Виявилося, що більш-менш чітко дати визначення цьому явищу змогли лише 5% респондентів. 76% опитаних взагалі не чули про нього. І це на фоні того, що у 2010 році журнал Time назвав шерингову економіку (поширений синонім – економіка спільного споживання) однією з 10 ідей, які змінять світ.

А PricewaterhouseCoopers прогнозує, що вже до 2025 року доходи від сервісів спільного споживання перевищуватимуть величину $335 млрд (для порівняння – доходи країн ЕС від туризму у 2014 році склали $422,6 млрд.). Погодьтеся, результати опитування виглядають, принаймні, дивно.

Джерело: 2016 PwC analisys

Однак все стає на свої місця при більш вдумливому аналізі. Насправді ми маємо справу з феноменом, коли певне явище настільки швидко входить в життя суспільства, що більшість населення, зайняте повсякденними турботами, просто не встигає усвідомлювати зміни. Аналогії з IT-сфери: хмарні технології та інтернет речей. Ми стикаємося з ними якщо не щодня, то все частіше. Хоч і не можемо виразно зрозуміти і тим, більше пояснити, що "воно" таке і як діє. Тому розмову про місце шерингової економіки в нашому світі варто почати з невеликого екскурсу в теорію.

ПРО ДРИЛІ, СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ ТА ДОВІРУ

Якщо читач вже намагався вникнути в суть шерингової економіки, то, напевне, звернув увагу, що майже у всіх публікаціях, присвячених цій темі згадується... дриль. Якщо автор вирішив продемонструвати ерудицію, то говориться про перфоратор.

Так сталося з легкої руки Рейчел Ботсман, автора книги "What's Mine Is Yours: Rise Of Collaborative Consumption" (Наступ епохи спільного споживання), опублікованої у 2010 р. В одному з найвідоміших виступів цієї натхненної пропагандистки економіки спільного споживання фігурувало запитання до аудиторії: "У кого з вас вдома є електродриль?".

Далі вона нагадує, що цей пристрій використовується всього 12-13 хвилин за весь час його експлуатації. "Але ж вам потрібен отвір у стіні, а не сам інструмент? Так чому б вам не взяти дриль в оренду або, навіть краще, віддати власний в оренду іншим людям? Ще й заробити на цьому трохи грошей?", - цілком резонно запитує у аудиторії Рейчел. Метафора виявилася настільки вдалою і сподобалася публіці, що ніякий інший предмет більше не зміг конкурувати з дрилем, як з символом шерингової економіки.

ТРОХИ ТЕОРІЇ

Якщо пояснювати суть шерингової економіки в термінах, доступних більшості з нас, то вона полягає в тому, аби скоротити свої витрати (а згодом, можливо,навіть отримати прибуток) за рахунок здачі в оренду тієї частини своєї власності, яка наразі власникові не потрібна. У теорії перелік того, що можна здати в оренду, необмежений: від одягу до об'єктів нерухомості.

А ще є послуги. Класичний приклад - поїздки на автомобілях. Мова не йде про таксі, коли маршрут визначає споживач послуги. У шеринговій економіці споживач підлаштовується під того, хто надає послугу. Чому б не знайти кілька осіб, яким з вами по дорозі, та не запросити їх в своє авто за невелику плату, що компенсує витрати на пальне?

На перший погляд, такий підхід має багато спільного з ситуацією, яка часто спостерігається в невеликих громадах в селі чи то дачному кооперативі. Автор цих рядків є свідком того, як вже друге покоління власників кількох сусідніх дач використовує бетономішалку, придбану колись у складчину ще їхніми батьками.

Однак, між наведеним прикладом і суб'єктом економіки спільного споживання є принципова відмінність: квартира, опублікована на сайті AirBnB (оренда житла) або авто (у випадку сервісу BlaBlaCar) залишається в приватній власності власника, а бетономішалка - в колективній власності, тому що куплена в складчину.

Прихильники шерингової економіки переконані, що в цьому десятиріччі зазначені чотири рушійні сили діють співнаправлено. Тому цивілізація переживає революційний перехід від гіперспоживання, характерного для XX ст., до тренду XXI ст. - спільного споживання.

ПЕРСПЕКТИВИ ТА СПОДІВАННЯ

Що ж доброго принесе світу поширення шерингової економіки? Найбільш явно позитивні тенденції нового феномену проявляються в суспільстві, а також в захисті довкілля та збереженні природних ресурсів. Почнемо з суспільства. Один із наслідків глобалізації та поширення інтернету - люди всієї планети стають ближчими. Навіть попри свою волю. А розвиток обміну і спільного споживання виступає каталізатором процесу. Ентузіасти взагалі стверджують, що в майбутньому показники репутації та рейтинг на шерінгових майданчиках в інтернеті витіснять звичні нам гроші.

Джерело: 2016 PwC analysis

Чим більшою буде довіра до людини, тим простіше їй буде отримати в розпорядження бажану річ або послугу. Втім, на шляху до такої ідилії необхідно подолати чимало перешкод. Але ось де переваги "шеринга" цілком очевидні, так це в захисті довкілля. 

А що ж традиційний спосіб ведення бізнесу? Може, його буде пригноблювати шерингова економіка, що набирає обертів? Адже статистика свідчить: в далекому 2008 році поява сервісу Airbnb в Техасі спричинила падіння цін на готелі десь на 6%. Але давайте поглянемо на цей факт з іншого боку - зниження цін на проживання в привабливому для туристів місті однозначно простимулює потік відвідувачів.

