Есть ли будущее у "дела Насирова"

В понеділок об 11 ранку розпочнеться засідання апеляційного суду щодо обрання Роману Насірову запобіжного заходу.

Адвокати Насірова намагатимуться суттєво зменшити розмір застави, який зараз становить 100 млн грн.

До цього моменту в ЗМІ з'явилося багато інформації на цю тему. Однак досі нема відповіді на такі питання: чи має справа Насірова майбутнє і яка взагалі вірогідність, що він буде притягнутий до кримінальної відповідальності.

Керуючись аргументами прокуратури та самого Насірова, спробуємо з'ясувати, чи має ця справа шанси стати першою історією успіху з притягнення високопосадовця до кримінальної відповідальності за суттєвий службовий злочин.

У чому вбачається злочин

Злочин вбачається у зловживанні Насіровим своїм службовим становищем: у наданні розстрочення зі сплати рентної плати компаніям Онищенка з порушенням вимог закону.

До чого це призвело? До того, що заборгованість компаній Онищенка перед державою накопичувалася і не сплачувалася. У певний момент ця сума досягла 2 млрд грн і наразі стягується з державного підприємства ПАТ "Укргазвидобування", тому розплачується за це кожен платник податків.

Окрім того, надання незаконної розстрочки не дало можливості Державній службі геології та надр України позбавити компанії Онищенка можливості продовжувати видобувати газ з українських родовищ.

Коротко про справу Онищенка

Три компанії Онищенка — ТОВ "Надра геоцентр", ТОВ "Фірма "Хас" і ТОВ "Карпатнадраінвест" — уклали угоди про спільну діяльність з ПАТ "Укргазвидобування". За цими договорами вони отримували право видобувати корисні копалини в окремих родовищах Дніпропетровської, Харківської та Полтавської областей.

Далі ці компанії продавали газ іншим фіктивним компаніям Онищенка за цінами, значно нижчими за ринкові. Фіктивні компанії перепродавали газ вже за ринковою ціною. Таким чином весь прибуток акумулювався в компаніях Онищенка і оминав державну компанію ПАТ "Укргазвидобування".

Ця незаконна схема розслідується в рамках кримінального провадження проти Онищенка.

Своєю чергою, дії Насірова з надання розстрочки трьом компаніям сприяли цій незаконній схемі.

Незаконна розстрочка

Уперше розстрочення зі сплати ренти Онищенку надав ще на початку 2015 року тодішній голова ДФС Ігор Білоус. Підприємства Онищенка договори про розстрочення не виконували, розстрочені платежі кілька місяців не сплачувалися, а заборгованість підприємства перед бюджетом невпинно зростала.

Коли у травні 2015 року керівником ДФС став Насіров, у підприємств виникли нові зобов'язання зі сплати рентної плати, тому Онищенку необхідно було розстрочувати податкові зобов'язання повторно.

За загальною процедурою підприємства, які бажають отримати розстрочку, подають відповідну заяву до місцевих податкових інспекцій (ДПІ). До заяви вони зобов'язані долучити документи, які підтверджують такі обставини.

1. Наявність ризику виникнення або накопичення податкового боргу.

2. Економічне обґрунтування, що підприємства в майбутньому зможуть сплатити платежі за розстрочкою.

3. Актуальну фінансову звітність.

Місцеві ДПІ на основі цих документів надають висновок, чи є підстави для розстрочки. Остаточне рішення ухвалює головний офіс ДФС з огляду на те, що сума розстрочки перевищує 3 млн грн.

Аргументи обох сторін

Епізод перший: чи були підстави надавати розстрочку.

ПРОКУРОРИ. Ключовий аргумент зводився до того, що в заявах підприємств Онищенка, по-перше, було відсутнє економічне обґрунтування можливості підприємств сплачувати розстрочку в разі її отримання. По-друге, не було вказано, що підприємство вже отримувало розстрочку і не платило за нею. По-третє, була надана неактуальна фінансова звітність.

Важливим аргументом було також те, що компанії Онищенка продавали газ фіктивним компаніям за ціною, меншою, ніж розмір самого податку — рентної плати. Насіров це знав і не заперечував під час судового засідання.

Прокурори зробили висновок: Насіров усвідомлював, що підприємства не матимуть змоги виплатити рентну плату, але розстрочку все одно надавав.

НАСІРОВ. На спростування цих фактів під час судового засідання він заявив: при наданні розстрочки враховувалося, що в підприємств "кожен місяць буде газ, а газ — дуже ліквідний актив".

Проте це ніяк не пояснює, як Насіров очікував отримувати сплату ренти, якщо дохід від проданого газу був менший, ніж сума ренти.

Епізод другий: як була організована схема надання розстрочки.

