Директор солнечных зайчиков, или Как миргородский изобретатель объявил войну "Газпрому"

Багато хто вважає його диваком, а сам Сергій Юрко напівсерйозно-напівжартома себе називає професійним винахідником. У свої 45 років він має чим похвалитися.

Біля будинку його брата у Миргороді працює найбільша в Україні приватна сонячна станція. Конструкцію придумав сам Сергій і не тримає її в таємниці.

На своєму каналі в YouTube миргородець розповідає про всі нюанси роботи станції і завжди готовий відправити креслення тим, хто наважиться повторити або використати для себе частини цього проекту.

Перед зустріччю з ЕП Сергій кілька разів уточнює час прибуття потяга з Києва і звіряє його з прогнозом погоди. Йому важливо, щоб було сонце, так він зможе показати, як все працює. Зрештою, все склалося якнайкраще.

Попри зимовий морозний день, на території, де Юрко у два ряди виклав свої хитромудрі конструкції, все залите сонячним світлом.

Задля ясності слід відразу пояснити: сонячна станція Юрка розроблена для отримання тепла, а не електроенергії, а сама технологія її роботи відрізняється від того, як працюють звичні станції на сонячних фотоелементах.

— Розкажіть трохи про вашу установку. Як вона працює?

— Ловлю сонячних зайчиків. Ось сюди, на дзеркальну поверхню, потрапляють промені і відбиваються сюди, на труби, де циркулює вода. А ось і сам бак, куди потрапляє нагріта вода, він максимально термоізольований. Звідси, коли вода підігрівається, я подаю її в дім свого брата.

— Невже ваша станція забезпечує всі потреби дому? Він доволі великий.

— Повністю не забезпечує, але дає можливість добряче економити. Річна потреба будинку — 5 тис куб м газу. Станція виробляє 2,4 тис куб м газу — маю на увазі еквівалент тепла, бо воду підігріває сонце. Приблизно половина втрачається при подачі, залишається 1,2 тис куб м для будинку. От і рахуйте.

Більша частина йде на опалення басейну, решта — в батареї. Неважко підрахувати, що за рік економія для дому становить близько 300 євро.

— Чому половина виробленого сонцем тепла втрачається?

— Для моїх експериментів біля будинку просто бракує місця. Я мусив розмістити станцію на відстані від дому. Гарячу воду доводиться гнати у будинок, а це 50 метрів теплотраси і вона не досконала. Та й бак з водою не ідеальний.

Ефективна схема — це коли теплова станція розміщена біля самого дому або на ньому, а тепловий акумулятор — в домі або під ним. Тоді немає втрат тепла.

Сергій Юрко

www.2000.ua

— Скільки ви витратили грошей на виготовлення станції?

— Для мене вона безцінна і не вимірюється грішми. Я йшов до цього проекту довгим шляхом спроб і помилок. Моя мета — проект опалення будинку з терміном окупності один рік. Якби я жив у Швеції, де газ дуже дорогий, це б уже сталося.

Спочатку пробував твердопаливний котел. Його я зробив за 100-200 євро. Він не потребував місця в домі, дешевий і практичний, але з часом я зрозумів, що сонце — перспективніше і дешевше. Пробував працювати з плоскими колекторами по 10-15 євро за квадратний метр. Встановив таких 14 квадратних метрів. Три роки простояли, а потім я їх зняв. Врешті зупинився на варіанті, який ви бачите.

— Який термін окупності вашої станції?

— Рахувати просто. Один ряд колекторів коштує близько 300 євро. Значить, 600 євро разом. Теплотраса і теплообмінник у підвалі, насосна група, автоматика, яка вмикає подачу води, тепловий акумулятор — це ще 300 євро. Весь проект — 900 євро. Економія на рік для будинку — 300 євро, тож термін окупності — три роки.

— Дуже непогано звучить.

— Так, але є багато нюансів. Я реаліст.

Якщо хтось хоче таке влаштувати для свого дому, то йому доведеться просто жити цими батареями і приділяти цьому механізму багато часу. Так, воно працює. Так, я бачу економію, але процес підключення сонячної станції до газової системи опалення будинку надзвичайно важкий. Я на цьому попікся.

Люди живуть міфами. Вони раптом повірили, що сонце може повністю забезпечувати будинок. Зрозумійте: щоб брати енергію від сонця, потрібні технології і вкладення. Я ще не можу це рекомендувати для будинків. Ніхто не хоче часткового вирішення проблеми, всі думають на 100% відмовитися від газу.

Це реально, якщо збудувати станцію, яка повністю покриватиме потреби будинку. Це чотири з половиною ряди сонячних колекторів та акумулятор (контейнер) на 160 тонн води. У багатьох і землі нема, щоб це все розташувати. Одна секція забезпечує дачу гарячою водою на п'ять місяців.

