найбільше українці побоюються, що це призведе до масового скуповування земель іноземцями (51%), надмірної концентрації землі (39%) та руйнування українського села (33%). Ще 24% респондентів вважають, що скасування мораторію призведе до витіснення дрібного підприємництва агрохолдингами, 20% побоюються витіснення українських товаровиробників іноземними.
Серед громадян, які проживають у містах/районах, де найбільшу підтримку здобула РПЛ, жоден респондент не вважав, що скасування мораторію призведе до розвитку сільської місцевості або розвитку фермерства.
Таке ставлення до ринку землі з боку прихильників РПЛ, як видно з таблиці 3, підтверджується і їхнім сприйняттям небезпек: понад 2/3 з них вважали, що скасування мораторію призведе до кожної з 5 перерахованих небезпек.
У районах, де найпопулярнішою була Аграрна партія, ситуація протилежна: там для більшої частки респондентів скасування мораторію асоціюється з перевагами для країни – і менша схильність вбачати в цьому небезпеки. Зокрема, лише 35% респондентів вважають ризиком для країни масове скуповування земель іноземцями, тоді як серед інших партій таких щонайменше 50%.
В містах і районах, де найпопулярнішою партією був БПП, Опоблок та "Наш край", респонденти були найкраще ознайомлені про потенціал для розвитку сільської місцевості, який обіцяє скасування мораторію. Водночас, значно менше з них звертали увагу на вигоду збільшення інвестицій або бюджетних надходжень.
Окрім загрози масового скуповування земель іноземцями, найбільше респонденти звертали увагу на небезпеку концентрації землі та руйнування українського села. Щодо останнього, у містах і районах, де найбільше підтримки здобула партія УКРОП, 40% респондентів вважали, що скасування мораторію призведе до руйнування українського села.
Однак із ВО "Батьківщина" ситуація протилежна. Так, у адміністративно-територіальних одинцях, де найпопулярнішою була ця партія, 39% вважали, що скасування мораторію призведе до руйнування села, і 48% – до надмірної концентрації землі. Водночас, майже 1/3 мешканців цих територій вважали, що скасування мораторію призведе до розвитку села та дрібного фермерства.
Партії і рівень обізнаності про земельну реформу
Свій рівень поінформованості про хід земельної реформи більшість респондентів оцінили як досить низький – понад 90% відповіли, що мають поверхневі знання або нічого про неї не знають . Відхилялися від цієї тенденції лише респонденти, які проживали в містах/районах, де найбільше підтримки здобули РПЛ, УКРОП, Аграрна партія та "Свобода".
У районах, де найпопулярнішими були УКРОП, Аграрна партія та "Свобода" респонденти вважали, що обізнані про земельну реформу краще, ніж у середньому.
В містах і районах, де лідером виявилася РПЛ – навпаки: 96% респондентів відповіли, що нічого не знають про земельну реформу, а решта 4% оцінили свої знання як поверхневі.
Що робити, аби зменшити небезпеки
Заходи, які, на думку українців, допоможуть зменшити небезпеки від скасування мораторію, також відрізняються залежно від популярності політичних сил.
З таблиці можна зробити висновок, що в деяких районах увагу акцентували на одному-двох заходах зі зменшення небезпек, тоді як в інших – вважали за потрібне вживати їх комплексно.
Так, у місцевостях де найпопулярнішими були БПП і "Відродження", значна частка громадян вважали, що зменшити небезпеки від скасування мораторію допоможе заборона на продаж землі іноземцям, обмеження площі землі у власності однієї особи, прозорість процедур набуття землі у власність, поступове відкриття ринку землі, підвищення ефективності роботи судів та правоохоронних органів, а також зменшення корупції.
Подібною була позиція громадян з адміністративно-територіальних одиниць, де найпопулярнішими були "Самопоміч" та "Свобода" відповідно.
Цікаво, що в містах/районах, де найбільше голосів на виборах до місцевої ради здобула РПЛ, заборону на продаж землі іноземцям підтримали лише 28% респондентів – це найменше, порівняно з районами, де найпопулярнішими були інші партії. Близько 1/3 респондентів у таких містах/районах підтримували обмеження площі землі у власності однієї особи та підвищення ефективності роботи Держгеокадастру, і стільки ж вважали, що небезпеки мораторію неможливо зменшити за допомогою жодного із пропонованих заходів.
Загалом більшість респондентів вважають дієвими заборону на продаж землі іноземцям, обмеження площі землі у власності однієї особи та зниження рівня корупції.
Висновки
Громадська думка щодо запровадження ринку земель, – це свого роду дзеркало, в якому відображається тлумачення громадянами інформації, яка надходить до них із зовнішніх джерел.
Такий висновок випливає з того, що мораторій стосується безпосередньо лише 16,6% населення і що понад 90% респондентів оцінили свій рівень ознайомленості про земельну реформу як низький. Це дає підстави припустити, що більшість українців не вважають земельне питання достатньо важливим, аби докладно вивчати інформацію про нього, або з певних причин не можуть цього зробити.
Відповідно, для них навряд чи вирішальною є позиція партій щодо земельної реформи при визначенні, за кого голосувати на місцевих виборах. Скоріше, навпаки: вони покладаються на риторику з земельних питань тих партій, яким довіряють з інших причин.
Абсолютна більшість українців (94%) отримують інформацію не з документальних першоджерел, а з інформаційного поля, у формуванні якого (зокрема, через присутність у ЗМІ) в українських реаліях беруть політики. Некритичність сприйняття змісту інформації, довіра до форми, складність самостійного аналізу почутих тез для переважної більшості громадян призводить до того, що їхня думка щодо мораторію формується під впливом інформаційних фрагментів з різних джерел, які іноді суперечать одне одному.
Наведений аналіз підтвердив існування парадоксів у ставленні до ринку земель, на яке було звернуто увагу в публікації "Мораторій підтримую, але хочу продавати землю": хоча майже 2/3 громадян висловилися проти скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення, майже 1/2 при цьому – за можливість продати свою землю.
Це свідчить, що вони не розуміють, що мораторій і продаж землі – речі взаємовиключні. І що, вимагаючи продовжити дію мораторію, вони вимагають від Верховної Ради продовжити обмеження їхніх конституційних прав. Їхній життєвий прагматизм вступив в конфлікт із стереотипом, але самі громадяни цього конфлікту не усвідомлюють.
Така неоднозначність думок є сприятливим ґрунтом для політичних маніпуляцій та експлуатації стереотипів. Єдиний спосіб не стати жертвою таких маніпуляцій – перевірка фактів та норм законодавства.
VoxUkraine, спеціально для Економічної правди