ПРОКУРОРИ наголосили, що Насіров розробив алгоритм і давав вказівку місцевим ДПІ приймати заяви про розстрочення від підприємств Онищенка та надавати позитивні висновки — незалежно від того, чи були на те законодавчі підстави.

Ці обставини засвідчують протоколи допиту кількох співробітників місцевих ДПІ.

Окремо прокурори повідомили, що було виявлено багато випадків, коли заяви від компаній Онищенка надходили до ДФС, одразу приймалися рішення про розстрочку, які підписував Насіров, а місцеві податкові вже постфактум надавали свої висновки.

Крім того, Насіров всупереч вимогам закону не повідомляв Мінфін про те, що розстрочка надавалася на строк, що перевищує бюджетний рік. Більше того: листом за його підписом Міністерству фінансів була повідомлена неправдива інформація, що розстрочка зі строком, що перевищує бюджетний рік, не надавалася компаніям Онищенка.

НАСІРОВ повідомив, що не знає, про який алгоритм йде мова. Окремо зазначив, що коли йому надавали позитивний висновок ДПІ, він відповідно до закону не мав права не надавати розстрочку.

Ця теза відстороненого голови ДФС суперечить вимогам законодавства. Там чітко вказано, що рішення про надання розстрочки на суму понад 3 млн грн ухвалює винятково ДФС.

Крім того, якщо в матеріалах справи містяться підтвердження, що до заяви компаній про розстрочку надані не всі документи, позитивний висновок не міг бути складений.

На аргумент, чому Міністерству фінансів не повідомили про розстрочку на строк, що перевищує бюджетний рік, Насіров заявив, що розстрочки надавалися до кінця року, а на початку року надавалися вже нові.

Епізод третій: які є підтвердження змови.

ПРОКУРОРИ звертали увагу суду, що компаніям Онищенка було критично важливо отримати розстрочку в кінцевий день сплати податків за певний квартал.

Так, прокурори виявили практику, що заяви подавалися до ДФС України, наприклад, у вересні і жовтні, тоді ж складалися висновки місцевих ДПІ, а рішення ДФС України приймалися заднім числом, наприклад, серпнем, в день, коли компаніям Онищенка необхідно було отримати розстрочку.

Відтак Насіров ухвалював рішення про розстрочення платежів раніше, ніж заяви про розстрочення були зареєстровані місцевими ДПІ і складені останніми відповідні висновки.

НАСІРОВ: на спростування цього факту аргументів надано не було.

Епізод четвертий: чи було завдано державі збитків.

НАСІРОВ вважає, що держава не зазнала збитків в результаті надання розстрочки компаніям Онищенка, а навпаки — заробила 36% річних з усієї суми розстрочки.

За словами Насірова, це підтверджується тим, що триває процес стягнення заборгованості за платежами, які не були сплачені компаніями Онищенка: "Деякі платежі вже повністю погашені, за деякими триває стягнення".

Зупинимося на цьому епізоді детальніше.

При наданні розстрочки на суму понад 1 млн грн ДФС мусить передати в податкову заставу майно підприємства на суму розстрочки. Тобто у випадку, коли у підприємства нема коштів погасити заборгованість перед ДФС, ця заборгованість погашається коштом описаного в заставу майна.

Натомість з компаніями Онищенка цього зроблено не було. Сталося інакше.

Коли було зрозуміло, що з Онищенка буде знята депутатська недоторканість (червень-липень 2016 року), Насіров почав намагатися приховати факти своєї незаконної діяльності. Для цього з початку липня ДФС розіслала до місцевих ДПІ листи з вимогою взяти в податкову заставу майно ПАТ "Украгазвидобування".

Це було зроблено, бо в компаній Онищенка майна не було, тож брати в податкову заставу не було чого. Відповідно до вимог податкового законодавства, у заставу можна було взяти майно державного підприємства, з яким компанії Онищенка укладали договори про спільну діяльність.

Водночас, після того, як територіальні органи ДФС ухвалили рішення про опис майна в податкову заставу, представники ПАТ "Украгазвидобування" наголосили, що "ДФС їм з листопада 2015 року не надає інформації про наявність податкового боргу в операторів спільної діяльності, а подекуди навіть відмовляє в наданні цієї інформації".

Отже, 2 млрд грн, які не були сплачені компаніями Онищенка, ДФС стягує з державного підприємства ПАТ "Укргазвидобування".

Якби все було зроблено відповідно до законодавства, то вже на момент невиконання компаніями Онищенка першої розстрочки ДФС повинна була взяти в податкову заставу їх майно, продати його, погасити хоча б частково заборгованість перед державним бюджетом і, звісно ж, не надавати розстрочку повторно.

* * *

Усі ці факти свідчать, що в НАБУ достатньо підстав довести справу до логічного кінця, скільки б не кричали "Зрада" прихильники Насірова.

Андрій Журжій, народний депутат, фракція "Самопоміч"