— Для опалення це не практично, але ж десь можна застосувати?

— Я рекомендую сонячні колектори не для обігріву будинку, а для підігріву води. Особливо для невеликих підприємств, ферм, літніх баз відпочинку.

Просте підключення і мінімум мороки. Дев'ять секцій забезпечать гарячою водою душову кабіну для 20-30 людей. Влітку такий ряд дає 1 200 кВт-год, на рік — 8 500 кВт-год. На людину потрібно 50-100 кВт-год. Для такого проекту окупність виходить менше року, якщо порівнювати з електричним бойлером.

— Це може бути вигідно для організацій, де потрібно багато води, а як щодо дрібних користувачів?

— У мене на дачі стоїть одна секція. Вона забезпечує гарячу подачу п'ять місяців на рік, з травня по вересень. Мені більше й не треба, бо там ніхто не живе. Там немає електричного бойлера чи газу. Секція повністю забезпечує цей будиночок.

Для установки потрібно 10 м шлангів і бак на 60 л. Там без насоса все працює. Гаряча вода йде в душову, на кухню і у вуличний умивальник. Я не витрачаю електрику. Коштує одна секція з установкою 3-4 тис грн, як і бойлер.

— Користуватися енергією сонця придумали не ви, на ринку є багато пропозицій. У чому винахід?

— Це суто моя розробка. Аналоги є, на деякі я рівнявся. Основна новизна — вартість. Можна купити німецькі аналоги, але вони у 20-30 разів дорожчі.

— Мабуть, вони й ефективніші?

— Певною мірою, і то завдяки дорожчим матеріалам, які я не застосовую. Однак навіть узимку, в мороз, я можу закип'ятити воду сонцем. В акумуляторі 3,5 тонни води. Швидкість охолодження — 1-2 градуси на добу. Зараз температура води — 40-50 градусів. Один сонячний день взимку підігріває її на 20-25 градусів.

Тобто цикл з кількох погожих днів нагріє воду до температури кипіння, але я її переганяю у хату, коли вона досягає 60 градусів. Сенсу нема кип'ятити.

— А якщо такого циклу із сонячних днів не буде?

— Безумовно, без сонця нікуди. Грудень і січень — найменш сприятливі для підігріву води. Взагалі ж сонячні періоди — з середини лютого до кінця жовтня. Зараз — мертвий період. Проте, повторюся, за один сонячний день навіть взимку всі мої 58 кв м дзеркал підвищують температуру в резервуарі на 20-25 градусів.

— На одному відео ви розповідаєте, що сонцем можна обігріти весь Київ.

— Безумовно. Я розробив такий проект на 152 сторінках. Повне забезпечення теплом міста від сонця — не утопія. Це вже працює у світі. Як приклад я взяв датське місто Воєнс. Реалізація цього проекту коштувала 16 млн євро.

— Однак Google каже, що у Воєнсі 7 600 жителів, а в Києві — понад 3 млн.

— Так, Києву треба станцію в тисячу разів продуктивнішу. Якщо опиратися на мої сонячні колектори, а вони удесятеро дешевші від датських, то проект коштуватиме 2 млрд євро. Тоді Київ матиме опалення взимку і гарячу воду цілий рік.

Для цього потрібно 2 млн рядів по дев'ять секцій. Сонячна станція займе територію 200 кв км. Це менше 1% Київської області. Будувати можна за 30-40 км від міста. Так можна здешевити квитанції киян за опалення більш ніж удвічі.

— Ви вірите у реалізацію такого проекту?

— Це лише красивий проект. Нехай він буде закликом до дії. Можна довго скаржитися на високі тарифи, а можна щось робити. Звісно, у Києві цього ніхто робити не буде. Там і земля "золота". Зате можна пробувати у малих містах.

Тим, хто почне, буде важко. Якщо мер заявить, що він сонцем буде опалювати місто, то його просто не виберуть. Але ж у Данії це роблять. І в нас реально. Все одно рано чи пізно до цього прийдемо. За сонцем — майбутнє.

— На відео ви детально розповідаєте, як зробити такі сонячні колектори. Чому не патентуєте винахід?

— Звичайно, я хочу на цьому заробляти. Я продаю свої секції, вже реалізував 20 штук. Купували і підприємці, які й самі думають, чи не виготовляти їх на продаж. Але ви праві: я все показую. Дуже сильна мотивація робити корисні справи.

Хочу допомогти нашій країні стати енергонезалежною і нарешті від'єднатися від газпромівської труби. Я розсилаю безплатно креслення всім, хто попросить. Якщо це піде в маси, то енергетична незалежність стане хоча б трохи ближчою.