Экономика после Майдана. Население Украины. В тисках бедности и экономии

Юристку Ірму та її сім'ю ще два роки тому з упевненістю можна було віднести до середнього класу.

Сьогодні 37-річна киянка втратила роботу у банку, а невеликий бізнес її чоловіка майже не приносить доходу.

Родина змушена економити не лише на престижних товарах, а й на звичних для них статтях витрат: поїздці на море, пальному для авто, одязі, цигарках.

Така ситуація торкнулася багатьох українців. Найгірше традиційно почувають себе ті верстви населення, яким просто нікуди далі урізати бюджет.

В останні роки кількість таких людей в Україні значно збільшилася.

Бідність як неминучість

Згідно з нещодавно презентованою національною доповіддю "Цілі розвитку тисячоліття України: 2000-2015 роки", рівень бідності в Україні у 2015 році може зрости до 33% порівняно з 22,1% у 2013 році.

Такий прикрий прогноз пояснюється збігом різних факторів.

Нині у країні збільшується кількість незайнятого населення - рівень безробіття з кінця 2013 року до першого кварталу 2015 виріс з 7,7% до 9,6%. Збільшується заборгованість із зарплат, яка у червні перевищила 1,8 млрд грн.

Зубожінню населення посприяли девальвація, інфляція, і, як наслідок, скорочення реальних доходів та зростання витрат. Особливо ускладнили ситуацію в державі воєнні дії на сході. Війна посприяла зростанню рівня крайньої бідності та обумовила появу явища "раптова бідність".

Згідно з національною доповіддю, з 6 млн жителів зони АТО і прилеглих територій більше 5 млн потрапили або до групи раптово збіднілих, або до групи вразливих до бідності внаслідок бойових дій.

В умовах економічної нестабільності та непристосованої до нових умов державної політики багато звичних за інших обставин подій підводять українців до межі бідності. Серед них - втрата роботи, хвороба чи навіть народження дитини.

Навіть сім'ї, у яких є лише одна дитина, вразливі до бідності. Втім, найбільші ризики існують для багатодітних сімей. За самооцінкою, серед багатодітних родин бідними себе вважають 73,4% проти 66,5% серед усіх сімей з дітьми.

Водночас, за оцінками авторів доповіді "Цілі розвитку тисячоліття", внаслідок виникнення неважкої хвороби, до категорії "бідні" може потрапити від 16,1% до 35,6% населення. У разі виникнення тяжкої хвороби, серед бідних ризикують опинитися майже всі українські родини.

Ще більш вразливою групою, ніж раніше, є пенсіонери. На думку голови Партії пенсіонерів України Миколи Кукуріки, за межею бідності перебуває 99% пенсіонерів - якщо визначати бідність за критерієм ООН - 5 дол на добу.

"Пенсіонери стали щонайменше вдвічі біднішими, порівнюючи з 2014 роком. Їх становище значно погіршило запровадження податків з пенсій та девальвація гривні. Мінімальна середня пенсія повинна становити 6-7 тис грн. Такий рівень дозволив би задовольнити найнеобхідніші потреби", - відзначає він.

Нестабільний середній клас

Рівень життя останнім часом погіршився не лише у найбіднішої категорії, а і в більш заможних людей, так званого середнього класу. Традиційно більшість аналітиків головним критерієм належності до цієї верстви визначає рівень доходу.

За даними Інституту демографії, до середнього класу належать люди, середньомісячний дохід яких не нижчий за п'ять прожиткових мінімумів - 5 880 грн на особу. Однак за нинішньої ситуації ця цифра може виявитися надто низькою.

"Щоб належати до середнього класу, українська сім'я повинна мати дохід 40 тис грн на місяць, що менше 2 тис дол. Такий рівень доходу дозволяє формувати витрати і накопичувати заощадження.

Нижньою межею діапазону для середнього класу, очевидно, є 28 тис грн для сім'ї", - каже провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Андрій Шевчишин.

Інший спосіб визначення середнього класу - це думка людини про себе та її структура споживання.

За даними соціологічних досліджень, представники середнього класу більше витрачають на сферу послуг, книги, культурні заходи, побутову техніку, одяг, взуття, навчання та страхування, відзначає старший консультант групи Human Capital компанії EY Олена Веселкова.

"Бідніші верстви населення більшу частку доходу витрачають на їжу і комунальні послуги, після чого в них майже не залишається заощаджень", - говорить експерт.

Водночас, незалежно від критерію, частка представників середнього класу в Україні значно нижча, ніж в інших державах. До того ж, вона активно скорочується протягом останнього року. "За даними різних джерел частка такого населення коливається від 5% до 25%. У розвинених країнах - 50-60%", - каже Веселкова.

Складові індексу якості життя у різних країнах

Дані: numbeo.com

Недавнє дослідження компанії ТNS свідчить, що в Україні кількість представників середнього класу - вищого середнього прошарку - на початку 2015 року досягла найнижчого значення за останні чотири роки - 9%.

Більше того, змінилися не лише фінансові можливості українців, а й суб'єктивна оцінка свого становища у суспільстві.

"Протягом останнього року збільшилася кількість українців, які вважають своє становище в суспільстві низьким - 25% у першому кварталі 2015 року проти 17% у першому кварталі 2014 року", - відзначають автори дослідження.

