Украинская правда

"Заграница нам поможет": как украинский бизнес использует донорскую помощь

Около десяти международных организаций готовы финансово поддержать малый и средний украинский бизнес. Какова доля украинских экспортно-ориентированных компаний знает об этой возможности?(Укр.)

Для успішного виходу на західні ринки в умовах економічної інтеграції з ЄС українським виробникам необхідно здійснити модернізацію та впровадити стандарти якості.

Втім, українському бізнесу на це не вистачає ні коштів, ні досвіду.

Саме зараз йому на допомогу приходять міжнародні донори, які можуть надати необхідні засоби: матеріальні (промислове обладнання й устаткування, сировину та матеріали), фінансові (валютні ресурси), інтелектуальні (ноу-хау, технології), трудові (висококваліфікованих спеціалістів), інформаційні (консалтинг, тренінги, програми навчання).

До того ж міжнародна допомога здатна прискорити приєднання українського бізнесу до всесвітнього ланцюга створення цінностей.

Інформація = гроші

З метою визначення основних проблем, що перешкоджають міжнародній співпраці українських підприємств, ми провели опитування ринково активних підприємств (126 виробників у різних сферах ділової активності), що регулярно представляють свої здобутки на численних міжнародних виставках та орієнтовані на інноваційний розвиток.

Звичайно, це опитування не відображає загальну картину проблем інтеграції бізнесу до світового ринку і співпраці з донорами.

Проте таке дослідження дозволяє виокремити найголовніші проблеми, що перешкоджають українським підприємствам активно долучитися до програм міжнародної допомоги.

Аналіз ступеня інформованості українського бізнесу щодо можливостей використання міжнародної допомоги виявив критичну ситуацію в сфері інформаційного забезпечення.

Так, абсолютна більшість керівників підприємств, які були опитані в листопаді 2015 року, не знають про діяльність міжнародних організацій-донорів та існування численних програм підтримки - таких 91% опитаних. 5% опитаних знають, пробували подавати заявки та отримали негативний результат.

Що ж не знають дев'ять з десяти директорів? Що пропонують міжнародні донори для підтримки українських виробників?

"Горизонт 2020"

15 липня 2015 року президент підписав закон "Про ратифікацію угоди між Україною і Європейським союзом про участь України у рамковій програмі Європейського союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020".

Документ ратифікує набуття Україною статусу асоційованого члена цієї програми, що дасть змогу представникам українського бізнесу та науковцям взяти участь у програмі, загальний обсяг фондів якої становить 80 млрд євро.

Структурні складові рамкової програми "Горизонт 2020"

Джерело: What is Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation

Підприємства можуть долучитися до програм міжнародних донорів, реалізуючи програми підтримки малого і середнього бізнесу SME Instrument (структурна складова блоку "Індустріальне лідерство" програми "Горизонт 2020"), на які виділяється понад 17 млрд євро.

Отримання фінансування проходить протягом двох етапів. За результатами 2015 року 142 представники малого і середнього бізнесу з 23 країн, які були обрані в останньому турі, отримали 50 тис євро для фінансування представлених проектів. Європейська комісія зареєструвала 2 029 пропозицій в рамках першої фази, 342 проекти пройшли поріг другої фази, а 128 або 37,4% були відібрані для фінансування.

Особливо успішними були претенденти з Італії (35 профінансованих), Іспанії (29) і Великобританії (22). Серед переможців - профінансовані проекти у сфері "чистого" енергозабезпечення.

Які результати участі українських компаній у 2014 році? Всього в межах програми "Горизонт 2020" було подано 174 проектні заявки, а 24 були відібрані для фінансування.

За напрямом "Індустріальне лідерство" було подано 30 проектів, а нагороджено три. Загальний рейтинг успішності не надто високий - 13,8%. Детальніше - тут.

На жаль, багато перспективних українських компаній не представили свої проекти, хоча український бізнес має всі передумови для перемоги.

Розподіл фінансування за видами пріоритетних напрямів програми "Горизонт 2020" для України в 2014 році

Джерело: http://www.bilat-ukraina.eu/_media/D_2.18_Bilat_Ukraina_FP7_H2020_monitoring.pdf

COSME

Наступним інструментом міжнародної підтримки є програма COSME для зростання конкурентоспроможності підприємств і малого та середнього бізнесу, до якої Україна повинна була приєднатися до кінця 2015 року.

COSME працює з 2014 року до 2020 року із загальним бюджетом 2,3 млрд дол і націлена на підтримку малих та середніх підприємств в наступних секторах.

1. Полегшення доступу до фінансів.

2. Інтернаціоналізація та доступ до ринків.

3. Створення сприятливого середовища для конкурентоспроможності.

4. Формування підприємницької культури.