Джерело: 2016 PwC analysis

Що збільшить прибуток закладів громадського харчування, розважальних закладів, зросте надходження податків до бюджету. Тому про занепад традиційного бізнесу в зв'язку з приходом спільного споживання не варто казати. Скоріше мова йде про переконфігурацію економіки і перенаправлення грошових потоків.

Джерело: 2016 PwC analysis

ІСТОРІЇ УСПІХУ

Отже, деяка ясність з шеринговою економікою внесена. Тепер доречно навести приклади тих, хто вже досяг успіху на цих теренах: перелік суб'єктів шерингової економіки налічує сотні, якщо не тисячі проектів по всьому світу. Проте спочатку хочемо навести ще один цікавий факт. Пам'ятаєте, на початку нашої розмови було сказано, що дриль став мало не тотемним предметом для активістів "шерингу"?

Багато хто сприйняв метафору, як керівництво до дії. В кінці двохтисячних стартували чимало майданчиків, які намагалися реалізувати ідею оренди електроінструменту: Ecomodo; Crowd Rent, Share Some Sugar, NeighborGoods, Thingloop, OhSoWe, SnapGoods... Зараз вижив хіба що NeighborGoods. Ну, не захотів народ витрачати годину-півтори на дорогу і викладати $10 за користування все тим же дрилем, що в торговій мережі коштує максимум $50.

Однак в інших сферах зерна шерингової економіки впали на родючий грунт. Ось лише кілька вдалих проектів – вони або набули глобальну популярність, або проявили себе в незвичайних, на перший погляд, областях.

Airbnb. Найбільший в світі онлайн-майданчик для розміщення, пошуку і короткострокової оренди приватного житла. Пропонує понад 2 млн. варіантів будинків, квартир, кімнат в 33 тис. містах у 192 державах. Проект стартував в 2008 р. За офіційною легендою тоді засновники сервісу дали притулок трьом відвідувачам якоїсь конференції. А в 2015 році послугами Airbnb скористалися вже майже 30 млн. осіб.

BlaBlaCar. Глобальний лідер в області райдшерингу - спільного використання легкових автомобілів. Спільнота об'єднує водіїв і пасажирів, яким по дорозі. Сьогодні BlaBlaCar налічує понад 30 млн. користувачів в 22 країнах. А ось ще цифра, яка непогано ілюструє екологічну ефективність шерингової економіки: діяльність BlaBlaCar скоротила кількість викидів вуглекислого газу в атмосферу на 700 тис. т.

У 2014 році BlaBlaCar прийшов в Україну. Причому прийшов не на порожнє місце, а через покупку українського стартапу "Подорожники", що самостійного просував на українському ринку райдшеринг.

Bringwasmit. Можна по-різному до них ставитися, але є чимало людей, яким для повного щастя не вистачає магніту з Улан-Батора або кухля "Старбакс" зі столиці Гватемали. Саме для фанатів сувенірів створена платформа Bringwasmit. На сайті можна відшукати людину, яка їде в певне місце і може привезти омріяний кухоль чи магніт. Зворотний варіант теж працює: турист повідомляє, які сувеніри готовий привезти.

OLX. Міжнародна платформа, що надає послуги онлайн-сервісів оголошень у понад 40 країнах. В Україні OLX працює з 2007 року (до 2014 року під назвою Slando). Сервіс миттєво отримав величезну популярність. OLX пропонує швидкий спосіб купувати, продавати чи обмінюватися товарами й послугами в конкретних країнах шляхом публікації оголошень.

Щомісяця мільйони людей по всьому світу продають і купують з допомогою OLX різноманітні товари, зокрема предмети побуту, меблі, товари тривалого споживання, автомобілі, електроніку, нерухомість тощо. Назва OLX походить від фрази "online exchange" ("обмін онлайн"), що повністю відображає суть сучасних дошок оголошень. 

Можна стверджувати, що завдяки OLX буквально на очах зникає упереджене ставлення до користування вживаними речами, присутнє у деякої частини українського суспільства. Зручність користування й простота буквально зламали стереотипи та упередження.

Wingly. Подальший розвиток концепції райдшерингу, яке вже можна назвати флайтшеринг. На платформі можна знайти пілота приватного легкомоторного літака (2-6 пасажирів), який готовий взяти вас в політ до потрібного міста.

Щоб показати, як шеринговими економіка працює в інших сферах лише побіжно згадаємо кілька проектів, що відвоювали місце під сонцем та розвиваються: кредитування під помірні відсотки - Zopa, офісний простір - LiquidSpace, можливість зменшити витрати в подорожі за рахунок пошуку попутника- Easynest.

Нарешті, платформа Feastly дозволяє знайти гостинну оселю, де вас за помірну платню нагодують домашнім обідом. Творці Feastly визначають свою клієнтуру, як людей, яким надокучила традиційна ресторанна культура. Правда, працює платформа всього в парі міст США.

Джерело: 2016 PwC analysis

Ось так, загалом, виглядає ситуація з шеринговою економікою в глобальному масштабі. Однак нам не звикати, що Україна, з різних причин, нерідко вибивається із загальносвітового тренда.

І багато економічних інновацій, потрапивши в українські реалії, стикаються з несподіваними викликами і змушені пристосовуватися до нестандартних умов. Шеринговій економіці в Україні буде присвячена наступна публікація.