Зміна фінансових показників протягом року

Тотальна економія

Скорочення статків та невпевненість у завтрашньому дні змусила населення взяти курс на економію. Як наслідок, структура витрат середньостатистичної сім'ї зазнала значних змін. Сьогодні українці змушені економити за різними напрямами витрат - від дозвілля та подорожей до продуктів харчування.

Індекс цін у червні 2015 р. на продукти харчування, %

За даними дослідження "Омнібус" компанії GfK Ukraine, частка населення, яка може дозволити собі відвідати ресторан, скоротилася з 42% у червні 2014 року до 26% у червні 2015 року.

Водночас відсоток людей, які мають кошти на подорожі, впав з 28% до 19%, а процент тих, хто може дозволити собі придбати побутову техніку чи електроніку, - з 16% до 9%, недорогий автомобіль - з 5% до 2%, розповідає менеджер проектів відділу досліджень ринків споживчих товарів GfK Ukraine Людмила Котусенко.

За словами директора компанії "Ресторанний консалтинг" Ольги Насонової, відвідуваність кафе та ресторанів за рік упала в середньому на 30%. До того ж, змінилася структура замовлень, підкреслює вона.

"Хоча ресторани підняли ціни за 2014 рік на 30% і за 2015 рік - ще на 5-10%, середній чек виріс незначно - на 15-20%. Відвідувачі стали замовляти дешевші страви. Наприклад, страви з риби масово пішли з меню, бо стали занадто дорогими. Гості звертають увагу на акції та дисконти", - розповідає Насонова.

Українці змінили структуру витрат не лише на дозвілля. Як наголошує аналітик Андрій Шевчишин, середньорічні темпи зростання цін на продукти становлять 21,9%, на послуги ЖКГ - 38,2%, транспорт - 32,2%.

"Доходи громадян перерозподілилися на оплату ЖКГ та витрати на транспорт, скоротивши доступний ресурс для продовольчих і непродовольчих товарів. Знизилася частка товарів не першої необхідності", - підкреслює він.

Індекс цін на житло воду, електроенергію та інші види палива у червні 2015 року, %

Очевидно, що масштаби економії різних сімей відрізняються, адже вони залежать від наявності заощаджень, пасивного доходу та кредитів у банках. У ТNS прослідкували стратегію економії як вищого середнього прошарку суспільства - середнього класу, так і прошарку нижче середнього рівня.

Неоднорідність споживачів

Виявилося, що середній клас робить ставку на скороченні та відкладенні незапланованих покупок, зменшенні витрат на розваги та походи в ресторани. Ключові механізмами економії біднішого населення - придбання лише необхідних речей, відвідування магазинів низьких цін та інтерес речей, що були у вжитку.

"За останні два роки попит на товари у магазинах одягу секонд-хенд збільшився приблизно на 30%", - повідомили у прес-службі компанії.

Стратегії економії споживачів

Характерно, що і середній клас, і бідніші верстви населення економлять на електроенергії та шукають безкоштовні варіанти відпочинку.

"Останнім часом все частіше шукаю спосіб цікаво та безкоштовно провести час замість того, щоб витрачати кошти на посиденьки в кафе. Відвідую безкоштовні виставки, екскурсії або гуляю з друзями у парку", - каже 26-річна киянка Олена.

Одна з важливих статей економії сучасної середньостатистичної сім'ї - скорочення витрат на одяг. Як повідомили у прес-службі асоціації "Укрлегпром", за січень-червень 2015 року ціни у секторі виробництва товарів легкої промисловості зросли на 42,5%, а споживчі ціни на одяг та взуття - на 28,6%.

"Українці почали значно рідше купувати одяг та взуття, орієнтовно на 15-20% порівняно з 2014 роком", - поінформували в асоціації.

Якщо частина населення взагалі втратила можливість купувати новий чи навіть уживаний одяг, то деякі українці зосередилися на пошуку дешевших варіантів.

"Замість звичних шопінг-прогулянок і купівлі одягу та техніки в українських магазинах а-ля "Розетка" зараз освоюю такі сайти як shafa.ua, olx.ua, де можна купити дешевші товари, які комусь не підійшли. Ще одне відкриття - китайські інтернет-магазини, зокрема, Aliexpress", - відзначає киянка Оксана.

Багатьом жителям України протягом останнього року довелося змінити навіть свої звички у харчуванні. За даними GFK Ukraine, частка тих, хто переглядає та контролює свої витрати на харчування і намагається на них заощадити, зросла з 25% у першому кварталі 2014 року до 40% у першому кварталі 2015 року.

"Українці стали рідше купувати кетчупи, майонез, консерви, заморожені напівфабрикати, сухі сніданки, холодні напої. Зменшилася частота придбання шоколадних цукерок, морозива, сирів, масла та олії", - розповідає Котусенко.

Водночас в Україні побільшало людей, яким узагалі не вистачає грошей на їжу. За даними TNS, якщо у четвертому кварталі 2013 року лише 1% населення не мав грошей навіть на їжу, то у першому кварталі 2015 року ця цифра зросла до 6%.

Найбідніші верстви населення змушені якщо не недоїдати, то принаймні шукати альтернативні продукти, які менше коштують, але, відповідно, є менш якісними.

"Ціни на продукти зростали швидше, ніж доходи. Підвищувалися і тарифи на оплату житла, тож вільних коштів надзвичайно мало. У бідних людей залишається раціон, який не сприяє здоровому харчування: хліб, картопля, жири", - каже експерт Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.