КОМПОНЕНТИ ПРОГРАМИ COSME
Компоненти програмиВиди допомоги
1Фінансування1. Кредитування
2. Поглиблена експертиза проекту
3. Аудит звітності відповідно до МСФЗ
2

Розширення доступу

до ринків

1. Enterprise Europe Network
2. Your Europe Business Portal
3. Support to SME Internationalization

4. EU-Japan Centre for Industrial Cooperation

5. Improved Points of Single Contact
6. Public Procurement
3Покращення умов конкурентоспроможності1. SME Policy
2. Implementing Social Business Initiative Key Actions
3. EU Refit Platform for Regulatory Burden Reduction
4. Integration and Competitiveness Report 2017

5. Cluster Internationalisation Programme for SMEs

6. Worth Partnership Project
7. European Sustainable Chemicals Support Service
4Формування культури ведення бізнесу

1. Migrants Entrepreneurship Support Schemes

2. European Network for Early Warning and for Support to Enterprises and Second Starters

Eurostars

Малий бізнес може використати програму Eurostars, яка успішно працює з 2007 року.

Це перший європейський інструмент, що підтримує програми, спеціально призначені для науково-дослідних ефективних малих і середніх підприємств в реалізації їх інноваційних проектів.

Програма стимулює міжнародні спільні науково-дослідні та інноваційні проекти, які будуть швидко комерціалізовані.

USAID

Треба відзначити також активність США у підтримці України. Зокрема, це програми USAID - Агентства США з міжнародного розвитку, яке виділило 3,2 млн дол на підтримку малого та середнього бізнесу.

До програм технічної допомоги можна віднести й популярну програму "Парк сільськогосподарської техніки" - реалізацію аграрної техніки з ЄС фермерам України на вигідних умовах.

Також міжнародні організації Європи та світу пропонують численні програми фінансування соціально орієнтованих програм. Наприклад - проект "Енергоефективне село", метою якого є формування енергоефективної територіальної громади, і який успішно реалізовується в Україні.

Консультаційна допомога

Консультаційна та інформаційна допомога, націлена на створення нових комунікацій, підготовку стратегій розвитку, пошук нових партнерів та налагодження з ними дієвої співпраці.

Міжнародну інформаційно-консультаційну допомогу українському бізнесу надають численні міжнародні організації: USAID, ЄБРР, Федеральне міністерство економіки й енергетики Німеччини, Менонітська асоціація економічного розвитку MEDA (Канада), Центр міжнародного співробітництва MASHAV МЗС Ізраїлю, Організація економічного співробітництва та розвитку ЄС.

Консалтингова підтримка ЄБРР передбачає отримання грантів на консультації з розробки корпоративних і маркетингових стратегій, у сфері стандартів управління якістю, інформаційно-комунікаційних технологій, організаційного та операційного розвитку, інженерних рішень, бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

ЄБРР компенсує 50-90% вартості консалтингових проектів, залежно від того, де знаходиться підприємство, скільки має працівників та якими послугами буде користуватися.

Проте існують певні обмеження для отримання грантової допомоги. Перш за все, це середньорічна кількість працівників - 250 осіб, а також річний обсяг доходу - до 50 млн євро.

Аплікантами, тобто особами, які долучаються до програми, можуть бути представники малого та середнього бізнесу, які здобули статус перевіреної ділової репутації та працюють на ринку тривалий час - більше двох років.

Обов'язковою умовою є приватна власність - більше 50% власності повинно належати громадянам.

Обмеження стосуються також видів діяльності: гранти не надаються фінансовим страховим структурам, підприємствам військово-промислового комплексу та організаціям, що працюють у сфері розваг.

За даними оцінки експертів ЄБРР результатами такої допомоги для українських підприємств (отримали допомогу 540 суб'єктів МСП у 2014 році) стало збільшення через рік після реалізації проекту річного обороту на 117%, продуктивності праці - на 110%, збільшилася кількість робочих місць на 2 533 працівників та на 72% зросли обсяги експорту українських виробників.

Найбільш успішно освоїли програми допомоги підприємства в сфері харчової промисловості (40% від загальної кількості), торгівлі (18%), ІТ-технологій (27%), легкої промисловості (5%). Консультаційною допомогою змогли скористатися компанія Webproduction (ІТ-галузь), мережа магазинів "Огородник" (торгівля), компанія Yarich (харчова промисловість).

Досвід на експорт

Також треба відзначити програму для управлінських кадрів, яку впроваджує Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини Fit for partnership with Germany. Вона націлена на набуття менеджерами міжнародних управлінських компетенцій, що сприяють налагодженню співпраці українських та німецьких підприємств.

Програма передбачає одномісячне стажування в Німеччині.

Аплікант має можливість отримати інформацію, навички і міжкультурні управлінські компетенції, встановити прямі контакти та налагодити співпрацю з німецькими компаніями, ознайомитися з країною як економічним партнером, з німецьким обладнанням і технологіями, придбати їх, отримати інформацію про можливості збуту своєї продукції або відкриття свого бізнесу в Німеччині.

Фінансування програми стажування відбувається коштом німецької сторони.

Участь у програмах міжнародної допомоги дає можливість отримати досвід, знання та кошти для фінансування успішної бізнес-моделі, що може стати запорукою зростання й конкурентоспроможності бізнесу за кордоном.

Людмила Дейнеко, доктор економічних наук, Оксана Кушніренко, кандидат економічних наук, VoxUkraine

ЕБРР США Евросоюз