Идут ли реформы в "Нафтогазе"

Нинішнє керівництво "Нафтогазу України" має деякі здобутки - налагодження реверсу газу за кількома напрямками та прийняття закону "Про ринок газу".

Ця команда зуміла пройти опалювальний сезон в часи війни, але далося це немалою ціною. У НАК "закачали" 106 млрд грн і почали піднімати ціни на газ.

Здебільшого це стало наслідком класичного ручного управління у поєднанні з кон'юнктурою ринку.

Зима 2013-2014 років була відносно теплою, і втримати систему вдалося завдяки командно-адміністративним заходам.

Зокрема - заборонивши приватним видобувникам постачати газ промисловим споживачам. Відповідну постанову Кабміну пізніше скасували через суд, але сталося це вже ближче до кінця опалювального сезону.

Населення платить двічі, якщо не тричі: через механізм збільшення статутного капіталу, через вищі тарифи і через девальвацію національної валюти.

При цьому процес реформування НАК залишається в тіні.

Складається враження, що за гучними заявами про успішну диверсифікацію і подальше підвищення цін на газ саме реформування відкладається на потім.

Відчутних зрушень справді небагато. Закон "Про ринок газу" не запрацює, поки не наповниться трьома десятками нормативно-правових документів. Всі запрошення іноземних трейдерів на внутрішній ринок супроводжуються "удільно-князівським" ставленням до "Укртрансгазу" та "Укргазвидобування".

Приватні видобувні компанії скаржаться, що "Укртрансгаз" - лише підрозділ НАК на ручному управлінні. Розділення ж "Нафтогазу" на функціональні частини відсувається через посилення впливу НАК на призначення глав держкомпаній.

"Нафтогаз" не вписується в європейські вимоги, європейську прозору ринкову систему. Його слід розформувати", - вважає колишній представник президента з міжнародних питань енергобезпеки Богдан Соколовський. Однак президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар поспішати не радить.

"Європейським країнам на адаптацію до європейських практик знадобилося п'ять років. Більша частина цього часу була витрачена на розробку та імплементацію мережевих кодексів. До того ж, ГТС під управлінням "Укртрансгазу" набагато складніша, ніж системи деяких європейських країн разом узятих", - каже він.

За словами експерта, навіть якщо не буде впливу НАК, то політика "Укртрансгазу" не зміниться. Причина - нема документа, який регламентує його поведінку. Відтак, перше завдання після прийняття закону про ринок газу - розробка мережевого кодексу. "Це не робиться за місяць-два", - пояснює Гончар.

Він вважає, що монопольний статус "Укртрансгазу" буде нівельовано тільки з прийняттям мережевого кодексу, який би регламентував використання газотранспортних потужностей - не тільки магістральних, а й газорозподільчих. Тоді транспортний монополіст буде зобов'язаний надати ці послуги.

Підготовка до розділення НАК таки йде, хоча інформації про це небагато.

"У 2015 році Світовий банк оголосив кілька тендерів на розробку моделі реформування "Нафтогазу". В тому числі - фінансової моделі функціонування відокремлених компаній після розподілу ПАТ "Укртрансгаз" на дві компанії", - говорить генеральний директор "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський.

На його думку, виділення з "Нафтогазу" "Укргазвидобування" та "Укртрансгазу" виправдане. На базі останньої планується створити дві структури: транспортну і компанію із зберігання газу. Причому компанія із зберігання газу в ПСГ може залишитися дочірнім підприємством НАК як конкурентний вид діяльності.

Однак розділення може поставити і складніші питання. Зокрема, щодо функціонування самих виділених підприємств.

"ГТС була спроектована на роботу з обсягами більше 200 млрд куб м газу на рік. Після виділення "Укртрансгазу" в окремого суб'єкта компанія опиниться в умовах, коли будуть транспортуватися 50-60 млрд куб м газу. Тоді вона, у кращому випадку, працюватиме з нульовою рентабельністю", - зазначає Гончар.

Якщо відділений "Укртрансгаз" не зможе нормально функціонувати, треба буде йти на непопулярні рішення - скорочувати частину персоналу, додає експерт.

Так вважають не всі. "Якщо захотіти, можна зробити все. Тарифи на транспортування газу у нас у два-три рази нижчі, ніж у Словаччині. Якщо у нас будуть відповідні тарифи, буде лад в господарстві, то всі компанії виживуть. Спочатку ринок, а потім виділяємо", - переконує Соколовський.

За словами Уніговського, у 2013 році ТОВ "Нафтогазбудінформатика" робило для "Нафтогазу" дослідження стосовно умов роботи ГТС за наявності різних обсягів транзиту та споживання газу в країні.

"Результати свідчать, що за суттєвого зниження обсягів транзиту з економічної точки зору окремі ділянки газопроводів потрібно виводити з експлуатації. Це непросто, бо на транзитних газопроводах "сидять" і внутрішні споживачі. Налаштування системи потребуватиме фінансових витрат", - застерігає він.

За даними експерта, триває робота з визначення оптимальної фінансової моделі для "Укртрансгазу". Визначаються параметри прибутковості системи за різних варіантів її завантаження. У листопаді повинні з'явитися результати цієї роботи.

Також експерти не радять приватизувати "Укгазвидобування".

"Укргазвидобування" намагаються витягти заради швидкої приватизації під гаслами залучення іноземних інвесторів. Такий сценарій менш вірогідний. Оптимальний варіант - запустити невеликий пакет акцій на IPO, але цей процес потребує кількох років інтенсивної підготовчої роботи", - вважає Гончар.

Схожої думки і Уніговський. Він вважає, що компанія може напряму продавати газ населенню і не виключає продажу певного пакета акцій на біржі.

"Говорити про нормальний конкурентний ринок можна буде тільки після переходу на економічно обґрунтовані ринкові ціни для всіх категорій споживачів, а вже після цього можна робити реформи", - наголошує експерт.

Судячи з усього, найближчим часом збережеться нинішній стан речей: всебічна підтримка "Нафтогазу" через тарифи, що підвищуються, та емісію ОВДП на фоні запеклої дискусії щодо виправданості рівня нинішніх розцінок.